пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

«Піст без молитви – голодування»

За щоденними клопотами та буденними проблемами ми знову ж непомітно підходимо до часу, коли прийнято підбивати підсумки року, що минає не лише в матеріальному плані, а, перш за все, в духовному. Узагальнити, що за цей час придбали, а що втратили, чому навчились, а де недопрацювали, що зробили доброго, а в чому згрішили. Та й взагалі зрозуміти, що варто в собі змінити, аби новий рік розпочати з чистим сумлінням та світлом на душі. Адже так само як напередодні свят наводимо лад у своїх домівка та подвір’ях, ми повинні очистити і власні душі, щоб достойно зустріти Спасителя.  Відтак своєчасну нагоду для подібних духовних роздумів та переосмислення цінностей дає нам Різдвяний піст (також відомий як Пилипівка), котрий розпочався 28 листопада і триватиме до самого Різдва. Які його особливості та значення в житті християнина ми попросили розповісти отця Олега Парипу, настоятеля храму в селі Переброди.
Які відмінності між Різдвяним і Великоднім постами? Чим особливий Різдвяний піст?
Тривалість обох постів фактично однакова, але Великий піст відрізняється суворістю своїх правил, в той час як у період Різдвяного вони більш поблажливі. Важливо пам’ятати, що всі пости об’єднані спільною ціллю – привести людину до примирення з Богом, ближніми і самим собою. Безперечно, що особливістю Різдвяного посту є його «фінал» - день Народження Спасителя світу, здійснення обітниць, даних нашим прабатькам – Адаму і Єві.
Чи для всіх християн постування обов’язкове?
Звичайно, це загальнообов’язкове правило для всіх. Виняток можуть становити вагітні, важкохворі, немовлята, літні люди, але і для них Церква мудро передбачила можливість долучитися до загально християнського подвигу. Так, при бажанні, можна звернутися до священика, який допоможе вибрати міру посту, що буде не тільки не шкідливою, але навіть дуже корисною для людини, що не може в усій повноті виконувати правила посту. Втім все залежить від обставин і кожне рішення приймається індивідуально, через це важливо звертатися до місцевих духівників, котрі і порадять, як правильно вчинити.
Ще зі студентських років пам’ятаю вислів: «Студенти та подорожуючі від посту звільняються». Чи це справді так?
Зрозуміло, можливе певне пом’якшення. Однак, ймовірно, що це твердження відноситься до тих часів, коли подорожували пішки по декілька днів, іноді місяців. А щодо сучасного студентства, то з його стилем життя, взагалі варто постити в повній мірі, аби не потрапляти в дещо нестудентські ситуації. Проте знову ж повторюсь, все варто розглядати відповідно до ситуації.
А як щодо дітей? З якого віку та як належить розпочинати привчати їх до посту?
Оскільки піст, це не лише обмеження в їжі, але й зміна стилю життя, то дітей варто навчати з часу, коли вони починають розуміти та усвідомлювати, що відбувається довкола. Спостерігаючи за особливою поведінкою батьків в цей період, навіть не знаючи суті посту, дитина зацікавиться та буде шукати відповіді. Саме тоді ми, дорослі християни, повинні пояснити їй суть посту та його призначення, аби в подальшому вона його сприймала як духовну практику, а не як заборону чи, ще гірше, покарання. Безумовно, для дітей можна дозволити дещо «м’якший» піст, але лише в тому, що стосується харчування. Натомість особливу увагу варто приділити сучасним звичкам, комп’ютерним іграм, мобільним розвагам, соціальним мережам, адже все це «краде» час, який діти могли б провести набагато корисніше і правильніше. 
Які продукти дозволяється вживати в період Різдвяного посту, а яких слід уникати?
Як і в усі пости заборонено вживати продукти тваринного походження (м’ясо, молоко, яйця тощо). До того ж монастирський устав вказує, що в понеділок, середу та п’ятницю не дозволяється риба, вино, олія (сухоядіння). В решту днів можна харчування з олією, у великі свята (Введення в храм Богородиці) дозволяється також риба(якщо вони не припали на середу чи п’ятницю). Загалом під час посту варто вживати продукти рослинного походження, овочі, фрукти, крупи, мед, гриби і т.д.
Та все ж, на жаль, коли говоримо про піст або коли самі постимося, як правило, думаємо винятково про утримання від певних продуктів. Відповідно піст зводиться до звичайної дієти. Що ж насправді має бути в основі постування?    
Серед православних  відомий вислів: «Піст без молитви – голодування». Аби наш піст не перетворився на дієту, варто розглядати його не лише як утримання від певного раціону, а як особливий настрій душі і тіла, спрямований на те, щоб позбавитися всього, що віддаляє нас від Бога. Саме тому варто обмежити перегляд телебачення, преси, користування Інтернетом, а звільнений час присвятити молитві, підготовці до Сповіді та Причастя,  читанню Св. Письма, спілкуванню з родиною, дітьми. Період посту – особливо сприятлива пора для духовного вдосконалення, блаженної пам’яті. Митрополит Володимир говорив: «Піст - це суворість до себе і милість до ближніх, піст - це весна для душі». Тож в основі посту має бути не лише фізичне утримання, але і глибока духовна дисципліна, в першу чергу до самого себе. Оскільки без духовної складової та свідомого розуміння суті, піст стає «човном з одним веслом».
Зазвичай, Великодній піст у нас асоціюється зі сповіддю і святим причастям. Кожен християнин вважає для себе обов’язком напередодні Великодня прийти до сповіді. Як повинен поводити себе християнин під час Різдвяного посту?
Так і в Пилипів піст, кожен, обдумавши своє життя та належним чином підготувавшись, повинен прийти до Таїнства Сповіді та Причастя. Не можна вважати, що причащатися варто тільки в Великодній піст. Взагалі Господь завжди чекає від нас визнання своїх помилок, не лише в періоди постів. Подібно тому, як батьки хочуть через розуміння ганебних вчинків привести дітей до усвідомлення важливості кожного рішення, слова і навіть думки.  
На час Різдвяного посту припадає Новий рік. Багатьом важко втриматися, щоб не підняти у новорічну ніч келих шампанського чи з’їсти шматок м’яса. Чи можна у новорічні дні зробити виняток і не постити?
Так склалося, що фактично на кожен піст припадають свята, котрі нам дісталися «спадщиною». Питання відносно Нового року  завжди стояло гостро в православному середовищі. Чомусь завжди всі вимагають, аби Церква змінилася, зрадила багатовіковим правилам. В той час, коли все Світове Православ’я проповідує одвічні цінності, і аж ніяк не закликає до гріховного життя, ми хочемо змін, які були б нам в догоду. Знаю, що в новорічну ніч по багатьох храмах звершується Богослужіння (в нас, наприклад). Тому можна прийшовши до дому розділити з сім’єю святковий стіл з пісними блюдами, не забуваючи при цьому, що надмірне вживання навіть пісної їжі не принесе користі і буде порушенням посту.
Насамкінець, про що насамперед потрібно пам’ятати під час посту?
Про те, що в цьому загальноцерковному подвизі повинні приймати участь дух, душа і тіло. Без цілісної участі людини користь від посту буде лише тілесна. Також для нас, українців, важливо скористатися цим періодом для того, аби посилити свої молитви за нашу Батьківщину, воїнів, за те, щоб Господь всіх нас привів до перемоги Добра і Справедливості, щоб Різдво Христове ми святкували знаючи, що на нашій українській землі мир.
Спілкувалася Леся КОНДРАТИК.


Немає коментарів:

Дописати коментар