пʼятниця, 12 грудня 2014 р.

Дитяче телебачення загублене в ефірі

Традиційно в другу неділю грудня світ відзначає день дитячого телебачення та радіомовлення. Звісно ж  Україна не виняток, адже, як відомо, «діти ─ наше все». Однак, включаючи перший-ліпший канал, розуміємо, що зараз зовсім не малеча в пріоритеті. Гроші  ─ ось головне для заможних «дядьків», що володіють українським ТБ. Якщо поставити їх перед вибором: інтереси дітей чи прибуток, то більшість, без сумніву,  обере останнє. Ні, своє чадо кожен обожнює і забезпечує всім необхідним, а от у масштабах країни ─ не до дітей, мовляв, хай держава про них піклується. Тому й спостерігаємо такий плачевний стан дитячого мовленням в Україні.
Згідно з ліцензіями Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на всеукраїнських каналах обов’язковий показ дитячих програм має становити від 30 хвилин  до 2 годин кожного дня. Стимулом для цього є 30%-ва знижка під час сплати ліцензійного збору. На практиці ж в ефірі деяких телеканалів їх взагалі немає. А інші ─ показують задля годиться. До того ж чомусь під програмами розуміють підбірку мультиків. 
Лідером з ігнорування дитячої аудиторії є Інтер, хоча на сайті завбачливо відведена спеціальна рубрика для малечі. На жаль, вона обмежується лише показом кількахвилинного мультику «Баранчик Шон»  в ефірі «Ранку» по буднях. Раніше на телеканалі транслювались  якісні  дитячі програми «Уроки тітоньки сови» та «Найрозумніший». Однак, зі створенням телеканалу «Піксель», який входить до корпорації Інтеру, власники каналу вирішили, що вони й так виконали свою місію, а з дітей вистачить і цього.
Не відстає канал СТБ. Переглядаючи телепрограму на тиждень, зі всього наповнення до дитячого можна віднести лише художній фільм «Пурпурові вітрила». Знову ж таки ще кілька років тому виходила підбірка «Наші улюблені мультики» та сімейна програма «Еники-беники».
Щодо ICTV, то він є одним з небагатьох каналів, що транслює дитячу програму власного виробництва. «Світанок» ─ ранкова дитяча програма не лише розважального, а й пізнавального характеру. У легкій ігровій формі маленькі «чомучки» разом з ведучою Катрусею щоранку отримуватимуть відповіді на тисячі своїх запитань і відкриватимуть для себе навколишній світ» ─ вказано на сайті. Однак, насправді, навряд чи маленькі «чомучки» отримують свої відповіді, оскільки програма виходить о 05.10! Скоріше її поставили, щоб закрити пробіл в ефірі, а не для благородної мети.
Новий канал має стабільну лінійку мультсеріалів з 5 ранку по буднях та дитячі мультфільми ─ на вихідних. Є щось схоже на програму, яка зветься Kids Time (ведуча сидить в студії і робить невеликі підводки до мультиків).  Звісно, порівнюючи з попередніми каналами, Новий варто відмітити за кількість трансльованого дитячого контенту, але не за якість. Тільки мультфільми «Губко Боб - Квадратні штани» та «Пес-вампір» чого вартують. 
В телепрограмі 1+1 можна знайти мультик «Маша і Ведмідь» о 7.35 по буднях, в суботу  ─ «Пригоди ведмедиків Гаммі», в неділю ─ «Марічкин кінозал» та мультфільм «Ескімоска 2: пригоди в Арктиці». До дитячої телепрограми також можна віднести вокальне шоу «Голос. Діти». Так само як Інтер, 1+1 має в своїй корпорації телеканал для малечі «ПлюсПлюс», на який і перекладає всю відповідальність.
Тепер про рекордсменів в хорошому значенні. На ТЕТ, відповідно до ліцензії, тривалість дитячого мовлення ─ півтори години. А якщо говорити про всі програми, розраховані на дитячу й підліткову аудиторію: мультиплікаційні фільми, дитячі телесеріали, то їхня частка в ефірі значно більша. Загалом, протягом тижня на  ТЕТ 37 годин займає контент для дітей (по 6 годин щодня в будні і 7 годин у вихідні). Це найвищий показник серед загальнонаціональних телеканалів. До того ж, ТЕТ ─ єдиний із вітчизняних телеканалів, який має телевізійні права на показ «Єралашу». Однак, на каналі взагалі немає повноцінних дитячих програм.
На відміну від ТЕТ, Перший національний показує лише дитячі програми власного виробництва: інформаційно-розважальний тележурнал «Хочу бути» (розповідає для дітей про різноманітні професії); «Казки Лірника Сашка»;  проект «Моя країна» (кожна серія у формі пластилінового мультфільму відкриває глядачам нові грані історії та культури України);  пізнавальні програми «Школа Мері Попінс» та «Нотатки на глобусі».
Як бачимо, сучасне українське телебачення ─ це суцільна інформаційна пустка для дітей. Дитячі програми виробляються лише на держзамовлення і транслюються офіційними каналами. Приватним мовникам легше купити іноземний мультфільм і видавати його за дитячу телепередачу.
Однак, керівники вітчизняних каналів, політики і навіть батьки забувають один дуже важливий аспект. Зараз телебачення ─ це ефективний засіб масового впливу, який формує особистість, менталітет та національну ідентичність дітей. На Заході це давно зрозуміли, тому там функціонує потужна телеіндустрія, що розвиває малечу та формує в неї національні цінності. В нас же кожного дня на блакитних екранах транслюються японські мультики, американські трилери, російські серіали та латиноамериканські мильні опери. І за відсутності власних телепередач та вітчизняних зразків поведінки, наші діти виростають на чужих.  
А всьому виною є банальна гонитва за прибутком. Адже, по-перше, зробити якісну та цікаву дитячу програму значно складніше та затратніше, ніж шоу для дорослих,яке точно окупиться. По-друге, телепередачі для дітей програють за цільовою аудиторією, оскільки в Україні людей 18+ значно більше, ніж малечі.
До цього року ще однією причиною нерентабельності дитячого контенту була заборона переривати передачі для дітей рекламою. 5 червня 2014 року Верховна Рада з другої спроби ухвалила закон про зміни до Закону України «Про рекламу», в якому відмінили цю заборону. Уряд пішов на поступки бізнесовим структурам та медійним холдингам. Ось тільки про дітей чомусь забув. Хіба хвилювало  державних мужів те, що рекламна пропаганда найбільше впливає саме на дітей? Вона робить малюків занадто збудливими і агресивними (все-таки і швидка зміна кадрів, і спецефекти, і сила звуку ─ серйозне навантаження для психіки). До того ж формує хибні цінності та ідеали.
Однак й цього виявляється замало. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення має намір скасувати обов’язкове транслювання дитячих програм в ефірі загальнонаціональних телеканалів. Мотивуючи це тим, що зараз створюються спеціалізовані телеканали для дітей. А що робити малечі, в якої показує лише 1+1 та ТЕТ? Де шукати ті чудо-канали?
«Дайте дитинству визріти в дітях», ─ слова одного філософа. Навряд чи це можливо без казок, мультфільмів та дитячих передач. В найгіршому випадку ми можемо зібрати плоди без смаку, з пустою серединою. Тому володарям телевізійного простору варто замислитися: чи поповнювати гаманці сьогодні, чи втратити ціле покоління завтра.

Леся КОНДРАТИК.


Немає коментарів:

Дописати коментар