Скільки, як і на кого

На нараді з міським та сільськими головами, що відбулася 8 червня, присутні вчергове обговорили, скільки ж буде в районі територіальних громад після їх добровільного об’єднання; як ми впоралися з плановими завданнями п’ятої черги мобілізації; на кого й надалі поширюватимуться пільги на перевезення.

***

Як відомо, 3 березня президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», яким регулюються відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання громад сіл, селищ та міст. Закон містить принципи добровільного об’єднання територіальних громад, основні умови та суб’єкти такого об’єднання, описує порядок об’єднання територіальних громад сіл, селищ та районів, а також надання їм державної підтримки.

8 квітня на засіданні Уряду була затверджена методика створення спроможних територіальних громад, спрямована на створення таких територіальних громад, які зможуть реалізовувати та надавати високоякісні послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства, соцзахисту та інших життєво важливих сферах життя.

Передбачається, що ці територіальні громади матимуть відповідні фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси. Основна умова – новостворена громада має бути самодостатньою. Адже нинішні сільські ради мало спроможні виконувати свої функції в силу обмеженого бюджетного фінансування. Тож робоча група, створена з цього приводу при РДА, сільські голови, депутати районної ради вже неодноразово обговорювали, яким чином укрупнюватися місцевим громадам. Напрацювали декілька варіантів – то «ділили» район на шість, чотири, а то «об’єднували» взагалі в одну громаду. «Зважаючи на ті галопуючі темпи, якими збираються провести об’єднання громад в Україні, певних помилок буде важко уникнути. У сусідній Польщі цей процес зайняв майже десять років, ми ж маємо визначитися за півроку, зрозуміло, поспіхом всіх нюансів врахувати просто неможливо», - зазначив голова РДА Сергій Киркевич. Разом з тим очільник району запевнив, що жодним чином не впливатиме на вибір місцевих громад з приводу їх об’єднання та поважатиме будь-яке їхнє рішення. Але на місцях людям варто гарно обмізкувати подальші перспективи й реально зважити власні можливості.

Присутніх ознайомили з типовим штатним розписом адміністративного органу об’єднаних громад. У кожному ж селі прямим голосуванням обиратиметься староста, що також входитиме до виконкому об’єднаних громад.

Про досвід територіального об’єднання в Польщі поділився заступник голови районної ради Григорій Шах, який нещодавно побував в цій країні. Там немає якогось універсального принципу, за яким об’єднувалися громади. Але цей процес розтягнувся з 1990 по 1999 роки. Об’єднані громади – зовсім різні за розміром та чисельністю – від 2 до 100 тис. населення. Єдина умова – вони повністю дають собі раду самостійно. Багато підсобляють міжнародні фундації, виділяючи гранди під програми, однак кошти ці надходять виключно адресно та строго  контролюється їх використання.

Якщо ж об’єднана громада там виявиться з якихось причин неспроможною, звільняють все керівництво й вводиться тимчасове адміністрування – призначається спеціальний комісар, що вирішує подальшу долю громади. Згодом, якщо вдається поліпшити економічні показники, комісар набирає нове керівництво громади, або приймає рішення про її приєднання до іншої.

Вкотре думки знову розділилися, головна пересторога, у першу чергу, як на мене, пов’язана із нерозумінням необхідності об’єднання самими головами та депутатами, звідси чимало скепсису та запитань. Друге причина, й також немаловажна, що значна частина територій району має поклади бурштину, й є певна частина населення, яка зацікавлена будь-що відділити ці населенні пункти, аби й надалі розпоряджатися надрами на власний розсуд, а не пускати їхні багатства «в загальним котел».

Своїми міркуваннями ділився Удрицький сільський голова Федір Хлєбович, ратувавши за створення Миляцької громади, депутат обласної ради Віталій Сухович обстоював думку щодо об’єднання прилеглих сільрад навколо Висоцька, Сварицевицький сільський голова Павло Крупко бачить майбутнє своєї громади також в «самостійному плаванні», Бережницький сільський голова Мирослав Кремезь каже, що його громада взагалі хоче приєднатися до Сарн.

Переваги територіального реформування свідомо недооцінюють або замовчують. Окрім того, часто доводиться стикатися з певним супротивом окремих людей, що мають вплив на громадську думку. Це не протест проти ідеї, а захист власних інтересів та амбіцій. Наріжним каменем частенько стають майбутні посади на чолі об’єднаної громади. Тож ще раз хочу наголосити, що зараз час подумати саме про інтереси громади, кожного окремо взятого жителя району, про те, що він зможе отримати, зробивши правильний вибір. Правильно зауважив Селецький сільський голова Павло Голяка: «Хтось прорахував потреби майбутньої об’єднаної громади? Чи головне зараз будь-що дорватися до годівниці, а далі – хоч комісар?».

***

Як зазначив в.о. військового комісара Богдан Микульський, завдання п’ятої черги мобілізації наш район виконав на 72 відсотки, що є досить пристойним показником (четверта черга – 34 відсотки). У числі кращих, де було безперебійно налагоджено систему оповіщення, Богдан Михайлович назвав Дубровицьку міську, Трипутнянську, Залузьку, Удрицьку, Нивецьку сільські ради. Непогано справилися з поставленими завданнями також Берестівська, Соломіївська, Селецька, Колкіська сільради.

Відповідно до прийнятої Міністерством оборони Концепції по шостій  черзі мобілізації заходи впливу стануть жорсткішими. Основним помічником військових буде прокуратура. Разом з тим Богдан Михайлович наголосив на необхідності роз’яснювальної роботи серед населення.  «Я б не сказав би, що наші земляки категорично не хочуть до війська, вони просто не знають, що на них там чекає», - підкреслив він.

***

З-поміж державних превілеїв, якими користується населення району, одною з найпоширеніших є пільгове перевезення.  Донедавна ним користувалося близько 20 тис. мешканців району. Однак відповідно до ЗУ «Про державний бюджет» з першого червня число «транспортних» пільговиків суттєво порідшало. Адже для цілого ряду осіб таку пільгу буде відмінено. Надалі за браком коштів право на безкоштовний проїзд поширюватиметься лише на: учасників бойових дій та інвалідів війни; ветеранів військової служби та прирівняних до них осіб; реабілітованих осіб; учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та постраждалих, віднесених до 1 та 2 категорій; інвалідів першої та другої груп, дітей-інвалідів та супроводжуючих їх осіб; дітей із багатодітних родин. За оцінками управління соціального захисту, це близько 2 тис. осіб.

Людмила РОДІНА