Чи довго нам ще чекати змін на краще?
Якщо просто чекати, то довго…
Ось і вписана ще одна
сторінка в історію нашої держави – місцеві вибори 2015 року. За період
Незалежності Україна пройшла через декілька циклів різноманітних виборів –
президентських, парламентських, місцевих.
Останні президентські та
парламентські вибори в Україні знаменували собою перемогу тих політичних сил,
які називають себе «післямайданними».
Час, що минув з моменту тих
виборів, засвідчив, щоправда, що далеко не всі з цих новообраних та
новопризначених політиків відповідають тим вимогам, які звучали на
Євромайдані. Місцеві вибори, на думку
багатьох, покликані завершити переформатування влади й на третьому – місцевому
– рівні.
Чи перезавантажили
владу в Україні місцеві вибори, покаже час. Але кожна свідома людина, яка
прийшла на виборчу дільницю, пов’язує з виборами певні очікування змін. Чекає
конкретних результатів роботи від новообраної влади. Яких саме? Про це у наших
коротких інтерв’ю.
Тетяна
Ковташ, директор салону «Амбер»
Вважаю, що розвиток
міста і району неможливий без залучення інвестицій і, зрозуміло, створення
нових робочих місць. Останнім часом, на жаль, чуємо лише про скорочення посад у
районі, а не про створення нових.
Хотілося б, щоб були
відремонтовані у районі дороги, бо кошти на них все виділяють і виділяють, а
зрушень дуже мало у цьому питанні.
Для мене особисто
добробут мешканців – це охайні будинки, теплі школи і садочки, комфортні
зупинки, сучасні магазини.
Один із каменів
спотикання нашого суспільства – це корупція. Вона проросла в Україні на усіх
рівнях, ми вже звикли до того, що треба покласти в конверт, щоб нам краще
надали ті чи інші послуги, вирішили якесь питання на нашу користь. Боротьба з
цим ганебним явищем триває, але не так просто викоренити його. Для багатьох
воно стало звичкою. Нещодавно прочитала, що голова нашої облдержадміністрації
постійно наголошує про прозорий розподіл бюджетних коштів. Згідна, що спільний
державний кошик має використовуватися саме так. Хотілося б більш детального і
доступного інформування щодо розподілу районного і місцевого бюджетів. А то нам
часто доводять лише сухі цифри, пересічна людина їх не розуміє.
Думаю, кожен житель
нашого району погодиться з тим, що у нас на першому плані мають бути
природоохоронні питання, болюче питання – розвиток медичної галузі. На мій
погляд, має бути чітко розмежовано у медицині, які у нас послуги платні, а які
безкоштовні. Хотілося б, щоб район і місто зокрема були більш освітлені, бо як
з маленькою дитиною чи літній людині ходити вулицями, коли тільки в центрі
горять ліхтарі?
Бажаю, щоб жителі
нашого району і міста були єдиною родиною, з повагою ставилися один до одного,
дарували позитив, кожен, на своєму робочому місці сумлінно виконував свою
роботу і ділився хорошим настроєм з іншими.
Світлана
Годунко, пенсіонер:
Думаю, що будь-яка
влада, передусім ті, хто на виборчих посадах, повинні вміти вислухати людину,
виборця, громадянина України. Будь-яка проблема, навіть, на чийсь погляд,
мінімальна, повинна бути взята до уваги, якщо людина прийшла з нею у владний
кабінет. Дуже у нас багато залишилося бюрократизму з оформленням різних
документів, починаючи з елементарних довідок. У наш прогресивний технологічний
час повинні всюди бути створені інформаційні бази, аби людина не носилася з
первинними документами, а була занесена вся інформація у базу даних.
Влада всіх рівнів
повинна приділяти належну увагу сім’ям учасників АТО, родинам загиблих хлопців,
ветеранам всіх воєн, їх родинам. Ці люди заслуговують на шану і особливу увагу,
бо ми завдяки їм маємо мирне небо над головою
Що ж до Дубровиці, то
дуже турбує санітарний стан міста – це наше здоров’я і наша культура. Не хочу
сказати, що в цьому плані нічого не зроблено, зроблено багато, а є ще й певні
нюанси навіть у центрі.
От
візьмемо таке приземлене питання, як міська вбиральня. Вона зачиняється о
19.00. А далі? Думаю, такі нюанси важливі для комфорту, передусім гостей нашого
міста. Наш райцентр прикордонний, затишно і зручно має бути тут і господарям, і
гостям.
Леонід СУЛАЄВ, голова ради ветеранів:
Знаю, що депутатами
районної і міської ради обрано багато нових людей, тому хотілося б, щоб вони
внесли у роботу місцевих органів влади свіжу думку, незаангажований погляд на
вирішення проблем. Сподіваюся, що представники різних політичних сил будуть співпрацювати
на благо громади, щоб по закінченню каденції їм було не соромно дивитися людям
у вічі.
Звичайно, є багато
питань, які не в змозі вирішити місцева влада, як, наприклад, підняти пенсії чи
встановити пільги. Але саме місцева влада може слідкувати за дотриманням
законності у районі, за роботою медичних закладів і якістю надання медичних і
освітніх послуг та багато іншого. Хотілося б мати соціальну аптеку для
ветеранів, де були б знижки для ветеранів і малозабезпечених. Думаю, що важливо
цінувати нашу культурну спадщину, дбати про історичні пам’ятки і пам’ятники.
Прикро, що
Дубровицький район сьогодні не має багатьох надзвичайно потрібних для життя
складових, зокрема, хлібопекарні. Хіба
ми не можемо у себе випікати такий хліб, як у Сарнах?
А скільки розмов було
у нашому місті щодо необхідності відкриття лазні? Пам’ятається Олександр
Абдуллін і гроші для цього спонсорував. У районі працюють лише приватні лазні,
які пенсіонерам не по кишені.
Це звісно важливі
питання. Але найголовніше, щоб в Україні закінчилася війна і вже у спокійному
сьогоденні ми поступово вирішували всі наші проблеми. Кожна людина повинна
запитати себе: а що я можу зробити для блага міста, району, держави, щоб жити
було всім краще.
Зінаїда Алєксєєва, підприємець:
Дуже
люблю Дубровицю і бажаю нашому місту процвітання, добробуту нашим жителям.
Думаю, що майбутнє і райцентру, і району залежить, у великій мірі, від
виховання дітей і молоді, від створення умов для їх розвитку. Є у Дубровиці
дитячі майданчики, центр позашкільної освіти, гуртки у садочках і школах. Але
коли приходить літо, діти залишаються
часто наодинці з собою чи вулицею. Якось по-іншому, я вважаю, має бути
поставлена робота у цьому напрямку.
Добре
було б для нас усіх, якби у місцях, де ускладнений транспортний рух, найбільшого
скупчення людей, були встановлені
світлофори. З появою великої кількості авто в райцентрі, це питання
хвилює сьогодні багатьох наших земляків. Дуже хотілося б, щоб у місті було
покращене водопостачання і якість питної води. Зрозуміло, що вирішення цієї
проблеми потребує великих затрат, але починати з чогось треба. Чимало нарікань
доводилося чути на дотримання графіку руху міських маршруток. Особливо в
холодну чи дощову погоду стояти з дітьми на зупинці і чекати невизначений час
на їх приїзд надто некомфортно.
Думаю, кожна людина
має долучитися до того, аби наше рідне місто стало привабливим, комфортним і
чистим. Долучитися конкретними справами і своєю щоденною поведінкою, подаючи
приклад нашим дітям. Хочеться бачити конструктивну роботу депутатів усіх
рівнів. Думаю, було б хорошим правилом – звіт наших обранців у пресі або
публічно, щоб люди могли реально оцінити роботу кожного з них.
Ігор
Клюйко, директор ЗОШ №1:
Вибори
показали, що багато людей зневірилися у владі, у можливих змінах. Але треба бути
оптимістами і вірити у добро, людей, позитив. Без цього неможливе життя і рух
вперед. Вирішувати будь-яке питання потрібно передусім із світлими намірами,
бо, у іншому випадку, для чого братися за ту чи іншу проблему?
Як
на мене, сьогодні болючим питанням для педагогів і батьків є безпека
транспортного руху біля навчальних закладів міста. Якось ми були у Століні,
ділилися з сусідами педагогічним досвідом. Там бачили біля шкіл «лежачих
поліцейських». Погодьтеся, простий і ефективний засіб, щоб змусити водіїв
зменшувати у цих місцях швидкість. Скажу й про таке, деякі вулиці Дубровиці
взагалі не мають тротуарів,знову ж таки треба вивчити питання, як убезпечити
тут рух дітей.
Чимало запитань
ставить перед дорослими проблема дозвілля молоді – цікавого, змістовного.
Здебільшого юнаки та дівчата збираються щовечора на майдані Злагоди на
дерев’яних східцях або ж біля цілодобових магазинів. Практично нема в центрі
закладу, де могли б молоді люди поспілкуватися, пограти в більярд, немає
сучасної дискотеки. Спортивна школа у нас, на жаль, також не має свого
приміщення.
Вже багато років
йшлося у передвиборних програмах про «окультурення» ділянки, що поблизу Стариці
у Дубровиці. Там справді можна було б зробити сучасний розважальний комплекс,
не лише бар, а й з елементами ігрових і спортивних площадок. Думаю, що у районі
є люди, які були б зацікавлені вкласти кошти у таку потрібну річ.
У приміщенні
колишнього райагробуду є чудовий басейн, який переданий на баланс відділу
освіти. Зрозуміло, що освітянська галузь не має таких величезних коштів, аби
привести його до пуття. Та й міська влада самотужки не в змозі вирішити це
питання. Це питання районного рівня. Слід залучити спонсорів, яких теж потрібно
зацікавити у результаті роботи. Треба, щоб люди вклали кошти і також мали від
цього певні дивіденди. Думаю, що робота басейну стала б проривом у спортивному
житті міста. І діти, і дорослі залюбки користувалися б його послугами. Дуже
прикро буде, якщо цю споруду спіткає доля комплексу, який був на стадіоні.
Хочу подякувати попередній
міській владі, яка разом з комунальними підприємствами налагодила прибирання у
місті. Справді, Дубровиця стала затишною і чистою, організовано було вивіз
сміття за сучасними технологіями. Облаштовано дитячі ігрові майданчики,
окультурено певні куточки міста. От, наприклад, милує око гарно і патріотично
облаштований скверик біля магазина «Салют».
На мій погляд,
мешканцям багатоповерхівок міста хотілося б більш детального звіту щодо
використання коштів за квартирну плату і рівномірної уваги до всіх будинків,
які обслуговує КП «Будинкоуправління». В цілому ж думаю, дубровичани і жителі
району повинні також висловлювати свої ініціативи щодо покращення добробуту і
життя у місті і районі, бо кожна громада це передусім не влада, а ми з вами,
ті, хто цю владу обирав. Критичне ставлення та зауваження від людей є
потрібними і корисними для роботи влади, але важливо, щоб вони підкріплювалися
конкретними пропозиціями.
Із
листа до редакції «Дубровицького вісника» Михайла ПОЛЮХОВИЧА, жителя с. Бережки
У центрі Дубровиці,
перед вікнами райдержадміністрації щоденно паркується велика кількість авто, що
дуже утруднює рух автотранспорту і пішоходів. Запитання до влади: це
автомобільний ринок, платна стоянка чи площадка автомобільного підприємства?
Коли буде наведено лад у даному питанні і знизиться така транспортна напруга у
центрі міста?
Ось
такі цікаві думки почули ми від наших співрозмовників. Приємно, що землякам
небайдуже сьогодення і майбутнє міста, району, краю. Будемо сподіватися, що
саме думка виборців і громади буде сприяти ефективним рішенням новобраних
депутатів різних рівнів, роботі структурних підрозділів міста і району. А ще
нам потрібно вилікуватися від пострадянського синдрому: якщо нам погано, то ми
не повинні звертатися, одразу до Президента, потрібно, щоб люди зрозуміли: за
місцеві питання відповідає саме місцева влада.
Спілкувалася
Любов КЛІМЧУК.
Немає коментарів:
Дописати коментар