Курс молодого… першокурсника

Зовсім скоро українські виші відкриють свої двері для «новоспечених» першокурсників, котрим доведеться як мінімум найближчі чотири роки виконувати роль старанних студентів. І зіграти її треба за усіма правилами, уникаючи халеп та дотримуючись неписаних університетських законів. Хоча це не так просто, особливо на початках. Адже відсутність батьківської опіки, інший ритм життя, новий колектив та умови проживання вибивають землю з-під ніг колишніх школярів. Проблеми стають нездоланими, а питання – риторичними. Тож я спробувала знайти деякі відповіді, розібратися в підводних течіях університетського життя та відшукати формулу успішного  початку студентства.

Гуртожиток чи квартира?

Перше нагальне питання, що постає перед завтрашніми студентами, які вирішили навчатися далеко від дому – це вибір місця проживання. Існує два основних варіанти – гуртожиток та наймана квартира. В кожному з них є свої плюси та мінуси, з якими варто ознайомитись. Звісно, в декого є ще можливість жити у родичів або знайомих. Хоча цей варіант розглядати не будемо, з причин небажання псувати відносини з ними. Адже не дарма в народі кажуть: «У чужий монастир зі своїм статутом не лізь».

Головний критерій, з якого варто починати – це звичайно вартість. Сьогодні зняти квартиру, або навіть кімнату – задоволення далеко не з дешевих. Тому в питанні ціни, перевагу звісно має гуртожиток.

«Відразу, як мені повідомили, що я вступила до вишу, в мене не було жодних сумнівів, що наступні п’ять років я проведу в гуртожитку. Квартира не для гаманця студентів, це – тільки зайвий головний біль та витрати для батьків. Ось коли закінчу університет, тоді й буду насолоджуватись власною затишною квартирою. А поки свої найкращі роки, як говорять старші, я весело проведу саме тут», – вважає студентка «Острозької академії» Ірина Каляпух. 

А ось за критерієм комфорту проживання, квартира, безсумнівно, перемагає. Кухня – завжди у вашому розпорядженні, і ви не боретесь за раковину чи плиту, не треба чекати черги в душ чи туалет, гарантований спокій і тиша без загрози, що сусіди постукають о 2.00 з проханням хліба, чаю або чогось солоденького. Ви завжди можете вільно виходити вночі або приводити друзів до себе, що не у всіх гуртожитках дозволяється. На квартирі все залежить від вашого бажання та вподобань, а в гуртожитку доведеться рахуватися ще й за бажаннями інших мешканців.

Але це  лише за умови, якщо квартира без господарів. Адже є ще варіант винайму кімнати в хазяйки. Якщо ви вибираєте його, то вам скоріш за все слід запастись терпінням, оскільки зжитися з абсолютно незнайомими людьми, в котрих свої правила та порядок в домі вкрай важко. Тут потрібно забувати про повну свободу і готуватися до постійного контролю та обмежень. «Це зроби», «а то не так», «цього не можна», «а так не правильно».

Щоб не бути голослівною, розповім про свій невдалий досвід мешкання з власниками. Спочатку мене влаштували і умови, і ціна, і господиня. Та як завжди перше враження оманливе. Почалось все з прохання до мене та моїх сусідок митися не дуже часто та по кілька хвилин. Якщо ж ми затримувались довше, то одразу чули грюкіт у двері та буркотіння. Згодом наша «дбайлива» хазяйка почала відключати гарячу воду вранці, а ввечері включала її на кілька години. Потім їй здалось, що й світла ми витрачаємо забагато, тому викрутила лампочку на сходах, що вели на другий поверх. А оскільки східці були дуже круті, то неодноразово ставалися випадки з болючим падінням додолу. До того ж ми не могли запрошувати друзів до себе, гуляти пізніше 23.00 та ходити до туалету вночі. Також неодноразово були свідками, точніше слухачами п’яних концертів нашого господаря, до якого натхнення їх влаштовувати приходило лише в пізній період доби. Через тиждень таємничим чином почала зникати їжа з холодильників та особисті речі з кімнат. Але останньою краплею стала надзвичайно дивна сцена: заходжу якось після занять на кухню, а там власники будинку та їхні гості, стоячи на колінах та тримаючи руки до верху, кличуть щось невідоме зверху. Сказати, що мені стало моторошно та не пособі, нічого не сказати.

Тому навіть, вирішивши вибрати такий варіант, потрібно дуже уважно обирати ще і людей, з якими житимеш певний час.

Щодо дозвілля, то думаю, ніхто не заперечить, що гуртожиток – рай для студентського життя.

Тут завжди є з ким поговорити, легко знайти однодумців. В квартирі з цим складніше. І, навіть, якщо будете переконувати себе, що вам до вподоби самотність, повірте, кожна людина потребує живого спілкування.

«В гуртожитку справді весело. Куди б не пішов, скрізь знайомі, нудьгувати немає коли. Сусідки, друзі з інших кімнат завжди піднімуть настрій та розрядять гнітючу обстановку. Але разом з тим, це може стати й проблемою, особливо коли справа доходить до навчання. Шум, гам, постійно хтось заходить, просить, питає. Та й не завжди вдається не піддатися спокусі відкласти подалі підручники і піти відпочивати з друзями. А на квартирі зосередився і до роботи», – розповідає Діана Кобернюк, студентка Житомирського державного університету ім. Івана Франка.

Та все ж, якщо людина хоче, то вона завжди знайде час і можливість виконати завдання. Справа лише в мотивації та пріоритетах. Можливо це звучить суб’єктивно, але особисто для мене гуртожиток залишився найкращим спогадом після навчання. Завдяки йому я знайшла хороших друзів та пройшла справжню школу життя. Впевнена, що через багато років пам’ятатиму загальногуртожицьке чаювання, пісні під гітару, походи до річки та відчуття причетності до однієї великої родини.

Втім, квартиру чи гуртожиток вибирати кожному особисто. В кожного свої зручності, потреби та погляди та життя. Вибирайте те, що підходить саме вам.

                                                                                                                                

Що покласти до валізи?

Коли з місцем більш-менш визначились, виникає логічне запитання: «А що ж знадобиться для комфортного життя?». Для того, аби не вигребти з дому абсолютно все, слід  скласти перелік необхідних речей, котрий суттєво спростить збори.

Посуд. Думаю, зрозуміло, що пригодиться чашка, кілька тарілок різного  об`єму, чайна та столова ложки, виделка. Не забутьте взяти маленький кухонний ніж і відкривачку. Якщо плануєте харчуватися нормально, а не локшиною і фаст-фудом, то вам знадобитися каструля і сковорідка (зійде не велика і не тефлонова), так само дошка для різання і ополоник.

Одяг. Кількість необхідної одягу безпосередньо залежить від того, як часто будете їздити додому. У будь-якому випадку велику частину гардеробу повинні складати речі, в яких ви плануєте ходити на навчання, а для відпочинку достатньо буде 2-3 комплектів. Так, обов’язково треба взяти халат, зручні кімнатні тапочки, резинові шльопанці для душу, кілька пар теплих шкарпеток, спортивний костюм, далі ж все залежить від погодних умов та особистих потреб. Хоча варто зауважити, що при заселенні, наприклад, в гуртожиток не слід звозити абсолютно весь одяг на всі сезони, оскільки в кімнаті не так і багато місця.

Не забудьте також постільну білизну, для зручності бажано приготувати два змінні комплекти, рушник для обличчя і для тіла. Подушку та ковдру краще мати свою, адже навіть якщо їх видають в гуртожитку, то дуже часто вони збиті та пласкі як млинці і не придатні для повноцінного сну.

Засоби гігієни. Предмети особистої гігієни теж не варто забувати. Крім зубної щітки, мила і шампуню, запасіться ще пральним порошком, господарським милом, засобом для миття посуду і прибирання кімнати. Не зайвим буде і тазик для прання.

Продукти. На перший час, поки не прилаштуєтесь, вам знадобляться такі продукти, з якими найменше мороки: різні консерви, соління, варення. Усе інше без проблем можна буде придбати в будь-якому магазині. Зовсім не потрібно везти все це з дому. Варто запастись крупами, цукром, чаєм, кавою, тушонкою, макаронами, картоплею і сіллю. Сало вгамує найсильніший голод будь-якого студента, тому це просто незамінний продукт.

Аптечка. Не завжди заздалегідь розпізнаєш застуду або передбачиш головний біль, тому основні медикаменти повинні зберігатися у вас в аптечці. Зокрема, ацетилсаліцилова кислота або аспірин, що мають жарознижувальну та протизапальну дію, цитрамон, кілька пачок активованого вугілля, знеболюючі (дротаверин, нурофен, спазмалгон, но-шпа), бактерицидний лейкопластир і бинт.

Електроприлади. Холодильник, електричний чайник, мікрохвильовка, перехідники для розеток і подовжувач – все це вже може бути в кімнаті, а якщо таких приладів немає, то про їх придбання вже будете домовлятися з сусідами.

Особистий ноутбук або планшет будуть корисні, а ось стаціонарний комп’ютер навряд чи поміститься в маленькій кімнаті.

Для дівчат важливим буде взяти фен для волосся та праску.

Пральна машинка в більшості гуртожитків наявна, але її може і не бути, на крайній випадок можна користуватись тазиком.

Гроші та документи. Тут кожен сам має вирішити, що та скільки йому знадобиться.

Так само в список варто внести голку з чорною та білою ниткою. Речей багато, але погодиться кожен, що всі вони вкрай необхідні. Найкраще привозити їх поступово, і кімната не буде бардаку і вам зручніше.

Куди зникають гроші?

А це уже майже філософське питання, з розрядку, де закінчується веселка та звідки з’являється пил. Адже скільки б не було грошей у студента, їх ніколи немає вдосталь. І така ситуація була завжди. Варто лише згадати бородатий анекдот ще з радянських часів про дві сосиски та вісім виделок. З винятковою швидкість вони зникають під час адаптації. Оскільки перші місяці студентства наполегливо викачують все – за житло заплати, ремонт в кімнаті зроби, методичку на прохання «турботливого» викладача добровільно-примусово купи. Не догледішся, як кишені стануть порожні.

І тут починаються крайнощі. Студенти-мазохісти обмежують себе, їдять тільки те, що привозять із дому, майже нічого не купують, рахують кожну копійку, намагаються жити на саму стипендію (зрозуміло, що це не вдається, бо тоді всі студенти вимерли б, як мамонти). Інші ж, із когорти тих, хто без комплексів, і в кого батьки непогано «крутяться», вимагають по кілька разів на місяць переказувати їм значні суми. Що тата і мами й роблять. А раптом їхнє біднятко там без ріски в роті сидить?

Найбільш виправданими витратами цього періоду є плата за мобільний зв’язок, гуртожиток, харчування, проїзд, навчання (канцелярія, роздруківки, флешки тощо), одяг. А ось дискотеки, кафе, випивка та цигарки (для тих, хто особливо «дбає» про власне здоров’я) переходять в розряд розкоші. Для того, щоб цього не бракувало, студенти йдуть працювати і в такий спосіб задовольняють природну потребу в грошах.

«Працювати і навчатись реально, але надзвичайно складно. Був період, коли вранці я ходив на пари, а з обіду до ночі працював в кол-центрі. Спочатку мені подобалось доросле відчуття заробляння грошей та смак самостійності. До того ж елементарно не було ні часу, ні сил витрачати гроші на різні дурниці. Але інший бік медалі не забарився. Тягнути навчання було все важче, та й через ненормоване харчування почалися проблеми зі здоров’ям. Тому перед тим, як іти на роботу слід визначити, що для вас важливіше – навчання чи незалежність від батьків. Якщо перше, то спокійно гризіть граніт науки, якщо друге, то вчіться викручуватись», – рекомендує другокурсник «Львівської політехніки» Ігор Кондратик.

З власного досвіду можу сказати, що значно ефективніше поєднувати роботу в Інтернеті та навчання. Поступово це входить у звичку, і величезного дискомфорту не виникає. Хоча, все-таки на першому курсі пріоритет треба віддавати навчанню. Як говорять бувалі студенти говорять: «Перший час працюєш на залікову, далі вона працює на тебе».

Як перелаштуватися  та пристусуватися?

Та найбільше проблем з’являється в ході самого навчання. Як вести себе в новому колективі? Як ввійти в колію досі абсолютно незнайомого буття? Куди йти, до кого звертатися за допомогою? В декого навіть виникає сповнене відчаю питання: «А що я взагалі тут роблю?».

Однак психолог Дмитро Кравчук впевнений, що як зазвичай це буває зі стресом, а вступ в університет це однозначно стрес, врешті-решт стимулює розвиток. «Студент, який всіляко пручається новому способу життя і намагається жити в гуртожитку, ходити на пари, але при цьому зберігати старий режим дня, звички, коло спілкування - приречений на складнощі і невдачі. Саме тому першокурснику для нормальної адаптації потрібно не боятись ризикувати і пробувати щось нове, змінювати старі вподобання і ритми життя. Це приведе до швидкого розвитку особистості і всі труднощі пов’язані зі студентством будуть виглядати дуже звично».

«Щодо батьків, життя яких змінилось набагато менше, – розповідає Дмитро, – то вони зазвичай намагаються зберігати «старий уклад» і в спілкуванні з дітьми. Це складно схвалити, бо таке спілкування створює ілюзію комфорту, але гальмує розвиток юнаків. Щодо батьків, які знаходяться в сильному злитті зі своїми дітьми, то їм, звичайно, складно проживати розрив контакту, але це теж стимулюватиме їх до розвитку. За відсутності дитини, коли в батьків з’являється відчуття «пустоти всередині», варто приділяти більше часу для себе, зайнятися чимсь приємним або почати розвивати в собі абсолютно нові здібності. От і виходить, що як для одних, так і для інших, найкраще що можна робити в піврічний період адаптації до студентства – пробувати щось нове і не боятись ризикувати».

Бакалавр «Києво-Могилянської академії» Тимур Плющ дає практичні поради для університетських першокласників: «Якщо ви не вчили весь семестр теорію з якогось предмету, то абсолютно реально вивчити і  зрозуміти матеріал за три-чотири дні навіть з нормальним режимом сну. Для цього треба вчитуватись в матеріал, розкладати все по поличкам та підкреслювати найголовніше.  Перевірено особисто. Також зацікавте постійних (викладають для вас не курс, а два, наприклад) викладачів чимось новим або оригінальним, принаймні – в рамках курсу лекцій, які вони читають. Буде легше далі.

Самоосвіта – основа навчання. Спочатку читайте матеріал самі, а потім – додатково обмірковуйте його під час лекцій. Заодно і матиме нагоду задати питання справді по суті. Не пропускайте пари, не вивчивши повадки викладача, потім можна, але не перестарайтеся. В бібліотеку за книгами не ходіть – пишіть конспекти, там все буде.

Подружіться із старшим курсом - у них є всі розрахункові і завдання, якщо немає - підкажуть, де взяти.

Навчіться якомога швидше і правильно занотовувати лекції. Це нескладно, якщо вивчиш для себе декілька правил: придумай систему символів і таких скорочень, які потім можна розібрати.

Спілкуйтеся, спілкуйтеся якомога більше не тільки зі студентами свого факультету, але і з інших теж. Не бійтеся знайомитися. А щодо гуртожитку, слід завести дівчину – і побутові проблеми вже не твоя справа».

«А от студентка «Острозької академії» Вікторія Селезень радить просту, але надзвичайно мудру формулу успіху першокурсникам: «Для особистого комфорту треба брати відкритість, щирість та позитив, адже якщо людина себе налаштовує на хороше, воно частіше себе оправдовує. Слід бути для інших приємною книгою, в якій багато сенсу між рядками. Головне – не панікувати і завжди тримати хвіст пістолетом».

Леся КОНДРАТИК.