Коли у серці живе іскра творчості

Знаний у районі працівник галузі культури, методист другої категорії районного будинку культури Сергій Кот народився у мальовничому Круповому, де майже у кожній хаті живуть талановиті люди. У цьому селі гарно співають, займаються ткацтвом, пишуть вірші і вирощують прекрасні квіти. Як розповів Сергій, ще у дитинстві він співав у дитячому ансамблі «Серпанок». Сам бігав на репетиції, бо цього прагнула його дитяча душа. Ніхто і ніколи не змушував виступати хлопчика з-під палки, це головне. Їздив з колективом з концертами і набирався досвіду у виступах на сценах. Пісня малому Сергійкові дуже подобалася. Спів і танці додавали впевненості у собі та гарного настрою. А головне, що захоплення хлопчика завжди підтримували близькі люди. З повагою розповідає мій співрозмовник про свою талановиту і творчу родину:

– Моя мама Алла Кот родом з Полтавщини. Вона має гарний голос, отож з дитинства виступала на сцені. Мама пише пісні – це гарні віршовані рядки про долю і щастя. Ненька прищепила любов до пісні усім своїм шістьом дітям. Уся наша велика сім’я не уявляє життя без творчості, без духовного хліба, який власне робить наші душі багатими. Моя сестра Наталія Губернюк зараз у декретній відпустці. А загалом працює вона в Березнівському будинку культури керівником народно-аматорського театру. Сестра також має талант до співу і декламації. Наталя закінчила Дубенський коледж культури і мистецтв. Швидше всього, я взяв з неї приклад. Якби не сестра, то може й не пішов би професійно здобувати освіту у цьому напрямку. Молодша сетричка Галина також зараз навчається у Дубенському коледжі. Вона пробувала себе у ролі ведучої на наших районних святах – на день Незалежності та на Івана Купала. Я ж з дитинства мріяв стати машиністом, але любов до пісні, сцени взяла верх.

Завдяки цьому зараз Сергій Кот виступає перед вами, наскільки добре, судити саме вам, мої дорогі земляки. Я намагаюся принести глядачам гарний настрій і подарувати іскру творчості, яка горить в моєму серці. У школі я відмінником не був. Прийшов час обирати професійну стежку. Для вступу у коледж треба було підготувати чотири літературні твори. Я самотужки репетирував, правда, сестра давала гарні поради. Як прийшов на іспити, то розповідав так, як відчував. Я був впевнений, що серце підкаже, як треба декламувати перед екзаменаторами. І от так без жодних репетиторів вступив у навчальний заклад. Закінчив Дубенський коледж культури і мистецтв (факультет режисури).

Вивчав режисуру, акторську майстерність, пластику. Взяв у коледжі для себе не лише багато знань, а й хороших життєвих порад. Наприклад, Алла Чувалова, яка викладала «Сценічну мову», дала мені гарні уроки з цього напрямку роботи. Досі згадую її прекрасні настанови. За гарною порадою одного з викладачів намагався взяти від кожного з наставників максимум. Все мені у житті згодилося. Навіть як служив в армії, то організовував  для хлопців приємні миті відпочинку, за це отримував подяки керівництва. Скажу чесно, я завжди знав, що у культурі не заробиш великих грошей. Але передусім хотів, щоб справа мого життя перш за все радувала моє серце. Вважаю, що неправильно йти на роботу і не любити її – це випробування не на день.

Як зазначає Сергій, йому до вподоби різні жанри культури: хореографія, спів і драма. Не раз ми бачили, з яким натхненням Сергій Кот веде різні вечори і урочистості. А ще він дуже гарно разом з колегами співає у «Намисті». Керівник цього колективу Ірина Потер разом з учасниками робить все, щоб гурт розвивася  і творив по-новому. «Намисто» завжди сприймають глядачі з особливою симпатією.

Зичимо і надалі Сергію Коту розкривати свій мистецький потенціал, нехай здійснюються його творчі мрії.

Наше бліц-інтерв’ю:

За гороском – Терези.

Життєвий девіз – «Все, що не робиться, тільки на краще».

Улюблена вистава – «Сватання на Гончарівці».

У людях цінує: щирість, милосердя, добро.

У дівчатах подобається наявність позитивної родзинки.

Улюблена страва – деруни, які, до речі, Сергій дуже смачно вміє готувати.

Люба КлІМЧУК.