пʼятниця, 22 січня 2016 р.





Днями, в теленовинах промайнув сюжет, що в Україні випущено ювілейну монету, приурочену 100 – річчю знаменитому  музичному шедевру «Щедрик», в обробці визначного українського композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. На монеті навіть викарбуваний перший рядок твору «Щедрик-щедрик, щедрівочка…». І ніби в унісон цим подіям, колядка прозвучала в дещо новій інтерпретації у виконанні Тіни Кароль у її авторському проекті «Різдвяні історії». Подумалось, що нині цю глибоку і красиву мелодію ми чуємо дуже рідко. Частіше біля ялинок, в громадських місцях лунають зарубіжні різдвяні ритми.
Пригадується, що деякі моменти мого життя певною мірою теж були дотичні до «Щедрика». Це було ще в дитячі в роки, коли наш шкільний хор під керівництвом учителя співів Стецюка Андрія Дмитровича, розучував цей музичний твір. Пізніше, на початку моєї трудової діяльності, «Щедрик» виконував хоровий колектив працівників культури, яким керувала викладач музичної школи Туровська Євгенія, а начальником відділу культури на той час був Кулик Степан Микитович.
Українська Радянська Енциклопедія про цей музичний твір обмежилася одним рядком. Більш ширша інформація про народну щедрівку та про композитора вміщена у Вікіпедії та дитячій музичній енциклопедії. Певний час М.Д. Леонтович працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі, працював у Всеукраїнському комітеті мистецтв. Доречно відмітити, що музику до «Щедрика» Леонтович переписував та вдосконалював п’ять разів. А в 1916 хор Київського університету вперше виконав «Щедрика». Виконання твору принесло великий успіх і пісні, і композитору. Ім’я Миколи Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. Щедрівка має дещо нехарактерні риси для різдвяної пісні, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі, а слова співаються дуже швидко.
За основу твору покладена українська народна щедрівка — віншування добрих побажань, яка виконується в період зимових свят. У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи сповістити про багатий рік для родини. Під ластівкою можна розуміти і благу вість, і підсумок року, що минув, або й самих колядників, що завітали до сумлінного господаря. Піднесення та задоволення від здобутків селянської праці описано влучно, в народно-фольклорному стилі:
            Там овечки покотились,
            А ягнички народились!
            В тебе товар весь хороший.
            Будеш мати мірку грошей!
Але, відразу ми чуємо слова попередження – «…Хоч не гроші, а полова, в тебе жінка чорноброва!», які наче застерігають хазяїна, що гроші – це полова! Що, головне його багатство, це - жінка чорноброва. Тобто, наголошується, що повне людське щастя вимірюється в зразкових сімейних стосунках, взаємній повазі та любові один до одного. І що тільки разом можна досягти значних успіхів у господарстві.
Український народний «Щедрик» відомий не тільки в Україні, його знають і наспівують у всьому світі. Завдяки  виступу українського хору під управлінням Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році це маленьке українське диво розійшлося по всіх континентах. Музичні версії та варіації «Щедрика» можна почути в багатьох найпопулярніших фільмах: «Сам удома», «Сімпсони, «Менталіст», «Сімейка Адамсів», «Гаррі Поттер», «Південний парк» та інших. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «Колядка дзвонів» або «CaroloftheBells».
У фонді районної бібліотеки для дітей друкований текст «Щедрика» можна знайти в тематичних збірниках «Колядки та щедрівки», «Закувала зозуленька» та завантажити як, веб-ресурс на власні електронні носії.

Валентина Томілович,
заступник директора з питань бібліотечного
обслуговування читачів – дітей ЦС ПШБ.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар