ОТЦЯ ДАНИЛА КОВТАША НАГОРОДЖЕНО ОРДЕНОМ

СВЯТОГО ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

Цю високу духовну нагороду вручив благочинному церков ПЦУ на Дубровиччині міський голова Богдан Микульський на святкуванні ювілейної 160 річниці храму Різдва Пресвятої Богородиці.

Тож храмове свято стало для дубровичан подвійним торжеством. Парафіяни щиро раділи й поважній даті своєї церкви, й відзнаці духовних трудів свого настоятеля на ниві утвердження та розбудови нашої української церкви. Співслужили святкову літургію отцю Данилу ще сім священників – настоятелі майже усіх церков нашого краю, що перейшли під юрисдикцію ПЦУ.

«Сьогодні особливий день не тільки для нашого храму. Торжествує весь християнський світ. Адже народження Діви Марії стало предвіщенням появи Спаса нашого Ісуса Христа, а отже – надії для кожного про життя вічне», - говорив отець Данило, вітаючи численних вірян, які побажали цього дня помолитися в цьому старовинному храмі.

Розповів отець Данило й про випробування, які випали на долю «мурованої» церкви. «Наступного року на нас чекає ще один ювілей – тридцять років з часу відновлення служби в нашому храмі. Довгі десятиліття прокомуністичні атеїсти цей храм намагалися перетворити на пустку, всіляко принижуючи святиню.  Але можна занехаяти будівлю, однак не можливо розтоптати справжню віру. Бо вона обов’язково проросте в нових поколіннях».

Тепло благочинний вітав також мешканців ще кількох населених пунктів краю. Адже 21 вересня храмове свято відзначають також в Бережниці, Бережках, Смородську та Городищі. «Храми цих сіл належать до іншого патріархату, але всі ми однакові перед Богом і сподіваємося на його милості. Тож вірю і прошу в Господа, щоб там також щиро вболівали та молилися за нашу єдину Україну, за довгожданний мир на її землі».

Хрестною ходою й цього дня пройшли віряни навколо церкви, об’єднавши в єдину молитву ці спільні для всіх справжніх українців сподівання.

Щедро кропив настоятель храму святою водою усіх присутніх з щирими побажаннями добра та здоров’я. Знайшов теплі слова для всіх, хто поряд з ним несе світло Божого вчення в серця парафіян. Гарно він характеризував своїх паламаря та прислужників, регентів двох хорів, які своїми голосами прославляють Господа нашого та молять про Його милості для всіх нас. Дякував за труди тим, хто прибирає та квітчає храм, підтримує його пожертвами та ділами. Зичив мудрості та непохитності на обраному шляху нашому міському голові. Дякував всім за гарячі серця, які вони піднесли до Бога.

Велично й гордовито височіє церква Різдва Пресвятої Богородиці над усією Дубровицею, попри всі незгоди, що випали на її долю. Сяйво її куполів здалеку видно навіть в навколишніх селах за будь-якої погоди. Нехай же так само наша віра повсякчас буде нашим життєвим доровказом, який навчає справніх християньких чеснот. А її настоятелю – щирі вітання та побажання ще довго-довго засівати в серця дубровичан зерна любові до ближнього.

Людмила РОДІНА