У ДУБРОВИЦІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ «БУЛЬБІВЦІВ»

 

Дослідник подій Другої світової війни на теренах Волині Іван Ольховський презентував свою книгу «Бульбівці» перед громадськістю Дубровиччини у четвер, 5 серпня. Зустріч з істориком відбулася в малому залі Будинку культури.

У книзі зібрані життєписи тих, кого в народі досі звуть «бульбівцями» чи «бульбашами». Таку назву мали учасники українського визвольного руху на Волинському Поліссі у 40 рр. ХХ століття. Вона походить від керівника цієї локальної течії – Тараса Дмитровича Боровця – «отаман Тарас Бульба». Діяли бульбівці на теренах Рівненщини, а також у кількох районах Житомирщини (Олевський, Городницький). Там Тарас Бульба навіть заснував Олевську республіку. Багато вояків були родом з Березнівського, Рокитнівського, Сарненського, Корецького та Гощанського районів Рівненської області. Були прихильники Бульби-Боровця і на Дубровиччині.

Як розповів сам Іван Ольховський, у книзі зібрано близько  1100 життєписів. «Деякі усього з одного речення, вишкрябані з «палімпсестів». Адже жорстока доба змушувала людей мовчати про свої ідейні уподобання, усіляко маскувати їх і відходити з цього світу невідомими борцями за Україну», – каже він.

На думку історика, «Бульбівці» – це «спроба відвертої розмови про людей з державним мисленням (зокрема, про ознаки людини-державника), яких ми за 30 років незалежної України так і не побачили біля її керма й невідомо, коли побачимо». Автор говорив на презентації книги про позицію державників у будівництві збройних сил, їхній погляд на партизанську тактику під час війни, їхнє ставлення до національних меншин, до життя кожного громадянина, навіть про кандидатуру на вибори майбутнього Президента України. Особисто мені цікавою, хоча й неоднозначною видалася розповідь про коменданта Дубровицької поліції воєнних часів Кирила Сиголенка (Хаїма Сигала), який перед цим служив перекладачем в Тараса Бульби-Боровця. На думку історика, постать Сиголенка несправедливо знеславлено. Тому він наводить в книзі своє бачення про цю одіозну в історії Дубровиці персону. Гадаю, книга буде цікавою для тих, хто захоплюється історією визвольного руху та рідного краю. Не з усім можна погодитися з автором, але його точка зору, безперечно, заслуговує на увагу.

Людмила РОДІНА.