Навчаємо дітей бути собою

Сьогодні моя співрозмовниця – Ірина Михайлівна Гузич, педагог, закінчила Чернігівський державний педагогічний університет, спеціальність – «Початкове навчання»; кваліфікація – «вчитель початкових класів». Місце роботи –Дубровицький навчально-виховний комплекс «Ліцей-школа», заступник директора школи розвитку, вчитель образотворчого мистецтва. Про роботу і не тільки говоримо з чарівною, творчою дубровичанкою, яка дуже гарно малює (особливо кавою) і закохана у квіти. Біля п’ятиповерхівки, де Ірина Михайлівна мешкає, вона висадила прекрасні квіти.

Горджуся своїм ліцеєм

– з дитинства мріяла стати вчителем початкових класів, тому що діти дуже щирі та відкриті. Але починала я свій педагогічний шлях з викладання в старших класах. Робота в ліцеї – це роки пошуків, вагань, відкриттів та досягнень, які змінили моє життя. Професія вчителя вічна, її ніхто не зможе змінити. В своїй роботі я намагаюсь відшукати стежки до душ дітей, щоб завоювати довіру і викликати інтерес до прекрасного, до мистецтва. Як відомо, «краса врятує світ». Я почала рятувати світ, створюючи роботи разом з вихованцями, на уроках використовуючи різні техніки малювання. Моє завдання – запалити вогник творчості, пробудити та підтримати інтерес учнів до прекрасного. Здавалося б, для чого у школі дітям творчість, головне – навчитися писати та рахувати. Але хочу сказати, що мистецтво відображає душі дітей, воно відкриває їх мрії та бачення світу. Я дуже рада, що на своїх уроках допомагаю учням глибше зрозуміти красу навколишнього світу.

Я вважаю, що наш заклад дуже широко допомагає нашим вихованцям зрозуміти світ довкола себе, знаходити себе і розвиватися. Тому ще раз хочу закликати батьків віддавати своїх синів і донечок на навчання до нашого ліцею. Освіта у нашому закладі сучасна і результативна, оскільки забезпечує і обов’язкову державну програму, і високий стандарт потрібних у житті умінь, навичок і компетенцій учнів. У нас панує щирість, відкритість, взаєморозуміння між здобувачами освіти, вчителями та батьками. Ми навчаємо дітей бути достатньо сильними, аби бути собою! Цієї весни на долю освітян випало випробування дистанційним навчанням. Дуже радує, що віднайшли можливості встановити будь-які зв’язки зі своїми учнями. Педагоги вчилися вибудовувати дистанційне навчання, адже в практиці нашій такого не було. Вчителі обрали різні платформи для проведення уроків, надання завдань. Однак, окремим учням навчатися в таких умовах було складно і їм потрібна була додаткова підтримка. Завершення навчального року дистанційно в умовах карантину стало спільною справою і випробуванням для всіх учасників освітнього процесу. Суттєво змінилась діяльність педагогів, які організовували навчання дистанційно, враховуючи різні можливості матеріально-технічного забезпечення та багато інших факторів. Першими помічниками у навчанні стали батьки, які відчули школу зовсім не віртуально і віддалено. Вони співпрацювали з вчителями, щоб діти отримували знання відповідно до вимог шкільної програми. Спасибі батькам за розуміння і старання. Головним поштовхом у нелегкій справі дистанційного навчання, як і навчання загалом, стала наша любов до дітей. І ми успішно завершили навчальний рік.

Світом рухає доброта

– Протягом життя ми спілкуємося з абсолютно різними людьми. І поводимося з ними по-різному, в залежності від обставин. Але найбільше я ціную в людях доброту чесність та чуйність. Звичайно, такі риси характеру, як відповідальність, відкритість, сміливість і товариськість теж нікому не завадять. Дуже хочу, щоб щирими і відкритими зі мною, як вчителем, були мої учні. В кожній дитині є позитив, дуже важливо, щоб це бачили педагоги і батьки. Після призначення чоловіка на нову посаду моє життя набрало нових обертів. Я знала, що буде нелегко. Він дуже вболіває за роботу, і зрозуміло, що родина і повсякденні проблеми зараз перейшли на другий план. Вболіваю і я, щоб на своїй посаді чоловік зробив якнайбільше позитивних справ для Дубровиччини. Щиро бажаю, щоб на життєвому шляху було якнайбільше людей, які б розуміли та підтримували. Адже це дуже багато значить у роботі керівника. Але знаю і вірю, що мій чоловік завжди був, є і буде щирою людиною, це важливо на будь-якій посаді.

Спілкувалася Люба КЛІМЧУК.

На фото: Ірина Гузич з випускниками 2018 року.