Яка молодь ─ таке й майбутнє

Молодість завжди асоціюється з активністю, небайдужістю, максималізмом. Це час пошуку та реалізації найсміливіших ідей, час найбільшої  відповідальності та обов’язку перед собою, батьками, країною. Не дарма говорять, яка молодь ─ таке й майбутнє. Однак, яке майбутнє чекає Україну, якщо більшість молодих людей не вірять у реальність свого впливу на громадське та політичне життя,  не розуміють своєї вагомості для держави?

За даними соціологічної служби Центру Разумкова, на цих виборах значно зменшився відсоток молоді, яка прийшла проголосувати. Громадяни віком від 18 до 29 років склали лише 44%. На своє виправдання більшість молодих людей говорили: «Ну прийдемо ми, проголосуємо і що? Якщо немає з кого вибирати. Навіщо я витрачатиму свій час?». Тобто, молоді українці впевнені, що не зможуть нічого змінити.

Або ось ще одна статистика: 90%  молодих людей хочуть виїхати за кордон. Однією з причин є неможливість самореалізації в Україні. Під терміном самореалізація зазвичай  розуміють прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх можливостей,  здібностей і талантів.

Проблема в тому, що молоді люди не розуміють свого потенціалу. Насправді, виявляти свої можливості та впливати на суспільство можна в багатьох сферах. Волонтерство, громадські організації, політичний рух є тими площинами, де вирішуються проблеми, від яких молодь не може бути осторонь.

Волонтерство ─ це неоплачувана, свідома, добровільна діяльність на благо інших. Звичайно, матеріальних коштів це не приносить. На щастя, не все міряється грошима. Крім допомоги, у волонтерстві молодь може втілити свої творчі ідеї, займати активну громадську позицію, продемонструвати навички організаторської та виконавчої роботи, розширити світогляд, взяти участь у різноманітних міжнародних програмах, тобто бути активним. Це чудовий початок своєї діяльності, який задає хороший старт. Волонтерство буде актуальним завжди. Воно буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.

Громадська організація ─ добровільне об’єднання громадян, аби реалізувати свої права та свободи, висловлювати і захищати свої інтереси. ГО в Україні більше тисячі, тому є з чого вибирати. Тут молодь може повністю реалізувати свої амбіції. Якщо хтось любить арт-події і має якісь задуми є безліч творчих об’єднань. Якщо хтось хоче мати справу з політикою, йому треба приєднатись до ГО, які створені при політичних партіях. Якщо хтось хоче зреалізуватись як захисник прав людей, йому дорога до правозахисної організації і т.п. Таким чином, роботою в ГО молодь заробляє безцінний досвід, авторитет в громаді і плюси до свого резюме. Це може бути прибутковою справою, за рахунок різноманітних грантів та фінансових допомог проектів.

Нинішня політична влада – це люди, які прожили уже чималий відрізок часу. Їх світогляд формувався на принципах колишньої влади, але сьогодні ці принципи уже не дієві. Ми стрімко йдемо вперед, нам потрібні рішучі зміни. Молодь повинна взяти ініціативу у свої руки й сміливіше брати участь у політичному житті. Як тільки молоді люди зрозуміють, що їх участь в житті країни важлива й необхідна, слідом за цим піде й розвиток «молодої » політики.  Участь молоді у політичному русі може виявлятися у різних формах: голосуванням на місцевих та національних виборах і референдумах, участь у прийнятті рішень, участь у виборчих кампаніях, членство у політичних партіях, у групах тиску, у політичних демонстраціях, акціях протесту, інших формах громадянської непокори.

Звичайно, на початках важко говорити про великий вплив молодих людей на загальну політичну картину. Як і у всіх сферах все відбувається поступово. Спочатку потрібно себе знайти у студентському самоврядуванні, згодом у місцевому, а далі й на загальнонаціональному рівні.

Варто зазначити, що сьогодні дуже низький рівень залучення молоді саме до місцевого самоврядування. Тут знову спрацьовує стереотип «Ми нічого не зможемо». Однак, якщо молодь має намір жити у демократичному, солідарному, процвітаючому суспільстві, то її активна участь у процесі прийняття рішень на місцевому рівні має надзвичайно важливе значення. Варто відзначити, що участь молоді у процесах прийняття рішень здійснюється у формах так званої безпосередньої демократії, а також за посередництвом органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

До форм безпосередньої демократії належать місцеві референдуми, місцеві вибори, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо. Ініціатором та координатором яких має бути молодь.

Отож, важливим чинником, без якого важко розраховувати на успіх державотворення, є розуміння ролі і значення молоді, молодіжного руху в житті країни. Саме через свої громадські об’єднання молоде покоління може  побудувати єдину самостійну державу. В свою чергу молодим людям треба відродити впевненість, що вони чогось вартують та на щось впливають.

Леся КОНДРАТИК.