Ранець готуємо влітку, або Перший раз – у перший клас

Останні традиційні суботні жіночі посиденьки у колі подруг та сусідів у нас пройшли під девізом: «Перший раз – у перший клас». Хоча для деяких учасниць «круглого столу» ці розмови були не на часі, тему підтримали всі і висловили багато цікавих думок і слушних зауважень. Ще раз переконалися, що все-таки тема школи ніколи не полишає наші душі, бо, здається, зовсім недавно учнями були ми, ніби вчора – наші діти, а з часом, дасть Бог, і онуків поведемо за руку на Першовересень.

Моя сусідка – багатодітна мама, сказала, що більш за все хвилювалася за своїх дітей тричі: коли народжувала, коли відправляла у перший клас і коли одружувала. Тобто, даючи життя і ввіряючи долю своєї дитини іншим людям.

Отож про Першовересень як сходинку у житті, поговоримо сьогодні.

Трохи історії

Сучасні школярі – щасливчики. Для них продаються портфелі та рюкзаки різних розмірів і форм, яскраві фломастери, кумедні ручки, стругачки у вигляді звіряток і машинок, так і шкільну форму можна підібрати зручну і модну. У нашому дитинстві все було по-іншому. Але дитинство є дитинство, і ми раділи тому, що у нас було: зошитам, обкладинкам для книг, рахунковим паличкам, трафаретам… І, порівнюючи з сучасними атрибутами школи, згадуємо їх зараз з посмішкою.

Зошити були простенькі, без малюнків і написів. На звороті друкувалися правила поведінки школярів, таблиця множення або ж слова патріотичних на той час пісень чи гімну СРСР. Зошити чомусь були брудно-сумних кольорів: сині, рожеві, зелені, жовті. Досі для мене загадка, чому в зошитах в клітинку не було полів? Їх треба було самим креслити, причому обов’язково червоним олівцем, а не ручкою.

Якщо ви запитаєте у 40-річних жінок, який колір в одязі їм пам’ятається найбільше, 90% з них скажуть: “коричневий”. Виною тому радянська шкільна форма: сукня моторошного коричневого кольору та чорний фартух. До сих пір здригаюся при спогаді про дотик цієї колючої тканини (плаття шилося з грубої вовни) до тіла. І зауважте, його носили цілий рік: восени, взимку і навесні. В цьому одязі було холодно взимку і гаряче навесні. До коричневої сукні ми носили чорний фартух. У святковий шкільний комплект одягу входили білі фартух, колготки і бантики.

Щоб хоч якось урізноманітнити нудну форму, мами і бабусі “відривалися” на комірцях і фартухах: їх шили з найтонших мережив, імпортного гіпюру, вив’язували гачками, придумували фасони фартухів з “крильцями” і т.д. Іноді зустрічалися просто шедеври швейної майстерності.

Це зараз прості олівці (м’які та тверді) можна купити в будь-якому відділі канцтоварів, а тоді кращими олівцями вважалися чехословацькі Koh-i-noor. Їх привозили з-за кордону або діставали по блату в універмазі. Робилися вони, між іншим, з каліфорнійського кедра (принаймні раніше). Скільки ж ми зістругали за час навчання цих жовтих паличок із золотими буквами і пімпочками на кінчику!

Але ось що було справді прекрасним у ті роки, то це молочні коржики в їдальні! Бурштинового кольору, ароматні, розсипчасті! І дуже демократичні за ціною – всього 8 копійок. А ще нас змушували пити молоко за одну копійку на перерві, парне тепле молоко. Не розуміли ми, що за копійку могли поповнити свій організм здоров’ям.

Ось такі спогади панували у нашому жіночому товаристві. Всіх не перекажеш. У кожного з вас намалюється своя тепла картинка таких споминів.

Трохи сьогодення

У четвер великого ажіотажу поблизу палаток з товарами до школи не побачила. Подекуди зустрічала на ринку діток з рюкзаками за плечима, дехто приміряв шкільну форму. Воно й зрозуміло, вибір палаток зі шкільним начинням чималий та й у місті можна придбати у магазинах все необхідне для школи. От, до прикладу, магазин «Шафа» вже кілька років поспіль «одягає» наших юних земляків до навчального року за досить доступними цінами.

Розглядаю маленькі ошатні сарафанчики і піджачки у палатці пані Раїси, підприємця із Сарн. Форма у неї різного фасону, різних кольорів, на будь-який смак. Якраз підходить маленька покупець з мамою і ми, вже приміряючи на дівчинку, зважуємо всі плюси і мінуси запропонованих моделей.

«Шкільну форму продаю років 20, –розповідає власниця торгової палатки, – вже мої колишні маленькі покупці підбирають її для своїх синів і донечок. Попитом користується все: і піджачки, і сарафанчики, і спіднички. Додам, що вишиванки майже всі купують: і на перше вересня, і на шкільні різні заходи вони дітям згодяться. Цього року ціни кусаються, вони виросли, а от зарплати і пенсії не підняли. Мінімум, аби купити шкільну форму, потрібно гривень 450. Все залежить від вибору покупця. Форма для дівчинки з сарафанчиком, звісно, дорожча, як зі спідничкою. Але кожен підбирає свої варіанти. Знаєте, буває, діти маленькі, але вже дуже вередують у виборі шкільного одягу. Інші ж слухняно міряють те, що пропонують батьки. Елементи виховання проявляються і тут.

З середини липня починаємо торгувати формою, ще один-два базарних четверги у вашому місті, і попит впаде. Я завжди рекомендую своїм покупцям шкільну форму українських виробників, от Хмельницька фабрика шиє гарно і якісно, на будь-який смак. Довго співпрацюю з цією фабрикою, щороку з’являються нові моделі, але є й класичні варіанти. Знаєте, речі гарно перуться і не втрачають після цього вигляду.

Скажу вам одне, важко зараз людям жити на пенсію і зарплату, і це ми, продавці, відчуваємо. Однак батьки намагаються собі багато у чому відмовити і одягнути дітей якнайкраще. Моя вісімдесятирічна мама живе неподалік від школи. Вона завжди розповідає, з якою радістю дивиться на діток, які Першовересня до школи поспішають. Я зичу всім, аби дітки були здоровими, бо це найголовніше».

Мама першокласника Богданчика Тетяна Васькевич розповідає, що на приготування сина до школи (придбання найнеобхіднішого) затратили близько трьох тисяч гривень. Зокрема, купили для школярика костюм за 500 гривень, спортивну форму за 370, шкіряні туфлі за 400, сорочку за 200, придбали й інший необхідні речі гардеробу. За рюкзак з ортопедичною спинкою віддали 400, майже триста гривень пішло на канцелярію. Пані Таня наголошує, що купували не найдорожче,  діти ж бо швидко ростуть.

Що ж до канцелярських товарів, то зошити, ручки, пенали та інше можна придбати на будь-який смак. Тут вже більше дослухаються батьки і до думок та бажань дітей, аби щоденник і зошити було приємно брати до рук.

Що ж до самої підготовки до навчання, то Тетяна Васькевич зауважує, що велику позитивну роль відіграє для дошкільнят дитячий садок. Перебування у колективі і навчальний процес у садочку додають першокласникові впевненості у власних силах, позбавляють багатьох страхів щодо навчання у школі. Отож Тетяна Васькевич щиро завдячує вихователям Орв’яницького садочка за те, що підготовили якнайкраще її синочка до навчання.

Трохи порад від спеціалістів:

Вчителі 1 класу Залузького НВК: О.І. Котяш та О.С. Котяш діляться такими думками і зауваженнями:

Перший клас – завжди відповідальна і хвилююча подія, навіть не стільки для самого майбутнього школяра, скільки для його батьків. Як правильно скласти список шкільного приладдя для першокласника, щоб купити все найнеобхідніше і не забути найважливіше? Тому, в першу чергу, те, що ви повинні зробити, щоб в паніці не перебігати від одного магазину до іншого в пошуках забутого пенала або олівців – складіть заздалегідь список шкільного приладдя для першокласника. Він повинен виглядати приблизно наступним чином:

1. Ранець. Не скупіться, купіть краще ортопедичний – він хоч і дорожчий звичайного, але все-таки носити його вашій, ще зовсім незміцнілій фізично, дитині. Вибирайте ранці з товстою спинкою і міцним пружним днищем. Зверніть увагу на лямки – вони повинні бути широкими і зручними. Обов’язково приміряйте ранець, щоб дитині було комфортно, щоб він не був занадто важкий або не висів, як ганчірка. Ранець повинен щільно прилягати до спини дитини і повторювати її силует.

2. Пенал. Майте на увазі, що крім ручок, дитині потрібні олівці, тому вибирайте місткий пенал. При цьому, зверніть увагу на його якість, на шви та замочки. Відкрийте і закрийте його кілька разів – подивіться, щоб нічого не заважало, нитки не стирчали, шви не розповзалися.

3. Ручка кулькова синя – 2-3 штуки. Повірте, ручки діти втрачають дуже швидко і досить часто, тому необхідно мати запасну. Асортимент ручок сьогодні дуже різноманітний. Майте на увазі, що у першокласників повинні бути прості кулькові ручки, без відволікаючих деталей.

4. Прості олівці ТМ – 2-3 штуки. Губляться ще частіше, ніж ручки. Мало того, мають властивість ламатися. Часто діти ламають їх самі (не знаю чому, але помічено!) і дуже люблять підстругувати навіть тоді, коли в цьому немає необхідності.

5. Стругачка для олівців – 2 штуки. Купуйте якісні, краще залізні, але ні в якому разі не пластмасові. Стругачки швидко ламаються і тупляться. Вона повинна бути з контейнером, щоб тирса від олівця не сипалася по всьому класу.

6. Кольорові олівці (не більше 10-12 кольорів) – 1 коробка. Як правило, необхідні основні кольори. Небажано купувати олівці з блискітками і з величезною кількістю відтінків. Дитина заплутається, де який колір. Купуючи кольорові олівці, подивіться на грифель і на основу біля нього – вона повинна бути дерев’яною і за своєю структурою якнайбільше нагадувати структуру дерева. Олівці повинні бути м’якими, зручними і міцними.

7. Гумка – 2 штуки. Чим простіша – тим якісніша. Іноді вчителі взагалі забороняють користуватися гумкою першокласникам, бо вони стирають все до дірок і намагаються зробити це з написаним не тільки олівцем, але і ручкою.

8. Лінійка – 2 штуки. З лінійками діти роблять те ж саме, що і з простими олівцями, особливо з дерев’яним, – вони їх навіщось ламають. Сучасні хлопчики і дівчатка вчаться рахувати, віднімати і додавати саме на лінійці, тому купуйте міцну, яка не просвічує, з чіткими великими цифрами і без інших різноманітних елементів, типу улюблених зображень мультяшних героїв.

9. Обкладинки для підручників. Сучасні підручники зовсім не такі, як були в нашому дитинстві. Вони зараз найрізноманітніших форм і підібрати до кожного підручника свою обкладинку дуже і дуже складно. Отож заздалегідь купити їх важко.

10. Обкладинки для зошитів. З цими обкладинками проблем немає. Тільки зверніть увагу на якість. Дуже часто обкладинки рвуться в місцях склеювання.

11. Зошити, звичайна клітинка – 10 штук. Перед придбанням зошитів – уточніть у класного керівника про їх необхідність.

12. Зошити, коса лінія – 10 штук.

13. Закладки для підручників – 10 штук. Асортимент їх теж величезний. Хороші закладки у вигляді стрічок, частина якої кріпиться за допомогою скотча на підручник – на його задню сторону.

14. Рахункові палички. Теж уточніть у вчителя, такими паличками користуються не всі.

15. Папка для праці. Сама по собі папка повинна бути місткою для того, щоб туди увійшли: ножиці з тупими кінцями; набір кольорового паперу, бажано двосторонньої; набір білого картону; набір кольорового картону; лінійка; ганчірочка; клей; пластилін (8-10 кольорів); дощечка для пластиліну.

В 1-му класі вам ще знадобляться природні матеріали у вигляді засушених листочків, квіточок, шишок, паличок і іншого. Будьте до цього готові!

16. Папка для уроків образотворчого мистецтва. Можна покласти все в папку для праці: альбом на кільцях з щільними листами; фарби – 10-12 кольорів (акварель або гуаш); пензлики – 2-3 штуки (м’які, краще білячі, № 3 і 5); клейонка на стіл; баночка-непроливайка для води.

У список шкільного приладдя для першокласника входить одяг і взуття для уроків фізкультури, гімнастики, В якості прикладу наведемо форму для стандартної фізкультури.

17. Спортивна форма. Для уроків фізкультури вам знадобляться: спортивне взуття (кеди або кросівки бажано на застібках-липучках) або чешки (білі або чорні, залежно від статі дитини); біла майка і чорні шорти.

Це тільки найбільш необхідний список шкільного приладдя для першокласника. Як правило, речі, які будуть необхідні для дитини, індивідуальні, і у кожної школи, навіть у кожного вчителя, є свої вимоги. Тому не пропускайте шкільні збори, беріть участь в житті школи і спілкуйтеся з батьківським комітетом, – тоді ви завжди будете точно знати, що необхідно для вашого майбутнього генія і в якій кількості. Бажаємо вам міцних нервів, а вашим дітям – успіхів та гарних оцінок!

З щирими побажаннями до батьків

і першокласників, Любов КЛІМЧУК.