«Піджаків» зодягнуть в однострої

Якщо хтось думав, що закінчивши військову кафедру – позбувся армії, то він помиляється. Міністр оборони Степан Полторак в кінці травня підписав наказ про призов на службу до ЗСУ офіцерів запасу – випускників відповідних кафедр. На армійському сленгу їх ще називають «піджаками» – з натяком на брак необхідних знань для бойових умов. У нюансах нововведення розбирався «Дубровицький вісник».

Кому чекати на повістки?

Ідея висмикнути «піджаків»  із зони комфорту і призвати їх на військову службу виникла в Генштабі ще на початку року. Мотивували таке рішення тим, що в армії катастрофічна нестача офіцерів, а де ж їх ще знайти, як не в тилу. Так, у Міноборони оперують цифрами, що щорічно випускниками військових кафедр ставало від 10 до 15 тисяч осіб. Тобто, за останні 10 років в Україні сформувалася ціла армія з майже 150 тисяч офіцерів запасу.

У Генеральному штабі пояснили: під призов потраплять випускники військових кафедр віком до 43 років, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче «бакалавра». Служити вони  будуть 18 місяців в якості співробітників молодшого офіцерського складу. Перед цим пройдуть тримісячну підготовку в навчальних центрах ЗСУ. У зону проведення бойових дій офіцерів запасу, обіцяють у Генштабі, не відправлятимуть. Принаймні без їхньої згоди та підписання відповідного контракту.

На строковиків рішення призиватити українців з вищою освітою  не вплине. До кінця червня в Україні буде проходити весняний призов на строкову службу в армію молодих людей у віці від 20 до 27 років.

Скільки хочуть призвати?

Взимку говорили про 4 000 офіцерів запасу. Наразі заступник начальника штабу Генерального штабу ЗСУ Артур Артеменко повідомив, що призиватимуть стільки, скільки буде необхідно.

Хто буде звільнений від служби?

У Генштабі визначили кілька категорій офіцерів запасу, яких або не призиватимуть взагалі (у мирний час), або ж кому буде надана відстрочка.

Зокрема призов не стосуватиметься:

– не придатних за здоров’ям;

– старших від 43 років;

– офіцерів запасу, які проходили військову службу;

– тих, у кого хтось з близьких родичів загинув чи став інвалідом під час військової служби чи військових зборів;

– тих, хто до набуття громадянства України пройшов військову службу в інших державах;

– засуджених до позбавлення чи обмеження волі, зокрема й звільнених від відбування покарання.

А відстрочка надаватиметься:

– за сімейними обставинами (дружина-інвалід; вагітна дружина; дитина-інвалід; двоє і більше дітей; дитина у віці до 3-х років) ;

– за станом здоров’я (якщо офіцера визнали тимчасово непридатним до військової служби, тривалість відстрочки становитиме 1 рік);

– для здобуття освіти (інтернатура, аспірантура, докторантура; у вищих навчальних закладах з денною формою навчання);

– для продовження професійної діяльності (священики, педагоги, медики, поліцейські).

Що загрожує ухильниками?

Офіцер несе адміністративну і кримінальну відповідальність за неявку без поважних причин після отримання повістки. За неявку до військкомату стягується штраф у розмірі 170-510 грн. За повторне порушення протягом року збільшується штраф до 510-1700 грн. Псування або втрата військових документів – штраф 17-51 грн.

Яке матеріальне заохочення призовників?

За призваним випускником військової кафедри зберігатиметься «на гражданці» і робоче місце, і зарплатня. Плюс на період проходження служби у Збройних силах України ці призовники отримуватимуть грошове забезпечення згідно з військовим званням і займаній посаді на рівні з військовослужбовцями-контрактниками. Враховуючи те, що військове звання у таких «піджаків»  починається від молодшого лейтенанта, то мова йде про посадовий оклад не менше 10 тис. грн., повідомляє «Depo.ua». Власне, таке подвійне грошове забезпечення (цивільна і військова «зарплати») очевидно покликані запобігти повальному ухилянню від даного призову. Звісно, як показує досвід попередніх хвиль мобілізації, хто захоче «відкосити» – той все одно «відкосить». Але, за таких умов, бажаючих це зробити повинно суттєво зменшитись.