* Як це було

Втрата держави. Державність відновлено

(до 1022-ої річниці української державності. Саме так)

Нове свято. Що воно символізує?

На перший погляд може здатись, що тут щось не так, що це якась помилка. Ми вже звикли до того, що відзначаємо День незалежності 24 серпня (ц.р. 31-у річницю), а що це за свято 28 липня? Це не помилка. Це нове свято українців, воно має нагадати і символізувати, що українській державності – не 30, а понад тисячу років. Точкою відліку є початок заснування Київської Русі, а конкретніше рік заснування Києва – 862 рік.

Президентський Указ про запровадження Дня української державності

Свято державності. Згідно з Указом Президента, ми відзначатимемо у День хрещення Київської Русі-України  князем Володимиром Великим – державотворцем, який прийняттям у 988 році християнства засвідчив наш цивілізаційний демократичний вибір. Це ідея Президента Зеленського, який історично правдиво відновив нашу державність, а Верховна Рада України цю ідею підтримала і проголосувала «за» і сказала: «Так, цьому Дню бути!». Ми розуміємо, що День української державності відзначатиметься у воєнний час, тому масових заходів не буде. У майбутньому він стане неробочим днем. Під час воєнного стану додаткових вихідних на свята у нас не буде.

В чому полягала помилка, неправильність Акту проголошення української державності ВРУ (тоді УРСР) 24 серпня 1991 р.?

Якщо заглибитись в історію справжнього Дня державності України, то це не зовсім правильно. А в чому саме ця неправильність полягає? Річ в тому, що треба було ухвалити Акт відновлення державності, а не проголошення незалежності. Запитаєте чому? А тому, що наша державність, як вже було сказано, бере початок ще з часів Київської Русі. (Тепер путінська брехлива пропаганда каже, що Київської Русі не було, а була просто «якась невідома Русь»). І теперішня ВРУ вчинила правильно і справедливо з історичного погляду, що відновила українську державність.

А чи є підстави взагалі вважати Київську Русь реальною державою з погляду міжнародного права?

Так, є всі підстави вважати її державою з юридичного погляду. Для цього були всі державні атрибути/ознаки: кордони, визнані світом, представницькі делегації, які вели офіційні переговори з іншими державами, закони, суди, грошова валюта, державні символи – герб, прапор тощо. Щодо України як її державності і до самих українців як нації, то рахунок треба вести від найдавніших часів. Яка ми давня нація, яка давня Україна, яка давня наша державність! Слава Богу, що справедливість відновлена!

Втрати нашої державності

Другу державність ми втратили 1654 р. за часів Богдана Хмельницького, коли була укладена угода із зрадливою московією, і Україна опинялася в московському ярмі ще на 500 років. Звичайно, це була помилка гетьмана, він не хотів, щоб так сталося, він надіявся, що має союз з чесним, порядним царем (московські царі порядними ніколи не були), а, як виявилось, це був зрадник, брехун, ворог незалежної України, як і всі подальші правителі московії, аж до теперішнього брехуна і маніяка путіна. Є ще одна дата, що підходить для нашого національного свята – Дня державності України – це 22 січня 1918 року. Саме в цей день Українська центральна рада проголосила незалежність Української Народної Республіки. Проголошена держава, саме українська, функціонувала й кілька років боролася проти одвічного ворога України – більшовицької московії. Саме ті роки дали нам змогу відродити державність значно пізніше, у 1991-му.

Хтось тепер із нас, українців, може сказати, а чи можна і чи варто в час війни якось виправити цей історичний казус про проголошення/відновлення нашої державності?

Однозначну і історичну правильну відповідь на це питання дали Президент і ВРУ, як на мене, то я теж однозначно і історично правильно вважаю дату 28 липня 988 року Днем постання нашої державності. Керівництво держави, ВРУ навіть в час війни проявили політичну волю, державну мудрість, значимість державності і виправила цей історичний казус. Тепер ми, українці, не такі вже безрідні і новоявлені. сьогоднішні ми – давня-предавня нація, давня наша державність, ми повинні пам’ятати своє минуле, дату нашого хрещення і державотворення – 988 рік, і не повинні більше втратити своє майбутнє, свою державність.

Яка подальша робота має бути проведена в суспільстві щодо нового Дня нашої державності після перемоги у війні з московією?

Розумію, що після 31 року існування нинішньої держави (люди вже звикли до дати 24 серпня) потрібна буде широка інформованість суспільства всіма засобами ЗМІ про нову дату – 28 липня 988 року. Роз’яснення людям подій 988 і 1918 років, що означають ці роки (більшість людей чули про Київську Русь і Українську Центральну Раду, про Українську Народну Республіку, але не знають, що це вже були держави). Треба буде провести референдум щодо нової дати нашої державності і т.п. заходи. Всю цю і подібну роз’яснювальну роботу потрібно і варто буде проводити, і на референдумі люди проголосують за те, щоб Україна мала більш ніж 1000-літню державність. Я переконаний, що український народ, без сумніву, готовий у будь-який час проголосувати «за» і виправити цю історичну помилку, підтримати Президента і Верховну Раду України. А поки що наші Збройні Сили України захищають нашу державність, поборюють ворожу путінську орду і наближають свято Перемоги.

Слава ЗСУ! Слава Україні! Героям слава! Смерть клятим ворогам!

Михайло БОГОВИЧ, м. Дубровиця.