будівництво дороги – на фініші

За амбітним планом «Укравтодору» у Рівненській області в поточному році буде збудовано чи відремонтовано 96,9 кілометра доріг державного значення. У нашому районі це 10,8 км поточного середнього ремонту дорожнього полотна на території Трипутнянської сільської ради. Днями голова райдержадміністрації Олександр Гузич побував на цьому об’єкті, щоб побачити особисто, на якій стадії його будівництво.

Сама дорога вже повністю заасфальтована, зараз там проводять опоряджувальні роботи: наносять розмітку, розчищають та розширюють узбіччя, встановлюють світодіодні знаки, світловідбивні огороджувачі.

«Вже зараз наша дорога змінилася до невпізнання. Якщо раніше доводилося вислуховувати масу нарікань від перевізників маршрутного пасажирського транспорту, місцевих водіїв, а експедитори товарів інколи просто оминали магазини нашої сільської ради, через незадовільне дорожнє покриття, то зараз дорогу до наших сіл називають найкращою в районі», – розповідає Трипутнянський сільський голова Роман Щур.

Очільник сільської ради дякує всім, хто посприяв  включенню даного об’єкта в перелік Національної програми «Велике будівництво», а також підрядній організації, яка будує дорогу.

«Особисто у мене немає нарікань до якості робіт. Бо ж не секрет: часто-густо, закатавши чималі державні кошти в асфальт, натомість отримуємо об’єкт досить сумнівної якості. Наші ж підрядники все роблять на совість. Начальник дільниці будівельно-монтажного ТОВ «ВВВ «Монтаж» Василь Лучечко – справді професіонал своєї справи. Після його контролю параметрів будівництва, як правило, нарікань у служби технічного нагляду вже не буває».

Ну а для місцевих жителів це будівництво справді велике. Бо саме з цим оновленням дороги пов’язані в цих селах великі сподівання. Нагадаємо вона слугуватиме мешканцям п’яти сіл сільської ради – Кривиця, Вільне, Грані, Залішани, Трипутні. Це близько півтори тисячі людей. По цій дорозі зідйснюється підвезення дітей до двох шкіл та дитячого садка. Це комфортне сполучення з лікувальними (лікарська амбулаторія в Кривиці та два ФАПи), торговельними, закладами зв’язку, місцевими лісництвами та їх кварталами тощо.

Людмила РОДІНА.

 

 

Новий творчий успіх. Вітаємо!

Навесні цього року ми писали, що педагог-дошкільник з Дубровиці Наталія Цвар написала роман «За межею. Становлення сили» у жанрі слов’янського фентезі. Головними героями твору стали двоє дванадцятирічних підлітків-дубровичан. Як розповідала авторка, її роман-фентезі – це дорога з багатьма перешкодами й ускладненнями, це – співіснування темряви й світла, це бажання допомогти уникнути наслідків зв’язків з демонічним світом. У книзі згадується і гора Відішова, а головні події проходять у Іскоростені, йдеться в романі про міфологію слов’янського народу. Події відбуваються на древлянській землі.

 

У березні роман Наталії Цвар (185 стор.) побачив світ у видавництві «Ліра-К», наклад – 100 екземплярів, надрукований за рахунок видавництва. З автором було обумовлено можливість збільшення тиражу та друку продовження роману.

Нагадаю, що графічний дизайн обкладинки книжки розробила Юлія Цвар – донька Наталії Володимирівни, графічний дизайнер за спеціальністю.

І от зовсім нещодавно побачила світ друга книга цього роману. Це продовження пригод головних героїв. Як розповіла авторка: «Ще починаючи писати першу книжку, ставила за мету дати уявлення читачам про якнайбільшу кількість міфічних істот, сутностей слав’янської міфології. Нам відомі в основному гноми, феї, ельфи, дріади - істоти, що зустрічаються у міфах Західної Європи, по ту сторону Карпат. Ми маємо свою багату міфологію, та мало про її знаємо. Всі наші народні казки мають її у основі, та ми просто їх читаємо і не задумуємося, що це минулі перекази наших пращурів, те, у що вони вірили. Книгу доводилося дописувати швидко, адже видавництво уклало договір на видання, коли вона ще не була дописана. Та робота йшла швидко, сюжет був задуманий і продуманий давно, стимулювало те, що на книгу чекають і допоміг карантин, адже з’явилося більше вільного часу. А ще у мене є подруга, яка не могла дочекатися продовження і мене по доброму підганяла та запевняла, що моє «писання» чогось варте. Книгу видали швидко, адже всі папери були оформлені наперед. І хоча чекання завжди хвилююче, воно стиралося за буденними справами, участю у різних інших проєктах та написанні подальших пригод героїв. Спойлерить (розкривати основний задум) не буду, але події у книзі розвиваються і змінюються динамічно».

Дуже приємно за нашу талановиту землячку, виховательку ДНЗ «Теремок». Нагадаю, що до Дня міста Наталія Цвар була нагороджена подякою міського голови Богдана Микульського за вклад у виховання підростаючого покоління, активну громадську позицію та творчість. Дуже заслужено. Хай будуть попереду нові творчі злети!

Люба КЛІМЧУК.

 

 

Як обиратимемо під час місцевих виборів

Про деякі новели виборчого законодавства під час вебінару, організованого Асоціацією міст України «Що треба знати про місцеві вибори 2020», розповіли виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан та член ЦВК Сергій Постівий. Захід було організовано в рамках проекту «ПУЛЬС», який реалізує АМУ за підтримки USAID. Такі просвітницькі кампанії дуже потрібні, адже цьогоріч маємо нові виборчі правила, а самі вибори відбуватимуться на новій адміністративно-територіальній основі. Так, нове законодавство передбачає складну виборчу модель – пропорційну систему з умовно відкритими списками і мажоритарну систему відносної більшості.

 

Для підвищення рівня легітимності

«Система визначатиметься з огляду на кількість виборців, які мають право голосу станом на І серпня 2020 року. Мажоритарна система (самовисування) буде запроваджена у населених пунктах із чисельністю виборців менш як 10 тисяч. Але водночас суб’єктами висування тут можуть, бути і політичні партії. Щодо виборів сільських, селищних та міських голів, то для них також залишили можливість і самовисування, і висування через партійні осередки», – зауважив О. Слобожан.

Два тури голосування буде запроваджено в містах із чисельністю виборців понад 75 тисяч, тобто діятиме система абсолютної більшості.

Отже, якщо в першому турі кандидат не набере понад 50 відсотків голосів, оголошуватиметься другий тур. Досі така система діяла у великих містах із чисельністю виборців понад 90 тисяч. У громадах, де проживає менш як 75 тисяч виборців, діятиме система відносної більшості. Тобто переможцем буде визнано того, хто набере більше голосів.

 

Відкликання

Сільський, селищний, міський голова може бути відкликаний із посади або за народною ініціативою, якщо за це проголосувала відповідна рада простою більшістю голосів (це для самовисуванців), або за рішенням вищого керівного органу партії (якщо голову висувала партійна організація).

 

Імперативний мандат

Депутат місцевої ради, обраний від політичної партії (у громадах із кількістю виборців понад 10 тисяч), може бути відкликаний, зокрема, якщо його діяльність не відповідає програмі партії чи її осередку, якщо він не увійшов до фракції місцевої організації партії чи був виключений фракцією з неї. Це стосуватиметься депутатів, обраних і за мажоритарною системою від політичної партії, і за партійними списками. Після відкликання такого депутата обраним вважається наступний кандидат зі списку партії або призначаються проміжні вибори, якщо це стосувалося депутата-мажоритарника.

 

Старости

Старости віднині не обираються шляхом прямих виборів. Саме тому із «тіла» Виборчого кодексу України згадки про старост вилучено. Але це не означає, що цей інститут зникає. Старости відповідно до ч. 1 ст 54-1 Закону «Про місцеве самоврядування» затверджуватимуться відповідними місцевими радами.

 

Що заборонено

Виборчий кодекс не дозволяє бути кандидатом у депутати за партійними списками більш ніж у дві рівні ради. Не дозволено бути кандидатом на посаду голови більш ніж однієї громади. Також не можна бути одночасно кандидатом від партії і самовисуванцем.

 

Що дозволено

Тут є розподіл за виборчими системами. У громадах із чисельністю виборців менш як 75 тисяч дозволено одночасно кандидату на посаду міського голови висуватися у раду громади плюс обласну раду. У містах із чисельністю понад 75 тисяч кандидат на посаду голови може одночасно висуватися кандидатом у міську раду.

 

Грошова застава

Як відомо, розмір грошової застави було значно знижено, що дає змогу більшій кількості людей брати участь у виборах. Для кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, які висуваються у громадах із кількістю виборців менш як 75 тисяч, застава становитиме одну мінімальну заробітну плату. Її розмір з 1 вересня – 5 тисяч гривень.

Для кандидатів на посаду міського голови з чисельністю виборців понад 75 тисяч передбачено чотири мінімальні заробітні плати на кожні 90 тисяч виборців. Тобто 20 тисяч гривень треба помножити на кількість виборців і поділити на 90 тисяч.

Для депутата сільської, селищної та міської ради з кількістю виборців менш як 10 тисяч – це 20 відсотків від мінімальної зарплати. Тобто 1 тисяча гривень за кожного кандидата (йдеться про партійний список). У громадах із кількістю понад 10 тисяч виборців для кандидатів у депутати передбачено чотири мінімальні зарплати на кожні 90 тисяч виборців (йдеться про список). Для депутатів обласних, районних і районних у містах рад – чотири мінімальні заробітні плати на кожні 90 тисяч виборців (йдеться про список).

Тендерна

квота

Законодавець встановив обов’язковість дотримання тендерної квоти під час формування виборчих списків місцевих організацій політичних партій. Тож серед кожних п’яти кандидатів у виборчому списку мають бути щонайменше дві особи протилежної статі. Недотримання тендерної квоти у виборчому списку може бути підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації політичної партії.

 

Встановлення

результатів

У бюлетені виборець має поставити дві поз-начки – за партію і за конкретного кандидата. Якщо виборець поставить лише одну позначку навпроти партії і не вкаже свого кандидата, його голос зараховуватиметься у загальний регіональний список, інакше кажучи – до кошику партії. Якщо ж у бюлетені дві позначки, то спочатку визначатиметься кількість голосів за партію, а потім підрахунок здійснюватиметься по кожному конкретному кандидату.

Загалом система встановлення результатів голосування дуже складна, тому, як зауважив С. Постівий, ЦВК однозначно проводити-ме навчання для членів виборчих комісій: «Ми максимально використовуватимемо всі навчальні ресурси. Паралельно з цим ми спільно з ОБСЄ, в рамках технічної підтримки і допомоги, розробляємо портал «Кабінет територіальної виборчої комісії» – це робоча назва, що має значно спростити життя ТВК. На за-вершальній стадії також перебуває розробка чат-бота, який буде розділений для членів комісій і для виборців. Там також даватимуться відповіді на ключові питання. Тому навчання, просвітницька кампанія обов’язково будуть».

 

 

Високі бали ЗНО –

перепустка в омріяний вуз

1 серпня розпочалася реєстрація електронних кабінетів для подання заяв на вступ до вишів. За нашим опитуванням випускники Дубровиччини практично всі зареєстрували свої електронні кабінети, а подання заяв розпочнеться 13 і триватиме до 22 серпня.

Кожен виробив свою формулу розрахунку ймовірності отримання бюджетного місця. Звичайно, найбільше значення має набрана на ЗНО кількість балів. Є і інші важливі нюанси у вступній кампанії, як от розставлення пріоритетів. Дуже часто саме невдала нумерація пріоритетів позбавляє вступника бюджетного місця. Бажаємо всім успіху, хай наші випускники стануть студентами саме тих вузів, про які вони мріють!

Трішки повернемося до результатів ЗНО. Керівники деяких навчальних закладів району поділилися успіхами своїх вихованців у «Фейсбук». І це дуже правильно, бо підтримувати молодь – наше майбутнє, гордість своїх навчальних закладів.

Але розпочнемо з розповіді, як написали іспити випускники України.

Традиційно найпопулярнішими навчальними предметами стали українська мова і література, історія України та математика. Також цьогоріч учасники активно обирали географію, англійську мову та біологію. Менше зареєстрованих було з фізики, хімії, іспанської, німецької та французької мов, – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет у засобах ЗМІ.

Цього року, порівнюючи з минулим, в Ураїні суттєво побільшало 200-бальників.

«Кількість осіб, які набрали максимальний тестовий бал і отримали оцінку 200 балів цього року, – 447, це більше на 63%, ніж минулого. Найбільше «відмінників» із математики – 142 особи. На другому місці – англійська мова, 84. Кількість учасників, які отримали найвищий бал з фізики, – 60, тоді як минулоріч їх було лише 4. Крім того, один з учасників – учень звичайної сільської школи – набрав рекордну кількість балів із чотирьох предметів: українська мова і література – 200 балів, математика – 200 балів, англійська мова – 199 балів, фізика – 196 балів. Ми вітаємо всіх відмінників», – зазначив Сергій Шкарлет.

У Дубровицькому районі 200 балів на ЗНО не отримав ніхто. Однак, є чимало випускників, які досягли дуже пристойних результатів на зовнішньому незалежному оцінюванні. Наприклад, Марія Опанасик з Висоцька, яка неодноразово дописувала у нашу газету, написала українську мову та літературу на 198 балів. Не дивуюся, дівчина завжди демонструвала прекрасні знання з мови, дописуючи у «Дубровицький вісник».

Два талановиті брати – випускники Селецького ЗЗСО, також отримали відмінні оцінки із ЗНО. Адамчук Антон – українська мова 192,5, математика – 198. Адамчук Ілля: українська мова – 197 балів, фізика – 193, математика – 192 (фото хлопців було у минулому номері газети).

Випускниця ліцею Софія Клімчук отримала чудові результати з трьох предметів – 195 балів з української мови та літератури, 192 – з хімії, 190 балів – з математики.

Григорій Яцута з Висоцька дуже тепло написав про успіх своєї онучки Тетянки: «Тетянка нам подарувала такі результати ЗНО: історія – 191 бал, українська – 190 балів, географія – 187 балів і приємно здивувала. Щиро вдячні тобі за це».

Випускниця ліцею Колода Яна, набрала 197,5 балів з української мови та літератури, 190,5 балів з історії України.

Прекрасні результати на ЗНО здобула Орленко Соломія (ЗОШ №2). Соломія має у своєму багажу вступника: українська мова –197, англійська – 194, історія – 190,5, географія – 192 (фото на стор. 1).

Є й інші наші юні земляки, які показали чудові результати на зовнішньому оцінюванні. У своїй публікації ми використали інформацію про випускників, яка була викладена у «Фейсбук». Однозначно, талановитих абітурієнтів у нас значно більше.

 Куди вступатимуть наші найуспішніші випускники? Багато дівчат мріє про фах лікарів та юристів, брати із Сельця розповіли мені, що хочуть стати програмістами. Хороші шанси є у наших юних земляків, погодьтеся.

У 2020 році загалом по Україні державне замовлення за освітнім ступенем «Бакалавр» складає 84,6 тис. місць (в тому числі за денною формою – 77,6 тис.), що на 5,9% більше, ніж у 2019 році.

«У 2020 році збільшилась кількість випускників 11-х класів на 11%, у порівнянні із 2019, тож і державне замовлення на бакалаврів та магістрів на основі повної загальної середньої освіти було відповідно збільшено», - повідомив гендиректор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров.

Державне замовлення на підготовку бакалаврів у вишах, що належать до сфери управління МОН, збільшено зокрема на такі галузі технічного та освітнього профілю, як: Інформаційні технології – на 39,9%; Механічна інженерія – на 13,3%; Електрична інженерія – на 11,6%; Виробництво та технології – на 11,1%; Гуманітарні науки – на 10,8%; Хімічна та біоінженерія – на 10,0%; Електроніка та телекомунікації – на 10,0%; Аграрні науки та продовольство – на 9,1%; Математика та статистика – на 8,8%.

Водночас зменшено обсяг державного замовлення для бакалаврів на ті спеціальності, кількість випускників яких на ринку праці відчутно переважає потребу. Зокрема це: сфера обслуговування – на 47,4%; журналістика – на 30,3%; управління та адміністрування – на 24,0%; право – на 17,6%; соціальні та поведінкові науки – на 11,6%; міжнародні відносини – на 6,3%.

Щиро зичимо всім випускникам Дубровиччини стати студентами омріяних вузів. Нехай Господь допоможе нашим дітям у їх майбутті!

Люба КЛІМЧУК.

 

Дуже непростий нині час в нашій медицині. Пандемія помножена на реформу вторинки накладає на медиків подвійні завдання. Віднедавна весь процес лікування узгоджується з Національною службою здоров’я, яка оплачує надані медичні послуги. Тож, окрім суто лікувального обладнання, насущною потребою стала комп’ютеризація відділень ЦРЛ. «На жаль, наш бюджет дуже і дуже скромний, – каже новопризначений директор закладу Руслан Бовгиря. – Але по можливості намагаємося забезпечити всі підрозділи та лікарів, які працюють за пакетами з НСЗ, комп’ютерною технікою, підводимо Інтернет. Адже маємо чимало й інших задавнених проблем, нагальних ремонтів. Щиро вдячні всім небайдужим людям, які не залишають нас наодинці з потребами». 

Наприклад, працівники дитячого відділення лікарні звернулися до народного депутата з проханням допомогти підвести мережу Інтернет до їхньої будівлі, яка найвіддаленіша від центрального комплексу. Віктор М’ялик, як завжди, відгукнувся дуже оперативно. «Партія «За майбутнє», яку представляє наш депутат, велику увагу приділяє вихованню дітей, сімейним цінностям загалом. Ми давно вже опікуємося дитячим відділення Дубровицької ЦРЛ. Допомагали тут неодноразово з ремонтами, забезпеченням меблями. Не залишили поза увагою прохання завідуючої відділенням Наталії Красько і цього разу», – зазначив помічник народного депутата Віктор Кузін, передаючи кошти на облаштування доступу до Інтернет.

 

ПРАВО НА ОРЕНДНУ ПЛАТУ НАЛЕЖИТЬ СПАДКОЄМЦЯМ

 

Часто до редакції звертаються передплатники із подібними запитаннями: «Людина отримала спадок, але з певних причин, найперше матеріальних, не переоформила земельні ділянки, в тому числі паї. При цьому якась частина спадщини вже оформлена. А сільська рада передала в оренду інвесторам земельні ділянки, які належали спадкодавцеві. Чи правомірні такі дії? До якого часу людина має право оформити земельну спадщину?». Який алгоритм дій при цьому, – консультує наш постійний експерт в галузі права, адвокат Василь Ковташ.

 

Дане питання простим є лише на перший погляд, насправді ж є низка підводних каменів та купа нюансів, які в кожному випадку підлягають ґрунтовному вивченню для того, щоб дати вичерпну відповідь, адже кожна справа – індивідуальна і по-своєму особлива. Але якщо окреслити загальні аспекти, то хочу зазначити, що сільські ради як особи, які управляють спадщиною, до складу якої входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, дійсно наділені повноваженнями укладати договори оренди землі та передати таку земельну ділянку в оренду, на передбачений законодавством строк, без права на поновлення договору оренди землі і це передбачено ст. 19 Закону України «Про оренду землі».

Але випадки, в яких орган місцевого самоврядування може це робити, чітко передбачені чинним законодавством, зокрема ст.1285 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.4 Закону України «Про оренду землі», це зокрема:

1. відсутність виконавця заповіту;

2. усунення спадкоємців від права на спадкування;

3. відсутність спадкоємців за законом або за заповітом;

4. неприйняття спадкоємцями спадщини;

5. відмови від прийняття спадщини після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини.

Найпоширенішими випадками, в яких сільські ради передають земельні ділянки в оренду, є три останніх.

Доволі цікавим є сам механізм та порядок встановлення сільською радою цих фактів, а точніше його відсутність на законодавчому рівні.

Так, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця, і народжені живими після відкриття спадщини.

З цього виходить, що якщо в спадкодавця є живі родичі, які за законом мають право на спадкування, то вони, по-суті, є спадкоємцями.

Встановити їх можна шляхом визначення кола осіб, які були зареєстровані з померлим на день смерті. По-суті цією інформацією сільська рада володіє, однак, не у всіх випадках саме ці особи є фактичними спадкоємцями, адже вони могли від неї відмовитися у визначений законом строк на користь іншого спадкоємця, який не проживав зі спадкодавцем і можна назвати масу інших варіацій.

Особисто я вважаю, що в деяких випадках сільська рада реально позбавлена можливості встановити коло спадкоємців, адже якщо спадкова справа була заведена нотаріусом, то це віднесено до нотаріальної таємниці, і останній не вправі її розголошувати. Однак, є чудова стаття 19 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, радив би сільським радам дуже прискіпливо, відповідально та з обачністю віднестися до питань передачі земельних ділянок, власники яких померли, в оренду.

Найцікавішим є те, що судова практика має неоднозначний підхід, в одних випадках суди приходять до висновку, що чинне законодавство не передбачає такого обов’язку сільської ради, як перевірка наявності спадкоємців, неприйняття спадщини та ін., в іншому – навпаки, що вони повинні це робити, адже від цього залежить наявність права на укладення договорів.

Що стосується питання, до якого часу особа, має право оформити свої спадкові права на земельну ділянку, яка входить до складу спадкового майна, то на відміну від колишнього Цивільного кодексу УРСР нинішній Цивільний кодекс України не містить норми, яка б встановлювала строк, протягом якого спадкоємець повинен оформити свої спадкові права. Тобто ніяким строком це не обмежено.

Жителям району порадив би наступне: не зволікати і оформляти свої спадкові права на земельні ділянки; якщо ви вже почали процедуру оформлення, і нотаріусом заведена спадкова справа, то зверніться із письмовою заявою в сільську раду про те, що ви є спадкоємцем на земельні ділянки, які передані в оренду, та просити розірвати договір (у разі необхідності надати довідку про коло спадкоємців).

Ще хотів би звернути увагу читачів на те, що на сьогоднішній день існує судова практика, відповідно до якої право на орендну плату, отриману від здачі сільською радою земельних ділянок, власники яких померли, в оренду належить спадкоємцям.

Дякую за роз’яснення.

Людмила РОДІНА.

 

 

З турботою про здоров’я

 

Про роботу та переваги аптеки №116, яка нещодавно відкрила свої двері у Дубровиці, розповідає завідувачка закладом Наталія Сібіковська.

 

Розкажіть про компанію, яку представляє у Дубровиці ваша аптека.

Власник нашої аптеки компанія «КОНЕКС» працює на фармацевтичному ринку з 1995 року. Це потужна оптово-роздрібна фармацевтична компанія центрального регіону України, професійна команда якої ось уже понад 25 років допомагає людям бути здоровими! Колектив підприємства – це понад 1000 співробітників, 800 з яких мають фармацевтичну і медичну освіту високого рівня.

Основні види діяльності: роздрібна та оптова торгівля фармацевтичними товарами, медична практика, власне виробництво фітопродукції.

Сьогодні торговельна мережа «КОНЕКС» налічує понад 140 аптек, з них 7 фарммаркетів – формат аптеки з широким асортиментом і відкритою системою продажів.

Оцінити якість продукції та рівень обслуговування в аптеках «КОНЕКС» змогли жителі Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької областей.

Сучасна фармація – це не лише безпосередній похід в аптеку…

В аптеках мережі «КОНЕКС» кожен покупець може завжди цілодобово придбати необхідну продукцію. Працює власний сайт, який дає змогу обирати та замовляти ліки онлайн. Достатній вміст і безперервний режим роботи складських приміщень дозволяє забезпечити великим асортиментом продукції не лише аптеки нашої компанії, а й оптових клієнтів: лікувальні заклади, аптеки, аптечні пункти в різних регіонах України.

Для оптових клієнтів завжди оперативно і якісно працює команда менеджерів-професіоналів, які спеціалізуються на оптовій торгівлі лікарських засобів і товарів медичного призначення.

Відділ логістики забезпечує своєчасність і стабільність постачань в будь-яку точку України.

У якому режимі працює ваш заклад, які фахівці нас обслуговуватимуть?

Нагадаю, аптека №116 відкрилася нещодавно у Дубровиці, в приміщенні пошти. Працюємо з 8.00 до 21.00, щоденно, без вихідних, тел. для довідок – 067 431-47-44.

В аптеку прийшла працювати частина колективу із аптеки «А+». Отож, маємо досвід роботи і завжди готові дати кваліфіковані поради нашим покупцям. У нас трудяться молоді та енергійні фармацевти – Тетяна Анатоліївна Дерун, Аліна Анатоліївна Олексійовець, санітарка Світлана Володимирівна Фурсович та я, завідувачка, Наталія Андріївна Сібіковська.

Чим аптека №116 приваблює своїх покупців?

Дійсно, варто сказати про переваги нашого закладу: сертифікована якісна продукція, наявність складу для лікарських засобів та товарів медичного призначення, власне виробництво фіточаїв, лікарських засобів та біологічно активних добавок, свій власний сайт «конекс-24» з онлайн замовленням. Маємо в продажу маски та деззасоби, які дуже потрібні у теперішній час.

Ми звертаємо увагу не лише на лікування, а й надаємо консультації з метою профілактики захворювань, використання косметичних засобів, консультацій з фітотерапії.

У нас діють знижки, впроваджено дисконтні картки.

Запрошую жителів Дубровиччини до нашої аптеки, аби переконатися у наших перевагах самостійно. Працюємо для блага людей, дбаючи про їх здоров’я. До кожного покупця у нас індивідуальний, позитивний підхід.

 

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.

 

 

Для душі,

радості і спокою

 

Дубровичанка Олена Павлюк закохана у квіти.  За фахом жінка не агроном та не біолог, однак про ці рослини знає дуже багато. Вона зізнається: аби виростити гарну квітку, в неї треба вкласти багато праці. «Без квітів моє життя було б нудним і нецікавим, – розповідає жінка, – адже вони додають йому яскравих барв. Хоча й попрацювати біля них треба! Однак, якщо піклуватися про квіти, доглядати і головне – любити їх, то вони це відчувають і милують око ще більшою красою».

Наприклад, троянди жінка вирощує з гілочок. Як каже моя співрозмовниця, вже більш як десять років тому вона душею закохалася у вирощування цієї королеви квітів, має зараз сто кущів троянд. А загалом серед великого розмаїття квітів дубровичанки є куплені, виміняні, подаровані екземпляри.

Окрім троянд, господиня має багато лілейників, лапчатку, гібіскуси, барбариси, хости, папороть, пеларгонії, фуксії, вейгели, дейції, клематис, ранні хризантеми та багато інших. «Квіти – це моя радість, – каже Олена Павлюк, – коли  весело і коли навіть сумно, то йду в квітник. Там знаходжу свою віддушину».

Моя співрозмовниця родом з Кідер Володимирецького району, але 26 років проживає в Дубровиці. Господарюють з чоловіком по вулиці Армійській. Господиня більш як 20 років працює в першій школі в їдальні. Як каже пані Олена, окрім квітів, вона дуже любить випікати смаколики, з особливим настроєм це робить, коли додому приїздять діти з Києва.

Моя співрозмовниця пригадує, як захопилася квітникарством. Після одруження молода сім’я десять років мешкала у гуртожитку будівельників. А потім вирішили переїхати у власний, ще не закінчений будинок.

Олена Павлюк згадує: «Попросила чоловіка допомогти зробити мені клумбу, вона була маленька, я на ній посадила свої перші квіти. Це були різні примулки, ромашка, тюльпани. Почала вирощувати свої перші троянди з гілочок, в мене вийшло. От і закохалася я у квітникарську справу. Це позитив і це насолода – бачити, як світ збагачується красою».

Квіти і зелені рослини різних сортів Олена Павлюк пропонує придбати всім бажаючим. З її легкої руки ваше подвір’я стане більш яскравим і зеленим.

Люба КЛІМЧУК.

 

 

Квіти як настрій серця

 

Віру Миколаївну Твердюк, керівника районної ради профспілки працівників освіти, знаю як мудру, досвідчену людину, яка завжди стоїть на сторожі освітянських цінностей. Як правило, із зацікавленням читаю поширені дописи землячки про вирішення і проблематику різних освітянських питань, про колег та успіхи вчителів та учнів. А нещодавно у «Фейсбук» побачила Віру Миколаївну біля чудових квітів, щасливий погдяд нашої шанованої землячки підтверджував те, що квіти – це її велика віддушина і любов. Попросила доньку Тетяну написати про небайдужість Віри Миколаївни до цієї гармонійної окраси життя.

– Квіти – це мамине «красиве захоплення», – розповіла Тетяна Твердюк. – Мама надзвичайно любить оздоблювати подвір’я, планувати, де що посадити, з чим компонувати. Вона багато читає, вивчає особливості вирощування різних видів квітів, замовляє у розсадниках насіння й саджанці рослин, яких не може знайти на місцевому ринку. Ще в лютому починає сіяти сальвії, айстри, майори, а навесні висаджує квіти на клумби і в горщики. Залюбки ділиться розсадою та саджанцями з друзями. Мамине квіткове царство – це різні види троянд, гібіскус, вейгела, гортензія, лапчатка, лілейники, традесканція, гейхера, хости, хризантеми. Вони прикрашають кожен, з любов’ю облаштований, куточок у дворі. Особливо радує око альтанка, прикрашена підвісними горщиками із петунією та численними різнобарвними пеларгоніями. Мама каже, що квітам треба приділяти увагу кожного дня. Поливати їх (лише теплою, відстояною водою), удобрювати, підгодовувати, обрізувати, общипувати, підпушувати грунт. Щодня ранок починається із догляду за квітами, а вдень любить мама пити м’ятний чай, сидячи в альтанці серед квіткового розмаїття. Хоче, щоб квіти радували усіх, хто приходить в гості!

Зворушливі слова доньки відкривають нам преркрасні риси характеру нашого районного профспілкового освітянського керівника – любов до прекрасного і турботу про навколищній світ. Нехай серце Віри Миколаївни і надалі наповнюють квіти  особливим позитивом і радістю!

Люба КЛІМЧУК.