Естонія вразила порядком

та чистотою

 

Брати Тарас та Богдан із Залужжя займаються професійним укладанням бруківки. Хлопці закупили всю необхідну техніку, щоб робити це якісно та фахово. Свої послуги наші молоді земляки готові надавати не лише на просторах Дубровиччини. А європейського досвіду у цій справі набули Тарас та Богдан в Естонії. Як працювалося там молодим українцям? Чим сподобалася невеличка прибалтійська держава? Про це у нашій розповіді.

В Естонію на роботу юнаки із Залужжя потрапили через знайомих. В Естонії працює чимало українців, чоловіки часто їдуть на будівництво, а жінки – на сезонний збір ягід. Працює в Естонії також багато білорусів, адже країни межують між собою. В Естонії вологий клімат, часто випадають дощі.

Тарас та Богдан працювали там на будівництві багатоповерхівок, стоянок, займалися бетонними роботами. У свій час хлопці працювали на виробництві Валентина Колоди у Дубровиці, там освоїли чимало потрібних для будівельників навиків.

В Естонії фірма винаймала для своїх робітників житло, в якому було все необхідне для побуту. Харчувалися наші земляки за власні кошти. Мали, як і годиться, офіційну відпустку. Зарплата була гідна, вистачало коштів, аби відкласти їх на свої подальші потреби. Богдан та Тарас були працевлаштовані там офіційно. «Шеф відразу відвіз нас у поліційний відділок, нас зареєстрували та видали візу на рік, – розповідають брати, – отож ми працювали законнно, це головне». Як кажуть співрозмовники, їх дуже вразило ставлення естонців до робітників з інших держав. Толерантно, спокійно, виважено спілкуються роботодавці, керівники зі своїми підлеглими. Багато українців зауважують, що це відмінно від стосунків між роботодавцями та працівниками у Польщі, де часто можна зустріти зневажливе ставлення до найманих працівників. Водночас трудові стосунки в Естонії – це повага до керівництва і виконання всіх його доручень. Нетверезого на вулиці Естонії не зустрінеш. Багато патрулів перевіряють водіїв на вулицях на алкогольне сп’яніння. Цей процес посилюється у понеділок, після вихідних. Велика кількість доріг (особливо в великих містах) обладнана камерами відеоспостереження. Якою б дорогою не їхав у країні – скрізь вона ідеальна. Відчути швидкість на естонських дорогах дуже важко, бо вони рівні. Звісно дороги ремонтують, є об’їзди і тимчасові незручності, проте роблять це там дуже якісно. На автобусних зупинках, в пішохідних переходах, під’їздах будинків введена повна заборона куріння. Розпивання спиртних напоїв в громадських місцях або громадському транспорті заборонено та може призвести до арешту.

Молодим українцям дуже сподобалася відкритість та доброзичливість естонців, яка панує усюди. «Інколи йдемо вулицею, – діляться думками Тарас та Богдан, – і чуємо гучну мову, то вже зрозуміло, що це спілкуються між собою українці та росіяни. Тільки вихідці з колишнього союзу можуть переходити перехрестя на червоне світло. Естонці очікують зеленого, навіть якщо на дорозі порожньо. Поведінка іноземців, які порушують правила, їх дуже дивує.

Як додали наші земляки, Естонія вражає своєю чистотою. Викинути папірець посеред вулиці тамтешнім жителям навіть ніколи не спаде на думку. В країні панує правопорядок, будинки там ніхто не зачиняє, так само, як і авто. Таксистами в цій країні дуже часто працюють жінки.

Розпитала у братів, чим відмінні дівчата-естонки від українок. Тарас та Богдан вважають наших дівчат більш цілеспрямованими, рішучими та з аналітичним складом розуму. Естонки, як правило, повільні та безініціативні у роботі. «Якщо українка швидко запропонує свої варіанти розв’язання якогось питання, то від естонок цього не дочекатися», – діляться думками мої співрозмовники. Жінки в Естонії носять сукні, там дуже рідко зустрічаються дівчата у штанях. Як кажуть хлопці, після роботи у Європі й вони змінили стиль одягу, пріоритетом у їх гардеробі стала зручність.

Залужани товаришували в Естонії з естонцями українського походження. В цій країні прийнято зустрічатися з друзями у кав’ярні, додому, як правило, гостей не запрошують. Аби отримати право на постійне проживання в Естонії, необхідно досконало вивчити мову цієї країни. «Естонська дуже непроста для сприйняття, – кажуть Тарас та Богдан, – особливо коли люди швидко між собою розмовляють. Вивчити досконалу цю мову вкрай непросто».

Хлопці мріють працювати в Україні, бо вважають, що саме тут наша молодь може реально збудувати з нуля свій бізнес. Як кажуть мої співрозмовники, перше, що треба змінити в нашій державі – це свідомість людей. Саме з цього починається шлях до порядку та добробуту. «От вийшов зранку до озера, – наводить приклад один з братів, – а там після святкування Дня села просто смітник. Хто повинен прибирати? Кому приємно на це дивитися? Європу треба виховати передусім із себе».

Разом з батьками Богдан та Тарас змалечку відвідують Залузьку Церкву ЄХБ, вони виросли у сім’ї з християнськими цінностями. Щиро бажаємо цим гарним і привітним юнакам, аби їх плани були втілені у життя.