пʼятниця, 24 січня 2020 р.


ЩО БУДЕ З ДУБРОВИЦЬКОЮ ЛІКАРНЕЮ?

В понеділок з обіду була у лікарні. Пройшла огляд у сімейного лікаря та окуліста, зробила кардіограму. З обіду лікарня не переповнена, однак люди на прийоми все ж були. Біля кабінету лор-лікаря старенька 80-річна бабуська розповідає мені, що лежить у терапії.
«Зранку приходила, то вельми багато людей було до врача, то я пришла з обіду. Тєрапія переповняна. А колі вона була порожня? – роздумує старенька. – А ти не чула, дочко, кажуть буде токо пару больніц в області. А в нас, чи буде? Ми ж тут всі больни. То старе таке, а молодьож тоже нездорова. Де ми будем лєчіться?».
У душі дуже погоджуюся з цією літньою жінкою, яка все життя пропрацювала, такі натруджені руки з хвилюванням тримають медичну картку. Так хотілося б, щоб у старості могли ці трударі близенько від дому мати меддопомогу належну…
Загалом, у нас практично всі нездорові. Дійсно, здоров’я жителів району дуже погіршила аварія на ЧАЕС. Хіба ж нам не треба повноцінна лікарня? Забрали у нас чорнобильські пільги, а тепер збираються і нашу медицину районну докорінно реформувати?
Зараз у лікарів та медсестер дуже тривожний настрій. Практично всюди люди обговорюють заяву очільника медичної галузі області про лікарні. Дуже багато молодих спеціалістів у нас. Що буде з ними?
Ще раз процитую новину, яка облетіла Рівненщину:
«Уряд прийняв рішення: в області діятиме один госпітальний округ та одна госпітальна рада. Визначено багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівнів та затверджено у МОЗ України.
Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування (БЛІЛ) першого рівня – це заклад, що обслуговує 120 тис. населення та надає невідкладну меддопомогу за 13-ма спеціальностями. Доїзд у межах години або 60 км. Таких лікарень є чотири – Дубенська, Березнівська, Володимирецька та Рокитнівська ЦРЛ.
До речі, Рокитнівська лікарня обслуговуватиме населення і сусідньої Житомирщини.
БЛІЛ другого рівня обслуговує 200 тис. населення, розширено територію доступу. Щонайменше за 34-ма спеціальностями заклад надаватиме меддопомогу. Це обласна клінічна лікарня, міська лікарня Рівного, Сарненська ЦРЛ та Рівненська обласна дитяча лікарня», – розповів Олег Вівсянник.
А що нас вже нема на карті області? Невже ми і Зарічне – це люди, які не варті мати свої повноцінні лікарні? Що буде з нашими лікарями-фахівцями? Що буде з людьми, які не мають сили кататися по інших районах?
Дуже хотілося б знати про долю Дубровицької лікарні. Чому про нас ані словечка у виступі посадовця?
Хочеться, щоб вона, наша лікарня, просто була, у достойному вимірі: «Щоб мали бабуськи, де зімой полєчиться, шоб деткі де родіться».
Питання залишається відкритим. Будемо досліджувати новини на цю тему і повідомляти вам.
Люба КЛІМЧУК.

Безкоштовні пологи в Україні – міф чи реальність?


Хоч медицина в Україні і безкоштовна (за Конституцією), але народити сьогодні нового громадянина цілком безкоштовно у державних пологових будинках, нереально. Зокрема, у перинатальних центрах на базі державних пологових будинків природні пологи і комфортна палата офіційно коштують від 11 до 18 тис. грн. Існує послуга VIP-обслуговування, вартість такого пакета – 16-31 тис. грн. Тож наразі цілком безкоштовні пологи в Україні є міфом.
Цю корупційну прогалину уряд взявся виправляти – і вже у цьому році обіцяють, що Програма медичних гарантій (або гарантований пакет медичних послуг) запрацює в повному обсязі. Так, Національна служба здоров’я України з 1 квітня 2020 року за кожну породіллю буде виплачувати медичним установам 8500 гривень. У цю суму будуть входити: фізіологічні пологи і кесарів розтин, ліки,стандартна палата, знеболення при пологах, моніторинг стану жінки та дитини, вакцинація немовляти, медична допомога в критичних станах.
Якщо в пологовому будинку спробують вимагати гроші з породіллі або її рідних за стандартні послуги, то такий пологовий будинок втратить контракт з НСЗУ.
Для породіллі послуга буде безоплатною, незалежно від того, чи будуть фізіологічні пологи чи кесарів розтин (ургентний або плановий).
Аби заклад міг укласти договір з НСЗУ на надання послуг за цим пріоритетним напрямом, він повинен мати цілодобовий доступ до базових досліджень, застосовувати заходи зі зниження больових відчуттів під час пологів, мати постійний запас та швидкий доступ до компонентів крові (у режимі 24/7).
Додатково заробляти в пологових будинках зможуть, наприклад, на палатах поліпшеного типу. За них у середньому потрібно доплачувати дві-три тисячі гривень і ще тисячу окремо – за харчування. Особистий лікар з 1 квітня також буде коштувати додаткову суму, але вона буде фіксованою і з неї будуть сплачуватись податки.
У Києві вже почалася конкуренція за породіль. Почали оновлювати палати, робити ремонти, приводити в порядок обладнання. З квітня найбільше фінансування отримають ті пологові будинки, які частіше вибирають жінки, оскільки місце проживання тепер не має значення.
Але поки що цього блага для майбутніх батьків немає, і люди при так званій безкоштовній медицині мають щонайменше  вносити благодійні внески, платити за медикаменти. Така поки що реальність. Час покаже, чи зміниться вона з 1 квітня цього року, чи все залишиться лише на рівні обіцянок.
Підготувала Люба Клімчук.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар