пʼятниця, 24 січня 2020 р.


Не такий страшний високосний рік,
як його малюють
Не одружуватись, не переїздити в нову оселю, не розпочинати важливих справ… Перелік заборон-забобон можна продовжити далі. Кожен з нас, мабуть, багато їх чув та ще почує, бо стосуються вони високосного року, яким і є 2020-ий.


Від Цезаря – до наших днів
Мимоволі згадуючи всі ці погані прикмети, забуваємо, що насправді в матінки-природи взагалі немає ніякого високосного року. Це – суто людський винахід. Якихось 46 тис. років тому олександрійські астрономи звернули увагу на те, що обертання землі навколо сонця становить не рівно 365 днів, а плюс до цього шість годин. Учені мужі підрахували, що за чотири роки «нагромаджується»  ще ціла доба. Цю важливу новину вони доповіли Гаю Юлію Цезарю, і той у зв’язку з нововідкритими обставинами наказав урахувати нове явище в календарі. Таким чином, рік із додатковою добою став називатися bis sextus, що означає «другий шостий». Ну, а доки новинка дійшла до слов’ян, латинське слово було адаптоване у більш звичне, і особливий рік вийшов не «бісекстусним», а високосним.
А причому тут погані прикмети? – запитає читач. Історики стверджують, що одного разу під час війни римляни попросту забули провести «фералії» (день пам’яті покійних, який відзначався 21 лютого). Розповідають, що після цього почався сильний мор, і загинули тисячі людей. Але щойно мертвим принесли жертви, мор відразу припинився, залишивши, втім, «на пам’ять» легенду про те, що у високосний рік люди помирають частіше, ніж в інші роки...
Якщо для когось міфи стародавніх римлян не авторитет, то в слов’ян є свої історії про святого Касіяна. Річ у тому, що додатковий день у високосному році отримав його ім’я. А на додачу – чимало легенд. Наприклад, про те, як Касіян відкрив Божі плани демонам, і за цю провину до нього приставили ангела, який три роки бив Касіяна по лобі, а на четвертий відпускав того «відпочити». Або про те, як Касіян відмовився допомогти витягнути з багнюки воза, який там застряв, посилаючись на те, що може забруднити свій одяг, – за це Бог його покарав, велівши поминати Касіяна тільки раз на чотири роки. Ще кажуть, що Касіян три роки захоплювався алкоголем і тільки на четвертий був тверезим. Чи слід дивуватися, що день пам’яті святого з такою поганою репутацією слов’яни відзначали тільки раз на чотири роки? А той четвертий  рік набув недоброї слави?
Що ж до «цивілізованої» Європи, то там аж до ХVІІ ст. «зайвий» день високосного року вважався... просто неіснуючим. Цього дня не проводили ніяких угод, не укладали договорів, навіть не стягували боргів. Робилося (точніше – не робилося) це під приводом того, щоб надалі не було плутанини й проблем. Досить зручно, правда? Немає дня – і все!

Весільний переполох
У наш час люди теж обережно ставляться до цього особливого дня, як і до високосного року загалом. Мовляв, мало що може приключитися в передбачувано нехороший період. Особливо це стосується шлюбу. Народне повір’я говорить: не можна одружуватись і вінчатись у високосному році, бо подружній союз розпадеться швидко. Цікаво, що такі забобони існують не тільки в Україні. Наприклад, у Швеції і Данії високосний рік – свято лише для нареченої, котра засиділася в дівках. За їхнім звичаєм, 29 лютого дівчина може сама зробити парубку пропозицію, а той у разі відмови зобов’язаний дати відступного. Тож, незаміжні дівчата, беріть на замітку хитрість скандинавок!
Проте, як переконують священники, усе це – лише марновірство.
«Так, 2020 рік через певні закони фізики і астрономії буде мати на один календарний день більше, аніж три попередні роки. Проте до таїнства шлюбу, до церковних канонів і віри загалом ця календарна особливість не має жодного відношення. Що стосується православ’я, то на думку церкви, заборона на весілля і вінчання у високосний рік – ні що інше як забобон. Адже справжнім почуттям і Божому благословінню нічого не здатне завадити. А тому обмежень на одруження, пов’язаних із високосним роком бути не може. Виняток становлять періоди постів.
Тому наділяти високосний рік якимись містичними і чарівними особливостями у ПЦУ вважають марновірством. І ті, хто вважає такий рік невдалим для будь-яких справ і починань, зокрема для укладання шлюбу, помиляються», – каже настоятель нивецького храму Успіння Пресвятої Богородиці отець Роман Котів.
Про це ж говорить і священник Свято-Покровського храму села Берестя Тарас Баїк: «Господь створив час і все, що живе і рухається в ньому. Кожна мить неповторна в нашому житті, наше щастя не залежить від якихось астрономічних законів. Господь створив людину за Своїм образом і дав нам великий привілей – вільну волю. І саме від нас залежить, як ми тим привілеєм скористаємось. Маємо жити, кохати, творити благі діла саме тут і зараз».
В одному з наших попередніх інтерв’ю ми цікавилися у начальника районного відділу РАЦСу, чи не помічала вона недовговічності стосунків тих пар, які офіційно пов’язали свої долі у високосний рік.
«Все-таки більшість молодят зважають на піст і дотримуються традицій. Нема у сучасних наречених особливих забобонів щодо 13 числа чи високосного року. За нашими спостереженнями, це ніяк не впливає ні на міцність шлюбу, ні на кількість розлучень», – зауважила тоді пані Інна.
Таке саме питання ми задавали нашій землячці Жанні Клемпуш, яка нині працює нумерологом у Португалії, на що вона сказала:
«Дата погоди не робить. Вона не є квитком у щасливе життя. Це лише кінцева точка. Все починається із стосунків. Головне відносини і готовність бути у шлюбі. Боязнь високосного року є забобоною. Ці переконання з глибокої історії і прадавніх вірувань. Скільки щасливих шлюбів буває у такі роки, скільки гарних подій, а скільки діток народжується. Насправді все вирішує, як людина налаштована на щастя чи нещастя. Кожен може запрограмувати себе на прекрасний день і хорошу подію. Якщо щиро вірити, то ніякі зовнішні чинники цього не змінять».
Отож налаштуватись на позитив чи вірити забобонам – вибір за вами. А «Дубровицький вісник» бажає успішного року, гарного настрою та безмежного кохання, які прикрасять будь-який високосний рік.
Підготувала Леся КОНДРАТИК.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар