пʼятниця, 11 грудня 2015 р.

БОЇВКА  СБ «ІСКРИ»

Боївка «Іскри» чисельністю приблизно 60 чоловік діяла в 1944 році та охоплювала райони сіл Орв’яниця та Соломіївка. Заступник коменданта СБ «Іскри» Дубик Микола псевдо «Самсон», уродженець Галичини, під час німецької окупації Дубровицького району був заступником коменданта поліції м. Дубровиця. Загинув «Самсон» 26 березня 1944 року.
Архів УСБУ 1944 р. Ф-7 (оп 20, пор. 20, арк. 17, 23, 36, 52,60, 64, 67, 75).
Дубровицька поліція в березні 1943 року, на наказ Проводу ОУН, перейшла на сторону підпільників, захопивши із собою всю зброю, набої, амуніцію і без відома коменданта поліції Сиголенко – сотника  армії «Бульби» – Боровця. В Дубровиці за перехід поліції відповідав заступник коменданта поліції району, член ОУН, Микола Дубик на псевдо «Самсон», уродженець Галичини, в подальшому заступник коменданта СБ «Іскри», що діяла в межах сіл Соломіївка та Орв’яниця. У 1942 році Дубик одружився в Дубровиці із Степановою Євгенією Олександрівною, 1918 р.н., уродженкою м. Кіровограда, що перебувала на службі в районній управі. За  матеріалами допиту Сиголенко, в Дубровицькій районній поліції перебувало на службі 25 поліцаїв, ймовірно, що половина цього складу і перейшла на сторону повстанців, зокрема в боївку «Іскри».

* Цілком таємно
ОПИС оперативно-бойових дій по знищенню боївки «Іскри».
I. СТАН                                                                                     
…За даними начальника оперативного сектору по боротьбі з бандитизмом на обліку перебуває жандармська банда Українських націоналістів, станом на 22 березня 1944 року розташувалася в Працюках(0662) і прилеглих до нього хуторах. Жандармська банда, банда Українських націоналістів «Іскра», діяла в районі фл. Антоніни(0866), Сохи(0662), Нивецьк (0860), Грицьки (0858), Грані (1054), Осова (0454), Працюки (0662), фл.Адольфов(0464) і в лісах, в районі названих населених пунктів. За даними на 22 березня 1944 року, кількість складала 29-40 чоловік. Керівництво боївки:
1. Васильчик Василь Іванович під кличкою «Іскра».
2. Дубик, він же «Самсон», родом із Галіції – політичний референт боївки. Під час окупації району німцями був районним комендантом поліції Дубровиці.  
3. Бернацький Микола з м. Дубровиця – заступник «Дубика». Озброєння боївки: ручний кулемет, гвинтівки, пістолети-кулемети і гранати.
Боївка займалася грабунком населення, вбивством окремих радянсько-партійних керівників, протидією проти всіх заходів, що проводила Радянська влада, агітацією і розповсюдженням серед населення націоналістично-фашистських ідей, нападом на окремі загони і групи частин Червоної Армії, вбивством червоноармійців, переважно офіцерського складу. За час своїх таких дій боївка застосовувала методи маскування: заплутувала сліди напрямку свого руху, рухалися взад і вперед, в населених пунктах розсипалися на окремі дрібні групи, що згодом сходилися на далекій відстані, використовуючи бездоріжжя, непроходимі місця.
Для сигналізації та зв’язку застосовували звуки крику сови, мали широку сітку зв’язкових у всіх населених пунктах, шантажували населення до такого стану, що неможливо було здобути будь-яку інформацію.  
Операція по ліквідації боївки відбувалася в часі із 24 по 28 березня 1944 року після випавшого 22 березня і не розтанувшого снігу товщиною 10-15 см. В цей час спостерігалося випадання снігу. Місцевість покрита лісом і дуже заболочена.  Лісові масиви і заболоченість грунту допомогали боївці ховатися від переслідування, але наявність снігу демаскувала рух боївки і допомогало переслідуванню боївки по слідах.

II. ПЛАН  ОПЕРАЦІЇ
Оперативна група 201 ОСБ повинна була, здійснюючи військову розвідку, встановити точне місцезнаходження боївки, обхідним маневром, непомітно оточити останніх і знищити.                                                                                                  Керівник оперативної групи вирішив з метою відволікти увагу зв’язкових боївки, рухаючись по дорозі з Дубровиці в м. Бережниця,  зайти боївці із півдня з м. Бережниці, діяти в напрямку Працюки, шляхом прочісування лісу в північному напрямку, встановити місцезнаходження боївки, оточити і знищити. Для ліквідації боївки було задіяна опергрупа в складі 70 чоловік, озброєння: ручні кулемети, гвинтівки і автомати.

III. ХІД  БОЙОВИХ ДІЙ
Опергрупа розмістилася на 20.00 23 березня 1944 року в м. Бережниця і о 6.00 24 березня вийшла з Бережниці по дорозі на Ямище із завданням прочісування лісового масиву в напрямку Працюків. При підході до лісу, не дійшовши Ямища, група була розділена на дві опергрупи. Перша опергрупа – 22 чоловік – із завданням прочесати південно-східну та східну лісову поляну в напрямі ф. Адольфов хутір і прикрити вихід із лісового масиву в район хуторів. Друга опергрупа – 42 чоловіки із мінометним взводом – із завданням рухатися в напрямку Ямище, перехрестя доріг 1 км південно-західніше Працюків, прочесати ліс по маршруту руху і населений пункт Працюки, в разі виявлення боївки оточити її та знищити. Друга опергрупа, що рухалася по заданому маршруту, не дійшовши до перехрестя доріг 1 км південно-західніше Працюків, біля 14.00 24 березня із лісової поляни була обстріляна двома невідомими, як згодом з’ясувалося, охороною боївки. Після короткої перестрілки вони були вбиті і у них вилучено: 1 гвинтівка, 1 карабін, 2 гранати, 30 шт. набоїв. В результаті прочісування лісу Працюки, південно-східніше і  на сході лісової поляни ф. Адольфів і хуторів було затримано підозрілих  місцевих 17 чоловік і не виявлено боївки, дві опергрупи ввечері 24.03.44 р. з’єдналися в районі хуторів. За даними агентури було встановлено, що боївка в момент перестрілки з охороною, не приняла бою, непомітно відступила від оточення в районі Працюків і направилася в район заболоченого лісу, що прилягав до сіл Рудня та Осова. 25 березня затриманих направили під конвоєм в Дубровицю, а друга опергрупа отримала завдання переслідувати боївку, прочісуючи ліс 3 групами. Повторна прочистка Працюків і лісового масиву виявилася безрезультатною, слідів боївки виявити не вдалося і на кінець дня 25 березня група зосередилася в Працюках. В Працюках було встановлено, що боївка зникла в напрямі Нивецька, Грицьки і тому було прийнято рішення 26 березня ранком переслідувати боївку трьома групами. 1 група – 21 чол. – завдання: прочесати ур. Дернело і вийти до Нивецька зі сходу, 2 група – 20 чол. – завдання: прочесати ліс  в напрямку Працюки – Нивецьк і вийти до Нивецька із південно-західної сторони, 3 група – 16 чол. – завдання: прочесати ліс  3 км західніше Працюків і вийти до Нивецька із заходу.
Після виступу груп по отриманих маршрутах керівник 3 групи вирішив оглянути трупи вбитих 24 березня охоронців, але їх на місці не виявилося, було встановлено, що трупи були навантажені на санки, слід від яких тягнувся до лісу. Відхилившись від отриманого маршруту, керівник 3 групи вирішив переслідувати боївку по свіжому сліду, що тягнувся до лісу із північно-західної сторони. Перша і друга групи, після безрезультативного прочісування лісу на кінець дня 25 березня зосередилися в Нивецьку, а третя  група, що рухалася по сліду на снігу о 17.30 26 березня підійшла до лісової поляни 1 км південіше с. Грані.
Головним дозором  в лісі за 100 м попереду було помічено  стайню, за стіною котрої сховався невідомий. Через певний час  із-за приміщення вискочили озброєні люди і не відкриваючи вогню, побігли. По тим, що  побігли, дозором було відкрито стрілянину, декількох було вбито, а решта відкрила стрілянину у відповідь і перебіжками відходили в напрямку будинку, розташованому за 50 м від приміщення стайні.
В результаті 30-хвилиного бою було знищено 25 людей. Частині вдалося відійти в село, що знаходилося в 500-600м від хутора. Керівник 3 групи мав у розпорядженні 16 чоловік, але не знав чисельності ворога, прийняв рішення: переслідування завершити і повернутися до Нивецька, де повинні були зосередитися всі опергрупи, куди і прибув на кінець дня 26 березня 1944 р. Ранком 27 березня було вирішено переслідувати залишки розгромленої боївки і група направилася із Нивецька в Грані. При підході в Грані опергрупа була обстріляна із горищ будинків. В результаті перестрілки було вбито 9 осіб. На початку бою боївка відстрілювалася, а потім стала втікати до лісу, небагатьом вдалося втікти.
Після повернення всієї опергрупи 27.03.44р. в с. Грані було встановлено, що в ніч з 26 на 27 березня по наказу тих, хто залишився в живих членів боївки, населенням хутора Грані були зібрані трупи вбитих, за винятком трьох, і поспішно  закопані  на цвинтарі, а останніх повезли в невідомому напрямку. При відході оперативної групи із Граней, на полях, лісовій галявині, а також біля цвинтаря залишилося 21 незібрані трупи. Як згодом з’ясувалося, 26 березня боївка зібралася на хуторі біля Граней з метою поховати вбитих 24.03.44р., для чого по їх наказу було зарізано бика і в трьох будинках заготовлявся самогон.

IV. РЕЗУЛЬТАТ ОПЕРАЦІЇ
В результаті проведеної операції із 23 по 28.03.44 р. було знищено 35 осіб. Упізнанням встановлено, що вбиті керівники боївки в т.ч. Дубик, він же «Самсон», родом з Галіції, був політичним керівником боївки, Бернацький Микола – родом із Дубровиці – заступник Дубика, Станкевич Павло, родом із Берестя – районний пропогандист. Із вбитих багатьох неможливо було упізнати в результаті  жорстоких ударів прикладами по головах. Керівник боївки «Іскра» – Васильчик був тяжко поранений і зник на підводі в напрямку Морочне. За даними іншої опергрупи, що діяла в цьому районі, через населення було встановлено, що Васильчик, внаслідок тяжкого поранення, помер. В основному боївка була знищена. Було затримано  17 чоловіків і одну жінку, котрих було доставлено в РВ НКВС м. Дубровиця. В результаті операції було захоплено: гвинтівок – 12, карабінів – 1, ППШ – 1, «Браунінг» – 1, набоїв до вітчизняних гвинтівок – 380, знищено набоїв німецьких (скинуто в колодязь 200).
В Гранях, по закінченню операції, було зібрано все населення, близько 60 чол., з котрими проведено збори з питанням «Про міжнародне становище СРСР і контреволюційної діяльності «Іскри».

P.S. Звіт 201 ОСБ (окремий стрілецький батальон) 16 бригади НКВС Українського фронту). 433 ЦА ВВНДВРФ. Ф № 448, оп. 1с, ед. хр. № 81.арк. 51 – 57.
Аналізуючи даний документ, викликає певні сумніви той факт, що було вбито 35 козаків, а зброї захоплено лише 15 одиниць. Це засвідчує, що або у боївці не було вдосталь зброї, що малоймовірно, або дані про вбитих  явно перебільшені. За свідченням  жительки села Грані, у могилі було поховано 14 вояків.
З ініціативи Дубровицької «Свободи», фінансової і матеріальної допомоги патріотів та небайдужих до історії свого краю людей, організовано благодійну акцію з метою встановлення на могилі полеглих козаків пам’ятного знаку у вигляді ордена Хреста заслуги УПА знаписом: «Тут спочивають 14 лицарів  боївки «Іскри» (Васильчик Василь Іванович 1918 р.н. з Орв’яниці), що загинули 26 березня 1944 р. в бою з частинами НКВС під с. Грані.  Серед них: Дубик Микола «Самсон» з Галичини; Бернацький Микола з Дубровиці; Станкевич Павло з Берестя. Героям Слава!».
Користуючись нагодою, хочу через районну газету звернутися до жителів Соломіївки, Орв’яниці, Берестя та Дубровиці з проханням надати будь-яку інформацію про своїх рідних, близьких та знайомих, котрі перебували в 1943-44 рр. у боївці СБ «Іскри», щоб закарбувати імена героїв на меморіальній плиті на братській могилі полеглих вояків, що на цвинтарі села Грані і в серцях нащадків.
Всім бажаючим долучитися до благодійної акції можна звертатися на номер мобільного телефону 0961205457.
Згадаймо безсмертні слова Юліуса Фучіка «…Не забудьте. Терпляче збирайте свідчення про тих, хто поліг за себе і за вас… Я хотів би, щоб усі знали, що не було безіменних героїв, а були люди, котрі мали своє ім’я, своє обличчя, свої сподівання й надії… Хай ці люди будуть завжди близькими вам, як друзі, як рідні, як ви самі».
Володимир Мозоль, дослідник  ОУН-УПА.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар