ДАЙ, БОЖЕ, ЗА РІК ДІЖДАТИ І В СОЛОМІЇВЦІ ЗНОВУ СВЯТКУВАТИ

19 серпня у Соломіївці та Кураші – храмове свято. Цього дня до оновленого до невпізнання древнього Свято-Преображенського храму в Кураші зібралося багато місцевих мешканців. Завітали сюди на свято й гості з сусідніх сіл. Усі вони чудувалися, як в кращий бік змінилася і заграла національними барвами давня християнська святиня. «Ми повернули нашому храму його первісний вигляд, відновивши фасад за збереженими давніми фото нашої церкви», – розповідає церковний староста Іван Корень. Ще й ворота нові величні встановили. І справді церква тепер красується на все село, як маківка.

 

Ось як гарно написав про цей день в Свято-Преображенському храмі Максим Разкевич на своїй сторінці в «Фейсбук»: «У велике Свято Преображення Господнього відвідали разом з Валентиною Баньковською прекрасне, козацьке, патріотичне село Кураш. Спільно з парафіянами та Інною Ярмоліч зробили маленьку добру справу – зібрали смаколики і подарували частинку свята в будинок престарілих в селі Висоцьк. Маю велику честь бути причетним до відновлення цього стародавнього храму, який спільними зусиллями перетворили на перлину Поліського краю. Окрема подяка старості церкви Івану Павловичу та отцю Анатолію. Силу духу села Кураш і його святині не передати словами, його треба відчути…».

Посвяткувавши гуртом 19 серпня у храмі духовному, наступного дня селяни мали нагоду знову зустрітися в храмі культурному. Отож свято продовжилося надвечір 20 серпня в Соломіївському будинку культури. І стало воно чудовим апогеєм ще одного робочого тижня. Бо не так й багато в селі дат, аби могли тут по-родинному зустрітися, відкинувши всі клопоти та труди, дати бодай на годинку перепочити мозолястим рукам. Хоча й цього вечора присутні на святі неабияк їх натрудили, але вже від оплесків артистам та виступаючим.

За традицією першим привітав соломійчан та курашан сільський староста Микола Дашук. «Зичу насамперед миру та гараздів, достатку в кожному домі, миру та злагоди в Україні та поміж нами», – наголосив Микола Павлович. А всіх присутніх дівчатка частували шматочками від великого спільного короваю як символ єднання всієї сільської громади.

Тепло вітали місцевих жителів й секретар міської ради Микола Годунко, й керівник агроформування «Промінь» Андрій Кулик.

Адже Соломіївка – одне з небагатьох сіл, де вдалося зберегти сільськогосподарське виробництво. І це завдяки саме заслуженому працівнику сільського господарства, кавалеру багатьох державних нагород, депутату Дубровицької міської ради Андрію Кулику, який не просто зберіг своє господарство. Завдяки його досвіду «Промінь» успішно розвивається, а місцеві мешканці мають надійний соціальний захист.

«У нас працює 28 чоловік. Обробляємо 280 гектарів землі та утримуємо майже 500 голів ВРХ. За 2019 рік сплатили 1 мільйон 420 тисяч гривень податку. За 2020-й, збільшивши реалізацію і підвищивши заробітну плату, – 1 мільйон 741 тисячу. Зазначу, що мали непоганий вал та врожайність зернових – більше сорока центнерів з гектара, домоглися підвищення вартості молока не тільки від стада підприємства, а з індивідуальних селянських господарств. Сьогодні ті, хто реалізує молоко через «Промінь», отримує по вісім гривень за літр, а не по п’ять-шість, як в інших заготівельників», – сказав Андрій Євтухович. Привітав він земляків з великим християнським святом та подякував їм за сумлінну працю, висловив сподівання, що у великій об’єднаній громаді наші села ще більш розквітнуть, тим паче розуміння їх проблем та підтримка з боку міського голови Богдана Микульського є.

Були на святі геть трепетні моменти. Дуже прихильно зал сприймав усіх нагороджених, схвально підтримуючи кожного подячними оплесками. А відзначені цього дня були староста Свято-Преображенської церкви села Кураш Іван Корень, батьки наймолодшого жителя села Юрка Романчука, найстарший житель села Кураш  Петро Ананьєвич Камінський. До щему в серці зворушливо звучав виступ Людмили Берестень. Теплом і любов’ю до рідного села та односельців було просякнуте кожне її слово.

А скільки позитиву подарували місцеві аматори сцени. Гарні враження справили дитячий танцювальний колектив із Берестя та юні співаки з Орв’яниці. На ура зустрічали корифеїв сцени: «Серпанок» та оновлений кураський фольклорний народний аматорський колектив. На висоті виявилися всі солісти: Олена Чернецька, Даринка Рабчевська, Олександр Лавор та Олексій Гладкий і звісно улюблене всіма неперевершене тріо «Мелодія».

Були на святі й забави для дітей, й оригінально оформлена фотозона, й виставка декоративно-ужиткового мистецтва та світлини з історії села. Головне була на святі чудова загальна атмосфера – позитиву та єднання. Бо кожне село – це велика родина, і славне вона насамперед людьми, які в ньому мешкають.

Проте були в Соломіївці в цей вечір й особливі гості – бойові побратими сільського старости Миколи Дашука, з якими минула його буремна солдатська юність в далеких горах Афганістану. З кількох областей України приїхали цього дня колишні однополчани, аби провідати свого товариша, помилуватися красою нашого Полісся. Познайомитися з його неординарними мешканцями. Думаю, враження у них залишилися якнайкращі. Та й соломіївці гречно їх запрошували в гості знову. Тож, як мовиться, дай, Боже, за рік діждати.

Людмила РОДІНА.