Дружньо,

патріотично,

піднесено

«Свято весни́» – перший наметовий табір в календарному році для більшості пластунів, він відкриває сезон літнього наметового таборування.

З 14 по 16 травня у Кураші пройшло «Свято весни» для пластунів Рівненщини. Нагадаю, що у нашій Дубровицькій громаді пластунські організації діють у Лютинському НВК та Дубровицькому НВК «ліцей-школа І-ІІ ст.». До речі, у Лютинську «Пласт» діє з 1992 року, з ініціативи директора школи Михайла Гриневича та за активної участі педагога-організатора Олександра Рабешка. У Дубровицькому НВК «Ліцей-школа І-ІІ ст.» гуртком пластунів керує В’ячеслав Боковець. Приємно було бачити, що разом з лютинськими та дубровицькими пластунами на святі були керівники обох навчальних закладів – Михайло Гриневич та Володимир Кушнір.

Чим займалися більш як 200 пластунів Рівненщини протягом трьох днів у Кураші? Програма свята була цікавою і насиченою. Так, 14 травня пройшов заїзд учасників та облаштування наметів. Були знайомства і представлення біля ватри. Наступного дня пройшов вимарш пластунів до повстанської могили-кургану. Тут щиро привітав юних патріотів міський голова Богдан Микульський. поспілкувалися з пластунами депутат обласної ради Віталій Сухович, керуюча справами міської ради Оксана Краглевич, сільський староста Павло Дашук, начальник відділу освіти, культури та спорту міської ради Ніна Стасюк, громадський діяч Микола Ляхович. Чудовий власний вірш про історію курган-могили прочитав Михайло Гриневич. Разом з пластунами всі вклонилися пам’яті полеглих бійців УПА, які були похоронені у Кураші. Настоятель кураського храму отець Анатолій відслужив літію за полеглими патріотами.

Нагадаю, що між Курашем та Бережницею насипаний курган, де поховані учасники повстанського руху. У братській могилі лежить 14 вояків УПА, які загинули 20 листопада 1943 року у Володимирецькому районі. Тут похований і сотенний командир Гук.

Цього дня відбулася ще одна знакова подія. Урочисто було відкрито пам’ятну дошку славетному Степану Бакунцю, який був стрільцем сотні «Коробки» – першої сотні Української повстанської армії, учасником першого бою УПА проти німецьких загарбників у лютому 1943 року у Володимирці. Наш славетний земляк брав участь у бою з військами НКВС біля річки Бобер у Березнівському районі. Степан Бакунець був засуджений радянським режимом до 10 років таборів. Патріот відійшов у вічність у січні 2020 року.

Пам’ятна дошка Степану Бакунцю була виготовлена з ініціативи та за підтримки депутата обласної ради Віталія Суховича. Її встановили на скромній хаті у мальовничому селі, де жив ветеран УПА. Про патріота України всім присутнім розповів Микола Ляхович, який особисто добре знав Степана Бакунця.

Урочиста мить. Пластуни знімають жовто-блакитний стяг і на нас дивиться усміхнений та щирий Степан Сидорович Бакунець. Таким доброзичливим він був і за життя. Отець Анатолій окропив дошку і розповів свої щемні спогади про патріота України.

Олександр Рабешко від імені усіх пластунів щиро подякував Віталію Суховичу за підтримку пластунського руху, за патріотизм, за сприяння лісівників Дубровиччини у відродженні кургану-могили, за допомогу у проведенні «Свята весни». До речі, Олександр Рабешко, Ніна Стасюк також доклали великих зусиль, щоб свято пройшло якнайкраще. Як підкреслила Ніна Іванівна Стасюк, зусиллями прекрасних людей вдалося створити для пластунів у Кураші такий гарний захід.

Реконструктори з військово-історичної групи «Азимут» відтворили бій за участю вояків УПА. Військове спорядження, зброя, одяг – усе відповідало духу часу, лише кулі – холості. Пластуни із захопленням спостерігали за боєм.

16 травня пластуни показували свої уміння та навики у спортивних змаганнях. Звичайно, у кожному таборі панував приязний настрій, була смачна їжа, щовечора горіла ватра.

«Пласт» швидко розвивається, як освітньо-просвітницька платформа, де гуртується молодь України, виховується патріотизм та формується національна свідомість, сприяє всебічному вихованню дітей та молоді, а також допомагає відкрити та розвивати їх таланти.

Нагадаю, що «Пласт», як український аналог скаутського руху, з’явився в Україні у 1911 році. Діє пластова метода виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні й навчання через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, пізнанні природи й житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді.

«Пласт» – найбільша молодіжна організація України: 137 осередків «Пласту» діє у 23 областях. Організація об’єднує 8 тисяч пластунів різного віку – від наймолодших 6-річних пластунів до найстарших пластунів-сеньйорів, які допомагають у виховній праці.

А може треба створити «Пласт» у вашому навчальному закладі?

Люба КЛІМЧУК.