Місяць без гаджетів

і соцмереж

 

Наші смартфони будять нас зранку й повідомляють про заплановані справи. Дорогою на роботу ми слухаємо музику або читаємо останні новини. Упродовж дня зідзвонюємось по телефону, перевіряємо електронну пошту, «зависаємо» в соціальних мережах та переписуємось в різних месенджерах. А ввечері на черговому гаджеті  переглядаємо телепередачі чи серіали. Та що там казати – в деяких домівках вже  й звичайних  механічних годинників не побачиш. За останні десять років наше життя круто змінилося.  Нині складно уявити сьогодення без новітніх пристроїв, Інтернету та соцмереж. І це все забирає дуже багато часу. Дубровичанка, викладачка йоги Ірина Пришко вирішила на деякий час відмовитись від цих технологічних благ сучасності. І ось, що вона винесла з цього невеличкого експерименту.

«Відчуваю, що коли трохи довше «зависну» в Інтернеті, стаю більш дратівливою, втомленою, незадоволена собою, що я постійно десь, а не тут. Мені шкода свого часу і свого життя. І літо таке смачне і яскраве, а я все десь. Тому вирішила повністю зануритись у серпень, у свої відчуття, і помічати життя навкруги і себе в цьому житті.

Відтак  мій серпень пройшов без соцмереж, гаджетів і безкінечного потоку інформації. І це було чудесно. Це був наповнений, яскравий і дуже довгий місяць. По відчуттям, наче ціле життя. Хоча, напевно, кожен день, як ціле життя, кожна мить. В перші дні руки так і тягнулися до телефону, щоб зробити/побачити щось дуже «важливе».  Я себе стримувала, а з часом навіть і не згадувала.

Перше і дуже яскраве відчуття, наче з’явилось значно більше часу. День дуже довго тягнувся, і я навчилася наповнювати його різними приємностями – тілесними і душевними.

Друге,  не менш яскраве, – я стала в рази спокійнішою. В голові не крутилося мільйон і одна думка про життя і переживання якихось далеких людей.  Я не переймалася, що чогось не встигаю і упускаю щось важливе. На автоматі імпульсивно не брала в руки телефон, не дивилася, котра година (а робила це раніше сто разів на день). Дні були розмірені, спокійні, зі своїми переживаннями і простими життєвими справами та радощами. З кожним днем на душі ставало все легше, а в голові ясніше. Ні, я не досягла просвітлення))). Але дуже добре відпочила.

Я не закликаю, що треба  повністю відмовитися від благ науково-технічного прогресу. Це прекрасно, що я можу знаходити і спілкуватися з близькими по духу людьми, отримувати знання, насолоджуватися красотами цього світу. Але все потрібно робити усвідомлено, з чітким баченням, для чого мені це все і глибоким відчуттям себе.

Це було хороше літо. Це був хороший серпень. Банально, але посміхнемось, що це все було. А восени буде добре по-своєму».