пам’ять та примирення:

події, зустрічі, люди

Дубровиця.  8 травня, в Україні – День пам’яті та примирення. Цю дату наша держава офіційно відзначала вперше та розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення під гаслом «1939-1945 Пам’ятаємо. Перемагаємо». Відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги включало в себе: переосмислення подій Другої світової війни, діалог навколо складних сторінок минулого, рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй.

Напередодні Дня Перемоги працівники центральній районної бібліотеки спільно з працівниками районного будинку культури організували зустріч з ветеранами трьох поколінь під гаслом «Стоїть в скорботі мати – Україна, біля могил своїх століть». Цього дня своїми спогадами поділися ветеран Другої світової війни Ф.І. Кренько, воїн-інтернаціоналіст, учасник бойових дій в Афганістані  О.В. Перішко  та учасник АТО Ю.П. Воробей.

Працівники галузі культури висловили свої шанування нашим землякам-ветеранам і розділили думку про те, що всі українці хочуть бачити рідну землю мирною і щасливою.

9 травня у Дубровиці, біля Меморіалу загиблим воїнам  у роки Другої світової війни, пройшов мітинг-реквієм з нагоди відзначення у районі 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі. У заході взяли участь голова райдержадміністрації Сергій Киркевич, заступник голови райради Григорій Шах, міський голова Адам Кузьмич, т.в.о. військового комісара Дубровицько-Зарічненського об’єднаного районного військового комісаріату Богдан Микульський, представники духовенства міста, ветерани Другої світової війни, учасники антитерористичної операції на сході України, керівники апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації, організацій, установ, підприємств району, громадськість, молодь міста, ЗМІ.

Мітинг пройшов без прапорів та виступів політичного забарвлення. Лише Прапор України під чудовим блакитним весняним небом символізував любов до нашої рідної землі і прагнення усіх українців до миру та єдності. На жаль, частина України зустріла травневі дати у воєнному неспокої. Війна проросла у сьогоденні червоними маками, вона так далеко і вона зовсім поряд. Посмертно орденом «За мужність» III ступеня був нагороджений Іван Охмак – брат Олександра, за особисті мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Цього дня ветерани Другої світової війни отримали також вітання та премії від народного депутата України Василя Яніцького.

Зелень. На мітинг-реквієм «Тих днів не померкне слава» було запрошено учасника бойових дій Петра Максимовича Чудіновича. На жаль, щороку все менше залишається тих, хто може переповісти нам про страшні лихоліття другої світової війни 1939-1945 років. Як мало треба цим людям – лише трішки уваги, кілька приємних слів та щирих побажань. Саме на це і не поскупилися учні Зеленської ЗОШ. На святі звучали пісні та вірші на воєнну тематику.

Напередодні свята з ініціативи сільського голови Павла Крупка та підтримки Сварицевицької сільської ради «Обеліск пам’яті» в селі Зелень доповнили  меморіальні дошки з іменами односельчан, які загинули у роки ІІ Світової війни.

З вітальним словом до учасників урочистого заходу звернувся сільський голова Павло Крупко. Він, зокрема, побажав ветеранам і всім присутнім міцного здоров’я та мирного неба над головою, а також вручив їм пам’ятні подарунки.

Хвилиною мовчання було вшановано світлу пам’ять тих, хто поклав своє життя на вівтар Перемоги.

Ольга Іваненко, педагог-організатор Зеленської ЗОШ.

Підлісне. Учні Підлісненського НВК відвідали єдиного ветерана села, захисника рідної землі Дмитрука Павла Хомича (на фото). Радів Павло Хомич дітям, бажав всім здоров’я і щоб завжди панував мир, спокій і добро. Ветеран виростив 8 своїх дітей і тішиться своїми 76-ма онуками і 37-ма правнуками. Навіть у свій поважний вік ветеран дає свої мудрі поради і настанови дітям, внукам і правнукам.

Земний уклін і найглибша вдячність. Хай вас Бог береже, посилає вам сили і здоров’я, шановні наші ветерани!

Мочулище. На п’єдесталі, схиливши коліно перед загиблими, стоїть Солдат. Цей пам’ятник було встановлено в 1972 році на території сільського парку. На початку 90-х пам’ятник було демонтовано, а пізніше відновлено і перенесено на територію школи. Але надпис, на честь кого встановлено цей пам’ятник був втрачений.

Лідери учнівського самоврядування підхопили проголошений  телеканалом «Інтер» проект «Відродимо пам’ятники Великої Вітчизняної війни». На засіданні учкому діти вирішили замовити меморіальну дошку  з надписом «Вічна пам’ять воїнам-односельчанам». Почали збирати кошти. І ось 8 травня відбувся урочистий мітинг Слави «Не погасити пам’яті вогонь» та відкриття цієї меморіальної дошки. У руках дітей палають червоні тюльпани, а на грудях і в серцях червоні маки пам’яті.

На мітингу були присутні вдова та учасник війни Вальковець Єва Павлівна та Пашкевич Федір Петрович. Настоятель Свято-Володимирського храму отець Михайло із церковним хором відслужив літію за упокій загиблих. Приникливо читають діти вірші, в дарунок присутнім звучать пісні.

Р.S. Від щирого серця дякуємо учням та педагогічному колективу школи, жителям села, всім небайдужим, хто відгукнувся на прохання  учнів школи і пожертвував кошти на виготовлення меморіальної дошки. Особлива подяка керівнику проекту - педагогу-організатору школи  Герасимчук Інні Федорівні.

Марія Герасимчук, вчитель Мочулищенського НВК.

Залужжя. 9 травня учні Залузької школи поклали квіти до пам’ятника воїнам-визволителям  та несли тут  почесну вахту пам’яті.

Жителі села часто відвідують це славне святе місце, тут викарбувані прізвища рідних, які загинули в роки війни. Ніна Федорівна щороку приходить сюди, бо тут її дід – Федір Григорович Куришко. Він, маючи 44 роки та четверо дітей, пішов захищати свою Батьківщину і загинув під Прусією. До Лукаша Свиридовича Жакуна прийшла онука Наталія разом із своїм синочком Андрієм. Раніше Андрійко щороку бував тут із своєю бабусею Параскою Лукашівною. Та, на жаль, не доживши 40 днів до цього дня, вона відійшла у вічність.

Зі сльозами на очах поминає Уляна Кузьмівна  двох рідних братів, які не повернулися живими – Тихон Кузьмович пропав безвісти, а Павло – загинув у Литві.

Працівники СБК та учні відвідали і привітали цього дня нашого єдиного ветерана Лукаша Івановича Жакуна, котрому у червні виповниться 90 років. На згадку залишили солдатові букет, подарунок та символічну квітку – мак. Бажаємо Лукашу Івановичу міцного здоров’я, довгих років життя та всім нам – миру на землі.

Галина КОТЯШ, директор СБК с. Залужжя.

Орв’яниця. Неоднозначні тепер оцінки історії, все ж ми готувалися гідно зустріти 70-ту річницю Перемоги, провівши ряд виховних акцій. Так напередодні волонтери школи побували на місцях поховань полеглих  односельців та невідомого солдата, прибрали їх. А також упорядкували могили повстанців, які віддали своє життя за волю українських земель, за наше село. Провели ряд тематичних екскурсій у шкільному музеї, дізнавшись багато нового про події тих кровопролитних років. А ще - організували флешмоб «Маки». Адже знаємо, що ця квітка є українським символом перемоги життя над смертю. 8 травня поклали квіти до всіх могил, адже саме поліщуки змогли примиритися один з одним давно, бо  всі вони не стояли осторонь тих подій, що відбувалися в селі вже після тієї війни. Саме цій темі були підготовлені та проведені урочистості, де лунали слова і про минулу війну, і про теперішню. Цьогорічного святкування ми не побачили вже наших сивочолих  ветеранів, проте у залі були присутні наші теперішні герої - воїни АТО: Дульський Олександр, Кондратюк Сергій, Потерайко Іван та Стельмах Андрій. Вже перша мить зустрічі з ними була дуже трепетною для всіх: і учнів, і учителів, і працівників школи. Коли вони зайшли до актової зали, всі зустріли їх щирими оплесками, у дорослих були сльози на очах. І хоч хлопці не були багатослівними, але вже одна їхня присутність була для всіх нас надзвичайною. Хвилювалися десятикласники, котрі готували цей виховний захід і вели його, хвилювалася директор школи Алла Іванівна, коли говорила слова привітання, хвилювалися всі. А в залі стояла неймовірна тиша, навіть ті учні, які, зазвичай, спішать покинути захід, непорушно сиділи на своїх місцях. І кожна українська пісня, що лунала на святі, тепер теж сприймалася дуже щиро. А коли виступили мами наших воїнів: Потерайко С.М. та Пешко М.П. - всі знову просльозилися, затамувавши подих. Кожне слово було почуте. Кожне слово проймало. А по закінченню торжества ніхто не хотів розходитися,  чекали продовження. І воно було у вигляді фото напам’ять зі своїми теперішніми героями. А коли хлопці взяли український стяг, всі присутні в залі з великою шаною промовили ті великі для нас слова:   «СЛАВА УКРАЇНІ!» і «ГЕРОЯМ СЛАВА»!

15 травня хлопці мають повернутися в зону бойових дій. Повертайтеся живими - ми вас будемо чекати!

ПРЕС-ЦЕНТР ОРВ’ЯНИЦЬКОГО НВК.

Велюнь. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати... Страшні очі війни заглянули в кожне віконечко тодішньої радянської сім’ї, в душу кожної людини.

Польський поет та філософ Лец Єжи казав: «Слаба пам’ять поколінь зберігає лише легенди». Тому, для того, щоб страшна історія про найжорстокішу в історії людства війну збереглася і дійшла до наступних поколінь у правдивому світлі, ми повинні сьогодні вивчати і знати подробиці тих подій.

В нашій школі пам’ять про Другу світову війну буде жити завжди. Адже тут навчаються і працюють ті, чиї сім’ї відчули на собі тягар тих страшних років. До 70-річчя з Дня Перемоги над нацизмом в нашому НВК відбулася низка заходів під назвою «Пам’ятаємо. Перемагаємо». В цей день ми долучились до всеукраїнського руху, присвяченого Дню примирення, і кожен з нас вдягнув вишиванку і червоний мак для того, щоб пам’ятати і не повторити цього ніколи.

Учні 9 класу організували змістовну лінійку, на якій згадали жертву українського народу в часи війни. Яскраві відео і щирі слова ведучих змусили кожного ще раз згадати і задуматись над тими подіями.

Згодом, учні 5 і 7 класів провели зустріч із ветераном Другої cвітової війни – Черпаком Миколою Омеляновичем  та учасниками АТО – Торошем Анатолієм Адамовичем, Шпеником Юрієм Михайловичем. Бійці батальйону «Горинь» розповіли нам, що таке справжня війна і пообіцяли, що перемога обов’язково буде за нами, що вони не допустять на наш край того, про що згодом розповів нам старенький ветеран Черпак Микола Омельянович. Разом з гостями ми згадали не тільки за живих, а й за загиблих. Усіх наших захисників, що мужньо полягли за наше щастя, ми вшанували хвилиною мовчання.

 Пам’ять – це все, що ми можемо зробити для тих, хто захищав наше майбутнє, тому такі дні повинні проходити частіше, не тільки в день світлої Перемоги. Адже пам’ятаючи те минуле страхіття, ми не допустимо нового, а це є нашим обов’язком.

Оксана Пасько, президент «Країни Юність»  Велюнського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ».

Зустріч ветерана УПА з школярами

8 травня до Дня вшанування жертв у Другій світовій війні та Дня примирення відділи освіти й молоді та спорту райдержадміністрації у трьох міьких школах організували зустріч молоді з ветераном УПА, стрільцем першої сотні УПА, політв’язнем, Бакунцем Степаном Сидоровичем, 1925 р.н. Учням Степан Сидорович розповів, що для нього війна розпочалась у вересні 1939 року, коли радянські війська дотиснули Польщу зі сходу, таким чином розділивши території переможеної держави з гітлерівською Німеччиною. Внаслідок боїв над Случем, в селі Тинне, звідки родом ветеран, в батьківську хату влучив снаряд, відтак радянські військові дозволили родині зайняти польський будинок біля лісу за селом, в якому після Покрови 1942 року відбувався вишкіл для старшин УПА «Холодний Яр». На Водохреща 1943 року підпільники залишають родину Шмалюхів (справжнє прізвище Степана Сидоровича), і разом з ними в боротьбу за Українську державність вирушив 17-річний Степан Сидорович.

Далі були звільнення м.Володимирець від німців, загибель першого сотенного Григорія Перегійняка біля с.Бродець (де в лісі і похований), протинімецькі акції на залізниці, боротьба з радянськими партизанами, а після просування фронту на захід, із загонами НКВС. Потрапивши в засідку, Степан Сидорович був арештований, його засудили на 10 років заслання.

Ветеран УПА побажав молоді любити Україну та не бути рабами на своїй землі. А начальник відділу молоді та спорту РДА Олександр Задорожний подарував шкільним бібліотекам історичні книги: Романа Коваля «100 історій визвольних змагань» про події 1918-1922 років, коли українці виборювали свою свободу проти червоних, білих окупантів та поляків; Володимира Мозоля «Звіт командира «Ярка» з матеріалів архіву УСБУ в Рівненській області» - про хронологію боротьби загону ім. Колодзінського УПА в нашому та сусідніх районах.

Відділ молоді та спорту РДА.