«Улюблена прикраса

в людях – щасливий погляд»

Височанка Юлія Приходько творить стильні прикраси з бісеру та каміння. Барвисті бабки і метелики, дивовижні квіти та «соковиті» фрукти – плід невпинної фантазії майстрині. Вони вражають витонченістю та тонкою ручною роботою. Адже кожна прикраса – це маленька симфонія кольорів та дрібних деталей, які завдяки  вправному «композитору» органічно поєднуються. Тож здається ніби вишита дівчиною квітка недавно зірвана з клумби, а бісерна комаха щойно сіла на підвіконня. І ось-ось через хвильку полетить далі зачаровувати ще когось досконалою красою.

Про  таке гарне хобі, яке прикрашає її життя та дарує позитивні емоції іншим, Юлія розповіла нам.

Творча іскра

з дитинства

«Скільки себе пам’ятаю, завжди була зайнята рукоділлям.  Першу свою сумочку зв’язала спицями із тоді популярної «дерничанки». Ох і колір в неї був – яскраво-жовтий – «вирви око». Далі захоплення плавно перейшло на в’язання гачком, завдяки чому народились сімейка зайченят та качата, що дожили до сьогоднішніх днів. Шила і одяг лялькам. А ще собак і курчат – по лекалам із журналів, які купувала мама. Благо, такі дитячі пориви ніхто  не забороняв. Батьки давали мені можливість творити, хоча професії мали далеко не творчі (трудились у висоцькому колгоспі – мама головним зоотехніком, а тато електриком). Зате були наділені любов’ю до своєї праці та креативним мисленням. Моя мама Тетяна – людина енергійна, талановита і дуже допитлива. Гарно шила і в’язала, тому я частенько ходила до школи в ексклюзивному вбранні. Напевно, з цього почалось і моє захоплення створенням одягу. По маминій лінії творча іскра передавалась у спадок. Бабуся Ольга так само шила, вишивала, сама пряла пряжу (я в неї вчилась, виходило не дуже). Був у неї і станок, на якому ткала килими. А ми із захопленням дивились, як вона перекидає човник з однієї сторони на іншу.

Мої шкільні роки пройшли з думкою, що стану дизайнером. Та перед цим вирішила піти навчитись шити одяг. Вступила до Березнівського училища. Два роки освоювала премудрості цього заняття. А потім ще кілька – була майстром виробничого навчання і відривала ази професії дівчатам. Паралельно набиралась знань в столичному виші за фахом технолога-конструктора жіночого одягу. Та цього було замало. Мені хотілось ще більше вміти, створювати складне цікаве вбрання. Тому зібрала речі і переїхала до Києва, де знайшла роботу в приватному ательє. Тут я отримала потрібний досвід.

Дизайнером одягу стати таки не судилось, бо виявилось, що мені до душі більше технічно-конструкторська робота. Саме вона розкрила всі мої можливості і таланти».

Прикраси творяться

у любові до своєї справи

«А прикраси – на нинішній момент моє хобі. І прийшла я до нього поступово. Іноді для нової моделі потрібен був декор і ми його створювали: вишивали, плели, робили квіти із тканини. А якось до мене прийшла подруга і запитала, чи не змогла б я за фотографією ювелірного виробу зробити  такий же із бісеру. Це був черговий виклик для моїх навиків. Треба було продумати багато нюансів з нуля – форму, пропорції, кріплення, матеріали. Але  таке заняття виявилось дуже цікавим. Правда, і часу воно забирає чимало. Створення прикраси має кілька етапів. Спочатку її  малює уява, потім на папері з’являється ескіз, твориться  макет, підбираються матеріали і вишивається власне сам виріб. На виготовлення  може піти один-три дні, якщо прикраса невелика. А якщо це сумка чи складна вишивка – то тижні і навіть місяці.

Тому потрібно любити цю справу і запастись витримкою. Такими  талантами можу завдячувати моєму татку Георгію. Це все від нього: точність, посидючість, терпіння у тонкій роботі, продумування процесу до дрібниць. З конструкторської складової і народжуються мої витвори. Мене більше цікавить, як зробити форму, як закріпити деталі, як сконструювати, в якій послідовності. А ось колір і матеріали вже доповнення, а не навпаки».

Від бісеру до кристалів

«Swarovski»

«Для створення своїх робіт застосовую різноманітні техніки. Проходила курси «золотого шиття», люневільської вишивки, плетіння бісером. Самостійно освоювала техніку шиття голкою. Маю для цього різні навчальні книги. Так само використовую всі доступні матеріали: кристали «Swarovski», бісер японських фірм, металізовані нитки, натуральне каміння та багато інших. Пробую і вибираю кращі. Бо були моменти, коли витрачала багато часу на роботу, прикладала всі сили, а матеріали були не якісні. Уже навіть в процесі роботи втрачали свій зовнішній вигляд. І це дуже неприємно».

Конкурси – стимул для розвитку

«Спочатку вишивала за принципом «знайти своє». Багато пробувала та експериментувала. Брала учать у невеликих конкурсах на просторах «Instagram». В цьому році вперше спробувала свої сили в міжнародному конкурсі від магазину «Carisma» за підтримки австрійської фірми «Swarovski». Він приніс мені третє місце у номінації сумки з роботою «Ты-Вселенная». Вона і доповнила колекцію робіт, які я не хочу віддавати. Звичайно буду і далі  пробуватись в інших конкурсах, бо це дає великий стимул для  розвитку, а також розширює можливості, дарує нові знайомства  і знання».

Вишиті аксесуари – це тренд

«Прикраси ручної роботи нині популярні. Вироби з бісеру можна зустріти на показах відомих дизайнерів і не тільки. Просто ми не здогадуємось, що це створено власноруч, а не промисловими виробниками. До того ж часто за іменитими брендами стоять українські творці прикрас.

З року в рік змінюється стиль і асортимент аксесуарів. Ще півтора роки тому були в моді сережки з пір’ям, шовковими і бісерними китицями, а сьогодні плавно переходимо до лаконічних, простіших форм. Вишивка теж не стоїть на місці. Вишиті прикраси – це вже тренд, і він швидко наздоганяє у популярності ювелірні вироби. Це не просто бісерні «фєнєчки», а індустрія, що стрімко розвивається. Це творча течія, в якій хобі з часом може стати основною робою.

Найкращі інвестиції, які ми можемо зробити – це вклад в своє життя, навчання, розвиток. Тому планів маю ще багато. В пріоритеті – взяти участь в «живих» виставках, а не онлайн».

* Бліц-інтерв’ю

Мій ранок починається з… музики і пробіжки, або готую сніданок і складаю приблизний список справ.

Творчість для мене – це рушійна сила розвитку моїх можливостей. Це моя робота і відпочинок.

Моя ідеальна прикраса … браслет, а в людях – щасливий погляд.

Що б побажали нашим читачам? Якщо вам хочеться в’язати – в’яжіть, якщо вам хочеться малювати – малюйте, вишивати – вишивайте. Головне, щоб вам це приносило задоволення. Творчість  може привести до неочікуваних приємних результатів, дати  відповіді на запитання або просто допоможе відпочити після роботи. Не ховайте в скриньку свої роботи – показуйте, поважайте свою працю і гордіться результатом. Пам’ятайте, що у кожного є талант зробити своє життя прекрасним.

Я вдячна своїм батькам, що дозволяли мені творити, не обмежували у виборі професії і навіть зараз пишаються моїми роботами, завжди дивуються, як я це роблю. А мені просто подобається створювати гарні речі.

Спілкувалась Леся Кондратик.