пʼятниця, 19 січня 2018 р.

Дубровицький РАЦС:
тут реєструють людські долі
РАЦС – місце, де, без перебільшення,  поєднуються всі віхи життя. Офіційно з’являються нові громадяни, реєструються померлі, стають на весільний рушничок молодята, розпадаються сім’ї… Тому де ж, як не в цій кузні людських доль підводити підсумки минулого року. З таким проханням я й звернулася до начальника відділу Протосавицької Інни Юріївни. Відтак у інтерв’ю читайте, як ми в цифрах і фактах прожили 2017-ий.

Майже половина пар розлучається,
а шістнадцятирічні дівчата
стають нареченими
Пані Інно, одруження – це не просто угода між двома людьми, це – серйозна відповідальність на роки. Колись пов’язували долі вузами Гіменея на все життя, у сучасному світі – не завжди. Якою ж є тенденція одружень-розлучень у нас? Скільки пар створили нові родини і скільки розірвали стосунки у цьому році?
У 2017-му ми офіційно поєднали 209  пар молодят. Це трохи менше, ніж позаторік, коли одружилося 216 наречених. Нині дехто хоче просто жити разом, як кажуть, на віру. Але радує, що під вінець стабільно йдуть кожного року кілька сотень. Значить шлюб  не втрачає своєї популярності.
Що стосується розлучень, то, як не прикро, їх стало значно більше. Через відділ розірвали стосунки 28 подружніх пар, які не мали неповнолітніх дітей та були обопільно згодні. Всі інші робили це через суд. В підсумку 2017-ого розпалася практично кожна друга родина – більше ста шлюбів. Я прослідкувала, що таке ж було і в 90-ті. З чим це пов’язано, складно сказати. Можливо, непроста економічна ситуація цьому посприяла, можливо, просто був невдалий рік…
А які пари розходяться найчастіше? Бо ж читала дослідження, що більшість не витримує п’ятирічний рубіж сімейного життя, а письменник Бегбедер взагалі вважав, що кохання живе три роки.
Багато розлучаються в перші роки подружнього шлюбу. Бо ж побудова сімейних стосунків – важка праця. Це не тільки права, але й обов’язки один перед одним. Треба розуміти, підтримувати, в чомусь поступатися. Жити не лише своїми інтересами, але й думати про другу половинку. Не всі проходять це випробовування, тому й розбігаються.
А ще часто розривають шлюб, коли діти стають повнолітніми, «вилітають» з батьківського гнізда і подружжя вже нічого не тримає разом.
Краще повернемось до приємного – одружень. Якого віку була найстарша і наймолодша пара серед тих, хто вступив до шлюбу тогоріч?
Минулого року було три пари 60-річних «молодят».  А за час моєї роботи  йшли під вінець закохані, яким виповнилось й далеко за 70-ят.  Найчастіше ступають на весільний рушничок наречені у 23-27 років. Хоча є й значно молодші. У 2017 році було теж три подружжя, в яких молодій було 16 років. Але в такому випадку, аби ми уклали шлюб, треба рішення суду.
До речі, були бажаючі розписатися в Новий рік?
Остання  пара одружувалась 29 грудня. Все-таки більшість молодят зважають на піст і дотримуються традицій. Нема у сучасних наречених  особливих забобонів щодо 13 числа чи високосного року. За нашими спостереженнями, це ніяк не впливає ні на міцність шлюбу, ні на кількість розлучень. Звісно найбагатшими на нові родини є серпень та вересень. А найпопулярнішою датою серед наречених є все-таки 14 лютого. Доводиться одружувати деколи й по чотири, а то й п’ять пар на день.
А як щодо географії шлюбів? Чи одружувались наші краяни з іноземцями?
Були й такі випадки. Найчастіше одружувались з громадянами країн СНД. Так, минулого року четверо наших земляків з’єднали свої долі з мешканцями Росії, Білорусі та Молдови. В позаминулому році – з жителем Грузії. Оформлення шлюбу з іноземцем не дуже складна процедура. Головне, щоб він надав паспорт з перекладом на українську мову, завірений нотаріально, довідку з міграційної служби про легальність перебування в нашій державі та документ про розірвання подружнього союзу, якщо в такому перебував. Це головні вимоги.

Відроджують біблійні імена
та повертають бабусині
й дідусеві прізвища
Що можете сказати про демографічну ситуацію? Скільки народилося й померло краян торік?
На жаль, демографічна ситуація невтішна. У 2016-му зареєстровано 620 новонароджених, а минулого року – 528 (це найнижчий показник за кілька десятиліть). У той же час смертність набагато випереджує у цифрах. У 2017-му померло аж 718 краян (у 2016 році – 680). Тож на 190 людей зменшився приріст населення у пройдешньому році, за нашими даними. Ніби суха статистика, а за нею ховається факт вимирання нації.
Скільки мати дітей – справа глибоко індивідуальна, бо чужа сім’я, як кажуть – темний ліс. Утім яку найбільшу кількість наступників реєстрували? І як щодо віку мам?
Є 17-річні та 18-річні матусі. Не бояться допомогти з’явитись на світ дитинці й 45-річні мами. Щодо старших, то у нас таких даних немає. Зазвичай їх направляють народжувати в Рівне, бо це великий ризик для немовляти та породіллі.
Традиційно найбільше продовжувачів роду у сім’ях протестантів. У грудні одна мама народила 14 дитинку.
Трапляються випадки, коли батьки не реєструють дітей?
Буває, що, наприклад, через хворобу чи переїзд,  батьки пропускають термін реєстрації. Адже це слід зробити впродовж місяця. Минулого року було два таких випадки. Якщо ж немає поважної причини, то мамі з татом загрожує адміністративна відповідальність. Тому батьки стараються вчасно зробити своїх діток офіційними громадянами.
Позаторік ЗМІ сколихнула новина про те, що двоє українців змінили свої імена та прізвища на честь смартфона iPhone 7. Тепер у їхніх паспортах прізвище вказане як «Айфон», а ім’я – «Сім». Чи часто змінюють паспортні дані наші земляки?
Звичайно, Сьомим Айфоном ніхто себе не називав, та й я не пам’ятаю, щоб хтось змінював саме ім’я. А от  прізвища обирали інші. В 2016 році це зробили сім людей, минулого – п’ять. В кожного були свої причини. Хтось хотів прізвище діда чи баби, бо воно милозвучніше, цікавіше. А жінки повертали своє дошлюбне. Взагалі змінити ім’я та прізвище на власний смак може кожен. З 14 років – за згодою батьків, з 16-ти – самостійно при отриманні паспорта.
Коли дружина бере чоловікове прізвище – це зовсім інше. Зачасту у новостворених парах так і відбувається. Рідко, але буває, що наречений змінює своє на прізвище молодої. А от подвійних, за моєї практики, не було.
А які ж імена були найбільш екзотичними? Як називали батьки своїх синів і доньок? Невже й далі в моді герої серіалів?
Серед найпоширеніших поміж дівчаток торік були Софія, Анна, Злата, Аліна, Мілана, Варвара, Аріна, Ангеліна, серед  хлопчиків – Ілля, Олександр, Матвій, Артем, Тимофій, Дмитро, Давид.
Однак мешканці Дубровиччини часто називали дітей і доволі незвичними ймення, зокрема синів – Ельхан, Натан, Соломон, Авенір, Саватій, Ельдар, Златан, Дамір, Елізат. А донечок – Сабріна, Даміра, Ноема, Лія, Суламіта, Есфір, Ніколь, Елла, Ліана, Руфіна, Іларія.
Звісно батьки обирали імена, що на слуху, з тих же серіалів. Водночас помітила, що відроджують стародавні біблійні, приміром, Руфіна. А коли народження трапляється в день певного святого, то тато й мама зазвичай дають таке ж ім’я. Відтак дарують своєму малюку янгола-охоронця.

«Наш відділ бере участь
у всіх пілотних проектах»
Зараз видачею свідоцтв про народження у пологових будинках уже нікого здивувати не можна. А як із послугою – одруженням через Інтернет. Чи були в Дубровиці такі випадки?
Поки жодного. Про неї мало хто знає або ж просто бояться робити це через Всесвітню мережу. Мовляв, принесемо документи особисто, так надійніше. Думаю, що хтось один спробує, і вона набуде більшої популярності. Бо ж послуга насправді дуже зручна. Вдома, без черг, через веб-портал Міністерства юстиції молодята можуть підібрати відділ та дату. Далі заповнити там же заяву, загрузити відскановані документи і зробити проплату держмита. Якщо в них є цифровий підпис, то слід з’явитися лише на час одруження. Якщо нема, то треба зайти після подачі заяви упродовж двох днів до нас і поставити підписи. В іншому випадку вона анулюється.
Але на дату розпису все-таки прийти треба, бо дехто сприймає поняття «одруження через Інтернет» надто буквально.
Нашумівшою новацією нині є «Шлюб за 24 години». В Рівному таким чином закохані вже стають на рушничок щастя. Чи можуть розраховувати на такі привілеї дубровичани?
Так. Вони також можуть одружуватись в Рівному. А невдовзі проект запрацює і в Сарнах. Там наразі тривають організаційні моменти. Обирають відповідну службу, яка візьме на себе відповідальність. Бо ж в обласному центрі цим займається будинок культури. Щодо такої перспективи для Дубровиці, то треба, аби було багато бажаючих серед наших земляків. Інакше це не доцільно для нашого району.
А чи не призведе така поспішність реєстрації шлюбу до збільшення кількості розлучень? Адже їх і так чимало…
Я вважаю, якщо молодята вирішили поєднати долі, то роблять це усвідомлено. Незалежно від того, одружуються вони за добу, чи чекають аби одягнути обручки цілий місяць. Тим більше лише одна пара в минулому році не з’явилася на реєстрацію шлюбу після подачі заяви.
Які ще маєте нововведення у роботі?
Наш відділ бере участь у всіх пілотних проектах, окрім «Шлюбу за добу». Зокрема разом з реєстрацією свідоцтва про народження в пологовому можна заодно подати заяву й на прописку дитини. Також ми проставляємо апостиль на документи, які потрібно пред’явити за кордоном. Це спеціальний штамп, що підтверджує їх легальність. Раніше для цього треба було звертатися напряму до Міністерства юстиції. На вже згаданому веб-порталі кожен громадянин може звернутися до нас за консультацією. Цим скористалось уже 17 користувачів. А ще через Інтернет можна не лише укласти шлюб, але й подати заяву на видачу, наприклад, повторного свідоцтва та інших документів, не виходячи з дому.
Тобто помалу система відходить від бюрократизму. Чекаємо на нові проекти, які ще більше спростять життя дубровичан.
Що можете побажати нашим читачам, кожен з яких, впевнена, рано чи пізно користується Вашими послугами?
Зичу всім радості, достатку та миру. Зберігайте оптимізм, незважаючи ні на що. Хочеться, щоб краяни поменше розлучалися, всі шлюби були довгими і щасливим, а дітки здоровими. Тож народжуйте, одружуйтесь, аби наступного року я радо повідомила втішну статистику.
Сподіваюсь, що так і буде.  Щире спасибі за розмову. Успіхів Вам у всіх справах. 

                                                                                                                                                                 Спілкувалась Леся КОНДРАТИК.


Немає коментарів:

Дописати коментар