ПРОФЕСОР ІЗ США ПРО РІВНЕ ТА РІВНЯН

За кілька років Рівне та Україна в цілому значно причепурилася. Принаймні в очах людини, яка давно тут не була. Виходець з Рівного, а тепер мешканець США і викладач університету Пн. Кароліни Василь Тарас відвідав на новорічні свята близьких у Рівному та описав побачене.

Пан Василь часто пише цікаві тексти про Україну та США, про схожість і різницю в побуті, менталітеті та культурі. В Україні він не був кілька років і за цей час багато чого змінилося в кращий бік:

– Дороги, чистота, одяг і ввічливість. Сфера громадського харчування у нас взагалі набагато краща, ніж у Штатах.

Боляче роблять лише ціни. Вони змусять закотити очі не лише українця, а й американця. Подаємо частину тексту пана Василя нижче:

 

ВРАЖЕННЯ ВІД УКРАЇНИ

– Щойно повернулися в США і по свіжих слідах занотую тут свої суб’єктивні враження.

Колеги запросили відчитати курс лекцій в універі в Польщі. Я скористався нагодою і додав кілька днів до поїздки провідати батьків і друзів в Україні, а також показати малому трохи Європу.

 

Дороги

Ми їхали автомобілем з Польщі в Україну і це було вперше, що добрі дороги (у всякому випадку траса Краків-Львів-Рівне). Навіть три роки тому ще були ями. А це в принципі цілком нормальна, сучасна, якісна траса.

По містах трохи більше трусить, але все одно ям як таких нема. Навіть по селах навколо Рівного дороги, в принципі, ОК. Були ділянки, які потребували уваги, але навіть не близько, як всього кілька років тому. Дуже приємно вражений.

Автомобілі

Порівняно навіть з три роки тому, мій останній візит в Україну, автомобілів побільшало в рази.

Причому, авта сучасні.

Не «Жигулі» і якісь старі «Мерседеси»-«чємодани» і «Ауді-сєльодки», а нормальні сучасні автомобілі. Звичайно, проблемою є те, що дороги і парковки під таке засилля автомобілів не розширили, тому, їдучи в таксі, постійно було відчуття, що пішки було б швидше.

І тим не менше, явно люди собі можуть дозволити більше і кращий транспорт. Плюс багато серйозних авто, купа останніх «Ауді», «Порше», «Мерседесів», «БМВ», «Тесл» і інших топових брендів. Навіть більше, ніж в США. Приємно здивований.

 

Електромобілі

В США електромобілів багато, але майже виключно «Тесли». Дуже рідко можна побачити «Ніссан Ліф». І все. А в Україні (і Польщі) їх десятки. І ті самі «Ліфи» і «Тесли», і «Ауді», і «Порше», і купа французів. Я навіть не знав, що є стільки різних виробників електромобілів. Дуже приємно вражений.

Сміттєві баки

ДУЖЕ цікаво, що по селах тепер стоять сміттєві баки і навіть бачив, як сміттєвоз збирає сміття. Раніше по селах сміття тупо скидали на стихійних звалищах. А зараз все по феншую. В деяких селах навіть бачив окремо біо, окремо переробка. Прекрасно.

Будівництво

Тут просто очі ріже величезна кількість будівництва. Куди не глянь, скрізь будують або нову квартирну висотку, або якесь торгове чи індустріальне приміщення. По легенді, «при Союзі» будували, а при «нєзальожной вашей нічєво не могут».

О ні! Такої кількості житла при Союзі ніколи не будували. І нормальні сучасні гарні будинки, а не бетонні панельки.

Звичайно, не розумію, навіщо тулити висотки на кожному клаптику землі. Де були парки, двори чи стадіони, тепер вліплено висотку. Паркуватися нема де, пробігтися нема де. Навколо ж міста – безмежні поля. Хоча, і ті поля швидко забудовують як висотками, так і сучасними гарними приватними будинками. Очевидно є і можливість купувати нове житло, є пропозиція, яка задовільняє цей попит. Аж вражає.

Одяг

Люди гарно вдягаються. Навіть ще кілька років тому «наших» можна було відразу впізнати по одягу. Не знаю, чи це безвіз, чи ріст економіки, чи ТБ, але люди вдягаються дуже гарно і здебільшого в брендові речі. «Наших» по одягу не відрізниш від жителів «лондонів і парижів». Я навіть трохи комплексував, бо мій одяг занадто простяцький і затертий був.

 

Телефони

Все. Всі на сучасних смартфонах. Ще три роки тому майже всі ще користувалися кнопочними нокіями. Зараз ні – у абсолютно всіх смартфони, і в більшості навіть новіші і кращі, ніж в мене. Від нокій не лишилося сліду.

 

Кав’ярні і ресторани

Набагато кращі, ніж в США. Стильно. Гарний інтер’єр. Дуже гарно подані страви. Після українських кав’ярень, американський «Старбакс» – це якесь Середньовіччя. І дуже недорого, порівняно.

Ціни

Високі. Більшість речей не дешевші, а деякі навіть дорожчі, ніж в США. Одяг і взуття – суттєво дорожчі. Я підозрюю, це тому, що я дивився лише в більших магазинах в центрі міста. Можливо, якщо знати, де шукати, можна знайти і більш прийнятні ціни. Але те, що я бачив, в принципі дорого.

Їжа недешева. Картопля, морква, яблука, місцева с/г продукція – це дуже дешево. В рази. Але будь-що привізне (банани, апельсини), як і м’ясо, риба, добрий артовий хліб, соки – ціни як в США. На рибу навіть здається вищі ціни. Навіть МакДональдз не дешевший, ніж в США. Колись був суттєво дешевший. І це я про номінальні ціни.

Якщо врахувати різницю в зарплаті, то ціни навіть дуже високі.

Водночас таксі – як у нас ціна за громадський автобус. По Рівному за 2-3 долари з кінця в кінець. Дуже дешево. Перукарні, масаж, прання білизни – дешево. Хоча… За чоловічу стрижку я платив щось 150 грн., це щось 6 доларів. Колись можна було постригтися за долар, з помивкою і масажем голови.

Ціни виросли.

Чув, що садочки, університети, медицина суттєво дешевші за США (в США такі послуги астрономічно коштують), але все одно дорожче, ніж колись, і приблизно стільки ж, як в «соціалістичних» ЄС-ах. Бензин дорожчий майже вдвічі, ніж в США. Розваги недешеві. Діти бігали в різні Квест-руми і боулінги – в принципі, майже як в США ціна.

 

Таксі

Всьо. Прогрес переміг. Замовляєш через апку чи телефоном. Відразу кажуть ціну наперед. Красота!! Раніше треба було шукати на вулиці таксі і домовлятися за ціну. Зараз все «убер». Надзвичайно приємно вражений. Таксі за хвилини біля тебе. Але! В годину пік неможливо знайти вільну таксю. Очевидно, багато людей можуть собі дозволити.

 

Мова

У всякому випадку в Рівному – виключно українська. Я не бачив жодної російськомовної людини. Малого десь друзі запросили на якісь ігри (типу брейн-рингу). То казав там хтось говорив російською, якої мій малий, на жаль, зовсім не розуміє. Але я особисто не чув ніде.

Хоча, кожен п’ятий таксист слухав російську попсу, хоча сам розмовляв українською. Цікаво також, що та служба таксі, що я користувався, присилала підтвердження смс-кою російською. Писали «Bude Nissan Leaf, krаsnyi…». Тобто, саме повідомлення українською, але колір завжди російською латинкою. Хоча оператори і апка були всі українською.

 

Сніг і пил

Якраз випав сніг в перший день, як ми приїхали, і він танув весь час, що ми були. Дивно, але ця сльота дуже брудна. Машини покриті шаром бруду. На дорогах суміш снігу, піску і пилу. Цікаво чому... Можливо на зиму трава засинає і відкривається грунт, який водою вимиває на дороги. Чи підсипають пісок від ожеледиці.

Чи просто погано спроєктовані тротуари і дороги дощ не миє, а ґрунт потрапляє під ноги. Але ні, на відміну від США, в Україні у взутті у хату не можна. Треба капці, яких в США в принципі нема. Малому особливо було важко звикнути.

Сервіс

Продавці в магазинах і офіціанти в ресторанах навчилися посміхатися і бути ввічливими. Не так давно, всі якісь були набурмосені і недружні. Зараз, як і скрізь у світі, вітають чемно, допомагають, лишають дуже приємне враження.

Знову ж, чи то безвіз, чи то клієнти більше платять але  сервіс на високому рівні. Навіть порівняно з минулим візитом.

 

Маски

В Україні маски не носить ніхто. В дуже рідких випадках, коли десь таки хтось в масці, і то на бороді.

Жоден таксист. Жоден покупець.

Дуже, дуже рідко продавці чи офіціанти, і то часто десь на підборідді. Ми з малим одягали, як сідали в таксі, то часто нам казали «та не треба». Але зате магазини і ресторани протирають і миють постійно.

Чи то через сльоту, чи то від вірусу, але в приміщеннях чистота і стерильність. В Польщі масок більше. Але таксисти теж здебільшого без масок і на вулицях всі без масок. В США, у всякому випадку в нашому місті, все ж маски все ще норма.

Бізнес

Зустрівся з друзями і зі школи, і з студентських років. Майже всі в бізнесі й кажуть, що бізнес іде добре. І всі кажуть, що зараз краще, ніж раніше. Явно, попри війну, економіка росте.

Та і люди якісь спокійніші і веселіші певно через те. Знову ж, можливо що бачився лише з друзями, можливо, що діло йшло до Різдва і у всіх гарний настрій. Не мав часу по місту походити. Але колись всі були «угрюмо-сосрєдоточєниє». А зараз, в принципі, всі трохи розслабленіші, дружніші, веселіші.

 

Зворотній культурний шок

Ну і перше, що відразу впало в очі по поверненню в США – дуже широкі і відносно вільні дороги і мала к-сть людей на вулиці. В Європі, що в Україні, що в Польщі, дороги вузенькі, європейські, часто бруківка, під зав’язку забиті автомобілями. Дуже щільний рух, ще і постійно треба вважати на водіїв навколо, бо часто хтось підрізає, обганяє.

І люди. Скрізь багато людей. Скрізь так багато людей!

В США дороги дозволяють розслабитися. Простір. І набагато менша щільність людей. Не потрібно постійно дивитися, щоб когось не штовхнути чи проскочити між рядами десь на світлофорі. Відразу так, ніби вийшов з набитого тролейбуса на вулицю і нарешті можна випростатися і вдихнути. 

У коментарях пан Василь додає, що за останні 20 років був в Україні 4-5 разів. Попередній візит у 2019-му, а ще раніше – у 2013 році.

 

* «Старбакс» – найбільша міжнародна мережа кафе швидкого обслуговування американської фірми Starbucks Corporation зі штаб-квартирою у Сіетлі у штаті Вашингтон. Кав’ярні розташовані у 55 країнах світу, а їх загальна кількість станом на листопад 2011 року становить 17 009 закладів.