СЕЛЯНИ – ЗОЛОТИЙ ФОНД УКРАЇНИ

День працівників сільського господарства України – це свято всіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання.

В цей день ми вшановуємо тих, хто, не покладаючи рук, працює у полі, чесною самовідданою працею творить найдорожче – хліб. Хто взяв на себе найважчу і найважливішу турботу – працювати на землі і годувати країну, примножувати її славу і добробут. Адже саме з маленького хлібного зернятка починається потужність і сила нашої держави.

Це свято традиційно підсумовує копітку працю аграріїв, завершує хліборобський рік, сповнений хвилюваннями і турботами про врожай.

В нашій пам’яті ще свіжі спогади, коли цей день на Дубровиччині святкували з нечуваним розмахом: організовували виставки-ярмарки сільськогосподарської продукції на вулицях міста, а чільне місце в святковій залі будинку культури займали запрошені ветерани праці, хлібороби, механізатори, тваринники, фермери, працівники сільського господарства – всі, хто своєю невтомною працею забезпечував розвиток сільського господарства району. На жаль, нині це вже тільки  ностальгічні спогади. Та й самих сільгоспгосподарств залишилося – на пальцях однієї руки злічиш.

Напередодні свята побувала у «Промені». Поспілкувалася з директором підприємства, заслуженим працівником сільського господарства Андрієм Куликом, тваринниками та механізаторами підприємства.

«Я з цими людьми провів кращі роки свого життя. Вони моя друга родина. Їхні турботи – це й мої турботи. Завжди намагаюся привітати своїх працівників з ювілеєм, іншою видатною подією в родині, підтримати в біді, обов’язково провести в останню путь, підставити плече їх родині в такий непростий час. Шкода, що наші колгоспні пенсіонери не можуть розкошувати на пенсії, поїхати десь відпочити. Але от дивлюся на своїх ветеранів-доярочок, вже восьмий десяток розміняли, але недуги обминають, Богу дякувати, ще пораються біля дому справно. І хоч це мене радує. Раніше щороку проводили ми в себе господарстві до професійного свята урочистості. Нині у зв’язку з такою непростою ситуацією через  ковід, вирішили обмежитися одними преміями працюючим та невеличкими подарунками пенсіонерам. Кожному з них вручимо продуктовий набір», – каже Андрій Євтухович.

«Важка робота у тваринників, що й казати. Встаєш вдосвіта, повертаєшся додому пізно. Але ми втягнулися, звикли до неї, не уявляємо себе на іншому місці. Та й де у селі знайдеш щось краще. А так і заробіток стабільно, причому досить пристойний. Та й виручать в разі потреби тільки на роботі. Особливо, якщо в родину прийде хвороба, то й з лікарнею домовляться, і з ліками допоможуть.

До того ж  можемо не турбуватися про обробіток своїх наділів – своїм працівникав та й іншим селянам в «Промені» їх зроблять механізовано, якісно й за зниженими цінами», – розказують доярки. Станом на листопад в «Промені» налічується понад 400 голів ВРХ, тож дівчатам є ще до чого прикласти руки. Очолює тваринницький підрозділ відомий на Дубровиччині фахівець В’ячеслав Васько.

«Колектив тракторної бригади у нас зараз невеличкий. Але кожен з працюючих викладається на повну. Всі спеціалісти-універсали, які легко можуть підмінити один одного. Тільки на найвищі оцінки заслуговують Юрій Коростель, Дмитро Буткевич, Олег Стельмах».

Самих механізаторів ми застали на пожнивному лані. Одразу після збирання урожаю його засіяли сидератами, то нині хлопці саме заорювали олійну редьку в грунт. «Наші площі всі оточені розпайованими ділянками, возити гній так далеко нераціально. Тому вже декілька років поспіль удобрюємо поля сидератами. Але цього року олійна редька вигнала така височезна, що плуг її просто не бере, мусимо попередньо скосити зелену масу, а вже потім заробити її в грунт. Звичайно, це додаткові витрати, але так отримуємо відмінне добриво під наступну культуру», –коментує Андрій Євтухович весь цикл робіт.

Каже, що й зараз невеличке їхнє господарство з тридцятьма працюючими сплатило за десять місяців поточного року вже більше 1500 тис. грн. податків. «Зараз на всіх усюдах стільки говорять про сприяння інвесторам, створення нових робочих місць. І це дуже правильно. Україні для розвитку потрібна потужна економіка. Але створюючи нові, вважаю, нерозумно подавлювати непомірними податковими зборами вже працюючі підприємства, дайте їм можливість якщо не наростити кадри, то бодай зберегти ті, що мають», – каже знаний аграрій.

А насамкінець просить ще раз привітати зі святом всіх колег та своїх працівників та пенсіонерів. «Вони золотий фонд України. Їхніми руками виробляються найцінніші життєві блага. Бо найдорожче на землі – не діамант, а хліб», – каже Андрій Кулик.

Людмила РОДІНА.

 

На фото: Людмила Салівонова, Олена Васько, Людмила Васько, Тетяна Деркач, Світлана Добринська.

 

 

закордонний заробітчанський рай обернувся на пекло

Оксана після закінчення інтернату неофіційно працювала різноробочою на приватних будівництвах.

Коли її цивільний чоловік втратив роботу, Оксана не стала йому дошкуляти й зайнялася пошуками приробітку.

Якось подруга познайомила її з жінкою на ім’я Юлія.

Нова знайома запропонувала їхати на заробітки до Москви. Буцімто вона сама так робить протягом кількох років, працює на ринку реалізатором і вже навіть спромоглася заробити на власну квартиру.

Оксану така пропозиція дуже зацікавила, відтак, порадившись із чоловіком, вона вирушила разом із новою подругою до Москви.

Коли вони вже перетнули кордон, Юлія повідомила, що ситуація дещо змінилася і треба буде працювати в ескорті й супроводжувати багатих клієнтів на різні заходи.

Оксана не наважилася відмовитися, оскільки грошей на зворотний квиток не було, ба більше – вона вже встигла заборгувати Юлії – взяла у неї 1000 гривень, щоб залишити чоловікові з дитиною.

У Москві дівчат зустрів приятель Юлії Дмитро, який відвіз їх на квартиру, після чого поїхав, замкнувши на ключ.

Ввечері з’явилася дівчина, яка назвалася Барбі. Вона повідомила, що дівчата працюватимуть повіями і радила не пручатися.

Невдовзі приїхали двоє чоловіків, побили дівчат та пригрозили, щоб ті й не думали втікати.

Оксана дуже сумувала за донькою, багато плакала, втратила сон, погано виглядала.

Коли в квартирі з’явилися дві інші дівчини, Оксана насмілилася просити відпустити її додому, запевняючи, що буде мовчати й не вимагатиме ніяких грошей, тільки на квиток.

Оскільки клієнти почали відмовлятися від неї, Барбі вдалося вмовити сутенера відпустити Оксану.

Поінформованість – єдина зброя проти потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

* * *

Павло (ми змінили ім’я щоб захистити приватність) працював конюхом у місцевому фермерському господарстві в Закарпатській області. Він сам утримував сім’ю з двох дітей та дружини.

Протягом трьох років у сім’ї було дуже скрутне фінансове становище.

Нещастя траплаляся одне за одним: дружина захворіла, великої шкоди господарству завдала повінь, в Павла також помер брат і потрібні були гроші на те, щоб привезти його тіло з-за кордону.

Знайомий запропонував Павлу стати донором органів і виставив на продаж в інтернеті його нирку.

За кілька місяців Павлу зателефонував чоловік Євген і запропонував ціну за нирку – 10 тис. доларів.

Павло спочатку відмовився, адже цієї суми було замало, але згодом, перебуваючи в уразливому стані, погодився на пропозицію.

Відповідно до інструкцій, наданих Євгеном, Павло прибув до однієї зі столичних клінік, щоб пройти обстеження (зробити аналіз крові та рентгенівські знімки), після чого повернувся додому.

Під час перебування в столиці Павло мав зустріч із незнайомим чоловіком, який погрожував розправою сім’ї Павла в разі, якщо чоловік повідомить правоохоронців про операцію.

Оскільки, трансплантація органів в Україні допускається близьким родичам та членам сім’ї (Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»), чоловік не міг заявити про погрози.

Згодом Євген зателефонував Павлу і наказав йому їхати до столиці і мати при собі закордонний паспорт.

Коли Павло прибув до столиці, його поселили у квартирі, а наступного дня чоловік вилетів до іншого міста за кордоном. Разом із Павлом летів хірург та анестезіолог із клініки, в якій він напередодні обстежувався.

Павлу зробили операцію, під час якої видалили нирку.

Через тиждень Павло повернувся в Україну.

Його ніхто не зустрів.

Павло зателефонував Євгену і запитав про гроші.

Євген наказав йому приїхати на відому квартиру.

Згодом туди приїхав Євген і привіз 6 тис. доларів, що на 4 тис. доларів менше обіцяного.

Павло повернувся додому, згодом його фізичний стан значно погіршився, й він звернувся до місцевої лікарні по допомогу.

Йдучи на такий серйозний крок – як вилучення органів, ви можете врятувати життя іншій людині, заробити необхідні гроші, але й можете втратити своє здоров’я та бути обманутим шахраями.

Перевіряйте посередників та лікарні! Будьте пильними, адже справа стосується Вашого життя!

* * *

Ольга проживала разом зі своєю восьмирічною донькою. Вона мала роботу, проте з малою зарплатою, якої не вистачало на потреби жінки та доньки.

Знайома Ольги порекомендувала своїх друзів, які у свою чергу запропонували їй роботу в Польщі.

Один з них сказав, що вона буде збирати там пожертви для благодійної діяльності, і що у Польщі це – легально.

Він запропонував зарплату у 550 доларів, безкоштовне житло, їжу та одяг, а також пообіцяв, що робота буде нескладною, а відтак – вона може взяти доньку із собою.

Скрутне матеріальне становище та відсутність підтримки з боку близьких змусили жінку прийняти складне рішення.

Їй підготували усі документи, оформили візи та оплатили проїзд до Польщі.

По приїзді «роботодавець» пояснив Ользі, яка приїхала туди зі своєю донькою, що насправді вона буде робити – жебракувати зі своєю дитиною для того, щоб виплачувати борг та відшкодовувати гроші за житло та їжу.

Ольга була змушена працювати з донькою.

Хазяїн перевозив жінку з міста до міста.

Коли вона відмовилася працювати, їх обох побили, а доньку забрала дружина хазяїна.

Після цього Ользі не дозволяли бачитися з дитиною. Експлуататори нічого їй не платили.

Ольга вимагала зустрічі зі своєю донькою, але їй відмовляли.

Хазяї віддали дівчинку іншій жінці, яка використовувала її для жебракування.

Одного разу їх зупинила поліція для перевірки документів, після чого дитину забрали поліцейські та влаштували її до дитячого притулку.

Ольга дізналася, що її донька більше не знаходиться в руках експлуататорів.

За допомогою польської жінки Ользі вдалося втекти і звернутися до поліції, яка перенаправила жінку до громадської організації.

За 2 місяці вона змогла забрати дитину з дитячого будинку. За підтримки польської неурядової організації вони повернулися до України.

Серед компаній-посередників, які надають послуги працевлаштування за кордоном, діє багато шахраїв. Ви можете вберегти себе від небезпеки, якщо будете знати основні правила безпечного працевлаштування.

За неофіційними даними, 9 з 10 фірм-посередників у працевлаштуванні за кордоном працюють на території України нелегально. Робота як на території України, так і за її межами повинна бути легальною. В іншому випадку це – порушення закону.

Отже, звертайте увагу на такі основні моменти:

1. Дізнайтеся про права та обов’язки працівників у країні, у якій ви плануєте працювати. Це треба зробити перед підписанням будь-яких договорів.

2. Майте необхідні документи для працевлаштування за кордоном – робочу візу (окрім Польщі), дозвіл на роботу, договір із працедавцем, діючий закордонний паспорт (мінімум 3 місяці після повернення додому).

3. При цьому зверніть увагу: трудова діяльність за туристичною візою незаконна; змінити тип візи за межами країни походження неможливо; оформлюйте візу самостійно, а якщо ви вирішили це робити через фірму-посередника, оригінали документів не віддавайте та не платіть заздалегідь.

4. Паспорт тримайте постійно при собі та віддавайте його тільки уповноваженим особам – державним органам та прикордонним службам.

5. Зробіть ксерокопії паспортів. Одну копію тримайте з собою.

6. Зробіть скан-копії всіх важливих документів та збережіть їх у своїй електронній пошті чи в сервісах на кшталт Google-Диск.

7. Ксерокопію документів, вашу актуальну фотографію, інформацію про роботодавця та про роботу залиште рідним та близьким.

8. Підтримуйте контакт із близькими та рідними, повідомляйте їм про зміни місця проживання та роботи.

9. Домовтеся з рідними чи друзями про певне слово-пароль. За його допомогою ви зможете повідомити, що потрапили в небезпеку, коли буде нагода поговорити по телефону, але відкрито розмовляти у вас не буде можливості.

10. Дізнайтеся у фірми-посередника повну інформацію щодо майбутньої роботи. Підписуйте договір із майбутнім роботодавцем у двох примірниках і тільки якщо він написаний зрозумілою вам мовою. Якщо вам пропонують домовлятися про умови праці після прибуття до іншої країни, будьте обережні, це може вказувати на шахрайські схеми.

11. Дізнайтеся про контакти та місце знаходження організацій – державних структур, поліції, консульських та посольських установ, громадських організацій, недержавних організацій, благодійних фондів та церкви, що можуть допомогти в разі виникнення непередбачених ситуацій.

Підготувала Людмила РОДІНА.

 

 

* 8 листопада відзначали Міжнародний день піаніста

Хай струни голосно звучать

 

Піаніст – це музикант, який виконує твори на фортепіано –клавішному, струнному інструменті із горизонтальним (рояль) або вертикальним (піаніно) розташуванням струн.

Професійні піаністи можуть виступати як самостійні виконавці, грати у складі камерного ансамблю, у супроводі оркестру, акомпанувати одному або декільком музикантам. Іноді піаністи виступають у складі фортепіанного ансамблю, виконуючи твори, написані для двох фортепіано або для фортепіано в 4 руки. Існують також твори, написані для виконання на фортепіано в 6 рук.

У часи мого дитинства навчитися грати на фортепіано можна було у Дубровицькій дитячій музичній школі. Чимало моїх ровесників із задоволенням відвідували цей заклад, фортепіано  було дуже популярним інструментом серед учнів. Мобільних телефонів ми не мали, комп’ютерів також, отож музична школа була і навчальним, і пізнавальним закладом. Хтось закінчував музичну з відзнаками, були  й такі учні, що й кидали навчання там через рік-два. Зустрічаю тепер своїх знайомих, які жалкують, що колись так і не закінчили музичну школу через брак трудолюбства. А я, на жаль, вчитися туди так і не наважилася піти.

Всі, хто опанував фортепіано, кажуть, що у житті їм згодилися ці навики, комусь у професії, а комусь у творчості. Жодні знання за плечима не носити.

Хоч в музичну школу я не ходила, завжди захоплювалася образом вчительки фортепіано, сусідки пані Елли Шварц. Пригадую, як висока, струнка, молода педагог, модниця і красуня, у білій шубці, рожевому беретику поспішала на уроки в музичну з нотами в руках. Пані Елла була чудовим викладачем і її досі згадують з вдячністю учні. Мені здається, що фортепіано пасувало моїй сусідці, як нікому іншому. Я розуміла, що творчі люди творчі в усьому – в одязі, в манерах і в спілкуванні.

Нині Елла Тетельбойм живе в Америці. А фортепіано залишилося для уродженки Дубровиці улюбленою справою на все життя. Пані Елла дуже часто виконує на фортепіано (відео у «Фейсбук») чудові відомі твори класиків для своїх друзів. І музика її долає кордони і континенти. Музика – це мова міжнародного спілкування, якою можна сказати про найпотаємніші почуття. З любов’ю згадує пані Елла Дубровицьку музичну школу, усіх, з ким спілкувалася і товаришувала, виставляє фото своїх учнів. Роки летять. А Дубровицька музична школа традиційно навчає дітей прекрасному. Багато юних жителів району опановують гру на фортепіано.

Нині, як розповіла Оксана Головіна, у фортепіанному відділі Дубровицької дитячої музичної школи працюють викладачі: Кренько Інна Миколаївна, Чирук Наталія Євгеніївна, Смужевич Наталія Леонідівна, Головіна Оксана Миколаївна, Бензюк Валентина Петрівна, Карпович Людмила Леонідівна.  Кожен з них вкладає свою душу у викладання свого предмета. Керує відділом Наталія Смужевич, а найбільш досвідчений викладач – Валентина Бензюк. 97 учнів з усього району опановують у закладі гру на фортепіано. Звичайно, вдома не всі діти мають можливість займатися на інструменті, адже ціни на фортепіано тепер дуже високі, від 12 до 25 тисяч гривень. Особливо дороговартісні електронні інструменти. На час навчання, учні школи можуть брати у закладі старі інструменти напрокат. Батьки, як правило, також підшукують і купують фортепіано, які були у використанні, бо їх ціна досить прийнятна. А дехто має можливість придбати додому і електронний інструмент. І це дуже добрий вклад у творчий розвиток дитини.

Загалом Дубровицька музична школа потребує оновлення матеріально-технічної бази, інструментів, зокрема, і фортепіано. Проте заклад має два електронних фортепіано для виступів учнів та викладачів на концертах.

Як зазначає Оксана Головіна, крім великої кількості перемог у різних конкурсах, діти і викладачі відділу активно працюють в стінах рідної школи. Функціонує два фортепіанних ансамблі викладачів та вчительський квартет «Harmony». Оксана Миколаївна додає: «Останнім часом прикладом ансамблевої гри надихнулись і наші учні. Щороку відділ проводить чудові тематичні вечори. Через місяць плануємо провести грандіозний вечір «Музичний серпантин».

Юні вихованці фортепіанного відділу – призери Міжнародних фестивалів-конкурсів, учасники обласного огляду-конкурсу, переможці на регіональному конкурсі юних піаністів та внутрішньо-шкільного конкурсу.

З нагоди дня піаніста, пригадаємо їх цьогорічні перемоги юних музикантів. Отож: Дячук Олександра (7кл., викладач Кренько І.М.) в дуеті Іванною Михалець (6 кл., викладач Головіна О.М.) – призери другої  премії  в міжнародних фестивалях-конкурсах «Ритми України» (м.Львів) та «Ukr west art fest» (м.Трускавець). Ці учні стали призерами як і солісти. Дует Олександра та Іванни   здобув і третє місце в обласному огляді-конкурсі (м.Рівне). Гриценко Аліна  (клас викладача Чирук Н.Є.) стала лауреатом двох третіх премій у Львові та у Трускавці. Злата Бордакова  (5 кл., викладач Головіна О.М.) також здобула перше та друге місця у Львові та у Трускавці, вона також дипломант четвертого ступеня в регіональному конкурсі юних піаністів у Рівному.  Кароліна Кренько (клас викладача Смужевич Н.Л.) –  лауреат першого ступеня у м.Львові.

Оксана Головіна додає:

– На карантині наші вихованці теж активно працювали, про що свідчать їх нові досягнення. Дячук Олександра та Дем’янець Марія (клас викладача Кренько І.М.) стали лауреатами другої та третьої премії на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Яскраві таланти весни» у Києві. Злата Бордакова (учениця 5 кл.) – лауреат третьої премії Міжнародного онлайн-конкурсу юних піаністів «Lviv kawai quarantine 2020». Квартет викладачів фортепіанного відділу «Harmony» у складі Наталії Чирук, Наталії Смужевич, Інни Кренько та Оксани Головіної став лауреатом першої премії у всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Жар-птиця» в м. Дніпро.

Ось такі успіхи мають юні піаністи Дубровиччини та їх викладачі у 2020 році. Попри карантин, навчання тривало і в цей період. Головне, що є бажання у дітей опановувати гру на цьому прекрасному інструменті. Без бажання не може бути і розвитку. А разом з талановитими наставниками можна впевнено крокувати у прекрасний світ музики. Опановувати фортепіано – це дуже гарно і творчо.

Розказуйте дітям про чарівний світ музики! Побутує думка, що будь-яка людина може навчитися будь-якій діяльності. Діти  талановиті у всьому. Потрібно лише розвивати їх таланти. Може фортепіано саме для вашого сина чи доньки?

З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва викладачі Оксана Головіна та Наталія Чирук були нагороджені грамотами райдержадміністрації та районної ради, за внесок у розвиток культури Дубровиччини.

 

Люба КЛІМЧУК.

 

Анастасія Михайлова: «ГОРДЖУСЯ

СВОЇМИ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ КОЛЕГАМИ»

8 листопада відзначили День рентгенолога в Україні та Міжнародний день радіології. Виповнилося 125 років з дня відкриття рентгенівських променів.

У теперішній непростий час ми ще раз переконалися, яку важливу функцію відіграє в обстеженні рентгенологічна діагностика. Днями була в лікарні і бачила, що під рентген-кабінетом постійно є відвідувачі. З 12 червня у нашій лікарні працює сучасний, цифровий рентген. Фахівці підрозділу намагаються якнайшвидше зробити обстеження і описати знімки.

Рентгенологічне відділення лікарні очолює Анастасія Михайлова – молодий і фаховий лікар-радіолог. Сьогодні керівник підрозділу розповідає про особливості роботи у час коронавірусу.

 

Навантаження на Ваш напрямок зараз велике. Як справляєтеся?

Так, навантаження збільшилося. Але ми розуміємо всю відповідальність, яка на нас покладається, і працюємо з максимальною віддачею. У нашому підрозділі працюють фахові лікарі Тетяна Баклан та Людмила Лепуга, рентген-лаборанти Олександр Чирук, Юрій Шикіло, Роман Ляшко, Ігор Ютовець, медичний реєстратор Наталія Велика. Зараз відділення поділене на дві зони, «брудна» зона передбачена для обстеження хворих з підозрою на коронавірус.

Якість обстеження на цифровому апараті в рази вища і швидша від обстеження на попередньому обладнанні. Знімки можна отримувати в електронному варіанті безпосередньо на вашу електронну пошту, пошту вашого кабінету чи на «Вайбер». Також можливий запис знімків на диск, залишається можливість отримувати знімки в плівковому форматі, цифрові на спеціальну плівку.

Працюємо щодня з 08.30 до 16.00 год. Часом вже замикаєш кабінет, а приходить людина чи дві, або дзвонить черговий лікар і просить ще зробити знімок хворому. Ніколи не відмовили.

Також багато пацієнтів їде у лікарню на вихідних, тому наших рентгенолаборантів і у вихідні викликають. А я часто в телефонному режимі допомагаю колегам з описом знімків. Люблю свою роботу.

Складно працювати у захисних костюмах, респіраторах, окулярах, щитках. Однак, попри все, я горджуся своїми колегами, які відповідально і професійно виконують свої обов’язки. Щоденно приймаємо 60-70 пацієнтів, бувають дні, й до 90.

Діагностуємо багато пневмоній. Робимо все можливе, щоб якнайшвидше зробити та описати знімок. Так, тепер користуємося цифровими касетами, це пришвидшує роботу, але ж лікарі описують знімки власноруч, ручка вдвічі швидше не писатиме. До того ж треба уважно все роздивитися на екрані, щоб не пропустити навіть найменших змін. Тому велике прохання до людей: не нервувати, чекати спокійно, доки вам винесуть результат. Але найперше, потрібно дивитися на вказівні таблички на дверях, вікнах, коридорі, адже наше відділення розділено на дві зони.

Нелегко працювати й морально. Іноді приходить людина на обстеження (часто знайомі), діагностуємо бронхіт. І думаєш, добре, що це просто хронічний бронхіт. А потім за кілька днів добре вже видно пневмонію. Бачимо, що хвороба прогресує, на жаль. Як правило, пневмонія з’являється через 6-8 днів після попереднього звернення (це кажу з власного досвіду).

Чим особлива ковідна пневмонія?

Особисто я ніколи не писала у висновку, що то саме covid-пневмонія. Проте бачу знімки специфічні. Цікавлячись про подальшу долю пацієнта, переконуюся, що то був ковід. При цій хворобі зазвичай у пацієнтів на знімках відмічається інфільтрація легеневої тканини по переферії в різних сегментах, згущення легеневого малюнку (що не характерно для звичних пневмоній). Але, на жаль, є чимало знімків, у яких в процес втягнуті усі легені.

Люди часто запитують, у якому кабінеті краща апаратура?

Нема  різниці по якості, на котрому з двох апаратів обстежується хворий. Ми розділили кабінети з метою безпеки для людей. Знімки ми робимо на цифрових касетах. Є вагома різниця в порівнянні з попередніми знімками.

Ще хотіла б додати, що маю дуже велике прохання до земляків: «Дотримуватись правил карантину важливо не лише в магазинах, й у стінах лікарні».

Як часто можна робити рентген?

В профілактичних цілях всі зобов’язані робити флюорографію раз на рік.

Хворому роблять по мірі необхідності, залежно від клініки, на перший день та через 7-10 від початку лікування. Також часто перед випискою з лікарні. Рентгенівські промені значно швидше виводяться з організму, якщо порівнювати з КТ чи МРТ. Допустима доза навантаження за рік 10-15 мЗв (мілізіверт), а обстеження, для прикладу, органів грудної клітки це лише 0,5 мЗв.

При рентгенографії використовують промені з низькою енергією, і піддають тіло опроміненню малий інтервал часу. Не треба хвилюватися про зайве опромінення.

Чому Ви обрали саме фах лікаря-рентгенолога?

Не буду лукавити, що це мрія дитинства. Старший брат Ігор став для мене прикладом, він марив медициною. Мені було цікаво, як Ігор робив розтини мишкам та жабкам. Брат згодом вивчився у медичному вузі і став хірургом. Наш Ігор – це прекрасна людина і патріот України. Якось зателефонував мамі і сказав, що піде на фронт рятувати бійців. Так і сталося. Більш як рік він рятував життя солдат на передовій. Ми дуже за Ігоря вболівали, звичайно, особливо неспокійним було мамине серце. Для всієї родини це був період переживань і великих хвилювань. Але ми гордимося, що наш Ігор такий відповідальний і небайдужий. Зараз він працює у сфері фармації.

Щодо медицини, то скажу, що я завжди хотіла бути і потрібною батькам у плані допомоги для їх здоров’я. А ще дуже подобався білий халат. Отож вступила на навчання до Львівського  медуніверситету. Львів – це особливі прекрасні спогади, це моє улюблене місто, що завжди пахне кавою.

У вузі навчалася на медико-профілактичній справі, дуже хотіла працювати лікарем в санстанції.

Але оскільки в цій службі на той час (це був майже екватор  мого 6-річного навчання) почали відбуватися зміни, реорганізація чи практично взагалі ліквідація, то я не знала, що на мене чекає. Обирала інший напрямок. Інтернатуру я вже проходила як лікар-радіолог, а спеціалізація - рентгенолог. Я не жалкую, що обрала цей напрямок. Він дуже потрібен людям.

Щиро бажаю всім землякам здоров’я. Дякую своєму колективу за роботу, ви –найкращі колеги і фахівці. Своєю сумлінною та нелегкою працею ви стверджуєте відданість обраній професії, демонструєте розуміння та готовність допомогти людям при першій загрозі здоров’ю, тим паче в умовах пандемії. Разом – ми команда!

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.

 

Довідково:

8 листопада 1895 року Вільгельм Конрад Рентген виявив існування названих його ім’ям променів. На жаль, тріумфатор електротехнічної виставки 1881 року етнічний українець Іван Пулюй зі своєю «лампою-трубкою» та Х-променями – фактичний піонер радіології – відомий лише порівняно вузькому колу фахівців.

Вже через рік після відкриття випромінювання в світі з’явились перші рентген-апарат та плівка, чутлива до рентгену. Після цього буквально одразу почали з’являтись рентген-кабінети і клініки, які слугували для діагностики в пульмонології, травматології і стоматології.

До сих пір рентген – найбільш поширений, швидкий та доступний засіб діагностики в світі. З плином часу радіологія зробила великий стрибок у розвитку: з’явились нові методи, апарати променевої діагностики та терапії тощо.

Рентген – Пулюй: хто ж відкрив рентгенівські промені?

У 1845 році цього дня народився Вільгельм Конрад Рентген – видатний німецький фізик, експериментатор, лауреат Нобелівської премії з фізики. Саме він, як прийнято вважати, відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, пізніше назване рентгенівськими променями. Мало хто знає, але український дослідник Іван Пулюй робив рентгенівські знімки значно раніше  за самого Рентгена.

Іван Пулюй та Конрад Рентген часто перетиналися під час роботи в одній з лабораторій у Страсбурзі.

На той час Пулюй уже сконструював свою унікальну лампу, яка увійшла в історію експериментальної фізики, як лампа Пулюя, і саме завдяки цій лампі можна було побачити оте невидиме проміння, яке назвали Х-променями, а на території СРСР з подачі Абрама Йоффе це випромінювання стали називати рентгенівським», – розповів Василь Шендеровський.

Фізик додав, що хоча про відкриття Х-променів дійсно заявив Рентген, не можна стверджувати, що саме він був автором цього відкриття.

«Проаналізувавши праці як Пулюя, так і Рентгена, я можу заявити: пояснення природи рентгенівських променів повністю дав Іван Пулюй. Його працю можна навіть назвати предтечею відкриття електрона, яке у 1897 році здійснив Томсон. Пулюй сконструював лампу, якою користувався Рентген. У Рентгенових роботах немає ні слова про користь цього відкриття для медицини, і саме Пулюй це показав».

 

 

Місцеві вибори: добірка витівок на виборчих дільницях

 

Соціальна дистанція, вхід в масках на дільницю, чотири бюлетені, в яких треба було розібратись, як та за кого голосувати, опитування від Президента – такими були реалії дня виборів. А ще цьогорічне волевиявлення відзначилось куцою присутністю голосувальників. На Дубровиччині явка становила 38,60%, що на кілька відсотків більше від середнього показника по країні – 36,98%. Та курйозів на виборчих дільницях не бракувало. Вже на ранок наступного дня після голосування вони заполонили соцмережі. Тож традиційно публікуємо підбірку цікавих моментів.

 

Не виявилось достойних

У Кураші виборець проголосував тільки за голову, а решту бюлетенів порвав. Своє невдоволення запропонованими кандидатами у такий же спосіб виявила і місцева  жителька Крупового.

 

Емоційний спостерігач

У Луцьку спостерігач викинувся із вікна, як тільки на виборчій дільниці почали підрахунок голосів. Очевидці пишуть – причини не відомі, та хлопцю пощастило – стрибав із першого поверху будівлі.

 

Сила є, сокиру треба!

Справжній «майстер-клас» із процедури гасіння бюлетенів показали у селищі Аули, що на Дніпропетровщині. Там вирішили не мучитися з ножицями і «загасити» невикористані бюлетені за допомогою сокири. Місцеві подейкують, це вже традиція.

 

Каструля, та не для борщу

Історія, яка повторюється з виборів у вибори, цього разу сталася в Дніпрі. Там для п’яти тисяч бюлетенів видали занадто маленькі сейфи для зберігання. Голова виборчої комісії звернулася до старших колег з проханням допомогти, вони лиш розвели руками. Тоді члени комісії вирішили все ж діяти за протоколом, за ним бюлетені повинні зберігатися у вогнетривких ємностях, тому для цієї місії взяли каструлі зі шкільної їдальні. Їх опечатали в присутності правоохоронців і помістили до спеціальної кімнати разом із сейфом, їх охороняла поліція.

 

Не тільки люди обирають місцеву владу

У селі Гарбузівка Сумської області на території ДВК помітили козу, яка сумлінно чекала власника, поки той голосував. У Орв’яниці на дільниці за процесом волевиявлення спостерігав і чорний котик.

Голова ДВК прийшов на роботу п’яним

На яку саме дільницю на Хмельниччині прийшов п’яний голова дільничної виборчої комісії, у поліції не розсекретили. Проте огляд в медичному закладі показав наявність 2,8 проміле алкоголю в крові чоловіка, а це, між іншим, важкий ступінь алкогольного сп’яніння. На голову дільниці склали адмінпротокол, і тепер він повинен буде сплатити штраф (від 51 до 85 грн.).

Конфлікт з ароматом кави

Один з кандидатів на виборчій дільниці в Ірпені облив кавою спостерігача. Сталося це після того, як спостерігач зробив зауваження про агітацію на дільниці. До розбірок долучився й інший кандидат у депутати в облраду. Суперечка переросла у бійку, а рознімати чоловіків довелося іншим виборцям.

 

Фейкова виборча дільниця

На Сумщині у селі Соснівка у день виборів працювала незаконна дільнична комісія, яка організовувала голосування до сільської ради громади. Чому? Бо ця сільрада відмовлялася входити до складу ОТГ.

Діяла фейкова дільниця під ідентичним номером, як і справжня ДВК. Бюлетені «члени» надрукували самостійно. А виборців закликали музикою. Люди йшли на самопроголошену виборчу дільницю. Натомість на офіційній була дуже низька явка, адже та була розташована в глибині села, біля неї нічого не відбувалось, отож виборці не знали, що насправді туди треба  було завітати і проголосувати.

 

Ліпили з того,

що було

Облетіло мережу й фото хендмейд кабінок для голосування у Житомирі. Їх конструювали зі стільчиків, ганчірок, килимів, драбин та тренажерів. Ще одна кабінка була у вигляді ширми  лялькового театру. А все через те, що місцеві підрядники не забезпечили виборчі дільниці нормальними кабінками, тому члени комісії зробили їх з того, що було під рукою.

 

Динозаври кликали людей на вибори

У Херсоні люди, переодягнені у динозаврів, вийшли на вулиці, щоб закликати людей на вибори. Ймовірно, це була форма прихованої агітації. Адже раніше кандидат у мери Ігор Колихаєв перед виборами піарився на безкоштовному парку динозаврів.

 

На дільницю –  у протигазі

А у Харкові на виборчу дільницю один старший чоловік прийшов у протигазі та рукавичках. Коронавірус у такій амуніції точно не страшний.

 

Голос за Путіна

Традиційно деякі виборці прийшли на дільниці, щоб зіпсувати свій бюлетень. Креативили вони й з анкетами всеукраїнського опитування Зеленського. Нецензурними висловлюваннями та непристойними малюнками голосувальники висловлювали свою позицію. А дехто взагалі хотів бачити серед кандидатів Путіна. Так, у Чернігові виборець зіпсував бюлетень, дописавши в нього партію «Единая Россия» і прізвище президента РФ. «Вата головного мозку, що тут сказати», –  прокоментував це кандидат в депутати Чернігівської міської ради Ігор Полуян.