Маленькі українці за кордоном. Про дитячі садочки
«Дубровицький
вісник» розповідав про враження біженців від навчання їх дітей у школах Європи.
Сьогодні – розповідь про європейські дитячі садочки.
Тимчасовий захист для українців в Європі дає право на
відвідування дитячих садочків дошкільнятами. Щоправда, не у всіх країнах ЄС є такі безплатні заклади.
Що дивує українських батьків у вихованні та догляді малюків за кордоном?
Через війну з України виїхали понад два мільйони дітей.
Найбільше – до Польщі. Багато українців також опинилися у Німеччині, Румунії,
Молдові, Угорщині, Словаччині та Чехії.
Діти, які поїхали з України через війну, можуть ходити до
державних шкіл і дитячих садочків за кордоном. Це передбачає тимчасовий захист,
який отримують українці в ЄС. Умови для відвідування садочків різні в
залежності від країни й форми власності.
До прикладу, в Ірландії дитячі
садочки завжди приватні й платні, година коштує приблизно 12 євро (380
гривень). Дубровичанка Оксана поїхала з двома дітками дошкільного віку до
Польщі. Жінка розповідає, що оселилась в маленькому польському селі, в якому є:
школа, дитячий клуб, два садочки (державний і приватний), великий дитячий
майданчик біля навчальних закладів, футбольне поле, тренажери й тенісний стіл.
Оксана пише, що її вразив не сам садочок, а те, що навіть
в маленьких селах і містах є необхідна для дітей інфраструктура. «Садочок дуже
приємний. Візуально простенький, але наповнений любов’ю та турботою до дітей. З
першого ж дня мої діти адаптувалися і
просяться туди. За бажанням є додаткові гуртки за оплату. Діти вчать правила
дорожнього руху, є екологічне виховання: вчать сортувати сміття. Водять дітей
кожен тиждень то в парк, то на коней подивитись, то ще кудись», – пише Оксана.
Щодо мінусів, які виділяє жінка: дітям дають багато солодощів. Дітей у садочку не
вкладають спати з трьох років, і майже кожного тижня у дітей є мінісвято: день
ведмедя, зайця, землі, сонця. «Я була з сином перші 3 дні в групі. У перший
день підійшла психологиня і запропонувала допомогу, якщо потрібно, – розповідає
Оксана. – Заняття змінюються кожні 30 хвилин. Діти постійно гуляють на вулиці.
Ходять в жилетках по місту, на майданчику є лазалки на деревах. Якщо принесли
шолом, можна лазити. В окремому залі проводять уроки музики, є заняття з
англійської мови й релігії. Якщо батьки не віддають дітей на ці заняття, то
хлопчики та дівчатка у цей час просто граються. За харчування потрібно платити,
обід коштує 4 злотих (близько 30 гривень).
А ось у Нідерландах із садочками складно, бо дорого. До
4-х років лише приватні заклади. П’ятиденний дитсадок для малечі обходиться
мінімум у 1500 євро на місяць. Але якщо батьки не можуть знайти роботу, то
держава може щось компенсувати. Проте тут перебуває малеча не з 8 до 18, як в
Україні, коли можна віддати дитину і спокійно йти на роботу. Більшість садочків
працює у Нідерландах по 4 години, 4 дні на тиждень. Це не зовсім зручно для батьків.
У державні садочки у Португалії важко попасти, але для
українців роблять виключення і беруть діток. Приватні садочки відрізняються в
залежності від доходу сім’ї. Мінімальна сума – 135 євро (приблизно 4000
гривень) за місяць, харчування входить до вартості. Треба докупити олівці,
папір і різні матеріали.
Садочки працюють з 8.30 до 17.30, за доплату можна
залишати дітей до 19.00 год. Діти снідають вдома, в садочку мають один обід і
перекус.
Розпорядок: зранку до початку занять дітки дивляться мультики,
далі займаються творчістю (підготовкою до школи), музикою, спортом, потім обід
та прогулянка.
Часто діток водять на концерти та в парки. Денного сну
немає. Коли діти чекають на своїх батьків ввечері, вони теж дивляться
мультфільми. Працівники садочка говорять португальською й англійською. Вони
пояснюють українським дітям все, як можуть: жестами, картинками, простими
словами. Жартують, що дітям не треба знати мову, щоб спілкуватися. Дітки добре
комунікують один з одним і швидко вчать мову. Маленькі українці дуже швидко
адаптуються до садочків у Португалії.
До Німеччини за понад місяць війни Росії проти України
емігрувало близько 300 тисяч українських переселенців. Більшість із них
переїхало до країни з дітьми. Саме тому німецька громадська організація ABLE e.V розповіла у своєму Instagram, як правильно оформити дитину до місцевого дитячого
садка та заощадити на оплаті.
У Німеччині існує три основних види дитячих садочків:
муніципальні, садочки від роботодавця, приватні. Не можна просто оформити дитину
до будь-якого садочка, який сподобався батькам. Існує певне правило: будівля
повинна знаходитися не більше, ніж за 5 км від місця проживання, а якщо дитині
потрібно використовувати громадський транспорт, щоб дістатися дитячого садка,
то на це повинно витрачатися не більше 30 хвилин.
Якщо нема грошей, то можна подати заяву в Управління
справ дітей і молоді на отримання ваучера на денний догляд за дитиною (Kita-Gutschein).
Ось деякі враження мами-українки від дитячого садочка в
Німеччині.
– На подвір’ї там немає відокремлених секторів
(майданчиків) для певної групи. Діти гасають, де завгодно. На подвір’ї
відбувається постійний «броунівський рух» дітей. У вестибюлі дитсадка стоять
різні дзвіночки. Щоб зібрати групу на обід, треба взяти дзвінок саме цієї групи
(діти знають звук) і довгенько потеленькати ним. Трохи часу – і дітлахи
позбігаються. Тільки-но заходиш у дитячий садочок, бачиш скарбничку, у яку
батьки кидають дрібні гроші на потреби закладу. Також одразу бачиш кавоварку
або чайник, щоб усі охочі могли випити гарячих напоїв та просто з вдячності
залишити пару євро. Звісно, «поборів» у німецьких дитсадочках немає, але скрізь
шукають можливості зібрати додаткові кошти на розвиток закладу освіти: печуть і
продають яблучні пироги чи вафлі, влаштовують мініярмарки дитячих поробок та й
просто виставляють на видних місцях «скарбнички». Німецькі батьки дуже
задоволені практикою, коли їхніх дітей у дитсадку фотографують у різні моменти,
а потім фото можна придбати за невеликий кошт.
Проте влаштувати дітей біженцям з України в дитячі
садочки Німеччині вкрай складно, особливо у великих містах. Зараз в окремих
садках почали створювати українські групи. Німеччина потребує вихователів для
цих дітей. Впевнена, що вони знайдуться.
Далі буде.
Підготувала Люба КЛІМЧУК.
Немає коментарів:
Дописати коментар