Поринути в найдавніші часи Полісся

Історія нашого Полісся досить давня і цікава, адже вперше людина на теренах нашого району з’явилася близько 35 тисяч років тому. Протягом цього часу територію  населяли численні племена і культури, які лишили свій слід в давній історії нашого краю. Саме з однією з таких давніх культур і пов’язана виставка, яка нещодавно відкрилася в Дубровиці.

В Дубровицькому історико-етнографічному музеї з 7 грудня діє виставка археологічних знахідок Тшинецько-Комарівської культури 15-11 століття до н.е., час існування якої припадає на період Бронзового віку. На виставці представлено більше 700 знахідок з території нашого району. Щиро вдячні, жителю с. Милячі, вчителю історії Кривицької ЗОШ Якубовичу Сергію Петровичу, який надав експонати з особистої колекції, що дало змогу кожному бажаючому ознайомитися з давнім минулим Полісся.

В середині II тисячоліття до н.е. на території від Дніпра до Вісли і Одера розвивалися дві культури середнього бронзового віку – комарівська і тшинецька. Назви культур походять від дослідження пам’яток: могильника Тшинця поблизу м. Пулави в Польщі та поселення і могильника від с. Комарова Галицького району Івано-Франківської області.

Комарівська і тшинецька культура мають дуже багато спільних рис. Інколи ці дві культури зараховують до однієї, тшинецько-комарівської культури.

Дана культура розвивалася і на Поліссі. Порівняно з іншою територією України наш край – найменш досліджений. Але нині в нас є можливість саме на виставці ознайомитися з: різнобієм кремнію, наконечниками стріл, знаряддями праці, фрагментами кераміки, знахідками кісток свійських тварин та інше. Чи можна було б уявити, що знайдені речі з цієї колекції тримали в руках люди, що жили більше трьох тисяч років тому.

Ви побачите колекцію різновиду кремнію, з якого древні люди, переважно, виготовляли свої знаряддя праці. Причиною тому була не тільки поширеність і доступність кремнію, але і його здатність при ударі розколюватися завжди однаковим чином, даючи осколки з гострими краями і правильною, гладкою, злегка вигнутою поверхнею зламу. Для обробки кремнію потрібно було 2 камені: один (більш легкий) служив заготовкою, а інший (з більш твердих порід) – для нанесення ударів. Пізніше використовували долото крем’яне як інструмент – відбійник.

На виставці можна буде переглянути колекцію наконечників стріл з кремнію. Наконечник стріл – це передня частина стріли, безпосередньо вражаюча ціль. Вони мають вигляд трикутників, ромбів, трапеції.

На Поліссі зібрано в різні роки значну колекцію кам’яних сокирок для зрубування дерев. Ви матимете можливість на власні очі ознайомитися, які вони мали вигляд у ті стародавні часи. Крем’яні сокирки робилися з плиточного темно-коричневого кремнію. Це були переважно лінзоподібні або чотирикутні в перетині вироби. У давнину цей інструмент виготовлявся методом оббивки і складався з двох частин: рубала і рукояті. При виготовленні важливо було правильно підбирати камінь і дерево, оскільки саме від цього залежала міцність інструменту.

На виставці також можна побачити кам’яні свердлені сокири, які з’явилися в епоху Бронзи. Сокири ці мали специфічні форми. Призначалися вони більшою мірою для різних бойових битв або церемоній. Однак часто їх застосовували і для рубки дерев.

Серед експонатів є скребки, які використовували для оброблення шкіри тварин і як ніж та інші знаряддя праці.

Найцікавішою є колекція фрагментів глиняного посуду. Глиняний посуд вирізняє домішка обпаленого граніту жовтого або червоного кольору, що є наслідком обпалення під високим температурним режимом.

Обом культурам були властиві дуже характерні за формою високі горщики з розведеними вінцями, що отримали назву тюльпаноподібних. У тшинецькій культурі їх, однак, помітно більше, в той час, як серед комарівських пам’яток переважають приземисті широкогорлі горщики. Вони орнаментовані широкими лініями, трикутниками, овалами, округленими втисненими, крапками. Комарівська кераміка орнаментована помітно пишніше ніж тшинецька.

Основними заняттями племен цих культур були землеробство і скотарство, про що свідчить наявність зернотерток, крем’яних серпів та кісток свійських тварин. На Поліссі, де росли густі дубові діброви, розводили свиней. Велика кількість лісів та водоймищ давала можливість займатися мисливством та рибальством.

Спосіб життя обох культур був осілий, про що свідчить наявність досить великих поселень.

За традицією, що існувала у тшинецько-комарівських племен, померлих ховали під курганами за обрядом трупопокладення і в ґрунтових могильниках за обрядом трупоспалення.

Тож запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку археологічних знахідок Тшинецько-Комарівської культури 15-11 століть до н. е. (періоду Бронзового віку) та поринути у сиву давнину нашого Полісся.

Найпершими відвідали виставку учні 6 класів Дубровицької ЗОШ № 1 на чолі з вчителем Маковецькою Оксаною Миколаївною та бібліотекарем Пляшко Валентиною Оверківною. Висловлюємо щиру подяку директорам шкіл, вчительському колективу, бібліотекарям ЗОШ № 1 та НВК «Ліцей-школа», які завжди знаходять вільний час відвідати скарбницю історії та не пропускають жодної виставки та екскурсії в музеї.

Дякую всім, що долучилися до поповнення фонду музею: Адаму Кузьмичу, Володимиру Квітчуку, Олександру Задорожному, Надії Томко з м. Дубровиця, Наталії Кисюк з с. Тумень, Ользі Гедзель з с. Бродець, Валентині Ошманіній та Тетяні Торош з с. Велюнь, Тетяні Ярмошевич, Сергію Якубовичу з с. Миляч, Галині Крижик з с. Будимля, Яцка Броель-Плятеру з Польщі, Василю Вороб’ю з с. Вільне. Спільними зусиллями експозиція музею за 2015 рік поповнилася більше як 120 предметами. Хай ваше добро повернеться до вас сторицею! А всіх бажаючих також просимо долучитися до поповнення фондів музею.

Наталія ГРОМ,

директор Дубровицького історико-етнографічного музею.