Вікторія Серко: «Якби могла, то читала ще більше»

Вікторія Серко не уявляє своє сьогодення  без аромату  свіжої друкарської фарби і тихого шелесту паперових сторінок. Ця книжкова магія надихає її знову і знову поринати у щораз новий сюжет. Та  дівчина не лише сама активно читає книги, а й розповідає про них іншим книголюбам у своєму блозі в соцмережах. Ділиться зі своєю уже чималою аудиторією книжковими історіями, що не залишили її байдужою – вразили, надихнули, мотивували, а іноді й розчарували. Що ж у літпросторі буває по-різному. На те й потрібні такі книжкові блогери, аби орієнтувати нас, читачів. І Вікторія завдяки своїм атмосферним фото та відгукам це вправно робить. Тож про її читацьку пристрасть – у нашій розмові.

 

Розкажи трішки про себе.

Я народилась в селі Озерськ. Наразі – студентка навчально-наукового інституту права Острозької академії. Навчання забирає багато часу та енергії, але незважаючи на це, я все одно шукаю можливості займатись улюбленими справами: читанням, фотографією та веденням блогу.

Знаю, що у школі ти була активісткою. А чим наповнене твоє студентське життя  в Острозькій альма-матер?

Так, у школі я була головою учнівського самоврядування декілька років поспіль. Я думаю, це справило значний вплив на моє подальше життя. В академії я займаюсь громадською діяльністю у складі студентської ради факультету, а також є членом ради Острозького осередку Ліги Студентів Асоціації правників України. Академія дає дуже багато можливостей для розвитку – як професійних, так і особистих якостей. Навіть на дистанційному навчанні нами опікуються багато спеціалістів та змушують нас діяти.

З твоїм художнім захопленням, чому все-таки обрала фах правника?

Я завжди розцінювала свої захоплення як хобі, і мала бажання займатися чимось «серйозним». Так і вийшло – вже третій рік вивчаю право і жодного разу не пожаліла про свій вибір, хіба жартома.

Зовсім скоро для старшокласників розпочнеться ЗНО. Які твої найголовніші поради абітурієнтам?

Найважливіша порада – не потрібно надміру хвилюватись! Істина всіх часів: «головне – здоров’я». Особисто мене студентство навчило ставитись до всього простіше, адже наш світ повний проблем та негативу. Ми мусимо шукати у всьому позитив та добро, бо інакше – життя буде далеко не казковим.

А тепер про твоє читацьке захоплення. Звідки така любов до книг?

Читати почала десь із восьмого класу. Тоді це було декілька книг на рік. Далі мій інтерес ріс лиш по наростаючій. Нині прочитую 4-6 книг на місяць. Читаю різну літературу, як мінімум для того, аби зрозуміти – це «моя» книжка чи навпаки такий стиль/жанр мені не до душі. Найбільше на моїх поличках детективів (це, мабуть, пов’язане з майбутнім фахом) та приблизно порівну мотиваційної літератури і фантастики. Це заняття займає переважну частину мого вільного часу. Якби могла, то читала б ще більше. Вже рік ми навчаємось дистанційно, тому занурююсь у чергову книгу зазвичай вдома. Раніше ж читала там, де це вдавалось – на вокзалі, у потягу, в кафе, парку…Насправді місце і час не так важливі, головне мати бажання. Читання для мене – це метод відволіктись від навчання в академії, а також спосіб саморозвитку та вдосконалення.

Зараз все більш актуальне питання – електронні чи паперові книги? Які тобі більш до вподоби? Вже, мабуть, маєш власну домашню бібліотеку?

Мої фаворити, безумовно – паперові книги. Електронні майже ніколи не читаю, хоча це хороша альтернатива, коли книга треба тут і зараз, а часу на доставку немає. Справді, за останні 5 років сформувала бібліотеку, що налічує приблизно 250 книг.

Ти не тільки сама читаєш, а й надихаєш на це інших в соцмережах. Як виникла ідея свого блогу про книжки?

Блог почала вести з початком карантину, бо особистих фото майже не було, а книги читались, тому і вирішила розповідати про них. Спочатку просто брала участь у спільних читаннях з іншими книголюбами в Instagram. А пізніше, коли почала отримувати перші відгуки і зрозуміла, що мій блог для когось цікавий, взялась активно над ним працювати. Мене лякають щорічні звіти про кількість прочитаних книг в Україні, в порівнянні зі статистикою інших розвинених країн – це мізерне число. Я би хотіла, щоб і молодь, і старше покоління більше читали для свого власного розвитку, для натхнення та мотивації. Це можливість навчитись на чужих помилках, які колись робили автори книг або їхні персонажі, а відтак – перейняти їхній особистий досвід і застосувати його на практиці.

Може, маєш власні лайфхаки, як сформувати в собі цю звичку – постійно читати і отримувати від цього задоволення? Як мотивувати себе до читання?

В моєму випадку подіяв девіз: «бачу ціль – не бачу перешкод». На початку минулого року поставила собі за мету прочитати 50 книг за рік, так і зробила. Якщо ж у вас немає такої наполегливості, то можу порадити декілька простих методів:

* прокидайтеся вранці на 30 хв. раніше і читайте 15 сторінок зранку. Якщо регулярно так робити упродовж кількох тижнів, то це стане дуже корисною звичкою. Можна для цього обрати й будь-які інші 30 хв. доби, головне, щоб було зручно;

* визначайте для себе книгу місяця і постарайтесь прочитати її за обрані тридцять днів;

* слідкуйте за букблогерами  в соціальних мережах – вони постійно щось читають. Дивлячись на них, захочеться і вам;

* замініть вечірній перегляд телевізора чи користування гаджетом на читання  – тоді і книги читатимуться, і сон стане кращим.

Топ-аргументів від тебе, чому все ж варто це робити?

Книги читати варто, бо це знижує рівень стресу; вони чудово тренують мозок і стають джерелом ідей та натхнення.

Якщо пофантазувати й уявити, що маєш нагоду випити кави з будь-яким письменником, незалежно від часу і країни, хто був би у твоїй компанії?

Надзвичайно позитивне враження справили книги Дена Брауна, але зустрітись я б хотіла із Джорджем Мартіном і запитати, коли він допише «Гру престолів».

Улюблена цитата з книги, яка завжди мотивує чи надихає…

«Читаючи книжки, ви дізнаєтеся одну річ, що неймовірно важлива для життя у світі. Знаєте, що саме? Світ не обов’язково має бути таким, яким є. Все може бути по-іншому» (Ніл Гейман).

З яким книжковим героєм себе асоціюєш?

Не впевнена, що можу з кимось себе асоціювати. Кожен з нас творець свого життя, окрема особистість, тому варто вчитись у героїв книг, але ніяк не бути ними.

Що недавно радила комусь почитати, тобто що з останнього  тебе найбільше зачепило?

З останнього радила декілька вартісних детективів з добре продуманим сюжетом: «Чорні водяні лілії»  та  «Зникнення Стефані Мейлер».

Розповісти про книгу одне, ще треба вміло її зазнімкувати. Тож ще одне твоє захоплення – фотографування…

Фотографую, скільки себе пам’ятаю. З часом покращила свої навички на онлайн-курсах і наважилась на покупку техніки.

Про що тобі мріється?

Мрію мати декілька додаткових годин на добу, а все інше зазвичай перетворюю в цілі, які обов’язково досягаю.

І наостанок ТОП-5 книг, які радила б прочитати всім.

– «Інстамозок. Як екранна залежність призводить до стресів та депресії» (Андерс Гансен).

– «Мистецтво має значення» (Ніл Гейман).

– Всі книги Дена Брауна.

– «Простими словами» (Марк Лівін та Ілля Полудьонний).

– «Кради як митець» та «Дай жару» (Остін Клеон).

Дякую за розмову! Нових захоплюючих книжкових відкриттів тобі!

Леся Кондратик.