Оптимізація мережі: нові завдання і звільнення досвідчених фахівців

У зв’язку з децентралізацією бібліотечна система Дубровиччини пройшла шляхом реформ. Що змінилося у цій культурній галузі і як вона працюватиме надалі? Про це наша розмова з Марією Іванівною Ромаш, директором центральної бібліотечної системи Дубровицької міської ради.

 

Маріє Іванівно, чим викликані значні зміни у роботі бібліотечної галузі? Нагадайте нам про основні функції бібліотек у суспільстві.

Реформування бібліотечної системи є стратегічно важливим напрямком державної регіональної політики. Особливу роль публічні бібліотеки відіграють в умовах економічної, соціальної, політичної та психологічної кризи в суспільстві, адже залишаються доступним та безоплатним джерелом отримання правдивої інформації, майданчиком, що об’єднує суспільство, виховує терпимість, місцем, де охочі можуть отримати знання,  необхідну юридичну інформацію, задовольнити інформаційні потреби тощо.

Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» – це основний закон, який регулює діяльність бібліотек в Україні. У ньому визначено, що бібліотека – це «інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки». Законом визначені основні засади державної політики в галузі бібліотечної справи, бібліотечну систему України та види бібліотек, порядок створення, ліквідації та реорганізації бібліотек, обов’язки та права бібліотек і користувачів бібліотек. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6.02.2019 р. № 72 «Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», говориться про забезпечення населення мережею публічних бібліотек, створення належних умов доступу до інформації у сільській місцевості та об’єднаних територіальних громадах, в яких відсутні публічні бібліотеки.

Сьогодні публічні бібліотеки стають інформаційними центрами громади. З одного боку, бібліотека формує громадську думку і доводить її до владних органів, а з іншого – інформує громадськість про діяльність місцевої влади. Бібліотечні працівники добре усвідомлюють роль і місію закладів як інформаційного партнера місцевої влади та посередника між нею та громадою і забезпечують прозорість дій, рішень сесій місцевої ради, знайомлять з різними матеріалами щодо соціального забезпечення населення та інше.

Які проблеми сьогодні має бібліотечна галузь Дубровицької громади?

Важливим питанням для функціонування бібліотек є збереження фондів, створення належних умов для їх зберігання. Викликає стурбованість і матеріально-технічна база бібліотек, яка фактично залишається на рівні 70-80-х років минулого століття. Особливо страждають книгозбірні на селі, які не опалюються. Бібліотека — це живий організм, який має постійно оновлюватися. Тільки тоді бібліотека буде корисною, цікавою й необхідною.

Мережа публічних бібліотек функціонує у власному праві. При цьому громади на свій розсуд оптимізують мережу бібліотек.

Як проходить оптимізація бібліотек Дубровицької громади?

На 01.01.2021 року в Дубровицькій громаді залишилось 23 бібліотеки, штатна чисельність бібліотек становила 48,75 ставки. На 01.04.2021 року скорочена 21 штатна чисельність працівників. Згідно із чинним законодавством, утворена централізована  бібліотечна система Дубровицької міської ради, яка включає 23 бібліотеки-філії, що пройшли реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Серед них - 21 публічно-шкільна бібліотека-філія. На центральних садибах старостинських округів знаходиться по 2-3 бібліотеки (публічні і шкільні). В цих населених пунктах кількість бібліотек обумовлена великою кількістю населення та значною протяжністю сіл. Через це така кількість бібліотек - це виправдана зручність для маленьких читачів.

У більшості сіл проходить об’єднання шкільних та публічних бібліотек. Наскільки це виправдано, на Ваш погляд?

Я вважаю цей процес не зовсім доречним. Це значно погіршить обслуговування сільської громади. А в нашій системі після реформування складається так, що один бібліотекар навіть подекуди буде надавати інформаційні послуги на два села, як, наприклад, Ольга Григорівна Шимко працюватиме і в Орв’яниці, і два дні на тиждень - в Соломіївці. Руслана Василівна Грицюк два дні надаватиме послуги читачам в Лісовому, три дні – в Озерську. Руслана Василівна ще й опікується в Лісівському клубі музейною кімнатою. Погодьтеся, це не зовсім зручно, передусім для читачів.

Попри всі виклики, досвід роботи бібліотек свідчить, що в наш непростий час працівники готові до змін, нововведень задля користувача. Від творчого підходу своєї праці, вміння спілкуватися з людьми, від бажання допомогти кожному, хто прийшов до книгозбірні, залежить і кінцевий результат роботи, і авторитет серед населення.

Маріє Іванівно, реформування або ж оптимізація галузі – це непростий і болючий процес передусім тим, що довелося скорочувати бібліотекарів. Знаю, наскільки непростим, для вас був цей момент звільнення колег через оптимізацію мережі.

Так, за кожною посадою – Людина, її вклад і внесок у розвиток бібліотечної справи, Людина, з якою працювали чимало років.

Дійсно, це складний етап, який зумовлений викликом часу. Повірте, він залишив глибокий, болючий відбиток у моєму серці, як керівника. Непросто скорочувати людей. Я працюю за контрактом, який закінчується у серпні. Далі буде оголошено конкурс на посаду керівника бібліотечної галузі громади. Майже 43 роки я працюю у бібліотечній сфері, зараз у нас один із найскладніших періодів. Найскладніших передусім тому, що пройшло скорочення працівників. Під скорочення чисельності бібліотечних працівників попали справжні професіонали своєї справи: Ніна Калениківна Дубінець (більш як 45 років бібліотечного стажу), Ольга Іванівна Гром (41 рік фахового стажу). Вони трудилися у нашій районній книгозбірні. Єва Василівна Нечай більш як 44 роки віддала роботі в дитячій бібліотеці, а Валентина Оверківна Пляшко понад 19 років пропрацювала в бібліотеці міської школи №1.

На жаль, потрапили під скорочення і досвідчені сільські фахівці: Наталія Миколаївна Куницька, яка працювала 35 років у Берестівській публічно-шкільній бібліотеці,  Галина Сидорівна Міркевич – 43 роки у бібліотеці Великих Озер. Світлана Павлівна Вишневська – 34 роки у Зеленській бібліотеці, Любов Григорівна Луцук – трудилася 27 років бібліотекарем у Мочулищі, Ольга Василівна Дворак понад 35 років працювала у бібліотеці у Лютинську, Валентина Данилівна Семенчук понад 34 роки віддала роботі у бібліотеці у Нивецьку, Людмила Адамівна Подик понад 35 років працювала бібліотекарем в Орв’яниці, Віра Романівна Міндер – понад 42 роки трудилася у нашій галузі у Сельці,  Ольга Яківна Будкевич – понад 42 роки віддала улюбленій роботі у Соломіївці. Всі мої колеги, яких я назвала – це доброзичливі, сумлінні, ентузіасти бібліотечної справи, які безмежно любили своїх користувачів, робили усе, щоб життя навколо їх книгозбірень вирувало, було цікавим та змістовним. Щиро дякую всім за співпрацю, за чуття єдиної родини, яке у нас було, за чудові професійні й людські якості. Ми були одною командою, де кожен вносив свою лепту у розвиток бібліотечної справи. Щиро бажаю всім колегам, з ким працювали на бібліотечній ниві чимало років, здоров’я і добра. Ще раз хочу сказати, що процес оптимізації мережі пройшов для мене, як керівника, і передусім, як людини, дуже болісно. Наскільки ефективна така оптимізація покаже час. Бібліотекарі громади й надалі виконуватимуть покладені на них функції й робитимуть все можливе, щоб книгозбірні залишалися чудовими осередками культури та просвітництва у місті та селах громади.

Спілкувалася Люба КЛІМЧУК.