СВЯТО РОДИНИ І НЕНЬКИ НАШОЇ УКРАЇНИ

З далекого краю, з далеких світів –

Журавлик на крилах додому летів.

Минав океани, ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

Чия це земля?

Чиї це долини,

Чиї це луги,       

Чию це калину гойдають вітри?

Впізнав Батьківщину:

«Моя це земля! Гніздечко моє! Україна моя!».

Такими чудовими поетичними рядками розпочалось у старшій групі «Веселинка» Дубровицького ДНЗ №1 (вихователі Бірук О.В., Шинкар І.І., музичний керівник Олексієвець М.В.) свято родини і неньки нашої України.

Урочисто прикрашена зала… Всі діти, вихователі, музичний керівник і навіть батьки в святковому українському вбранні – вишитих сорочках, яскравих спідничках, барвистих віночках, та вишуканих сукнях у національному стилі… Від такого, милого серцю кожного українця, різнобарв’я в душі піднімається хвиля гордості за те, що ми, українці – народ, який не цурається праці, шанує та береже традиції, безмежно любить свою Батьківщину. Незмінним символом гостинності, щедрості українців з давніх-давен був хліб на вишитому рушнику,  яким вони зустрічали дорогих гостей, тож за доброю традицією присутніх вітали та пригощали запашним короваєм.

І діти, і гості, затамувавши подих, слухали легенду про те, як Господь роздавав таланти та подарував маленькій україночці неоціненний дар – пісню, і заповів не тримати його, а нести в народ. Можливо, саме тому, пісні-молитви за Україну з дитячих вуст звучали по-особливому зворушливо і щиро.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо, коли мова іде про дітей дошкільного віку. Патріотичні почуття дошкільників засновуються на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення – сім’ї, батьківського дому, рідного міста, країни, традицій та звичаїв свого народу. Тому недаремно наше свято було ним родинним, адже саме серед близьких людей дитина почуває себе захищеною, улюбленою, потрібною. А пісня мами і донечки у виконанні  Наталі та Софійки Великих сприймалась гостями свята особливо ніжно і тепло.

Важко уявити свято в Україні без жартівливих пісень та запальних танців, тож вдало інсценізована композиція «Грицю – Грицю, до роботи…» розвеселила батьків та всіх присутніх у залі.

 Ми живемо у непростий для нашої держави час. Кожен день з тривогою у серці чекаємо на хороші новини із зони АТО, віримо у те, що так триватиме недовго, сподіваємось на мирне урегулювання складної ситуації на сході України. І хоч, дякуючи Богу, воєнні дії від нас далеко – тривога за майбутнє маленьких громадян нашої держави не покидає всіх нас. Саме тому, коли всі разом – і діти, і батьки, і всі присутні в залі виконували гімн України – у  багатьох дорослих з’явились непрохані сльози хвилювання  за майбутнє країни, гостре відчуття відповідальності за долю наших дітей. А на завершення – всі учасники свята прикрашали дерево, що росте на подвір’ї дитячого садка, голубими та жовтими стрічками, як символ надії на мир,  добро і радість.

Лариса САЛІВОНОВА,

вихователь-методист Дубровицького  ДНЗ№1 «Теремок».