Неочікуваний дзвінок

Всі довго, по-своєму, будемо пам’ятати передвиборчі перегони 2019 року до Верховної Ради України. Я, вчителька, яка вперше набирала перший клас, думала, як би використати всі можливості, щоб по-сучасному облаштувати освітнє середовище майбутніх першокласників. Добре знаючи, що перед виборами – саме той час, коли у кожного кандидата в депутати до ВР можна попросити спонсорської допомоги. Так пройшла всі виборчі штаби і в кожному залишала лист-звернення про надання будь-якого сприяння. Черга дійшла і до, на той час, мецената Віктора М’ялика. Його особисто зустріла біля поштового відділення м. Дубровиця. Було багато людей, всі щось від нього хотіли, і я також просила купити у клас диванчик. Мій лист забрали і сказали чекати відповіді. Інколи думалось, вже людина стала депутатом – ціль досягнута, про яку допомогу можна мріяти. Часто читала подяки, де люди пану Віктору дякували за вирішення якихось питань, і почала забувати про своє безпосередньо звернення. Але мене дійсно шокував дзвінок - це був справді неочікуваний мобільний дзвінок. Зателефонував помічник народного депутата Віктора М’ялика Віктор Павлович Кузін, людина добре відома в Дубровицькому районі. Він повідомив, що лист розглянули, можна обирати диванчик в магазині, який підійде для класної кімнати, все буде оплачено і доставлено. Я спочатку не вірила, потім сама собі твердила, що це люди серйозні, тож жартувати не будуть. І ось наша класна кімната доповнена сучасним стильним диванчиком. Добре, коли люди дбають про комфорт школярів. Моїх школяриків чекає новинка на перше вересня, а хто не любить щось новенького? Важливо, коли депутат, вирішуючи більш вагомі питання, робить такий хороший жест для діток. Не потрібно забувати – діти це наше майбутнє. На світі не має більш вдячних людей, як малеча, вони вміють цінувати подарунки і хороше ставлення. Шановні пане депутате Віктор М’ялик і ваш просто щирий помічник Віктор Кузін, ми вам бажаємо працювати в тому ж напрямку, йти по світу з добром і щиро вдячні за подарунок.

З вдячністю, Вікторія Василівна Мозоль, класний керівник 2-а класу Орв’яницької школи, учні та їх батьки.

СТАЛА ПЕРЕМОЖНИЦЕЮ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ НА КРАЩИЙ ДИСТАНЦІЙНИЙ УРОК

Приємно повідомити й ще одну радісну новину зі шкільного життя цієї гарної вчительки. Нещодавно вона стала одною з переможців конкурсу на кращий дистанційний урок, який проводили впродовж весни Світовий Конгрес Українців та Національна Освітня Рада при Конгресі Українців Канади. Як вона стала учасником такого престижного змагання, ми поцікавилися у Вікторії Василівни, і ось що вона розповіла:

– Устрій звичного життя людей змінюють історичні події, або виражаючись сучасним словом «пандемії». Так сталось в світі, що практично майже на початку 2020 року всі наразилися на covid-19. Ми почали жити і працювати за новими правилами, які «диктував» карантин. Освіта перейшла на дистанційне навчання, взагалі багато установ стало працювати в такому режимі. Через певний проміжок соцмережі вибухали відео, як ми карантинимо. Кожен шукав можливість якось урізноманітнити життя в цей період. Так Світовий Конгрес Українців та Національна Освітня Рада при Конгресі Українців Канади оголосили всесвітній конкурс для вчителів та науковців «Найкращий дистаційний урок». Мета конкурсу – допомогти дітям закордонних українських шкіл здобути знання з предметів українознавства (української мови, літератури, історії, географії та культури). Я долучилася до цього конкурсу з думкою, що можливо і мій педагогічний досвід стане в нагоді маленьким закордонним українцям. Не вважаю себе супер досвідченим вчителем, але дотримуюсь принципу «є нагода допомогти – допоможи». Завжди цікавилася історією нашого народу, вивчала, досліджувала шлях України з моменту зародження до сьогодення. Це для мене взагалі цікава і захоплююча тема в усіх її різноманіттях. Тому взяла участь у номінації «Історія України для найменших». Розробила свій урок, дотримуючись вимог конкурсу і відправила. Пізніше всі учасники мали доступ, щоб переглянути роботи конкурсантів і за один урок проголосувати, тільки не свій. Багато корисної інформації взяла для себе, переглядаючи уроки і вдячна всім колегам, що поділилися своїми напрацюваннями. Про перемогу зовсім не мріяла, по причині, що дуже самокритична. Тому результати навіть не переглядала. Про мою перемогу мені повідомила моя подруга і просто дуже хороша людина. Я задоволена, що мій зовсім незначний внесок став у нагоді нашим маленьким українцям і україночкам, і це мене радує. Ми повинні підтримувати один одного не на словах, а на реальних вчинках.

Як вчитель звикла викладатися на уроках на всі «дванадцять».

До речі, лауреатом цього ж конкурсу стала і моя колега – Правник Ганна Василівна. У номінації «Географія» вона представила розробку уроку на тему «Краєзнавче Полісся Рівненщини», в якому розкрила «7 чудес» Рівненщини та зокрема нашого району. Тим самим популяризувала краєзнавчий принцип навчання на уроках географії.

Загалом весь колектив нашого закладу дуже креативний.

Записала Людмила РОДІНА