пʼятницю, 28 серпня 2015 р.

Минула сумна річниця трагічних подій під Ілловайськом. Пройшов крізь це пекло і наш односелець Олег Анатолійович ВАЩИШИН, боєць 51-ї бригади. Станом на тепер доля хлопця не відома. З тривогою чекають на звістку від нього батьки, рідня і всі ми. Саме йому і тим, кого спіткала схожа доля, я присвячую  ці рядки.


ЗНИКЛОМУ БЕЗВІСТИ
Ти – найвідоміший з відомих,
Твоє ім’я не сходить з вуст,
Тебе війна забрала з дому,
І ти ще й досі не вернувсь.
                          Ти десь спокутуєш провину
                          За нас усіх,
                          За тих, що люблять Україну
                          У межах справ своїх.
Ти хрест несеш за всіх байдужих,
За тих, хто зважитись не зміг,
За всіх здорових і недужих –
Бо ти по-іншому не міг.
                          Ми сподіваємося, друже,
                          Що ти ще вирвешся із пут,
                          Тобі завдячуємо дуже
                          За те, що ворог ще не тут.
Ти зник, як жайворонок в небі,
злетівши ввись,
Від тебе нам одне лиш треба –
Ти повернись.
                          Ти повернись живим, здоровим,
                          Бо невеселим став ваш двір,
                          Похмурий батько супить брови
                          І мати плаче до цих пір.
Ти повернись, хоч на хвилину
В цей край, де ти життя любив,
Ми поздуваєм всі пилинки
Із тих стежок, де ти ходив.
                          Ми всієм квітами дорогу,
                          Щоб світлі барви прижились
                          За тебе молимося Богу:
                          Ти повернись.
Марія МОСІЙЧУК, с. Селець.


Немає коментарів:

Дописати коментар