Олександр ЛАВОР:

Кожен виступ проходить

через душу

11 жовтня пройшов конкурсний відбір на посаду директора Дубровицького будинку культури Дубровицької міської ради. На ньому заслуховувалася публічна презентація проєкту програми розвитку Дубровицького БК на один і п’ять років. Проходила  і співбесіда задля оцінки відповідності досвіду, досягнень, компетенції, особистих якостей кандидата та його здатність до виконання відповідних посадових обов’язків.

Переможцем конкурсу на посаду директора Дубровицького будинку культури визнано Олександра Володимировича Лавора. Щиро вітаємо талановитого керівника та пропонуємо вам, шановні читачі, ближче познайомитися з цієї непересічною людиною.

Олександре Володимировичу, розкажіть, будь ласка, про себе.

Народився 21 січня 1974 року в селі Грицьки вже колишнього Дубровицького району. Навчався в Дубровицькій середній школі №1. Закінчив музичну школу по класу баяна. Грати на баяні мене вчив талановитий Леонід Годунко. Згодом вступив до Рівненського державного педагогічного інституту за спеціальністю «Музика і методика виховної роботи». Мав також дуже талановитих викладачів в інституті й навчання стало для мене важливим підґрунтям для самореалізації. Після завершення вишу працював учителем музичного мистецтва у Дубровицькому НВК «Ліцей-школа», маю педагогічний стаж більш як 20 років. У жовтні 2016 року був призначений (виграв конкурс) на посаду директора Дубровицького будинку культури. Завдяки довірі земляків, у 2010-2015 рр. був депутатом Дубровицької міської ради; з 2015 по 2020 рік – депутатом Дубровицької районної ради. У 2020 році обраний депутатом Дубровицької міської ради. Разом з дружиною Оксаною Григорівною виховуємо доньку Марію, 2002 р.н., студентку РДГУ.

Маєте прекрасний голос. Мабуть, це у ваших генах.

У нашій родині гарно співають і тато Володимир Павлович, і мама Ніна Михайлівна, і брат Ігор. Ви знаєте, наприклад, мого брата, як спеціаліста в іншій сфері, але повірте, він має не гірший голос, аніж я. Просто Ігор – скромна людина. Дуже часто наші сімейні свята проходили у творчій атмосфері, і я брав баян, ми насолоджувалися красою української пісня. А мій дядько Петро Лавор довгий час керував Нивецьким сільським будинком культури. Він був фахівцем з великої букви. Часто у дитинстві я проводив канікули то у батьків мами в Осові, то у батьків тата у Грицьках. Я спостерігав, як активно працювали сільські заклади культури. Потужний розвиток сільської культури у ті часи давав можливість проявляти себе багатьом жителям наших сіл. А щодо виступів на сцені, то колись я відвідував гурток декламаторів, який вела талановита Ніна Кіндратівна Лясковець. Ця творча жінка зробила великий внесок у розвиток сценічного мистецтва Дубровиччини.

Пригадую: мені шість років, я виходжу розказувати свій перший вірш на велику сцену у будинку культури. Багато глядачів, я дивлюся в зал, не збився, все пройшло на «ура» і от звідси також початок любові до сцени.

Зараз ви особисто виступаєте ведучим багатьох заходів. Найбільш непросто, як на мене, було проводити церемонії прощання з нашими полеглими земляками.

Звичайно, все проходить через душу. У таких випадках плаче серце кожного, хто розуміє біль втрати. Бувало, що сльози з’являлися не тільки в душі, а й в очах. Це особливі моменти для мене, для громади, для України, коли проводжаємо останньою земною дорогою цвіт нації.

Загалом кожен концерт чи інший творчий захід – це великий пласт роботи для його учасників. Зараз вже не так хвилююся за їх проведення, однак, коли захід закінчується, то, видихаєш спокійно. Адже проведення концерту – це сукупність багатьох факторів, як людських, так і технічних. Дуже важливо, коли артистів гарно сприймає публіка. Це надихає на нові творчі проєкти. Спасибі всім, хто цінує мистецтво, йде на концерти, хто із задоволенням бере участь у різних заходах.

Ми знаємо про Вашу плідну роботу на посаді директора будинку культури. Що мотивувало Вас знову йти на оголошений конкурс на цю посаду?

Передусім любов до справи, яку роблю разом зі своїми колегами. Хочеться продовжити творчі проєкти та примножити все напрацьоване у сфері культури нашої громади. Моя освіта, досвід роботи, організаційні та фахові навички дають можливість брати участь у такому конкурсі. Сформувалося і майбутнє бачення стратегії розвитку будинку культури, як основного осередку культури Дубровицької громади що забезпечує дозвілля та відпочинок жителів громади.

Олександре Володимировичу, пригадаймо історію Ваших творчих напрацювань на посаді директора. Що вдалося зробити за 5 років роботи?

За час мого керівництва, у тісній співпраці з відділом культури та туризму Дубровицької райдержадміністрації, було започатковано районний туристично-кулінарний фестиваль-конкурс «Дубова ложка», присвячений Всесвітньому дню туризму; районні мистецькі свята «Спас у Кураші» і «Великдень кличе на забави»; благодійні концерти «Діти для дітей» з метою збору коштів на лікування тяжкохворих дітей району; культурно-мистецькі заходи до Всеукраїнського дня вишиванки тощо. Я очолив народний аматорський чоловічий вокальний квартет «Мелодія», який за останні роки став одним із кращих серед народних аматорських колективів Рівненської області. Колектив неодноразово нагороджений грамотами, дипломами та подяками за участь у районних, обласних фестивалях та конкурсах. Ініціатором його створення була покійна Марія Пасько. Змінювався склад колективу через суб’єктивні причини. Але завжди співали й співають у «Мелодії» люди, віддані сцені. Відчуваємо любов глядачів і плануємо зробити творчий концерт.

Ми започаткували показ українських художніх фільмів патріотичного спрямування до великих державних свят та присвячених пам’ятним та визначним датам української історії. Проводили відеознімання та монтаж різноманітних культурно-масових заходів з подальшою публікацією в мережі інтернет. Було збільшено кількість платних послуг, які надає будинок культури.

Розкажіть, як змінилася матеріально-технічна база закладу?

Час не стоїть на місці. Заклади культури, і зокрема наш, вимагають нового оснащення. За час мого керівництва було зміцнено матеріально-технічну базу закладу, зокрема, придбано потужний комплект звукопідсилювальної апаратури, мікрофони, світлові прилади, дим-машину, сценічні костюми для народних аматорських колективів, що діють на базі Дубровицького будинку культури, нову оргтехніку та меблі. З метою енергоощадження, проведено повну заміну електроламп в закладі на енергоощадні; проведено заміну вікон і дверей у приміщенні будинку культури та кінотеатрі «Україна» на енергоощадні. Ми під’єдналися до швидкісного оптоволоконного інтернету. Для господарських потреб було  придбано багато господарських інструментів. Будинок культури – це великий творчий і господарський комплекс. Тут треба постійно дбати, аби зберегти його належним чином.

Творча робота – це головний показник Вашої діяльності…

Так, наші земляки заслуговують отримувати культурні послуги на високому творчому рівні. Ми докладаємо для цього максимум зусиль. На високому професійному рівні проводилися культурно-масові заходи, вечори, театральні постановки, мистецькі свята, творчі звіти колективів, свята для дітей та молоді, інші заходи.

Однією зі складових діючих успішної роботи мистецького закладу вважаю підтримку творчих колективів та створення нових, сучасних творчих об’єднань мистецьких напрямків. На сьогодні у закладі працює 9 клубних формувань, у яких займаються понад 100 дітей та молоді. П’ять колективів, що працюють на базі Дубровицького будинку культури, мають звання «народний». У грудні 2018 року почесне звання «народний» отримав фольклорний ансамбль «Намисто» (керівник Ірина Дубінець). У 2019 році на базі Дубровицького будинку культури створено вокально-інструментальний гурт «4+» під керівництвом Олега Анісімова.

За час своєї роботи я плідно співпрацював із громадськими організаціями, військовими підрозділами, освітніми закладами міста та району, бібліотекою, музичною школою, профспілками, спонсорами та меценатами, активними аматорами сцени, спорту, професійними творчими колективами. Ця робота була спільною з колективами Дубровицької районної державної адміністрації, районної та міської ради, відділу культури та туризму Дубровицької райдержадміністрації. Знання та досвід, отримані в процесі роботи, дали мені усвідомити, що найкраща професія для мене та, яка допомагає нести людям радість та духовне задоволення. Я переконаний, що мистецтво, у великій мірі формує національну свідомість, патріотизм, духовність, у людей різних соціальних, національних і вікових категорій.

За Вашими плечима керівника стоїть колектив.

Зрозуміло, що керівник несе відповідальність не лише за організацію роботи мистецького закладу, але й за безпеку і життя творчого і технічного персоналу.

Для забезпечення якісної діяльності закладу культури, одним із пріоритетних напрямків роботи керівника вважаю підтримання позитивного морально-психологічного клімату в колективі. Великою цінністю вважаю професійні знання своїх колег, практичний досвід, здатність визнавати та виправляти помилки. Усвідомлюю, що кожна людина – це індивідуальність зі своєрідним характером, світоглядом, проблемами та особистісним баченням. Тому зі свого боку усвідомлюю, що повага до цих особистісних якостей працівників має бути невіддільною рисою керівника.

Яким бачите розвиток свого закладу?

У моїх планах участь в інвестиційних програмах і проєктах щодо укріплення матеріально-технічної бази закладу, участь у творчих обмінних концертах тощо. Прагнемо створити у закладі різноманітні творчі колективи на усі смаки та уподобання, організовувати підвищення рівня майстерності як керівників колективів, так і учасників, шукати та розкривати здібності талановитих дітей та молоді у місті. Також одним із пріоритетних завдань вважаю запровадження у роботу закладу інтерактивних технологій та залучення для його розвитку додаткових коштів, що планую впровадити шляхом участі у грантових конкурсах та проєктах, налагодження конструктивної співпраці з депутатським корпусом та місцевими підприємцями.

Постійно підвищую свій професійний рівень, відвідую семінари, практикуми, вивчаю світовий досвід у сфері культури. Люблю та шаную свою роботу. Маю велике бажання працювати над закріпленням іміджу закладу не тільки, як центру культурного-дозвіллєвого життя громади, а й мистецького, просвітницького, творчо-експериментального, який відповідає вимогам і задовольнятиме потреби споживачів культурних послуг у сучасних реаліях життя. І дуже хотілося б покращення фінансування галузі культури. Дай Боже, щоб громада розвивалася і могла спрямовувати на це кошти.

Спілкувалася Люба КЛІМЧУК.