четвер, 18 червня 2015 р.

На  гачку  в  аферистів,  або  Як  вберегти  свої  гроші?
Сучасні технології подарували нам безліч корисних можливостей. Тепер ми можемо з легкістю купити необхідний товар чи продати непотрібну річ, навіть не встаючи з дивану, за лічені хвилини «зняти» чи «перекинути» гроші або ж оплатити комунальні послуги без кілометрових черг в касі. Нам уже не потрібно носити громіздкі гаманці, обмежуючись лише тоненькою пластиковою карткою, в безпечності та необхідності котрої уперто завіряють банківські установи та працівники. На перший погляд, так і здається. Захисні паролі, конфіденційність, служби безпеки дають відчуття захищеності та недоторканості власних збережень. Однак на практиці діє інший закон: «Якщо у вас є гроші, то обов’язково знайдуться ті, хто схоче їх привласнити». І не важливо, будуть вони, ці гроші, сховані під подушкою чи зберігатимуться на рахунку картки. Адже з розвитком новітніх фінансових послуг зростає і кількість аферистів, котрі користуючись довірливістю людей та слабкими місцями банківської системи, щоденно обкрадають сотні клієнтів. Так, лише в нашому районі з початку 2015 року  райвіділком міліції було зареєстровано три заяви громадян за подібними фактами.
На жаль, в більшості випадків люди власноруч грабують себе, добровільно віддаючи гроші аферистам. Шахраї – хороші психологи, вони або спочатку лякають можливою втратою коштів чи бідою з рідною людиною, а потім пропонують допомогу. Або ж заманюють дешевизною чи перспективою заробити. Через переляк, очікування легкого прибутку чи власну необізнаності ми й робимо необдумані дурниці. Звісно, людиною в таких моментах керують емоції, але якби включити трохи здорового глузду, то можна було б запобігти багатьом аферам. Тому спробуємо дізнатись, які схеми найчастіше використовують сучасні Остапи Бендери та як вберегти свої гроші в цілісності. Адже, як кажуть: «Поінформований, значить озброєний».

Ловись, рибко,
велика і мала
Шахрайських схем є безліч. Всіх їх поєднує одне ‒ прагнення аферистів заволодіти конфіденційною інформацією власника картки. Насправді шахраю потрібно не так і багато інформації, для того щоб «зачепити» людину на гачок та затягнути, в свої тенета. Далі справа техніки ‒ завоювати довіру та залучити до дії.
Найпоширенішою наживкою для майбутньої жертви є дзвінок за оголошенням. Аферист телефонує людині, котра розмістила своє оголошення на сайті і прикидаються потенційним покупцем. Далі він просить номер рахунку, СVVкод (три цифри на зворотному боці) та термін дії банківської карки. Потім заповнює всі дані в «Приват24», де система без правильного паролю пропонує змінити код доступу. Після цього на телефон продавця приходить СМС, шахрай йому знову телефонує і просить продиктувати зміст повідомлення, пояснюючи це переказом грошей з корпоративного рахунку, з депозиту чи іншим незвичайним способом. За допомогою нового пароля зловмиснику вдається зняти всі гроші або ж замовити кредитні кошти. Найпарадоксальніше те, що в СМС-повідомленні міститься попередження ‒ «код ні в якому разі не можна розголошувати». Однак зазвичай людьми керує бажання якнайшвидше та найвигідніше продати товар. За допомогою такої схеми часто аферисти обкрадають людей, які знаходяться в безвихідній ситуації, збираючи гроші хворим діткам або допомогу на лікування бійця АТО.
Схожим способом спробували обікрасти студентку Вікторію: «Я допомагала своєму другу з продажем комп’ютерів та комплектуючих. В нас було декілька оголошень на сайті Сландо (зараз ОLX). Зокрема, було оголошення про продаж системного блоку за 6 000 грн. І от одного «чудового» дня телефонує мені чоловік. Я зраділа, бо ми довгий час не могли продати системник, адже ціна не для середньостатистичного українця. І ось тут почалося найцікавіше. Цей «добродій» спочатку попросив у мене ПІБ та номер картки. Ну це зрозуміло, так було завжди. Після того як отримав ці дані, він попросив у мене ще й так званий СVVкод та термін дії картки. Оскільки діло було вранці, а саме десь о 7-8 годині, я спросоння була готова диктувати ці цифри, але таки запитала, навіщо вони йому. У відповідь почула, що системний блок закупляється для фірми, тому потрібно в накладній вказувати повну інформацію.
До того ж, оскільки він є юридичною особою, то не може скинути мені гроші, бо готівки в нього немає, а є лише кошти на банківському рахунку. Вже значно пізніше я дізналася, що це був шахрай. На щастя, на картці нічого не було. Аферист до останнього намагався дізнатися дані іншої картки, де були гроші. Та не вийшло. Я вже встигла все прочитати в мережі і навіть подзвонила на гарячу лінію ПриватБанку та негайно заблокувала картку після консультації з оператором. В матеріальному плані я обійшлась без втрат, а от моральний бік цієї ситуації геть інший. Після того як шахрай зрозумів, що його розкусили, він ще довгий період телефонував з погрозами, від яких кров стигла в жилах. Прийшлось викидати сім-карту».
Якщо ж аферистам не вдається  зразу ж дізнатися потрібні дані, то вони продовжують свій «хитромудрий план», вводячи ще одну дійову особу ‒ «липового» працівника банку. Тобто після того, як один домовився про переказ грошей, інший через деякий час передзвонює, представляючись представником банківської установи. Він говорить, що користувачу надійшли кошти, але сталася помилка, і йому треба піти до банкомату і натиснути певну комбінацію. Така комбінація являється набором команд для грошового переказу, яку власними руками набирає клієнт. Далі приходить СМС з кодом підтверждення, який дуже чекає шахрай. Людина говорить цей код і все – грошей на картці більше немає.
Таким чином днями задурили голову хлопцю Анастасії, який сам у себе купив взуття: «Розпочиналося все з того, що Сергій вирішив продати свої туфлі на ОLX. Через декілька днів після розміщення оголошення телефонує йому чоловік, який «горить» бажанням їх купити. Він просить номер картки, на котру можна перевести кошти. Сергій, зрозуміло, повідомляє його без проблем та підозр. Цього ж дня телефонує представник ПриватБанку з дніпропетровського номеру (з такого, як завжди дзвонить ПриватБанк, щоб запропонувати різні послуги) і запевняє, що на його рахунок прийшла сума у розмірі 300 грн., але зняти її не можна, тому що карта заблокована. Щоб розблокувати її, треба підійдіть до найближчого банкомату від ПриватБанку і набрати кілька комбінацій. Сергій пішов, вставив карту, набрав надиктовану комбінацію і тут зняло 3500 грн. кредитних грошей».
В інших випадках до власників карток зразу ж телефонують псевдо-працівники з банку, повідомляючи про необхідність обновити/підтвердити дані через події на Сході, змінити пін-код чи про можливість збільшити кредитний баланс. І для цього знову ж випитують особисті дані картки клієнта, в мобільному режимі підводять до банкомату і відкрито грабують. Найголовнішою причиною таких афер є сліпа довіра жертви до псевдо-співробітника банківської установи, який затуманює розум володінням інформацією про неї. Насправді ж зібрати дані про людину не так і важко. За номером картки без проблем можна дізнатися ім’я та прізвище власника. Потім за іменем заглянути до потенційної жертви на сторінку в соціальну мережу, де може бути вказана дата народження, номер телефону тощо, далі все залежить від підкованості та винахідливості шахраїв.
А винахідливості їм і справді не позичати. Це підтверджує ситуація, що склалася з Іриною «Я довгий період шукала роботу. В тому числі й через Інтернет. Тому на спеціалізованих сайтах залишала своє резюме з усіма контактними даними. Коли я вже «впала» духом, до мене зателефонував «роботодавець» з вигідною пропозиціє. Умови та зарплатня мене влаштували, та й чоловік був дуже ввічливий і приємний. Тому нічого не запідозрила. Ми зідзвонились в скайпі, все добре обговорили. Через день зателефонував «бухгалтер» і просив дані картки для зарплати, мені здалось це цілком логічним. І ось цього ж для телефонують мені буцімто з ПриватБанку. Далі стандартна махінація і мінус дві тисячі з картки».
Молода мама Іванна називає головною причиною афер з банківськими картками ‒ необізнаність людей у новітніх послугах банків та сучасних платіжних системах. В цьому вона переконалася на власному гіркому досвіді: «Продаючи коляску, через термінал, з допомогою додатку «Лікпай» я переказала гроші шахраю. А вийшло все безглуздо (так мені здається зараз). Аферист запевнив мене, що є меценатом і закуповує дитячі візочки для дитбудинків. Під приводом потреби заповнити якісь папери, він випитав мої дані і сказав, що перекинути гроші так просто не може, треба, щоб я через термінал дещо зробила, він про все розкаже. Через телефон він говорив, а я робила. Я не уявляла, що це за додаток «Лікпай», тому власними руками переказала кошти. Думала, що вони на мою картку прийти мають, а вийшло, що зняло 1000 грн.».
Як не потрапити в тенета аферистів?
Нам стало цікаво, яка ж позиція в таких випадках банківських установ. Для цього ми зателефонували на гарячу лінію ПриватБанку (3700 безкоштовно з мобільного) і розповіли заздалегідь підготовлену історію про продаж ноутбука в Інтернеті і шахрая, котрий вкрав з нашої картки 2000 гривень. Чомусь оператор Олексій був дуже здивований, навіть шокований (напевне новенький). Після щирого співчуття він попросив номер картки, щоб негайно її заблокувати та номер зловмисника, аби передати його в службу безпеки для розслідування. Однак зразу ж попередив, що, на жаль, в цьому випадку банк не відшкодовує втрат, адже ми власноруч скинули дані та гроші шахраю. На наше прохання він надав перелік основних правил, якими треба користуватись, щоб не потрапити в подібну халепу.

Правило № 1. Зберігайте ваш пін-код, логін і пароль від Приват24 в недоступному для інших місці і нікому їх не називайте.
Правило № 2. Не варто встановлювати на картку ПІН-код, який складається з цифр, що йдуть підряд, а також свою дату народження, тому що подібні комбінації легко підібрати. І головне: запам’ятайте ПІН-код або зберігайте його окремо від платіжної картки.
Правило №3. Ніколи не просіть незнайомих людей допомогти вам скористатися пластиковою карткою.
Правило №4. Використовуйте Приват24, дотримуючись заходів безпеки.
Правило № 5. Ніколи не надавайте інформацію про свої картки третім особам, навіть якщо вони звертаються до вас нібито від імені банку. Якщо ви сумніваєтеся, чи справді вам дзвонить справжній співробітник ‒ запитайте, коли і в яке відділення ви можете підійти, щоб вирішити проблему особисто, а не телефоном.
Правило № 6. Якщо працівник банку (особа, що представилася ним) пропонує вам по телефону допомогу в проведенні певних дій з карткою (наприклад, активувати в банкоматі) ‒ наполягайте на такій операції у відділенні банку.
Правило № 7. Будьте пильні, якщо до вас приходять СМС невідомого авторства з проханням відправити отриманий код або дивний набір команд на інший номер. Яке б СМС-повідомлення ви не отримали від банку (з номера 10060) ‒ завжди читайте його зміст.
Правило № 8. Не розміщуйте в соціальних мережах номер мобільного, прив’язаного до банківської карти, не вказуйте дату народження, адресу та іншу особисту інформацію
Правило № 9. При оплаті покупок в Інтернеті будьте обережні і не розголошуйте особисті дані.
Правило № 10. Використовуйте надійні паролі і нікому їх не передавайте.
Правило № 11. Будьте в курсі послуг, які надаються по вашій карті, можливих способів шахрайства, вивчіть правила безпечного користування карткою. Найчастіше банки публікують таку інформацію на своїх сайтах.
Правило № 12. Будьте завжди на зв’язку з банком (знайте номери гарячих ліній та телефон місцевого представництва).

Леся КОНДРАТИК.

Немає коментарів:

Дописати коментар