ПРОВОКАЦІЯ НЕ ВДАЛАСЯ…

Триває війна російської військової машини з волелюбним українським народом. І ворог використовує проти нас не лише міномети, гради та артилерію, а й широко використовує інформаційну війну, в основі якої лежить повна нісенітниця, брехня або напівправда.

Ці ворожі брехуни, на диво, є навіть в нашій, вважаю, патріотичній Дубровиці. Відколи ми почали займатись волонтерством, довелось чути різних побрехеньок. Навіть на смертях наших земляків ворог хоче звинуватити волонтерів в корисливості своєї роботи. Виявляється, навіть найблагороднішу справу можна спаплюжити чи оббрехати (подібне вже писали в одній СМС), звичайно не звинувачуючи самого абонента, а лише того, хто розповсюджує брехню.

Таким хочемо заявити, що нам не потрібна піар-слава, ми не збираємось в депутати на майбутніх виборах. Бажання лише одне – допомогти нашим хлопцям, чим зможемо. Бо без тилу не буде фронту. Ми не зважатимемо на ваші побрехеньки та будемо допомагати армії і рідним солдатам і надалі.

Василь КОНОНЧУК,Світлана ПРАВНИК,

волонтери фонду «Руєвит».

Гуманітарний вантаж

З ініціативи Дубровицької райдержадміністрації та районної ради, територіальною громадою села Сварицевичі та Зелень було організовано благодійний збір продуктів харчування в зону АТО та жителям міста Маріуполь.

Коли на сході України йде війна і гинуть молоді й невинні люди,ми не можемо стояти осторонь. А всі повинні внести якусь часточку у збереження миру і незалежності нашої держави. Так, 4,5 лютого жителі Сварицевицької територіальної громади, збирали гуманітарний вантаж у зону АТО та жителям міста Маріуполь. З ініціативи сільського голови П.І. Крупка для організації цієї акції були задіяні керівники всіх установ та організацій, депутати сільської ради та жителі сіл Сварицевичі та Зелень.

Пунктом збору на цей час слугував Сварицевицький сільський клуб. Небайдужі громадяни, які мають власний автотранспорт, доставляли продукти до пункту збору. В основному люди несли продукти харчування: крупи, макарони, сало, гриби, консервацію, мило і навіть сигарети.

Тема війни - дуже болісна, вона торкнулася серця кожного українця, про неї говорять навіть діти. Так молодші учні школи власноруч виготовили листівки підтримки, побажань та вдячності для наших захисників. Учні 10 класу підготували посилку з речами першої необхідності і відправили на один із блокпостів в зону АТО. А Женя Швайко свої думки і хвилювання висловила у формі вірша.

Можливо, я не той поет, що пише ліру,

Але в рядках моїх є авторська душа,

Я знаю світ і доброти людської міру,

Рядки свої брехнею не вкрашаю.

Можливо, я людей не так, як всі сприймаю,

Але мене це не лякає аж ніяк,      

Мене цінують, люблять, поважають,

За першість не борюсь, я не вояк.

Пишу, що бачу, у душі що наболіло,

Як йде війна, як ллються ріки сліз,

Чому воюють, нам не зрозуміло.

Ми просто бачимо якийсь ескіз.

Вмирають люди, знищена країна,

І це чиясь мета, так кажуть у народі,

Я  впала б перед вами на коліна,

Аби закінчилась війна на тому сході,

Одна мати плаче, молиться і просить,

Щоб вижив син, додому повернувся

А інша над труною вже голосить,

Бо син її із кулею зіткнувся...

Ось так, у формі вірша я сказала

Те, що болить усім, хоч я іще дитина.

Ані рядка, ні слова не збрехала,

Та залишається ескіз, а не картина.

За нами буде перемога, бо з нами правда й з нами Бог.

Підготували бібліотекарі Сварицевицької ПШБ.