«В ОСТАННІХ АКОРДАХ ЛІТА»,

 

– таку назву носила творча зустріч з нашою землячкою, відомою поеткою та музиканткою, бардом Наталею Ярмошевич та її не менш талановитою донечкою-вокалісткою Боженкою, яка проходила  у Рівненській обласній науковій універсальній бібліотеці.

 

«Співалося, творилося, і душа літала між акордів. І час спинився, і мелодії несли на крилах до кожного серця слухачів, і було так тепло, не зважаючи на дощ за вікном! Насолода від поетичного спілкування, смакування мелодіями та піснями – мить щастя, заради яких варто жити! Коли моя пісня звучить відтінком радості в очах глядачів, коли мої слова поезії долинають до кожного серця! Дякую за сприйняття, дякую за справжність, дякую за розуміння! Слова вдячності від гостей свята – то найвища винагорода! Я розумію, що те, чим дихає моє серце – моя музика – робить людей щасливими! І нехай та пісня ще довго витає у вашому просторі! Нехай мої останні акорди літа стануть першими промінчиками радості до дня майбутнього! Радість стає подвійною від вдалого виступу моєї донечки Боженки!», – поділилася враженнями від спілкування з рівненською публікою сама пані Наталія на своїй сторінці в «Фейсбук».

Ми звернулися до пані Наталі з проханням більш детально розповісти про свої враження від цього спілування. Поділитися тим, як часто і в яких містах вже відбулися подібні заходи? наскільки вона відкрита та готова до такого діалогу (бо знаємо, що Наталя Ярмошевич – легка на підйом людина і завжди радо поспішаєте на кожну зустріч із поціновувачами поетичного слова та бардівської пісні, куди її запрошують) тощо?

Ось що бардесса  розповіла для читачів газети: «Зустріч була надзвичайно теплою, навіть надокучливий дощ не став на заваді нашому творчому єднанню. Дуже мила та спокійна, невимушена атмосфера, глядачі готові до спілкування. Здається, я відчувала навіть їхні серця, які з кожною піснею звучали для мене все сильніше, і ритмували зі мною в такт! Очі, наповнені щастям, вигуки «Браво», щедрі оплески, дружні підспівування – ну чого ще хотіти моєму співочому серцю?! Радість та натхнення, любов, яка вирує в моїй музиці, в моїй поезії, зуміла подарувати людям хвилини щастя! І такі миті я просто обожнюю. Вже зараз передати словами свої почуття не зможу, бо саме під час виступу, на сцені у моїй душі відбувається якесь перетворення... Я стаю іншою, лише тоді я можу співати і казати про все. Не встидаючись, не підлаштовуючись під інших, а просто живу у своїй стихії! Бо найбільше люблю людей, які вміють слухати, та розуміють те, що чують… Можливо, тому я не дуже люблю шумні компанії та дуже обережно йду на близькі відносини-дружбу, бо люблю і ціную свою самотність, яка просто звучить моїми піснями та нашіптує нові слова поезії… Саме  в такі моменти народжується щось нове! Тоді мене просто не стає, я вся – у пошуку нових нот та свіжих емоцій. Завжди кажу, що думаю... Мабуть, на сьогодні це і є моєю бідою, бо не всім це до вподоби. Вважаю, що мовчати та підлаштовуватися під чиїсь настрої у мене просто немає часу. Життя йде... І я стараюся жити, а не просто бути!

Як часто відвідую різні заходи? Наразі, «дякуючи ковіду», ми обмежені у спілкуванні, але кожну мить я стараюся скористати для поїздки та для участі в тих чи інших заходах. Люблю спілкування у колі однодумців. Адже спражня, професійна авторська пісня має право на існування, як окрема ланка культури, і вона має своє коло шанувальників. Саме тому ми з однодумцями – бардами Рівненщини започаткували бардівський клуб «BACKinбард». Ми збираємося, спілкуємося, поширюємо нашу творчість, організовуються різноманітні проєкти. Наймасштабнішим став Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Словоспів», організаторами якого були Валентина Люліч та Андрій Пастушенко. Фестиваль зібрав найсильніших бардів зі всієї України, більше 60 учасників та гостей, у складі журі були найбільш видатні барди України – Наталка Криничанка, Едуард Драч, Валерій Марченко та багато інших легендарних особистостей! Фестиваль був просто надзвичайним і боротьба була дуже сильна. Серед усіх учасників було лише 4 переможці та ще 4 відмітили відзнаками, приємно, що і я одержала диплом за душевність та проникливість виступу, а також подяку від голови міського об’єднання «Просвіта» Катерини Сичик.

Кожного разу вражень та емоцій – ціле море, і говорити про це можна до безкінечності... А так, я дуже люблю те, чим я займаюся, залюбки беру участь у різноманітних заходах. Шкода лише, що у себе дома, на нашій рідній сцені, мені виступати доводиться інколи, лише тоді, як сама випрошу... Чомусь в Дубровиці я не цікава, а в області та в Україні мене знають та запрошують. І я їду…

Маю чималко планів та задумів і зупинятися не збираюся, навіть якщо комусь я не подобаюся, я не така людина, аби зважати на це. Часу для творчості втрачати не хочу. Я маю чим ділитися з слухачами. А ще маю надзвичайно високі та схвальні відгуки про мою творчість від справді видатних бардів нашої країни! Тож – «Нехай не всім подобаюся я. Та я ж не сонце, аби всім світити. Усім не вгодиш, правда в всіх своя. А я співатиму! І в пісні буду жити!».

Спілкувалася Людмила РОДІНА.

 

Довідково: Наталія Ярмошевич – викладач Дубровицької музичної школи, лауреат Міжнародних та всеукраїнських конкурсів та фестивалів.

Авторка збірки поезії «Струни мого серця». Має творчі зустрічі у різних містах нашої області та в інших містах України. Бере активну участь у різноманітних конкурсах та фестивалях: тільки останнім часом Всеукраїнський фестиваль «Зимова казка» м. Київ (лауреат 1 ступеня), Міжнародний фестиваль «Україна єднає світ» м. Київ (лауреат 2 ступеня), пісенний конкурс авторської пісні «Київська пісенна Осінь» (лауреат 3 ступеня), Всеукраїнський фестиваль «Вітрила пригод» м. Луцьк (лауреат 1 премії), Міжнародний фестиваль «Soul» – гран-прі фестивалю, Всеукраїнський фестиваль сучасної української авторської пісні та співаної поезії «Словоспів», приурочений 30-річчю Незалежності України (була відзначена подякою та дипломом за професійний виступ).