Темпи захворюваності: вакциновані хворіють, але легше

 

Як розповіла завідуюча Дубровицьким відділенням Сарненського районного відділу ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ» Ніна Котяш, ситуація із захворюваністю на ковід на теренах Дубровиччини залишається напруженою. Як і прогнозувалося, ріст звернень з приводу недуги, розпочався в другій декаді січня. «З 14 січня ми почали фіксувати підйом захворюваності», – каже Ніна Михайлівна. Так, з 18 по 24 січня  тест на ковід виявився позитивним у 80 мешканців колишнього Дубровицького району: Дубровицька ОТГ (70 чоловік) та по п’ять – у Висоцькій та Миляцькій ОТГ.

З 25 по 31 січня ситуація із захворюваністю кардинально погіршилася. За цей період вже було зафіксовано 192 позитивних тести: Дубровицька ОТГ (165), Висоцька ОТГ (18) та Миляцька ОТГ (9).

Показники перевищення виявлення нових випадків Ковід-19 протягом останніх семи днів порівняно з попереднім періодом всюди стрімко «поскакали» вгору. По Дубровицькій ОТГ ріст +135,7%, Висоцькій – +260,0%, по Миляцькій – +80%.

Лікар наголошує: це далеко не повна реальна картина, адже береться до уваги тільки офіційна статистика. Проте не завжди люди, які мають всі симптоми недуги, поспішають звернутися до лікаря. А відповідно й пройти тест. На жаль, не завжди вчасно, каже Ніна Михайлівна, й тести виявляють недугу. Тож наполегливо радить не обмежуватися одним дослідженням в разі підозри, повсюдно дотримуватися соціальної дистанції, не забуваючи про засоби індивудуального захисту, самоізоляцію. Адже часто-густо, сам не знаючи того, ви можете перебувати в контакті з носієм інфекції.

Ніна Михайлівна додає, що Дубровицьке відділення ДУ «Рівненський обласний центр контролю і профілактики хвороб» також робить тести на ковід. Такі дослідження проводять на базі закладу за адресою: м. Дубровиця,  вул.  Шевченка,  54 (приміщення колишньої санстанції)  в мікробіологічній лабораторії шляхом обстеження швидкими тестами на визначення антигену   COVID-19. Вартість дослідження 154 грн. 70 коп. Постановка тесту проводиться за 15 хвилин, одразу видається результат.

Втім головний лікар первинки Вікторія Островець, заспокоює тим фактом, що все ж нинішня хвиля, попри всю свою високу контагіозність, не настільки страшна, як попередня, коли значна частина пацієнтів мала важкі прояви ковід і була киснезалежною. Нинішній ковід в цьому плані більш щадний. Вікторія Михайлівна впевнена, що не останню роль зіграла й вакцинація. За її словами, все ж вакциновані, якщо й хворіють, то в набагато легшій формі. Загалом в Дубровицькій громаді вакциновано хоча б одною дозою близько 25 тис. дорослого населення, або майже 90 відсотків від загальної кількості. Приблизно 200 чоловік вже отримали навіть по три дози. Зараз масово бустером щеплюватимуться освітяни, які перші вакцини робили наприкінці весни-на початку літа.

Людмила РОДІНА.

 

 

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ НАВЧАННЯ НА ДИСТАНЦІЇ

 

Організація освітнього процесу на дистанції відрізняється від очного навчання дітей у першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ВДОМА.

Своїми міркуваннями з цього приводу та порадами, як урізноманітнити в такому випадку засвоєння матеріалу, в соціальних мережах поділилася адміністратор сайту Селецького ЗЗСО імені Олега Ващишина Яна ШИНКАР.

 

Психолог зазначає: кожна третя дитина перебуває у стресовому стані/тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами. Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде.

Стабільність і зрозумілість – це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. Адже, саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Розмістіть його на видному місці, намагайтеся  дотримуватися режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.

Організувати робочу зону. Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок (обов’язково ввімкнений екран монітору чи телефону та наявні навушники). Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло. Яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.

Організувати форму. Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і «переключитися» на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг.

 

Робити перерви. Фокус уваги школяра на відеоконференції/уроці 20-30 хвилин. Не більше. Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах).

Братися до виконання домашньої роботи доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити,пограти і перезарядитися.

Заохочувати спілкування з однолітками. Провідна діяльність школярів середніх та старших класів – це спілкування. Та й в цілому школярі (зокрема молодші)звикли проводити багато часу в колективі, спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції.

Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри  онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками.

Знизити очікування і вимоги. Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і читця як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність  вашого сина/дочки погіршилася – НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІСТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переоцінки вимог стосовно дитини.

 

Мотивувати і помічати успіхи. Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Спробуйте переконати дитину в тому, що система примусу відходить  в минуле. Кожна людина в сучасному світі розуміє ту міру відповідальності за своє життя, яку вона несе. Ніхто не допоможе тобі стати освіченою і успішною  людиною, якщо ти сам не захочеш і не навчишся цього. Дистанційна освіта дає унікальний шанс довести самому собі, чого ти вартий. Але батьки повинні усвідомлювати, що такий рівень відповідальності за своє життя дитина отримує з часом. І головна мета батьків – допомогти своєму школяреві це зрозуміти і створити максимально комфортні умови для того, щоб він зміг оволодіти навичками онлайн-навчання.

Водночас не забуваймо відзначати її успіх. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте.

 

 

НА ДУБРОВИЧЧИНІ 2022 РІК ОГОЛОШЕНО РОКОМ УПА

 

Дубровицька міська рада ухвалила рішення «Про відзначення 80-ї річниці створення Української повстанської армії».

Сталося це на останній сесії, що проходила 20 січня. Відповідно до вказаного рішення, 2022 рік оголошується роком Української повстанської армії на території Дубровицької міської ради.

Рішення «Про відзначення 80-ї річниці створення Української повстанської армії»  ухвалили з ініціативи місцевого депутата-«свободівця» Володимира Мозоля.

Відділу освіти, культури, молоді та спорту міської ради доручили розробити відповідні заходи.

Таке рішення підтримала переважна більшість депутатів, окрім двох від «Батьківщини» (Андрій Кулик) та «Слуги народу» (Василь Банку), котрі не голосували з даного питання.

 

ЖЕРТВОЮ КРАДІЇВ СТАЛА СУДДЯ.

І ЗЛОДІЙСЬКИЙ ФАРТ ВИЯВИВСЯ «ЖИРНИМ»

 

Не втигло суспільство сповна переварити новину про підняття пенсій суддям до 90 тис. грн., аж тут новий «топчик». Оскільки не так давно один правник на всю країну заявляв, що в судах засівають валютою, то якийсь відчайдух вирішив перевірити на практиці, чи це справді так. Тож у ніч на 18 січня у Львові обікрали Західний апеляційний господарський суд. Відомо, що грабіжник заліз через вікно до приміщення суду на другому поверсі і вкрав із сейфу одного з суддів 120 тис. доларів США. І у поліції, і у суді відмовились розповідати деталі цього інциденту; пресслужба суду лише наголосила, що вкрадена готівка була вказана у декларації судді. Але раніше ще було заявлено, що цю суму судді на зберігання дала подруга.

Колеги-журналісти «пошурхотіли» і з’ясували, що потерпілою стороною виявилася суддя Західного апеляційного господарського суду Віра Гриців. Це з її сейфу поцупили 120 тис. доларів. Цю інформацію ZAXID.NET підтвердили компетентні джерела у поліції.

Після того, як стало відомо про інцидент з крадіжкою, ZAXID.NET детально проаналізував декларації про доходи усіх суддів Західного апеляційного господарського суду і виявив, що лише одна суддя задекларувала достатньо велику суму готівки у валюті. Йшлося про суддю Віру Гриців. А тоді джерела ZAXID.NET у поліції підтвердили, що обікрали саме цю суддю.

Прессекретарка Західного апеляційного господарського суду Анна Ярмола не підтвердила, але й не заперечила припущення, що вкрадені гроші належали саме Вірі Гриців. Отримати коментар Віри Гриців редакції порталу не вдалося.

Але колеги-журналісти оприлюднили цікаву інформацію. У декларації про доходи Віри Гриців за 2020 рік вказано, що вона зберігала готівкою 531 тис. грн. та 81,1 тис. доларів. Ще 300 тис. грн. зберігав син судді, а у її доньки  фігурували 21 тис. доларів та 110 тис. грн. готівки. У 2020 році Віра Гриців задекларувала купівлю валюти на суму 597,2 тис. грн. Окрім готівки у сім’я судді зберігає чимало грошей на рахунках у банках.Тож зловмисник точно, знав, чий сейф варто «ламати».

Відомо, що Віра Гриців працює суддею Західного апеляційного господарського суду уже більше 10 років. Її сукупний суддівський стаж перевищує 20 років.

Чоловік судді Михайло Гриців є суддею Верховного Суду України, у цьому ж суді працює донька подружжя Ганна Гриців. Її брат Назар Гриців працює у Львівській обласній прокуратурі.

За інформацією платформи «Чесно», Віра Гриців упродовж 2013-2014 років не декларувала частину своєї нерухомості. Також у 2018 році Громадська рада правочесності у своєму висновку щодо Віри Гриців вказала, що чоловік судді приватизував квартиру в Києві, яку йому надали як службову, завдяки подачі недостовірних даних про місце проживання родини Грицівих.

З’ясувалося в ході журналістського розслідування й наступне. Влітку минулого року заступник начальника відділу Львівської обласної прокуратури Назар Гриців задекларував 30 червня о 17.59 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані: набуття 686 473 гривень - подарунку у грошовій формі від його матері Віри Гриців. Через 33 хвилини Назар Гриців зробив ще одне повідомлення у декларуванні: заявив про придбання автомобіля LEXUS ES300 2017 року випуску. Рівно за цих 686 473 гривні.

Цю обставину – з огляду на нещодавне резонасне викрадення 120 тисяч доларів з робочого сейфу судді Західного апеляційного господарського суду Віри Гриців – зауважила журналістка Вікторія Балицька і розповіла про неї у ФБ, інформує інший портал Dailylviv.com.

Крім того, журналістка з’ясувала з відкритих джерел, що Шевченківський райсуд м. Львова 21 січня мав розглядати адміністративний протокол, складений патрульною поліцією 17 листопада 2021 року на прокурора Гриціва. Тієї ночі він кермував Лексусом ES 300, а коли його зупинили і освідчили патрульні, то драгер показав 1,96 проміле. Щоправда, прокурор згодом у суді вимагав врахування його повторного здавання аналізу крові на вміст алкоголю у районній лікарні, що суддя задовольнив. Його результати ще невідомі.

Однак дане засідання у суді не відбулося з іншої причини: захворів суддя.

Людмила РОДІНА.

 

 

ПРОФЕСОР ІЗ США ПРО РІВНЕ ТА РІВНЯН

За кілька років Рівне та Україна в цілому значно причепурилася. Принаймні в очах людини, яка давно тут не була. Виходець з Рівного, а тепер мешканець США і викладач університету Пн. Кароліни Василь Тарас відвідав на новорічні свята близьких у Рівному та описав побачене.

Пан Василь часто пише цікаві тексти про Україну та США, про схожість і різницю в побуті, менталітеті та культурі. В Україні він не був кілька років і за цей час багато чого змінилося в кращий бік:

– Дороги, чистота, одяг і ввічливість. Сфера громадського харчування у нас взагалі набагато краща, ніж у Штатах.

Боляче роблять лише ціни. Вони змусять закотити очі не лише українця, а й американця. Подаємо частину тексту пана Василя нижче:

 

ВРАЖЕННЯ ВІД УКРАЇНИ

– Щойно повернулися в США і по свіжих слідах занотую тут свої суб’єктивні враження.

Колеги запросили відчитати курс лекцій в універі в Польщі. Я скористався нагодою і додав кілька днів до поїздки провідати батьків і друзів в Україні, а також показати малому трохи Європу.

 

Дороги

Ми їхали автомобілем з Польщі в Україну і це було вперше, що добрі дороги (у всякому випадку траса Краків-Львів-Рівне). Навіть три роки тому ще були ями. А це в принципі цілком нормальна, сучасна, якісна траса.

По містах трохи більше трусить, але все одно ям як таких нема. Навіть по селах навколо Рівного дороги, в принципі, ОК. Були ділянки, які потребували уваги, але навіть не близько, як всього кілька років тому. Дуже приємно вражений.

Автомобілі

Порівняно навіть з три роки тому, мій останній візит в Україну, автомобілів побільшало в рази.

Причому, авта сучасні.

Не «Жигулі» і якісь старі «Мерседеси»-«чємодани» і «Ауді-сєльодки», а нормальні сучасні автомобілі. Звичайно, проблемою є те, що дороги і парковки під таке засилля автомобілів не розширили, тому, їдучи в таксі, постійно було відчуття, що пішки було б швидше.

І тим не менше, явно люди собі можуть дозволити більше і кращий транспорт. Плюс багато серйозних авто, купа останніх «Ауді», «Порше», «Мерседесів», «БМВ», «Тесл» і інших топових брендів. Навіть більше, ніж в США. Приємно здивований.

 

Електромобілі

В США електромобілів багато, але майже виключно «Тесли». Дуже рідко можна побачити «Ніссан Ліф». І все. А в Україні (і Польщі) їх десятки. І ті самі «Ліфи» і «Тесли», і «Ауді», і «Порше», і купа французів. Я навіть не знав, що є стільки різних виробників електромобілів. Дуже приємно вражений.

Сміттєві баки

ДУЖЕ цікаво, що по селах тепер стоять сміттєві баки і навіть бачив, як сміттєвоз збирає сміття. Раніше по селах сміття тупо скидали на стихійних звалищах. А зараз все по феншую. В деяких селах навіть бачив окремо біо, окремо переробка. Прекрасно.

Будівництво

Тут просто очі ріже величезна кількість будівництва. Куди не глянь, скрізь будують або нову квартирну висотку, або якесь торгове чи індустріальне приміщення. По легенді, «при Союзі» будували, а при «нєзальожной вашей нічєво не могут».

О ні! Такої кількості житла при Союзі ніколи не будували. І нормальні сучасні гарні будинки, а не бетонні панельки.

Звичайно, не розумію, навіщо тулити висотки на кожному клаптику землі. Де були парки, двори чи стадіони, тепер вліплено висотку. Паркуватися нема де, пробігтися нема де. Навколо ж міста – безмежні поля. Хоча, і ті поля швидко забудовують як висотками, так і сучасними гарними приватними будинками. Очевидно є і можливість купувати нове житло, є пропозиція, яка задовільняє цей попит. Аж вражає.

Одяг

Люди гарно вдягаються. Навіть ще кілька років тому «наших» можна було відразу впізнати по одягу. Не знаю, чи це безвіз, чи ріст економіки, чи ТБ, але люди вдягаються дуже гарно і здебільшого в брендові речі. «Наших» по одягу не відрізниш від жителів «лондонів і парижів». Я навіть трохи комплексував, бо мій одяг занадто простяцький і затертий був.

 

Телефони

Все. Всі на сучасних смартфонах. Ще три роки тому майже всі ще користувалися кнопочними нокіями. Зараз ні – у абсолютно всіх смартфони, і в більшості навіть новіші і кращі, ніж в мене. Від нокій не лишилося сліду.

 

Кав’ярні і ресторани

Набагато кращі, ніж в США. Стильно. Гарний інтер’єр. Дуже гарно подані страви. Після українських кав’ярень, американський «Старбакс» – це якесь Середньовіччя. І дуже недорого, порівняно.

Ціни

Високі. Більшість речей не дешевші, а деякі навіть дорожчі, ніж в США. Одяг і взуття – суттєво дорожчі. Я підозрюю, це тому, що я дивився лише в більших магазинах в центрі міста. Можливо, якщо знати, де шукати, можна знайти і більш прийнятні ціни. Але те, що я бачив, в принципі дорого.

Їжа недешева. Картопля, морква, яблука, місцева с/г продукція – це дуже дешево. В рази. Але будь-що привізне (банани, апельсини), як і м’ясо, риба, добрий артовий хліб, соки – ціни як в США. На рибу навіть здається вищі ціни. Навіть МакДональдз не дешевший, ніж в США. Колись був суттєво дешевший. І це я про номінальні ціни.

Якщо врахувати різницю в зарплаті, то ціни навіть дуже високі.

Водночас таксі – як у нас ціна за громадський автобус. По Рівному за 2-3 долари з кінця в кінець. Дуже дешево. Перукарні, масаж, прання білизни – дешево. Хоча… За чоловічу стрижку я платив щось 150 грн., це щось 6 доларів. Колись можна було постригтися за долар, з помивкою і масажем голови.

Ціни виросли.

Чув, що садочки, університети, медицина суттєво дешевші за США (в США такі послуги астрономічно коштують), але все одно дорожче, ніж колись, і приблизно стільки ж, як в «соціалістичних» ЄС-ах. Бензин дорожчий майже вдвічі, ніж в США. Розваги недешеві. Діти бігали в різні Квест-руми і боулінги – в принципі, майже як в США ціна.

 

Таксі

Всьо. Прогрес переміг. Замовляєш через апку чи телефоном. Відразу кажуть ціну наперед. Красота!! Раніше треба було шукати на вулиці таксі і домовлятися за ціну. Зараз все «убер». Надзвичайно приємно вражений. Таксі за хвилини біля тебе. Але! В годину пік неможливо знайти вільну таксю. Очевидно, багато людей можуть собі дозволити.

 

Мова

У всякому випадку в Рівному – виключно українська. Я не бачив жодної російськомовної людини. Малого десь друзі запросили на якісь ігри (типу брейн-рингу). То казав там хтось говорив російською, якої мій малий, на жаль, зовсім не розуміє. Але я особисто не чув ніде.

Хоча, кожен п’ятий таксист слухав російську попсу, хоча сам розмовляв українською. Цікаво також, що та служба таксі, що я користувався, присилала підтвердження смс-кою російською. Писали «Bude Nissan Leaf, krаsnyi…». Тобто, саме повідомлення українською, але колір завжди російською латинкою. Хоча оператори і апка були всі українською.

 

Сніг і пил

Якраз випав сніг в перший день, як ми приїхали, і він танув весь час, що ми були. Дивно, але ця сльота дуже брудна. Машини покриті шаром бруду. На дорогах суміш снігу, піску і пилу. Цікаво чому... Можливо на зиму трава засинає і відкривається грунт, який водою вимиває на дороги. Чи підсипають пісок від ожеледиці.

Чи просто погано спроєктовані тротуари і дороги дощ не миє, а ґрунт потрапляє під ноги. Але ні, на відміну від США, в Україні у взутті у хату не можна. Треба капці, яких в США в принципі нема. Малому особливо було важко звикнути.

Сервіс

Продавці в магазинах і офіціанти в ресторанах навчилися посміхатися і бути ввічливими. Не так давно, всі якісь були набурмосені і недружні. Зараз, як і скрізь у світі, вітають чемно, допомагають, лишають дуже приємне враження.

Знову ж, чи то безвіз, чи то клієнти більше платять але  сервіс на високому рівні. Навіть порівняно з минулим візитом.

 

Маски

В Україні маски не носить ніхто. В дуже рідких випадках, коли десь таки хтось в масці, і то на бороді.

Жоден таксист. Жоден покупець.

Дуже, дуже рідко продавці чи офіціанти, і то часто десь на підборідді. Ми з малим одягали, як сідали в таксі, то часто нам казали «та не треба». Але зате магазини і ресторани протирають і миють постійно.

Чи то через сльоту, чи то від вірусу, але в приміщеннях чистота і стерильність. В Польщі масок більше. Але таксисти теж здебільшого без масок і на вулицях всі без масок. В США, у всякому випадку в нашому місті, все ж маски все ще норма.

Бізнес

Зустрівся з друзями і зі школи, і з студентських років. Майже всі в бізнесі й кажуть, що бізнес іде добре. І всі кажуть, що зараз краще, ніж раніше. Явно, попри війну, економіка росте.

Та і люди якісь спокійніші і веселіші певно через те. Знову ж, можливо що бачився лише з друзями, можливо, що діло йшло до Різдва і у всіх гарний настрій. Не мав часу по місту походити. Але колись всі були «угрюмо-сосрєдоточєниє». А зараз, в принципі, всі трохи розслабленіші, дружніші, веселіші.

 

Зворотній культурний шок

Ну і перше, що відразу впало в очі по поверненню в США – дуже широкі і відносно вільні дороги і мала к-сть людей на вулиці. В Європі, що в Україні, що в Польщі, дороги вузенькі, європейські, часто бруківка, під зав’язку забиті автомобілями. Дуже щільний рух, ще і постійно треба вважати на водіїв навколо, бо часто хтось підрізає, обганяє.

І люди. Скрізь багато людей. Скрізь так багато людей!

В США дороги дозволяють розслабитися. Простір. І набагато менша щільність людей. Не потрібно постійно дивитися, щоб когось не штовхнути чи проскочити між рядами десь на світлофорі. Відразу так, ніби вийшов з набитого тролейбуса на вулицю і нарешті можна випростатися і вдихнути. 

У коментарях пан Василь додає, що за останні 20 років був в Україні 4-5 разів. Попередній візит у 2019-му, а ще раніше – у 2013 році.

 

* «Старбакс» – найбільша міжнародна мережа кафе швидкого обслуговування американської фірми Starbucks Corporation зі штаб-квартирою у Сіетлі у штаті Вашингтон. Кав’ярні розташовані у 55 країнах світу, а їх загальна кількість станом на листопад 2011 року становить 17 009 закладів.

 

 

 

Учень 5-А класу Шинкар Вадим із Селецького ЗЗСО має талант до виготовлення виробів з різних конструкційних матеріалів. Він активно працює не тільки на уроці, а й вдома. На його рахунку – макети зброї з паперу, музичні інструменти та військова техніка з картону. У Вадима є інші задуми і з його завзяттям йому це під силу», – розповіла про свого вихованця його наставниця Людмила Черпак.

 

двічі в одну воду не ввійти.

але в святу – можна тричі

Ми вже писали про нашу землячку Ларису Крупко-Резанович, яка з 2014 року не пропускала жодного водохресного купання.  Та цього року жінка перевершила саму себе – не просто тричі занурилася у морозну ополонку, а зробила це аж на трьох водоймах. Як написала пані Лариса на своїй сторінці у «Фейсбук» 19 січня, таким чином «здійснила свою давню мрію».

Тож цього дня Лариса опускалася в ополонку не тільки на Горині, а й на двох озерах – Глиняному в Дубровиці  та біля Людинського лісництва. Ще й зимовим лісом після купелі прогулялася в рідному селі. Сподіваємося, що від цього здоров’я тільки додалося. Бо й напоєне сосновим ароматом повітря, а особливо хрещенська вода таки справді помічні, тим паче, якщо споживає чи занурюється в неї людина з чистим серцем та вірою у душі. Про що зазначила й сама Лариса.

«Завершила своє третє купання на день. Щаслива, що вистачило сили духу та віри! Примітка: гріхи у воді – «не змивала». Для цього існують свята сповідь, святе причастя та щиросердечне каяття! Я ж – щиро вірю в чудодійну силу хрещенської води для тілесного та душевного здоров’я!

Відомо ж… «По вірі вашій – буде вам дано!».