Працюють для земляків, для України

 

Минає два роки, як Руслан Володимирович Бовгиря очолив Дубровицьку лікарню. За цей час пройшли адміністративні зміни, з районного заклад став міським. Однак, лікуються тут пацієнти з трьох громад – Дубровицької, Миляцької, Висоцької. Тому на сьогодні для належного функціонування закладу важлива не лише підтримка з боку держави, а й з бюджетів громад. «Хотілося б, щоб питання лікарні вирішували ми спільно, – зазначає Руслан Володимирович, – адже все робимо для наших земляків, наших краян. Вкладати кошти у медичну галузь – це дбати про націю і її майбутнє. Наш колектив докладає всіх зусиль, щоб надавати землякам належну медичну допомогу. Сьогодні працюємо з надією на мир, на перемогу. Дякуємо Богові й ЗСУ, що наразі тут, на Дубровиччині, можемо належно дбати про здоров’я населення».

Нелегкими були для колективу Дубровицької лікарні останні роки роботи. Колектив швидко перелаштовувався на роботу під умови ковідної пандемії, медики робили все можливе, щоб рятувати життя жителів не лише Дубровиччини, а й сусідніх громад (інших районів). Було у швидкому темпі перепрофільовано, облаштовано додаткові кисневі точки, і надалі ведеться робота щодо встановлення кисневих станцій (трішки пригальмувала цей процес війна).

363 працівники трудяться у колективі головного медичного закладу Дубровиччини: з них – 56 лікарів, 144 медсестри, є молодший медичний персонал, лабораторія, господарський блок, водії, адміністративні працівники. Руслан Володимирович свою надійною помічницею називає заступника директора з медичної частини Наталію Григорівну Мединську. «Завжди разом з Наталією Григорівною приймаємо важливі рішення щодо роботи закладу, радимося, обговорюємо, є у нас спільна турбота про заклад, колектив і пацієнтів», – зазначає наш співрозмовник. Головний лікар додає, що ніби й непомітна на загал робота бухгалтерії, юрисконсульта, економіста, а без них – також важко уявити роботу єдиного організму – лікарні.

Руслан Володимирович, як і Наталія Григорівна пишаються роботою колег-лікарів, про яких часто чують позитивні відгуки від пацієнтів. Сьогодні у лікарні є спеціалісти усіх медичних напрямків, бракує лише ще одного фахівця-хірурга, є охочі проходити тут інтернатуру. Але організувати цей процес з подання медзакладу тепер непросто. Отож, тепер, коли шанований Вадим Чернюк у відпустці, допомогу нашим хворим надають тимчасово сарненські хірурги.

«Наші фахівці сьогодні отримують гідну заробітну плату. Не просто отримуємо, а заробляємо ці гроші. НСЗУ відшкодовує нам кошти за надані пацієнтам медичні послуги, ми оптимізували максимально нашу роботу, прораховуємо всі нюанси з метою заощадження коштів. На сьогодні важливо все. Ми переглянули наш колективний договір (дякую за роботу досвідченому голові профкому Михайлу Ромцю), - підкреслює Руслан Володимирович, - прописали моменти, які впливають на заробітну плату. Чим більше лікар приймає хворих, чим більше зусиль вкладає в роботу, тим вище оплачується його праця. Зрівнялівки бути у цьому плані не може. Пакети НЗСУ, попри війну, фінансуються повною мірою, тому оплата праці - наразі вчасна. Сподіваємося, що так буде і надалі».Війна тривожить усіх. У лікарні облаштовано резервні операційні та перев’язувальні у підвалі, на випадок, якщо буде потреба надавати допомогу у надзвичайних умовах. Зараз у медзаклад звертається й чимало військових. Їм надається належна медична допомога. Переселенці також з вдячністю сприймають допомогу дубровицьких медиків.

«Дуже хотілося б, щоб вирішилося питання з обіцяним для нас комп’ютерним томографом, – додає Руслан Володимирович, – сучасна медицина вимагає такої апаратури у медзакладі. Будемо сподіватися, що й це питання буде втілено у життя. Хочемо працювати для земляків. Вчимося і вдосконалюємося, адже лікар – це професія, яка потребує постійно нових знань. Сьогодні у нас все для діагностування і лікування хвороб. Колектив налаштований на роботу. Я вдячний своїй команді за професіоналізм, за згуртованість, за взаєморозуміння, за патріотизм. У нашому колективі нема випадкових людей. Для кожного робота - це покликання. Отож з нагоди свята я щиро зичу всім мирного неба, родинного щастя, і хай наша спільна справа на благо людей приносить результат для України та її майбутнього».

Люба КЛІМЧУК.

 

Передовою нашої лікарні безперечно вважається її приймальне відділення. Місце, яке мало не щодня бачить великі трагедії або ж дива зцілення. Весь потік стаціонарних хворих сходиться сюди. Тільки за поточний рік працівники відділення прийняли 2806 чоловік. персонал тут працює особливий – з підвищеним ступенем стресостійкості, особливим тактом та загостреним відчуттям милосердя. І перше враження від медичного закладу складається саме звідси. Приємно, що зустрічають нас привітні, висококваліфіковані та відповідальні працівники.

На фото – зміна приймального відділення (зліва направо): чергова медична сестра Вікторія Янковська; лікар приймального відділення Таміла Малюк; чергова медична сестра Надія Черпак; молодша медична сестра Тетяна Хомич.

 

До спеціалістів з цього відділення, а йдеться про отоларингологію з офтальмологічними ліжками, звертаються мешканці навіть з сусідніх районів. І діагнози, які ставлять наші лікарі, підтверджуються в найсучасніших клініках України. Адже обидва ескулапи з цього відділення постійно удосконалюють свої знання та навички, застосовують у лікуванні найновіші методики. Сюди б ще трохи сучасної апаратури, і у наших земляків зовсім відпала б потреба звертатися в профільні лікувальні заклади обласного центру. Навіть з наявним обладнанням наші медики творять дива.

На фото (зліва направо): завідуючий відділенням, лікар-отоларинолог Микола Новак; молодша медична сестра Віта Дудар; чергова медична сестра Ірина Твардовська; лікар-офтальмолог Сергій Маковецький.

 

Як важливе для людського організму серце, так для лікарні – терапевтичне відділення. Так само безперебійний ритм його роботи. Навіть в найдошкульніший час пандемії та перші дні війни це відділення не припиняло свого функціонування ні на мить. Можливо, тільки працювало тоді дещо з меншою інтенсивністю. Про кожного з працівників цього відділення можна писати окремий матеріал. Найкраще це зробили б, напевно, вдячні пацієнти, яким тут по-новому вселяють віру в життя. Адже лікуються тут здебільшого люди з хронічними недугами, життєва енергія яких напряму залежить від вміння та гуманності наших медиків. І Богу дякувати, у наших терапевтів цих якостей не бракує. 

На фото (зліва направо): медичні сестри Аня Полюхович, Людмила Салівонова, Ірина Хомич, лікарі Марія Ващишина, Ірина Ляшенко.

 

Колектив відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії на чолі з В’ячеславом Котяшем не раз повертав до життя найбезнадійніших пацієнтів. Швидкість у прийнятті рішень, глибокі знання анатомії та фізіології людського організму, точність та скрупульозність застосування лікарських засобів – це основні складові, що допомагають цим медикам у роботі.

На фото (зліва направо): анастезист і за сумісництвом багаторічний незмінний голова профспілкового комітету медичних працівників Михайло Ромець; молодша сестра медична Любов Рабешко; медична сестра Валентина Подик; старша медична сестра Ірина Гембицька та завідувач відділенням В’ячеслав Котяш.