ЗАПИТАНЬ БІЛЬШЕ НІЖ ВІДПОВІДЕЙ

У понеділок директори освітніх закладів ініціювали зустріч з головою райдержадміністрації Миколою Петрушком з приводу недопущення згортання бюджетного фінансування на утримання закладів та оплату праці обслуговуючому персоналу.Адже відповідно до доручення голови РДА про оптимізацію мережі на початку лютого управління освіти, молоді та спорту видало наказ про скорочення 34 штатних одиниць обслуговуючого персоналу. Керівники шкіл вкрай незадоволені таким вирішенням проблеми недофінансування галузі. До очільника району вони прийшли з бажанням почути, яких ще заходів, окрім скорочення штатів, вживає влада задля наповнення бюджетів.

Директори вимагали зобов’язати начальника управління освіти, молоді та спорту відмінити вищеназваний наказ в частині скорочення штатних одиниць обслуговуючого персоналу, й прямо заявили, що все одно не будуть його виконувати. «Позбавити робочого місця найбеззахиснішу в системі освіти людину – простого робітника – крок вкрай небажаний. Такі дії лише дискредитують владу й особу представника Президента України в районі зокрема», – вважають  педагоги. А виходом із кризової ситуації, що нині склалася в районі з фінансуванням бюджетних установ, на їхню думку, може стати об’єднання решти населених пунктів в одну велику територіальну громаду. «Ми бачимо, наскільки в більш виграшних умовах у зв’язку з децентралізпацією опинилися наші колеги з Висоцької та Миляцької ОТГ. Вважаємо, що й Дубровиця та решта сіл мають скористатися своїм шансом отримати від держави солідні «підйомні» на розвиток соціальної сфери», – каже директор Заслуцького НВК, депутат районної ради Станіслав Рожко.

Після двогодинної розмови всі сторони дійшли порозуміння. Голова райдержадміністрації розповів про своє бачення виходу з тупикової ситуації. «Минулого року ми мали бюджетну «діру», що не покривалася субвенціями, дотаціями та власними надходженнями, в розмірі більше 18 млн. грн. Левову частку  власних надходжень було спрямовано саме на потреби освіти (3.6 млн. грн. з 4.5 млн. грн. загальної суми перевиконання). Вже в цьому році більша частина вільних залишків також пішла на потреби освіти», – з-поміж іншого зауважив Микола Петрушко.

Голова РДА подякував педагогам за небайдужість. Підкреслив, що сам був керівником підприємства, тому розуміє, наскільки це болючий процес – вивільнення працівників. Однак разом з тим, він наголосив, роздувати штати в нинішніх умовах – також неприпустимо. А от, за інформацією управління освіти, молоді та спорту, замість 35 звільнених працівників обслуговуючого персоналу в 2017 році натомість прийнято 79 нових. Тож при нинішньому, вкрай «економному» районному бюджеті, звичайно, у головного розпорядника коштів виникають запитання до таких штатів. Рекомендував очільник району переглянути й доцільність утримання нинішньої кількості працівників в централізованій бухгалтерії управління, де з відходом немалої частини шкіл під юрисдикцію ОТГ, штатних одиниць аж ніяк не поменшало; як й в ЦПО та райметодкабінеті. Радив голова РДА звернути увагу й на той факт, що частина працівників обслуговуючого персоналу не мають повного навантаження, а нарахування на заробітну плату за них сплачуються в повному обсязі. І в межах району такі непрямі бюджетні втрати виливаються в немало-небагато – 1 млн. грн. на рік. В інших районах у школах сторожів вже давно замінили на системи відеоспостереження та систему охорони, як це організовано в тому ж управлінні освіти, молоді та спорту, але на Дубровиччині це чомусь не практикується, хоча економічний ефект відчутний.

Вкотре, очільник району підкреслив, що величезні втрати має галузь, закупляючи тепло у КП «Теплосервіс», а не генеруючи його самостійно. «Якби вчасно було виконано розпорядження про прийомку котелень в підпорядкування управління освіти, молоді та спорту, як передбачалося моїм розпорядженням ще в серпні, вже б мали значну економію коштів. Принаймні, думаю, мільйон-півтора гривень точно освіті вдалося б на цьому зберегти.

Розповів він й про ті кроки, що робить влада щодо наповнення бюджетів – залучення інвесторів в сільське господарство, активізацію роботи з малим та середнім бізнесом щодо повноти та своєчасності сплати податків, залучення в район представників лісопереробної галузі, зараз, приміром, саме йдуть перемовини з однією з Волинських фірм, піднімає влада й питання  з приводу легалізації видобутку бурштину, що могло б стати основною бюджетонаповнюючою складовою.

«Ми сьогодні говоримо про концепцію  української «Нової школи». А це ж не тільки нові освітні програми – це, по-моєму, нова атмосфера для вчительського пошуку. Я директор, головне моє завдання – навчити дітей, зробити їх конкурентоспроможними в цьому світі. Проте нині на нас нав’язують невластиві для керівника освітнього закладу функції, перетворюючи на таких собі вічних прохачів, що маюсь самостійно утримувати та ремонтувати будівлю, забезпечувати необхідний тепловий, епідрежим загалом. Яка ж це нова школа – якийсь кіш без дна», – в серцях виступав директор флагмана районної освіти Дубровицького НВК Володимир Кушнір.

«Я за 12 років директорства не прийняв жодного зайвого техпрацівника. Скільки їх було ще при панові Руску, стільки й залишилося. Навіть, не знаю, як оце зараз прийти в колектив, сказати, що маємо когось звільняти? Про всі наші витрати директори шкіл звітують перед громадськістю, це ж не є закрита інформація – кожна копійка на видноті. В моїй школі все на рівні Типових штатів, рекомендованих Міністерством», – каже директор міської ЗОШ №1, яка минулого року очолила обласний рейтинг за результатами ЗНО, Ігор Клюйко.

«У нашій школі вже давно немає лаборантів. Вчитель сам виносить  й налаштовує всі необхідні інструменти під час своєї законної перерви, яку міг би використати на особистий перепочинок. Наші прибиральниці вже давно забули про забезпечення миючими засобами, швабрами, елементарним шматтям. «Дезактив» також купуємо самі. І вони на роботі не висиджуються, як може комусь видатися збоку. Бо ж школа –це діти, за ними після кожної перерви треба мити. Але ми не нарікаємо. Зломалася якась запчастина в автобусі, а він у нас – найстаріший в районі й, мабуть, здійснює найдовше за протяжністю перевезення дітей, то я вже давно в такому випадку не біжу в управління освіти, а вже просто запитую водія, скільки вона коштує й мовчки витягую власні гроші. Ніхто не запитує, як й за чий кошт обкошується територія школи, хто там ріже й рубає дрова, як ми виходимо з положення, коли раптом перебої у водопостачанні. Якої ще оптимізації треба?», – крик душі керівника Орв’яницького НВК Алли Буткевич.

«В нас з введенням нової їдальні, штат обслуговуючого персоналу збільшився, але ж це зрозуміло – опалювальники з’явилися. З’явилися вони також в тих навчальних закладах, що прийняли до себе на обслуговування котельні. Все одно це не дотягує навіть до рекомендованих Міністерством освіти типових штатів. У нас, наприклад, нема людини, що обслуговувала б очисні споруди», – каже директор Велюнського НВК Світлана Охмак.

«Відповідно до галузевої угоди, підписаної, в тому числі, й владою, число вивільнених протягом року працівників не має перевищувати 3 відсотки від загальної кількості. Цифра, на яку нині замахнулися – надто висока», – каже голова освітянської профспілки Віра Твердюк.

«Я наполягаю на тому, що як вихід із ситуації – необхідно створювати одну велику громаду з центром в Дубровиці. Якщо цьому противляться окремі сільські голови, то освітяни готові перебрати на себе ініціативу й активно пропагувати цю ідею по селах. Доки ми будемо просто спостерігати за тим, що коїться довкола? А щодо скорочень, то ми й самі добре бачимо, який штат є баластом. Якщо я, приміром, можу обійтися без півставки дрірника, то я її скоротив. Взагалі ліквідував усі півставки, відрахування за які мусить доплачувати бюджет. Але доки таке утискання пасків триватиме? Ми пам’ятаємо, як просто скоротити штат, але ж як важко ввести необхідну нову посаду. Школи ж наші не новішають – вони потребують того, щоб все частіше й частіше підрихтовували їх», – каже директор Заслуцького НВК, депутат районної ради Станіслав Рожко.

Запитань, як бачите, більше аніж відповідей. Кожен по-своєму правий. Вкотре ставиться завдання зробити з «каки» «цяцю», хоча б взяти ту ж освітню Концепцію «Нова школа», й вирішення всіх проблем спускаються на місця. На жаль, не всі місцеві бюджети знаходяться в рівних умовах, щоб осилити таку ношу. Для нашого, дотаційного району, нічого хорошого, особливо в плані бюджетного утримання, попереду також немає. Тут не винна керівника райдержадміністрації. Такі реалії сьогодення. Звісно ж за рік притягнути в районний бюджет бракуючих 18 млн. грн. нікому не під силу.

Хіба що справді вдасться хутенько організуватися в ОТГ й отримати додаткові бюджетні «бонуси» від держави. Адже незабаром школи взагалі стануть самостійними юридичними одиницями, й директору доведеться вкладатися в той ліміт коштів, що виділятиметься суто на його заклад, розрахований виключно на ту кількість дітей, що в ньому навчається. Як тоді виживамуть малі віддалені школи? Вже тепер, за підрахунками управління освіти, молоді та спорту, маємо вісім закладів, де за такого стану справ не покриватиметься навіть заробітна плата для педагогів.

Пригадується давній телевізійний сюжет, як в якійсь країні (просто зараз вже не пригадую, де саме) за спеціальним графіком почала курсувати додаткова електричка до віддаленого села виключно з тою метою, щоб дівчинка-першокласниця - єдина школярка з цього населеного пункту, - могла вчасно добиратися до міської школи. Отакою, напевне, в кінцевому результаті, має бути й наша нова освітня стратегія – подбати про кожну дитину зокрема, її здоров’я та комфорт, доступність до школи, ну, і звичайно рівень навченості. Дуже хочеться дожити до того часу, коли нам це вдасться.

Людмила РОДІНА.