Зміни щодо порядку надання житлових субсидій з 1.05.2015 р.

У зв’язку з підвищенням цін і тарифів на газ і електроенергію  Урядом прийнято постанову КМУ „Про удосконалення порядку надання житлових субсидій”, якою з 01 травня 2015 року суттєво спрощено порядок призначення житлових субсидій.

Постановою передбачено: для призначення субсидії необхідно подати лише  два документи – заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Особам, які отримували житлову субсидію протягом опалювального періоду 2014/2015 років, субсидія у травні призначається без звернення, але, враховуючи підвищення цін і тарифів у квітні, – з квітня 2015 року. Для осіб, які не отримували субсидію в опалювальний період 2014/2015 років і звертаються у травні, субсидія розраховується на підставі відомостей про доходи, які зазначено у Декларації. Після отримання від Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду уточнених відомостей про доходи, розмір субсидії може бути переглянуто. У разі, коли в Декларації заявник не задекларував якийсь вид доходу, надання раніше призначеної субсидії припиняється, і сума субсидії має бути повернута ним за вимогою органу, що призначив субсидію, у подвійному розмірі.

Для призначення субсидії з 1.05.2015 р. - доходи враховуються за попередній календарний рік. Якщо серед зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є працездатні особи (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих навчальних закладах 1-4 рівня акредитації; осіб, призваних на строкову військову службу), середньомісячний дохід яких протягом періоду, за який визначається сукупний дохід, менший прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на цей період, в розрахунок субсидії за кожний місяць цього періоду включається місячний дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у відповідному періоді.

За бажанням громадян субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного (за шість місяців, що передують місяцю звернення) сукупного доходу осіб, у разі надання довідок про доходи цих осіб за вказаний період за формами, затвердженими Мінсоцполітики.

Для призначення субсидії враховуватимуться доходи без податку з доходів фізичних осіб: заробітна плата, пенсія, допомога (крім її частини, виплата якої здійснюється одноразово, зокрема, при народженні дитини), стипендія, грошове забезпечення, аліменти, виплати відповідно до умов цивільно-правового договору, доходи від підприємницької діяльності, здачі майна в оренду, від продажу майна та немайнових прав, сільськогосподарської продукції, дивіденди, проценти від розміщення депозитів тощо.

Заявник інформує управління соціального захисту протягом місяця про всі зміни: зміна складу осіб, які зареєстровані, їх соціального статусу, джерел доходу, перелік отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн. тощо.  Якщо від заявника надійшло повідомлення про зміни складу зареєстрованих осіб, переліку послуг субсидія перепризначається на підставі звернення особи на новий період, якщо надійшло повідомлення про зміни джерел доходу, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень, то така інформація враховується при призначенні субсидії на наступний період, після закінчення терміну діючої. 

Перелік виплат та допомог (стипендія, допомоги при народженні (усиновленні) дитини, до досягнення дитиною трирічного віку, по догляду за інвалідом I групи або особою, яка досягла 80-річного віку, за дитиною-інвалідом віком до 18 років, інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, допомоги по безробіттю, а також компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги), для отримувачів яких під час визначення сукупного доходу будуть враховуватися фактичні розміри допомог.

Якщо працездатна особа не має інших доходів, крім допомоги при народженні (усиновлені) дитини, вік якої від 3 до 6 років, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги малозабезпеченим сім’ям, і розмір такої допомоги менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, в дохід такої особи при призначенні субсидії враховується дохід на рівні прожиткового мінімум, встановлений для працездатних осіб.

Передбачено, що у разі якщо для опалення житлового приміщення одночасно використовується природний газ і електроенергія субсидія надаватиметься тільки на один вид палива.

До відома громадян: Заява та декларація на призначення субсидії, яка надійшла через поштове відділення, має бути заповнена чітко, без виправлень, згідно з надісланою інструкцією на одну особу, яка зареєстрована у житловому приміщенні і на яку відкрито особові рахунки у організаціях – надавачах послуг. Після заповнення всіх реквізитів – надіслати через поштове відділення або звернутися особисто після 1.05.2015 р. за адресою: 34100, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 14 А., отримати консультацію можна за телефоном 23453.

Управління соціального захисту населення

Деякі питання декларування майна, доходів,

витрат і зобов’язань фінансового характеру

Статтею 12 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон) передбачено, що суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Суб’єкти декларування обов’язок щорічного подання декларацій покладається на:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

- Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

- державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

- військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період стосовно їхньої підприємницької діяльності;

- судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

- особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;

- посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів;

- члени Центральної виборчої комісії;

- посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті;

Для вирішення питання, чи є особа посадовою, слід виходити із правозастосовної практики, відповідно до якої головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

При цьому Пленум Верховного Суду України у постанові від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» вказав, що організаційно-розпорядчими обов’язками є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

У той же час під адміністративно-господарськими обов’язками розуміються обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Тією ж постановою Пленуму Верховного Суду України передбачено, що особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов’язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов’язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки.

Щодо визначення поняття «юридична особа публічного права» інформуємо, що згідно з положенням частини другої статті 81 Цивільного кодексу України юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до частини другої статті 167 вказаного Кодексу держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Слід мати на увазі, що положеннями статей 11 та 12 передбачено подання декларації особами які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (посади, визначені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону) (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів), щодо яких проводиться спеціальна перевірка, а також особи, які претендують на зайняття посад юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої статті 4 Закону.

Змінами до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що набрали законної сили 9 червня 2013 року (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики») встановлено зобов’язання подання декларацій суб’єктами декларування при звільненні або іншим чином припиненні діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом року після цього.

Строки подання декларації

За загальним правилом декларація подається до 1 квітня наступного за звітним року.

Водночас, Законом передбачено винятки із вказаного правила для осіб, які не мають об’єктивної можливості дотриматися зазначеного строку або встановлення для них іншого строку зумовлено обставинами, за яких подається декларація.

Це стосується суб’єктів декларування, які:

1) не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою – подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня;

2) звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування – подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;

При цьому період, не охоплений раніше поданими деклараціями, необхідно розуміти як часовий проміжок, за який суб’єктами декларування декларація не подавалася в установленому Законом порядку, за місцем роботи чи служби.

3) звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування – подають декларацію протягом одного року за своїм останнім місцем роботи (служби).

При цьому обов’язок суб’єкта декларування, який звільнився або іншим чином припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію за минулий рік за формою і в порядку, визначеними Законом, не залежить від причини звільнення та подальшого місця працевлаштування.

Альона Яцута,

завідувач юридичного сектору апарату РДА.

Це мало хто помітив, та в Україні розпочався масовий майновий стриптиз. 

Ще до першого квітня кожен із понад як 300-тисячної армії державних службовців подав за місцем своєї роботи декларацію про власне майно, доходи та фінансові зобов’язання. І тепер в кадрових службах відомств лежать стоси даних про гроші бюрократів - від президента і до сільського голови.

За законом - органи влади до 1 травня мають розмістити відомості з тих декларацій у власних офіційних друкованих органах. Законом встановлена адміністративна відповідальність за неподання декларацій в розмірі до 25 неоподаткованих мінімумів. І це лише 425 грн. штрафу. Відповідальності за помилки в деклараціях наразі нема

Державний контроль ніби то й є, але він фактично не працює. Бо в держателів декларацій банально немає знань та повноважень перевіряти декларації. А окремого контрольного органу в Україні просто не існує.

І тому українські громадські активісти за підтримки Transparency International Україна розпочали національну кампанію із моніторингу вмісту майнових декларацій міністрів, губернаторів та мерів. А також усіх їх заступників. Перевіряти урядників будуть на відповідність реального стилю життя задекларованим статкам. 

Коли в хаті пахне паскою…

У страсний четвер про наближення світлого Воскресіння Христового нам нагадує духмяний аромат свіжоспеченого великоднього хліба, що долинає чи не з кожної домівки. Саме в цей день прийнято готувати головну страву свята ‒ паску, в яку господині вкладають не тільки свої кулінарні навики, бабусині поради, але й часточку душі. Адже, з давніх-давен, вважалося найважливішою подією Великодня ‒ спекти добру паску, бо за нею господині судили про долю всього сімейства. Кожна хлібина призначалася комусь із членів родини: чоловіку, доньці, сину, внуку чи внучці. І коли спечеться паска, дивились, якою вона вдалась: якщо висока та доладна, то гарне життя чекало того, кому вона призначалась, якщо ж кособока чи пригоріла, то судилась така й доля. Якщо збоку трошки надтрісне – на добро і багатство, зверху трісне – чекай протягом року біди, западеться – на хворобу в цьому році. Через це й до сьогодні збереглось шанобливе та сакральне ставлення до Великоднього хліба, приготування якого перетворюється на цілий ритуал зі своїми таємницями та секретами. Напередодні Пасхи ми звернулися до наших землячок із запитанням, яке місце посідає це свято у їхніх родинних традиціях та попросили поділитися рецептом своєї домашньої паски.

Валентину БАНЬКОВСЬКУ всі наші читачі знають як учасницю Майдану та активного громадського діяча. Але разом з тим пані Валя – щира християнка та вмілий кулінар. Отож, як вона сприймає Великдень:

«В Україні дзвони дзвонять, це у нас – великий день. Рум’яна паска – голова цього торжества, яке ми величаємо святом свят. Бо Великдень – найголовніше православне свято. Сама природа вказує на це, скидаючи пута зими, тож душу переповнює світла радість.

У ніч перед Великоднем ніколи не лягаю спати, старші кажуть: тоді все проспиш. Ввечері збираюся на всеношну. У красивому кошику – паска, крашанки, сало, м’ясо, сир.

Маю дві внучечки, тому й їм придбала на базарі дві невеличкі корзиночки, прикрашені гарними патріотичними стрічечками - нехай змалку привчаються до сімейних традицій. До слова, цьогорічний вибір пасхальних кошиків вражав різноманіттям. Справді, наш український народ славиться своїми вмільцями та вмінням.

У моїх рідних Бережках вважається, що коли гудуть пасхальні церковні дзвони, вся нечисть розбігається зі страху. Так хочеться, щоб цьогорічна Пасха таки розігнала усю ту непотріб, що зазіхає на вкраїнську землю. Думаю, я не єдина в своєму бажанні. Мабуть, найбільше цього дня люди проситимуть в Бога миру і бажатимуть один одному – миру.

Паску традиційно випікаю у четвер. Оскільки це не просто ритуальний хліб, а символ самого тіла Христового, до його виготовлення підходжу з особливою пошаною та натхненням. Завжди дотримуюсь трьох основних правил хлібопечення. По-перше, борошно має бути просіяним, аби збагатити його киснем. По-друге, важливо не запарити надто гарячим молоком дріжджі, інакше тісто не підійде. А третє – і основне, передусім налаштовуюся сама на позитив, очищаю думки та помисли, молитвою звертаюся до Бога, щоб паска гарною вдалася.

Невід’ємною частиною свята є крашанка, вірю, вона приносить кожному щастя, захищаючи від всього злого, зцілюючи від хвороб. Крашу яєчка традиційно в червоний колір. Бо ж вони символізують кров Христову. Намагаюся в цей момент бути на позитиві, ні в якому разі не сумувати, бо зникне любов та симпатія тих, кому їх даруєте. Шкаралупу крашанки мене змалку привчили не викидати, бо вона - до певної міри магічний оберіг від злих сил.

Існує велика кількість Великодніх забав. Найбільш нам відома – «битися» на крашанки, у нас, «На станції», це полюбляють і дорослі, і малі. А в Бережках, «На Слободі», побутує така забава, як «викочування крашанки». Той, хто тримає шапку, витягує крашанки одну за одною. Це визначає почерговість гравців. Потім крашанки викладають по прямій на віддалі сантиметрів 20-25 між кожною. Учасник відходить на відстань метрів 15 і намагається викачати крашанку на периметр прямої саморобним шматяним м’ячем. Якщо цей м’яч потрапляє в якусь крашанку, то гравець в першу чергу забирає свою, а далі - ті, які викачав.

Серед інших народних звичаїв відомий ще один, що полягає в розкладанні вогнища на всю Великодню ніч. Вважається, що цим вогнем очищається повітря і звільняється земля від усіляких нечистот на добрий урожай. Цей вогонь є святим й мусить погаснути сам, ні в якому разі його не можна тушити. Попіл Великоднього вогнища теж є оберегом від чорної сили.

Давайте на Великдень вдягнемо вишиті сорочки. Адже це величне, весняне свято, коли розпускаються вербові котики, сміється і радіє дітвора, отримавши подарунки та смаколики від дорослих. Повсюди звучить радісне та невмируще: «Христос Воскрес! Воістинну Воскрес!».

Паска від Валентини Баньковської:

Для тіста: 1 л молока, 10 яєць, 1 пачка маргарину, 100 г дріжджів, 1 склянка олії, 3 склянки цукру, 200 г ізюму, 2.5 кг борошна.

Для глазурі: 2 білки, 200 г цукру.

У ледь тепленькому молоці розвести дріжджі, додати розтоплений маргарин, яйця, цукор, борошно і збити міксером, щоб тісто було, як на густі оладки. Залишити на 1.5-2 години, весь час підбиваючи.

Потім додати олію, ізюм, решту борошна, ще раз вимісити протягом 10-15 хвилин, щоб тісто відставало від рук. Залишити на 1.5-2 години у теплому місці, щоб підійшло.

Підготувати форми, змастити холодним смальцем. Тісто розкласти у форми і залишити на 15-20 хвилин, щоб ще раз підійшло.

Випікати 1 годину на середньому вогні. На перших хвилинах духовку не відкривати.

Паску дістати з духовки, обережно вийняти з форми, змастити збитими з цукром білками.

Паска сирна

8 яєць, 1 кг сиру перекрутити на м’ясорубку, 1 пачка ваніліну, 10 г масла, 1 столова ложка крохмалю, 3 столові ложки манки, 1 склянка цукру, трошки солі, додати ізюм.

Змащуємо форму й посипаємо манкою. Заливаємо тісто й випікаємо до готовності. Даємо схолонути, щоб не осіло. Розтираємо шоколад і поливаємо зверху.

А ось Іванна Мельник тільки починає реалізовувати себе як справжня господиня, адже лише півроку тому вийшла заміж. Незважаючи на це, паску уже другий рік готує сама. «Моя бабуся мені з дитинства говорила, що кожна жінка, яка себе поважає, повинна власноруч пекти паску, інакше, яка то господиня. А я ж себе поважаю», ‒ з посмішкою говорить дівчина.

«Звісно, для мене, як християнки, Великдень ‒ одне з найбільших свят у році. Свято своєрідного духовного оновлення. Щоправда мене зараз дивує ставлення людей до Пасхи. Адже, більшість віддає всі свої сили на готування їжі та прибирання дому, а не на підготовку своєї душі до Воскресіння Христового. Хтось чекає свята через те, що закінчиться піст, хтось через те, що буде можливість кілька днів відпочити, хтось ‒ через зустріч з родичами. Це, звісно, теж треба, але Ісус нам не приніс їжу чи відпочинок, він приніс нам самого себе. Так мене вчили в моїй родині, через це дотримання посту та сповідання перед святом для мене є обов’язковим. Щодо традицій, то кожного року з мамою ходила на нічну службу, цьогоріч, напевне, піду з чоловіком. Також своєрідною традицією для мене є відвідини всіх моїх похресників з паскою, яйцями та подарунками. А маю їх аж 5».

Всі свої навики та вміння Іванна отримала в спадок від бабусі. Однак, її традиційним рецептом користується рідко, відаючи перевагу експериментам. Наприклад, того року вона робила заварну паску. «Натрапила на цей рецепт випадково в Інтернеті. Вийшло досить непогано. До того ж ця паска не черствіла більше тижня».

Для тіста: 1,8 кг борошна, 4 склянки молока, 2 пачки (20 г) сухих дріжджів,  400 г масла, 2 склянки цукру, 8 жовтків, ванілін, родзинки.

Для прикраси: білки, цукор, сік лимона, цукати або кольорова посипка.

Молоко довести до кипіння, покласти в нього половину масла і розтопити. Всипати туди 300 г борошна, інтенсивно збиваючи вінчиком, щоб не було грудочок. Замісити тісто, не знімаючи з плити, при цьому добре стежити, щоб воно не присмажилось. Окремо в молоці розвести дріжджі, які влити в злегка охолоджене тісто. Накрити кришкою або змоченим рушником і поставити в тепле місце для підйому.

Відокремити жовтки від білків. Жовтки розтерти з цукром до білого кольору. Родзинки перебрати, промити та замочити. Іванна замочує їх в 100 мл коньяку. Говорить, що випічка з використанням спиртних напоїв довше не черствіє.

Коли опара піднялась, поступово вводити в неї решту продуктів і не забувати про найважливіше правило при замішуванні тіста для паски - як можна більше перемішувати. Спочатку влити жовтки з цукром, перемішати. Додати родзинки та розм’якшене масло. Потім додати решту борошна і знову ж добре перемішати. Тісто має відставати від рук, тримати форму кулі і в той же час не бути дуже крутим. Вимішене тісто накрити й поставити в тепле місце на підйом.

Форми для випічки вкрити промасленим пекарським папером і наповнити їх тістом приблизно на 1/3. Заповнені форми поставити в духовку, включену на 50° С для підйому. Таким чином, тісто піднімається тричі.

Після того, як паски піднялись у формах, включити духовку на 200° С і випікати на нижньому рівні духовки. Щоб паски добре пропеклися, можна накрити їх зверху фольгою.

Для помадки збити білок, поступово додаючи в нього цукор. Має вийти дуже густа і пишна помадка. Додати кілька крапель лимонного соку.

Готові паски обмазати помадкою повністю ‒ і боки, і верх. Обмазані таким чином пасочки добре зберігаються і довго не черствіють. Нанести прикраси.

Коровайниця Надія Григорівна СИДОРИШИНА відома чи не всьому Дубровицькому району. Адже ось уже другий десяток років вона пече весільний хліб, віддаючи цій справі всю свою душу та старання. Тому й має багато клієнтів, які цінують її короваї, в першу чергу, за домашній смак. Надія Григорівна пече на замовлення ще й паски. Отож, ми поцікавилися її рецептом, як в людини з величезним досвідом.

«На 17 пасок я беру 3 літри молока, 2 кілограми цукру, 18 пачок ваніліну, 15 яєць (збиваю білки та жовтки окремо), 200 грам дріжджів та півкілограма масла. Ніколи не солю ні коровай, ні паску. Бо сіль дуже змінює смак. Вимішую тісто півгодини, бо якщо більше місиш, воно забивається. За 10 хвилин до закінчення вливаю 100 грам олії, але поступово. Трохи додам олії, вимішаю, потім знов додаю…». Головне, каже коровайниця, поводитись з тістом як з живим. Воно не любить зайвих рухів, протягів, крику та гаму. А ще обов’язково перед випіканням паски потрібно три рази її перехрестити, щоб добрі сили допомогли гарно піднятися та випектись. Прикрашає великодній хліб Надія Григорівна власноруч виробленими квітками, колосками та візерунками.

Наша землячка, а нині киянка, Наталка Позняк-Хоменко відома загалу як журналіст та поетеса, котра духовною пуповиною й досі нерозривно зв’язана з ріднокраєм. Вона частий гість рідного міста. Частенько приурочує цьому саме пасхальні дні. Тож було цікаво почути Наталчині міркування з приводу цього світлого християнського свята: «Для мене паска з дитинства була якимось священнодійством. У мами була велика піч, тож і пасок пеклося багато. Мама давала туди 3 літри молока, 30 яєць, до кілограма масла, тож паски виходили важкими і пахучими, як кекси. Вони могли лежати і не зачерствіти до місяця. Мама казала, що у справжній пасці має бути чотири інгридієнти: борошно, як основа харчування, яйця, як символ початку життя, масло, як знак сонця, і молоко, як найперший харч у житті. А все решта - за смаком і фантазією.

В дитинстві для мене основне було не смак паски, а сам ритуал її випікання. Мама вставала раненько, тільки сходило сонце, щоб розчинити опару. Звечора топилася грубка, щоб у хаті було тепло, і це вже було сигналом, що ось-ось почнеться. Зазвичай я прокидалася, коли тісто було замішане і уже стояло в куточку, таємниче накрите чистим рушником - підходило. Я любила крадькома зазирнути під рушник і вщипнути того тіста - яким воно було смачним! Мама сварилася, але після того, як усі пасочки рядочками сиділи у наперед підготованих алюмінієвих кастрюльках (вони збиралися по родичах-милися-чистилися задовго до цього), почесне право обібрати рештки тіста з миски належало мені. Це була винагорода за цілоденне чекання. А ще я любила «вишкребки» - це тісто, яке не входило до кастрюльок-формочок, тому пеклося окремо, як булочки, і його мама з бабусею дозволяли їсти, не чекаючи неділі.

А от власну першу паску я спекла кілька років тому - коли перебралися у власну хату. З того часу кожного року перед Великоднем у хаті має побувати дух свіжоспеченої паски. Обов’язково перед випіканням одягаю вишиванку, весь процес починається з молитви. Місити мені завжди допомагають діти - хоч трішки потикатися кулачками туди вони просто зобов’язані.

Рецепт маминої паски я трішки спростила, але все одно виходить смачно і багато. Трішки осучаснила, бо пекти доводиться не в печі. а в духовці газової плити, тому печу в кілька заходів.

Зазвичай на 200 г дріжджів беру 20 яєць (десять білків і 20 жовтків), 1 л молока, 0,5 кг масла (можна частково замінити маргарином та олією), 0,5 кг цукру, родзинки, сіль, ваніль тощо - за смаком. На все це іде десь кг 2 борошна. Розчиняю тісто - в кастрюлю до теплого молока додаю 100 г цукру, склянку борошна і подрібнені дріжджі і ставлю в тепле місце бродити. В цей час просіюю борошно, розтираю жовтки з цукром (200 г) і збиваю білки з цукром (200 г). На водяній бані розпускаю масло. Коли опара зійде, вливаю жовтки, білки і опару в борошно (туди ж - сіль і ваніль) і починаю місити. Десь за півгодинки, коли тісто починає відлипати від рук, починаю підливати масло, поступово вимішуючи. І так - іще з годинку, доки весь жир не вбереться. Люблю з жиру давати половину масла-маргарину, половину - олії. На завершення - додати промиті і виваляні в борошні родзинки, ще раз вимісити - і хай підходить. До речі, якщо надто жваво піднімається - можу кілька разів ще «потовкти». А як гарно зійде - розкладаємо по формочках, даємо ще зійти, мастимо яєчком - і в піч. Смачного».

Лариса ШЕРЕМЕТА, головний санітарний лікар району, за родом своєї діяльності, – строга і принципова людина, зайнятий керівник. А в побуті – мила та привітна жінка. Народилася вона на Сумщині, де Пасхальні традиції не такі міцні та усталені, як у нас. Але вже рівно чверть віку працює та мешкає на Дубровиччині. Тож цікаво було почути її думку з приводу торжества Воскресіння Христового:

«Що є для мене величне свято – Світле Христове Воскресіння? Сама себе запитала та замислилася. Емоції переповнюють душу, яка бринить радістю в передчутті неймовірного. Особливо хвилюючим є це відчуття для мене саме в цьому році, бо до цієї неймовірної радості мені довелося йти таких довгих та водночас таких швидкоплинних двадцять п’ять років.

Моє життя поділено на дві половини. В першій половині велич свята Воскресіння Господнього була відсутня, бо народилася у великому індустріальному місті, де було все, окрім Бога. На той час у радянському суспільстві було зроблено все, щоб втовкмачити людям, що віра в Бога є мракобіссям, і саме в цій системі народилися та виховувалися мої дідусі, бабусі та батьки. Замість недільних та церковних свят були свята, які виринули нізвідки і так само у нікуди мусять відійти, бо та радість, яка начебто їх супроводжувала, була сумнівною, і це розумієш лише тоді, коли відчуєш справжню радість і коли тобі є з чим порівнювати.

В моєму дитинстві та юності саме на Світле Христове Воскресіння завжди радянська система влаштовувала великі грандіозні «суботніки» на честь дня народження «вождя всіх народів». Ми, школярі, збирали металобрухт, макулатуру, наводили лад на подвір’ї біля школи. Дорослі йшли піднесено на виробництво, де також прибирали територію, звільняючи її від сміття. Всі діяли за вказівкою партії, яка вважала себе рульовою. Тільки життя показало, що «рулила» не в той бік, нав’язувала не ті ідеали… І не той «вождь» є «вождем» всіх народів, бо все, що будувалося стільки років,розсипалося, як пісок, залишивши після себе лише гіркі спомини.

Але зрозуміла я все це, потрапивши рівно двадцять п’ять років тому на дубровицьку землю. Ввесь цей час я йшла до себе, того істинного мого «я», до істинної радості, яка наповнює душу, мов та вода, про яку Ісус Христос сказав зустрівшись з самарянкою, «хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне».

Саме на дубровицькій землі за всі ці роки до мене прийшло усвідомлення мети мого життя на землі – навчитися любити – любити Бога, любити людей, любити себе, любити все, що оточує, і кожну мить життя бачити прояв Божої Волі і радіти тою радістю, якою радіють діти, і яка є в кожному з нас. Адже радість дитини – вона нікуди не поділася, вона повсякчас перебуває десь далеко в глибині серця. Ми прийшли з цією радістю на цей світ, на цю землю, але нам всіляко «допомагають» її забути. Тож істинне наше завдання не звинувачувати когось в невдачах чи негараздах, а вирватися з цього зачарованого кола, пам’ятати, що незважаючи на зовнішній вигляд, ...ми ті ж діти! Нам лише варто навчитися заново любити та радіти і допомагати в цьому іншим людям. Просити у Господа, щоб навчив нас бачити цей світ Його очима, слухати цей світ Його вухами, розуміти цей світ Його розумом. Любити Його любов’ю. Тою Любов’ю, «яка довго терпить, милосердствує, не заздрить, не величається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить. Вірить у все, сподівається всього, усе терпить, ніколи не перестає». Ми ж бо прийшли з любові і в любов підемо! Прийшли в це світ плачучи, але в радість нашого народження для наших рідних, а повинні піти з цього світу з радістю в серці, бо йдемо й повертаємося до свого єдиного Батька-Творця.

В день, коли беруся пекти паску, зазвичай встаю вдосвіта, обов’язково вдягаю світле вбрання, день починаю з вичитування вранішніх молитов, звечора готую все необхідне для замісу тіста, щоб всі складові були кімнатної температури. Коли починаю замішувати тісто та під час замісу обов’язково проказую молитви «Отче наш...» та «Богородице-Діво, радуйся...». В домівці під час замісу та підходу тіста обов’язково дотримуємося тиші, навіть розмовляємо упівголоса. В день, коли печуться паски, обов’язково повинно бути світло та радісно на душі, а цей стан для мене можливий лише за умови, розуміння значення посту та його дотримання, яке полягає не тільки в утриманні від певної їжі упродовж 40 днів, а і в утриманні від розваг, більш уважному ставленні до своїх думок, загалом ставленні до подій та людей; час роздумів, намагання не пропускати церковні богослужіння (кожне з яких має своє значення, що дуже важливу для душі). Головним для мене є в дні Великого посту просити у Бога, щоб навчив мене прощати та з розумінням ставитися до всіх людей, навчитися не засуджувати, розуміти, що кожна людина – унікальна і йде своїм шляхом, до якого треба ставитися з повагою, а ще – це чудовий час навчитися любові. Зазвичай намагаюся до початку страсного тижня висповідатися та запричаститися. Все це налаштовує душу на мажорний лад та наповнює радістю, і от з цією радістю приступаю до виготовлення пасок, а готую за своїм перевіреним рецептом. Він не дістався мені у спадок, а колись давно його просто уподобала, і він мене не підводить. Для моєї паски потрібне наступне: 0,5 літра молока, 7 жовтків, 140 г маргарину, 40 г масла, 300 г цукру, десертна ложка коньяку, 80 г дріжджів (обов’язково свіжих), 150 г ізюму, 2 пакетики ванільного цукру, за бажанням цедру лимона, борошно - до 1 кг.

Приготування: обов’язково просіяти тричі борошно, для опари молоко нагріти до 40 градусів, додати десертну ложку цукру, борошно - до консистенції оладок, ретельно розмішати, поставили в тепле місце та дати підійти до години. Орієнтуюся – готова, коли підійде та трішки осяде. Жовтки розтираємо з цукром до білого кольору, додаємо коньяк та ванільний цукор, вливаємо в опару. Розтоплюємо та охолоджуємо масло та маргарин, так само вводимо в опару. Починаємо вимішувати, поступово додаючи борошно. Вимішуємо біля півгодини, намагаючись не робити тісто тугим, потім ставимо в тепле місце, накривши білою серветкою. Коли гарно підійде, додаємо ізюм, попередньо промитий, замочений та обсушений, та цедру лимона. Обминаємо та знову ставимо для підйому. Форми обмазуємо маслом, обсипаємо сухарями, заповнюємо тістом на 1/3. Духовку нагріваємо до 50 градусів, та вставляємо форми з тістом, дверцята духовки не закриваємо, даємо тісту підійти. Потім закриваємо дверцята та доводимо температуру до 200 градусів, хвилин через 15 температуру знижуємо до 180 градусів. Готовність перевіряємо дерев’яною шпажкою. Коли вийняли, обов’язково кладемо на бік, перевертаючи декілька разів. Прикрашаю збитими з цукром білками та пасхальною різнокольоровою посипкою.

Отож, поспілкувавшись з господинями, розуміємо, що кожна з них має свої хитрощі в приготуванні ідеальної паски. До їхнього списку хочемо додати ще кілька порад, які обов’язково стануть в пригоді:

Всі продукти, які ви збираєтеся використовувати для приготування пасок, обов’язково повинні бути хорошої якості та першої свіжості.

Тісто для пасок не повинно бути рідким, але і не повинно бути густим, інакше паски або розпливуться під час випікання, або швидко зачерствіють. Дуже важливо дотриматися  «золотої середини», тісто повинно вийти повітряним.

Перед випіканням в середину паски можна вставити довгу дерев’яну паличку – тоді тісто підніматиметься, чіпляючись за паличку, і паска вийде рівною.

Щоб скоринка вийшла засмаженою і не жорсткою, перед випіканням змастіть верхівку паски яєчним жовтком, збитим зі столовою ложкою води.

Випікати паску рекомендується в зволоженій духовці, для цього перед випіканням в нижню частину духовки поставте стакан або миску з водою.

Приблизний час випікання паски: масою менше 1 кг випікайте 30 хвилин; паску, масою 1 кг – 45 хвилин; масою 1,5 кг – 1 годину; масою 2 кг – 1,5 години.

Якщо під час випікання паска починає зверху пригоряти, прикрийте її сухим папером або фольгою, змазаною олією.

Щоб глазур не потріскалася, прикрашайте нею як слід остиглі паски.

В районі пораненим бійцям АТО

зібрали 26 943 гривні

Другого квітня в Дубровиці пройшла низка благодійних ярмарків, організованих фондом «РУЄВИТ» з метою збору коштів на лікування поранених у зоні АТО. В дійстві взяли участь всі школи району та центр позашкільної освіти. В цілому, загальна сума освітянських пожертв становить 20 688 грн., однак гроші з навчальних закладів ще досі підвозять. Зокрема,  учні та вчителі Сварицевицької ЗОШ зібрали 1357 грн., Людинської ‒ 600 грн., Туменської ‒ 500 грн., Крупівської  ‒ 1000 грн., Зеленської ‒ 310 грн., Мочулищенської  ‒ 500 грн., Висоцької ‒ 600 грн., Селецької  ‒ 562,40 грн., Велюнської ‒ 350 грн., Будимлянської  ‒ 1402 грн., В. Черемельської ‒ 370 грн., Колківської ‒ 486 грн., Жаденьської  ‒ 300 грн., Лютинської  ‒ 342 грн., В. Озерської ‒ 800 грн., Берестівської ‒ 387 грн., Миляцької ‒ 900 грн., Бережківської ЗОШ ‒ 773 грн., Вербівської ‒ 600 грн., Перебродівської ‒ 520 грн. Колектив міської школи №1 передав пораненим бійцям 905 грн., школи №2 ‒ 1695 грн., НВК «Ліцей-школа І-ІІ ст.» ‒ 4675 грн. Центр позашкільної освіти зібрав 754 грн.

Не залишились осторонь благодійної акції й жителі та гості Дубровиці. На потреби військових серед них було зібрано 6255 грн.

Волонтери фонду висловлюють щиру вдячність усім небайдужим. Особливо дякують Ніні Іванівні Стасюк та директорам шкіл,які активно допомагали в організації акції, а також усім тим перехожим, хто у важку хвилину матеріально підтримав хлопців.

Всі гроші будуть передані бійцю батальйону «Горинь» Андрію Смердову на протезування кульшового суглобу, що коштує 184 тис. Тисячу гривень виділено також на лікування нашого земляка Валентина Журавльова, теж бійця батальйону «Горинь». На жаль, нам стало відомо, що Валентина так і не вдалося врятувати. Боєць помер у Львівському військовому госпіталі.

* Вирішували колегіально

ПРО ЗЕМЛЮ, ТУБЕРКУЛЬОЗ, ТЕПЛО ТА ВОДУ

Після досить тривалої перерви відновив роботу колегіальний дорадчий орган при голові райдержадміністрації. На його недавньому засіданні, де було розглянуто три найбільш важливі на даний момент питання, Сергій Киркевич представив оновлений склад колегії.

А саме зібрання, з огляду на таку тривалу колегіальну паузу,  видалося досить продуктивним й навіть до певної міри пізнавальним.

Про роботу управління Держземагенства у районі щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин інформував начальник управління Віктор Красько. Одним із пріоритетів в роботі територіальних органів Держземагентства є наповнення бази даних загальноукраїнського програмно-апаратного комплексу інформаційної (автоматизованої) системи державного земельного кадастру. Сьогодні функції державних кадастрових реєстраторів в районі виконують 3 спеціалісти, що дозволяє своєчасно та без черг проводити прийом громадян та надавати послуги з державної реєстрації земельних ділянок. Протягом 2014 року прийнято від фізичних та юридичних осіб 1755 заяв. За цей період в районі зареєстровано 1350 земельних ділянки та видано 340 витягів з Державного земельного кадастру. Підготовлено запитів про реєстрацію земельної ділянки для реєстраторів речових прав в кількості 151. Всі заяви на реєстрацію земельних ділянок та надання витягів опрацьовуються у встановлені терміни.

 Протягом 2014 року управлінням було внесено до фонду  887 документацій із землеустрою.

За минулий рік управлінням погоджено 722 технічні документації із землеустрою і 332 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та відповідно видано 332 висновки про їх погодження.

За 2014 рік управлінням видано 780 витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Щодо оформлення правовстановлюючих документів на землю державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями, на початок 2015 року ситуація виглядає наступним чином. На території району 98537,2 га земель перебуває в користуванні  державних та комунальних підприємств. Посвідчено  правовстановлюючими документами право користування земельними ділянками  на загальну площу 36129,2 га, не посвідчено - 62408 га. Зважаючи на те, що нещодавно газета публікувала детальний звіт заступника начальника управління з приводу багатьох аспектів роботи земельників, не будемо заглиблюватися надалі в повторення.

Зазначимо лише, що з початку земельних торгів на території району продано 148 земельних ділянок несільськогосподарського призначення та прав оренди на них для розвитку підприємницької діяльності загальною площею 71,3 га вартістю 3,08 млн. грн. У  2014 році в районі продано 10 земельних ділянок несільськогосподарського призначення на загальну площу 0,28 га та вартістю 71,8 тис.грн., у тому числі шляхом продажу на земельних торгах (аукціонах) 5 ділянок загальною площею 0,16 га на суму 39,5 тис. грн.

За кошти Державного бюджету у 2014 році проведено інвентаризацію сільськогосподарських земель державної власності (уточнення складу угідь, зокрема, визначення площ порушених земель внаслідок несанкціонованого видобування бурштину) за межами населених пунктів на території Берестівської, Мочулищенської, Лютинської сільських рад. Проте це не розв’язує проблем раціонального землекористування. Й з кожним роком ситуація лише погіршується, площі розорених бурштинокопанням земель вже набрали масштабних розмірів. Але це вже тема окремої розмови.

Про хід виконання районної цільової програми протидії захворюванню на туберкульоз йшлося у виступах заступника головного лікаря ЦРЛ Марії Ващишиної та головного лікаря ПМСД Вікторії Островець. Лікарі були одностайними у своїх словах: туберкульоз не втрачає актуальності й становить реальну загрозу для суспільства. На сьогодні число випадків захворювання на нього в районі дещо знизилося, проте зросла кількість важких запущених форм. Показник захворюваності все одно перевищує середньообласний й становить 60 випадків на 10 тис. населення, тоді як загалом по області ця цифра – 48.8. Найбільш неблагополучними у цьому плані залишаються Сварицевицька, Великоозерянська, Дубровицька дільниці. На жаль, доступні й дієві методи раннього виявлення чи профілактики не завжди дають бажаний результат, і причини цього лежать зовсім не у медичній площині. Бо скільки б медик не докладав зусиль, насамперед має бути зацікавленість самого пацієнта. А на туберкульоз хворіють здебільшого особи із так званих груп ризику. Тож медикам самотужки протидіяти такій підступній та небезпечній недузі не так вже й просто. Адже навіть за умов повного безкоштовного лікування носії мікобактерій інфекції не завжди поспішають до лікаря. А від обстежень часом відмовляються навідріз.

Чи можлива повна перемога над туберкульозом? Напевно, що так, якщо ми всі разом оголосимо недузі тотальну війну. Проте ж будь-яка війна потребує коштів. Наступаючи на туберкульоз, мусимо враховувати насамперед фінансову складову. Лікарі наголошують: ціни на елементарні лабораторні реагенти та плівку для ранньої діагностики туберкульозу невпинно ростуть. Тому маємо подбати хоча б про видатки на це. Бо ж недаремно вважається: вчасно поінформований – уже частково озброєний. Тож дорученням голови райдержадміністрації передбачено при внесенні змін до районного бюджету на поточний рік розглянути можливість виділення коштів на придбання туберкуліну, лабораторних витратних матеріалів для ранньої діагностики туберкульозу. Також наголошено на сприянні у своєчасній госпіталізації та регоспіталізації хворих, що зволікають або ухиляються від неї, в тому числі навіть примусово, якщо на це є рішення суду; сприяти у обстеженні осіб з груп ризику, особливо контактних; у забезпеченні дезінфікуючими засобами осередків бацилярного туберкульозу.

Про роботу підприємств житлово-комунального господарства звітували керівники КП «Теплосервіс» та КП «Міськводоканал». Обидва підприємства минулий рік закінчили зі збитками. Основна причина полягає в тарифах, що у зв’язку зі значним ростом складових виявилися занизькими. Серед тих чинників, що вплинули на негативний фінансовий стан «Теплосервісу» його керівник також назвав вимушений 38-денний простій підприємства у зв’язку з карантином в навчальних закладах та канікулами, повну відсутність обігових коштів та катастрофічну зношеність устаткування. Морально застарілі системи не дають рентабельно працювати й «Міськводоканалу». Обидва підприємства потерпають й від недобросовісних споживачів. Приміром, є такі, що заборгували за тепло по 10 тис. грн. Є подібні боржники у всіх комунальників. Певні доручення прозвучали й на адресу КП «Будинкоуправління». Зокрема, зважаючи на ситуацію в країні, йшлося про приведення до ладу захисних споруд та укриттів.

Отож доручення голови райдержадміністрації – провести наради з підприємствами ЖКГ щодо якісного надання послуг споживачам з аналізом їх собівартості; визначитися з конкретними заходами перспективи розвитку підприємств, забезпечуючи при цьому їх прибутковість.

Голова РДА Сергій Киркевич поставив за підсумками засідання колегії кілька першочергових завдань – щодо земель, то вони мають бути облікованими й давати певний зиск для громад, за якими закріплені, звертав увагу очільник району й на нарікання населення щодо роботи кадастрових служб; мають бути якомога повніше профінансовані протитуберкульозні профілактичні заходи, активізовано роз’яснювальну роботу серед населення про туберкульоз; комунальні послуги – якісні та максимально наближені до споживача. На думку голови РДА, слід вивчити можливість створення районного комунального підприємства з надання послуг у сфері ЖКГ у сільській місцевості.

Людмила РОДІНА.

ЖИТТЯ З МУЗИКОЮ СТАЄ

ПОВНІШИМ ТА ГАРНОНІЙНІШИМ

29 березня в Рівному відбувся огляд-конкурс серед окремих виконавців народних та ударних інструментів,  в якому взяли участь усі музичні школи області. Яскраво зарекомендували себе на ньому представники нашої музичної школи. Так, Юля Годунко, клас викладача В. Гурика, відома місцевим поціновувачам музичного мистецтва як учасниця ансамблю баяністів та сольна виконавиця на цьому інструменті, здобула на обласному конкурсі друге місце.

Так само був другим й Назар Пасько, учень сьомого класу, ксилофон, викладач О.В. Анісімов. Назар також улюбленець публіки як на шкільній, так і районній сценах. Тож таке визнання в області – його заслужена винагорода за старанність.

А учениця 2 класу, ксилофон, вищеназваного викладача, взагалі стала відкриттям обласного конкурсу. Своїм виконанням вона зірвала аплодисменти не лише глядачів, а й самого журі. Що взагалі є рідкістю для конкурсного процесу.

Розділяємо радість цих учнів та їх викладачів від такого успіху, дякуємо за високу професійну підготовку, виснажливі години занять, що вилилися у такі іскристі виступи. Зичимо й надалі нових творчих успіхів, того ж натхнення та наполегливості, невмирущої любові до інструмента та справжнього розуміння музики. Адже це робить життя повнішим та гармонійнішим.

Наталія ЯРМОШЕВИЧ,

заввідділом народно-духових інструментів.

ЧЕРГОВИЙ ПОВНИЙ ПШИК

Виявилася насправді «сенсація», оприлюднена днями сайтом «Моя земля – моє Полісся». З великою долею патетичності, притаманною цьому ресурсу, його автори вкотре ганьбили владу через …неменше-небільше «Антарктиду» в дошкільних закладах міста: «І ось новина дошкільні навчальні заклади міста відключенні від опалення. Прийшла знайома і каже: «Можна залишу сьогодні у Вас свою малечу, адже я на роботі і немає на кого залишити малюка. Садочки не гріються із 1 квітня, а весна у нас цьогоріч холодна. У садочку справжня Антарктида». У міністерстві повідомили, що відключення систем опалення у школах, дитячих садках і лікарнях буде проводиться за їх заявками. Хто наважився із керівників (якщо вірити міністерству) навчальних закладів подати таку заявку? Думаємо, що від них мало залежало. Слід нагадати, що в Україні опалювальний сезон починається, орієнтовно, з 15 жовтня і завершується 15 квітня. Однак, в залежності від погодних умов і необхідності подачі тепла, терміни початку і завершення опалювального сезону можуть зміщуватися. Ось і наші можновладці вирішили змістити, адже у нас на вулиці дуже «спекотно», а ми живемо у Еквадорі! Це вже друзі повний......».

На ділі ж виплило наступне: жоден з дитсадків від опалення досі не відключено. Це підтвердили усі завідувачки. Більше того, температурний режим у «Малятку» та «Теремку» взагалі навіть дещо підвищений. Трошки гірша ситуація з опаленням спостерігалася на початку квітня у «Світлячку», де з технічних причин інколи вранці температура опускалася на кілька позначок нижче нормативно рекомендованих 21 градуса. Це було пов’язано з певними неполадками у системі опалення, зараз вони повністю усунуті. Однак напрошується запитання, з якою метою розбурхувати  спільноту й заставляти її шукати кішку в темній кімнаті, особливо, якщо тої кішки там зовсім немає? Чомусь «поборники за справедливість» свідомо замовчують усі позитиви? Взяти хоча б ті ж дошкільні освітні заклади міста. А чому б не розповісти громаді, що з ініціативи адміністрації дитсадків та міської ради з першого квітня безкоштовно харчуються діти усіх учасників АТО? Чи це не вписується в загальну концепцію  вищеназваного сайту? То на чию користь така концепція служить, ви не замислювалися?..

 І до слова, перш ніж скептично розмірковувати, чи стали ми жити по-новому, мабуть, варто замислитися над тим, що зробив для цього ти сам. Зважимо окремо внесок кожного на благо України. А щодо критики: давайте врешті навчимося висловлювати її на конкретних прикладах, а не про все загалом й навмання. На обмані ж бо далеко не заїдеш…