1 травня – День директорів шкіл

Атмосфера довіри та позитиву

 

Ця світлина не постановча і не організована навмисне. Фото зроблене у Заслуцькому НВК минулого тижня. Йшли коридором закладу, спілкувалися з директором Станіславом Миколайовичем, вийшли з класу діти й підбігли дружно обіймати свого директора, а швидше друга і людину, якій довіряють і щиро поважають. Так обіймають батьків, або ж дуже близьких по духу людей. І цей дитячий порив, він багатослівніший від сотень фраз про роботу і стосунки з учнями. Як каже Станіслав Миколайович, завжди мріяв, щоб у його стосунках з учнями та колегами панували настрої довіри, взаєморозуміння, повага до гідності один одного. Без цього, як каже Станіслав Миколайович, не може бути й нової української школи. Саме таку атмосферу вдалося побудувати директорові у навчальному закладі.

Спробувала перечитати чимало літератури, у якій йдеться про вимоги до директорів нової української школи. Сподобалася така думка: «Це людина, яка не боїться казати правду, яка не вміє гнути спину, живе весело, жадібно, розумно і, всупереч обставинам, позитивно. Найголовніше, що вона несе в школу неймовірний рівень свободи, свіжу стихію по-юнацьки зухвалого і водночас дуже тверезого ставлення до життя. Вона самостійно формує свій стиль управління, свій простір і свою педагогіку, їй не треба довго й болісно руйнувати старі принципи й традиції шкільного устрою. Директори шкіл цього типу змогли відразу ж зрозуміти, що педагогіка, як і будь-яка інша наука, не має кордонів, що освіта XXI століття − це явище глобальне».

Що ж, знаю таких керівників навчальних закладів на Дубровиччині. Серед них, безумовно, і Станіслав Миколайович Рожко…

Люба КЛІМЧУК.