Від людини до рослини: все присвячене Богу

Преображення Господнє (яблучний Спас) – входить у 12 найбільш шанованих церковних свят. Як кажуть, у цей день природа повертає на осінь і холод. А парафіяни несуть  до церкви кошики із земними дарами, дякуючи Господу за його щедрість.

У цей день Церква згадує євангельську подію, коли апостоли Петро, Яків та Іоанн разом зі своїм Учителем Ісусом Христом піднялися на високу гору (за повір’ям, гора Фавор). Тут Христос преобразився, з ним сталася метаморфоза (грецькою це власне й означає – перетворення): Його обличчя засяяло, як сонце, а одяг зробився білосніжним і сяючим, як денне світло. Священники цього дня на богослужіння вдягають білі одежі, що символізують те світло, яке побачили апостоли.

Радість величного свята журналісти «Дубровицького вісника» розділили з парафіянами храмів м. Дубровиці.

 

З великим задоволенням переглядаю в Інтернеті світлини з життя парафії Свято-Миколаївської церкви с. Пульмо, що на Волині. Недарма, адже єгомосць цього храму наша землячка, а ще й сусідка Олександра Черевко (Подик), яку пам’ятаю ще допитливою дівчинкою Лесею. З великим задоволенням бачу, як подорослішала вона та визріла духовно. Завжди черпаю з її знімків наснагу та беру за приклад. Бо у отця  Олександра та його дружини й справді багато чому можна повчитися – такого насиченого календаря, напевно, не має жодна парафія. Дивлюся, то вони гуртом всією парафією на чолі з настоятелем прибирають цвинтар, то мандрують з вихованцями церковної школи туристичними маршрутами, то вітають місцевим старожилів, то печуть смаколики для хресної ходи, то частують парафіян на Маковія медом з власної пасіки. Приємно, що є такі сучасні та креативні священнослужителі…