Гірчить Чорнобиль
крізь роки
26 квітня 1986 року назавжди змінив
хід української історії. Два вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС з
різницею у кілька секунд стали трагічними для життя цілих поколінь та завдали
нещадних наслідків довкіллю. На Рівненщині проживає понад 315 тисяч осіб, які
мають статус, пов’язаний з Чорнобильською аварією. З них – 3,5 тисячі
ліквідаторів. Наша область – друга за кількістю постраждалих після Київської,
де людей такої категорії майже удвічі більше.
26 квітня біля пам’ятного знаку «Дзвін Чорнобиля» у
Дубровиці пройшов мітинг-реквієм «Гірчить Чорнобиль крізь роки». До присутніх
звернувся міський голова Богдан Микульський. За мужність, самовідданість,
жертовність, високий професіоналізм, проявлені під час ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС, та з нагоди 35-х роковин Чорнобильської
катастрофи подяками Дубровицької міської ради відзначили ліквідаторів наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС: Ніну Милітолівну Вишневську, Віктора Миколайовича
Голяку, Василя Михайловича Лясковця, Данила Даниловича Міркевича, Федора
Тихоновича Стасюка, Миколу Павловича Твердуна.
Захід був організований працівниками закладів культури
громади.
* Думки вголос…
Минуло 35 років з того часу, коли сталася страшна
трагедія на Чорнобильській атомній електростанції. Ця подія стала межею, яка
розділила наше життя на дві половини: до та після аварії. Трагедія призвела до
загибелі багатьох працівників станції й серед них нашого земляка Новика
Олександра з Городища та суттєво вкоротила віку багатьом височанам і насамперед
тим, що були на ліквідації її наслідків.
Серед таких були: Юдко Григорій, Опанович Адам, Степанюк
Василь та інші. Є ліквідатори, які ще живуть серед нас: Макоїд Іван, Вабищевич Михайло, вони свідки
тієї катастрофи. В той час смертоносна хмара накрила і наш Дубровицький район,
наш Висоцьк. Вона густо посіяла серед земляків страшну онкологічну хворобу і
досі збирає свій страшний врожай – життя людей і молодих, і старших віком. Ми
вже змирилися з наслідками цієї катастрофи. Миримося та сумно всміхаємося і все
ж користуємося тими крихтами пільг, що залишилися від чорнобильського
законодавства, яке повинно було б хоч трішки допомогти нам жити. Сумна, важка
ця дата і пам’ять дотепер лишається в наших серцях і душах.
Григорій ЯЦУТА, с. Висоцьк.
Немає коментарів:
Дописати коментар