ЙОГО МЕЛОДІЯ ЗАВЖДИ ХВИЛЮЄ…

 Давно-давно, ще в тій країні, якої уже більше немає, в минулому столітті, я слухала свій останній дзвоник. З бантами, у коричневій формі, білому фартусі – таке фото юності досі бентежить мою душу. Пригадую, як раптом сумно-сумно стало на цьому святі: раніше роки здавалися безкінечними, шкільне навчання – довжиною в ціле життя, і кожна подія була чимось новим, визначним, кожна неприємність – трагедією. Не знала, що чекає мене попереду – хороше і не дуже, різне і нове. Ці спогади спадали на думку, як спостерігала за святом у Дубровицькому НВК «Ліцей-школа» 31 травня.

Поряд стояли такі красиві, урочисті, зовсім дорослі одинадцятикласники закладу. В їх поглядах були і віра у своє майбутнє, і сум, і гордість за свій ліцей, за роки навчання. Найкращі отримували нагороди, і я бачила, як ставали вологими очі у батьків…

Свято у закладі зробили, як завжди, урочистим. Вміє ліцейна команда влаштовувати для своїх вихованців незабутні свята. Спільними зусиллями тут над виховними та урочистими моментами працюють. Щиро вітали всіх присутніх у цьому закладі зі святом Останнього дзвоника начальник управління освіти, молоді та спорту Ніна Стасюк, директор Дубровицького лісгоспу Віталій Петренко, підприємець Віктор Гумен. Ці шановані гості підтримують постійно талановитих дітей, тому свято не обійшлося без гарних подарунків для найкращих ліцеїстів. Директор закладу Володимир Кушнір написав на своїй сторінці у Фейсбук: «Ще +1. Майбутнє творилося сьогодні в Дубровицькому ліцеї! Були найрідніші гості. Співав наш випускник Леончик Андрій. Частувала морозивом Волошина Ольга Григорівна. Прийшли майбутні першокласники, їх 65. А ще випускники подарували дві сакури, які будуть цвісти у ліцеї. Ура, Канікули!».

На традиційне свято Останнього дзвоника у міській ЗОШ №2 зібралися учні, батьки, вчителі. З теплими словами звернулася до всіх завідувачка Дубровицьким районним методичним кабінетом Тетяна Федорівна Таборовець. Випускників на лінійку урочисто і радісно завели учні 1-А та 1-Б класів через перевесло рушників, які тримали дбайливі материнські руки. Похвальні листи отримали найкращі учні з рук директора Валентини Клюйко. Є ким пишатися закладу! Школа на Борку завжди рада стрічати своїх випускників, які розлітаються по світу.

Наталія Жакун, педагог-організатор Миляцького НВК розповіла, що свято Останнього дзвоника у цьому закладі пройшло в теплій, хвилюючій атмосфері, в дусі духовного єднання поколінь та на високому патріотичному рівні. Випускників школи вітали гості, вчителі, батьки, першокласники. До речі, заклад має цьогоріч 34 випускники, бо до милячан у старших класах приєдналися учні з Жадені та Будимля. А перший клас закінчили 17 школярів. Саме найменшим та найстаршим – традиційно на святі найбільше уваги.

Особливим Останній дзвоник у Милячах був тим, що тут відмовились від повітряних кульок, а замість них випускники започаткували традицію висаджувати квіти на згадку про себе (флешмоб «Квітуча школа»).

Свої побажання висловили школярам настоятель Свято-Пантейлемонівського храму отець Микола, лісничий Миляцького лісництва Віталій Хомич, голова СПП «Хлібороб» Михайло Томилович, завідувач сектором освіти Миляцької ОТГ Сергій Якубович, голова батьківського комітету Тетяна Якубович. Гарного відпочинку школярам і вдалого вступу випускникам по-материнськи бажала директор закладу Світлана Охмак. Чудове свято у Милячах було дуже затишним і щирим.

У всіх закладах району свято Останнього дзвоника пройшло патріотично і піднесено. Всі гарні, щасливі, усміхнені. А найбільше емоцій у тих, кому цьогоріч дзвоник пролунав востаннє як учням! Для вас пропонуємо зворушливі світлині зі свята з різних куточків району!

Люба КЛІМЧУК.

 Галина Іванівна Білотіл зі своїм найкращим класом.

 Альона ЯЦУТА, мама доньки-випускниці з Колківського НВК, написала: «Останній дзвоник. Здається, це було лише вчора, коли ми їх, таких несміливих, привели до школи 1 вересня 2008 року,

а сьогодні вони найчарівніші випускники.

Нехай вам щастить, наші найкращі».

 Прекрасний танець випускників Миляцького НВК.

 Патріотичний настрій у ЗОШ №2.

* Думка вголос

Галина БІЛОТІЛ, класний керівник 11 класу Дубровицького ліцею: «Останній дзвоник пролунав і для двадцяти двох моїх вихованців, моїх дорогих учнів, мого одинадцятого історичного ліцейського класу, де я була класним керівником. Два роки ми разом з цими учнями, але здружилися і поріднилися, як одна родина. Я навіть не уявляю, як прийду першого вересня і не побачу їх за партами, дуже щемливий зараз стан душі. Важко мені відпускати цих дітей.

Після Останнього дзвоника провели ми у класі останню виховну годину. Я підготувала екскурс у дитинство своїх хлопців та дівчат, зібрала матеріали про їх навчання у початковій та середній школі. Був блок і про наші два спільні роки: разом навчалися, садили ліс, брали участь у різних акціях. Я сказала про кожного, підібрала слова, які найкраще характеризують моїх вихованців. Хотіла, щоб моя міні-промова залишилися у душах дітей. Підготувала стенд «Ви найкращі!» з їх фото. Були в цей день імбирні пряники для кожного у вигляді останнього дзвоника та смачний трикілограмовий торт від магазину «Лілія». А ще кожен тягнув для себе статус, з різними побажаннями на майбутнє… Між нами завжди була довіра, приязне ставлення, поділитися думками за тортом – це було наше улюблене спілкування.

Як у кожній родині, бувало й так, що трохи по-материнськи виховувала своїх учнів, адже треба дати й настанови не раз. Але це все життя. І коли ми гуртом на виховній годині обнялися, то я відчула, що у душах залишаються тільки найкраще, що було у закладі. Попереду випускний, ще є і ЗНО. Головне, щоб мої діти були хорошими людьми! А мені вже сумно, бо відпускаєш у світ тих, кого любиш».

Володимир АРХИПОВ, батько цьогорічного випускника: «Свято Останнього дзвоника у міській ЗОШ №1 відбулося в останню п’ятницю весни – 31 травня. В цей день школа вирувала різноголоссям, сміхом, а також хвилюванням випускників та їх батьків.

На порозі дорослого життя стоять випускники. Вже через кілька місяців вони будуть студентами, а шкільне життя стане для них великим спогадом, миттю дитинства. Проте частинка їхнього серця назавжди залишиться в рідній школі. Останній дзвоник – це рубіж між дитинством і дорослим життям.

Традиційно, на святі Останнього дзвоника підбивались підсумки року, що минув. І чимало учнів школи протягом року досягли значних успіхів у навчанні та були нагороджені похвальними грамотами, займали призові місця у районних та обласних олімпіадах, мають досягнення в спорті, музично-літературних конкурсах.

Рушники на щастя, на долю, на щасливе життя зробили особливо теплим і родинним свято у ЗОШ № 1. З давніх-давен у дорогу проводжали з вишиваним рушником мами, рушник оберігав від біди і простилав щасливу дорогу дітям.

Традиції зберігаються і примножуються у цій школі, адже саме у такий особливий день у житті дітей батьки бажали синам і донькам щасливого майбуття. Квіти вчителям, кульки із бажаннями і шкільний вальс також традиційно були присутні на святі Останнього дзвоника.

Дякую педагогам за щоденну працю, знання і досвід. За те, що вкладали особливий сенс у кожного учня, кожне слово! Як батько трьох дітей, які закінчували цю школу, сам її випускник хочу побажати педагогічному колективу цього закладу на майбутнє стабільності, успіхів у всіх справах та хороших учнів. Усім зичу щедрої долі, наснаги, оптимізму та невичерпної енергії!».

Батьки випускників Крупівської ЗОШ тепло подякували педагогічному колективу, вручили запашний коровай дітям та благословили їх на щастя, на долю.

Теплі слова подяки педагогам та батькам

звучать з вуст випускників у Бережках.

Чарівні випускниці Орв’яницького НВК.

Пісня для рідної школи №1 на святі Останнього дзвоника.