пʼятниця, 4 серпня 2017 р.

«Спорт дуже міцно і по-особливому об’єднує родину»

Про окремих любителів спорту ми неодноразово писали, а от про спортивні родини – доводилось рідко. На жаль, не таке це й часте явище. Тож сьогодні виправляємо ситуацію. Адже маємо для цього хороший приклад. Сім’я Серко з Озерська стала призером обласних сімейних перегонів. Про це і не тільки у невеликому інтерв’ю розповів голова родини Анатолій Максимович.

Наталії та Анатолію Серко спортивного завзяття не позичати. Обоє зі шкільної парти захоплювались активним відпочинком. А ставши на професійну стежку вчителювання, неодноразово захищали честь освітянської родини у спортивних поєдинках. А ще Анатолій Максимович пригадує, як прийшовши зі служби в ЗСУ, йому вдалось зорганізувати навколо себе чимало молоді для занять футболом та волейболом. Тому й не дивно, що упродовж останніх 10 років озерська волейбольна команда лідирує в рейтингах району.  Не полишає він такої гарної місії й досі – вже на посаді директора школи.
Відтак цей запал не дозволив подружжю залишитись осторонь й спортивної родинної гри. Не стали на заваді ні сільські проблеми, ні сімейні турботи, ні інші відмовки. Тим більше бажання взяти участь у подібному заході в родині виникло давно. «На пошту школи прийшло положення про районний етап змагань «Сімейні перегони». Не вагаючись, спільно проконсультувавшись, вирішили спробувати свої сили. Ми здивувались, коли Олександр Котяш, начальник відділу спорту РДА, відразу привітав із «перемогою» і запропонував захищати наш район уже на обласному рівні. Ми залюбки погодились, але як спортсмену прикро, що з усіх сільських рад і ОТГ не виявила бажання жодна сім’я, аби попередньо позмагатись між собою в Дубровиці», – розповідає пан Анатолій.
«Приїхавши в Сарни і побачивши справжній інвентар, який буде використовуватись в процесі естафет, зрозуміли, що буде не просто себе проявити, – продовжує голова сімейства. – Адже із самими умовами проведення змагань ми добре теоретично ознайомились (особливо донька  Богданка, третьокласниця, перечитувала по кілька разів і просила мене пояснити  на зручній мові незрозумілу їй спортивну термінологію), намагалися дещо потренуватись усією сім’єю в спортивній залі, проте лише волейбольними м’ячами і власноруч зробленими гімнастичними стійками вершини спортивного Олімпу досягти важко. Трохи тиснуло психологічно й те, що поруч змагалися досвідчені сім’ї із Вараша, Володимирця, Сарн, які по кілька років поспіль займають призові місця у Суперфіналах цих змагань. І якщо перед стартом ще панувала дружелюбна атмосфера, то під час самих естафет доводилося неймовірно співпереживати за свого гравця, часом спортивні емоції переходили в повчальний крик один на одного, були і сльози від чергового не зовсім вдалого виступу на етапі, і радість від переможного фінішу».
Родина Серко – одна з небагатьох сімей, які настирно брали участь в усіх трьох турах перегонів. Тож в завершальному етапі, що проходив у смт. Клевань, спортсмени відчували себе як «риба в Озерському озері», каже Анатолій Максимович. Щоразу привозили грамоти і кубки, а за зайняте ІІІ місце у Суперфіналі ще й отримали в нагороду логотипні футболки та грошовий сертифікат. В його директорському кабінеті, в шафі, відведено місце для своїх трофеїв, а вдома формується спеціальний фотоальбом для сімейних спортивних досягнень, бо ж їх уже чимало. Втім на цьому родина зупинятись не збирається. В планах – переможний реванш та титул «чемпіона області».
Добиратися до змагань, які проходили щораз в іншому місті, доводилось по всякому: і своїм транспортом, і на маршрутці, і просили знайомих. Та ще й за власний кошт. Також родина сама придбала скакалки, гімнастичний обруч, дартс, м’яч, які використовувались під час перегонів. «Тож хотілося б побажати, аби у відділі спорту було закуплено найнеобхідніший спортінвентар для проведення цієї гри і сім’я, яка представлятиме район в обласному турі, мала змогу добре підготуватись, адже щороку використовується одне і теж приладдя, лише змінюються умови проведення естафет», – зауважує чоловік.
Пара Наталії та Анатолія разом в шлюбі вже майже 14 років. Виховують чотирьох діток. Голова сімейства, говорить, що «спорт дуже міцно і по-особливому об’єднує родину. Просто, коли тренуєшся, а згодом і змагаєшся на спортивному майданчику поруч із сином, донькою, дружиною, а з боку пильно спостерігає «найстарша» 4-х річна двійня, то почуваєш себе по-справжньому щасливим і гордим за свою сім’ю».
Втім не спортом єдиним. Запитуємо про родинні звичаї. «З малих років батьками прив’язувалась любов до Бога, ближнього, доводилось на великі свята самотужки (часто пішки) добиратись до церкви в районний центр, адже в Озерську храм відкрито у 2014 році. Тому й ми намагаємось ростити дітей перш за все як істинних християн, які шанують і намагаються виконувати Заповіді Божі. Тому по-особливому святкуємо всією сім’єю Різдвяний святвечір, вмиваємось холодною водою із пасхальним яйцем на Великдень, обходимо зі святою крейдою своє господарство в переддень Водохреща, з цікавістю хлопчики беруть участь в «утепленні» сіном садових дерев на Щедрий вечір тощо. Новою сімейною традицією стало з 2015 року зініційовано мною купання в ополонці на Водохреща, і якщо в перший рік сміливців було двоє (зі мною), то нинішньої зими бажаючих нарахувалося до десятка, серед них – дівчата та діти теж».
Багатодітний батько ділиться й секретами виховання свої чад:  «Якоїсь очевидної успішної інструкції немає. Як правило, стараємось в основу виховання ставити власний приклад, адже діти з раннього віку намагаються повністю унаслідувати батьків, бути в усьому на них схожим. Тож не дивно, що часто-густо діти виростають такими, як і їхні найрідніші і найближчі люди. А ще прищеплюємо їм працелюбність, вчимо їх мудрості: «Якщо тобі дати безкоштовно одну рибину – будеш ситий один день, якщо ти отримаєш даремні дві рибини – будеш ситий два дні, проте якщо ти навчишся працювати і ловитимеш рибу сам – будеш ситий все життя!».
Ось така проста філософія, помножена на любов до спорту та Бога,обов’язково дасть гарні плоди. І на зміну старшому поколінню Серків, впевнені, прийде не менш завзяте та активне.


Немає коментарів:

Дописати коментар