ЗЕМЛЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ АКТУАЛЬНО

 

Багатовікова практика говорить про те, що головними джерелами процвітання будь-якої держави та добробуту її населення є земельні ресурси. Для кожного українця земля – святе поняття. Тому всі питання, пов’язані з нею, викликають у суспільстві жвавих інтерес та не втрачають з роками своєї актуальності. Сьогодні ми спілкуємося з найбільш злободенних земельних питань із завідувачкою відділу земельних відносин, екології та благоустрою Дубровицької міської ради Катериною Данилівною Пшеничною.

 

Катерино Данилівно, міська рада фактично ніколи досі не мала такого земельного потенціалу. Скільки загалом земель прийнято після об’єднання громади? Що це за землі?

До об’єднання територія міської ради –це площа 8,87 кв.км, а зараз 1091.3 кв. км, тобто в 123 разів збільшилась. В межах прийнятої території увійшли землі різного цільового призначення, але на сьогоднішній день територіальна громада може розпоряджатися тільки землями в межах населених пунктів та землями за межами населеного пункту комунальної власності, а це в основному землі сільськогосподарського призначення, які були передані з державної власності у комунальну відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року №449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Також на сьогодні Верховна Рада України зуміла ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчихактів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Зазначений Закон зараз перебуває на підписі у Президента України.

З якими проблемами стикнулася рада при прийнятті цих земель?

На практиці стикаємося  з великою кількістю проблем та обмежень. Питання стосуються процесу передачі земель, їх статусу, меж, оподаткування, можливостей використання тощо. Передача земель у власність громади повинна була б створити можливість розпоряджатися землею на свій власний розсуд та отримувати від цього зиски. Але це все не стосується земель, що вже були передані у користування і як наслідок громада лише в теорії отримала великий ресурс.

На трьох останніх сесіях міської ради земельні питання – одні з ключових. Поки що розглядаєте  більшість питань, які стартували ще при сільських радах минулого скликання. Розкажіть трохи про підводні камені, на які інколи наражаєтеся при розгляді таких питань.

Справді на цих сесіях міської ради розглядаються земельні питання щодо уже розподілених земель, шляхом прийнятих раніше рішень сільських рад, наказів Держгеокадастру. Тобто, як вже говорила, лише «де-факто» маємо великий земельний ресурс, а, по суті, узаконюються уже попередньо розподілені землі. Можна заперечити, зауваживши «навіщо узаконюємо»? Розкажу для розуміння покроково, який загалом механізм розгляду земельних питань:

1-й крок – прийняття рішення сільськими радами або наказами Держгеокадастру про надання дозволу громадянам на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. Такі рішення і накази приймалися до листопада 2020 року, тобто до останнього моменту, коли це було в їх повноваженнях.

2 крок – громадяни, маючи на руках документ, який дозволяє розробку проєкту землеустрою, зверталися до ліцензованої організації щодо виготовлення цих проєктів, які погоджуються відповідно до діючих нормативно-правових актів, тобто погоджувалися тими, хто і надавали дозволи. В даному випадку міська рада, як правонаступник, не мала таких повноважень.

3 крок – реєстрація земельної ділянки в земельному кадастрі (Державний земельний кадастр), і в результаті присвоюється земельній ділянці кадастровий номер.

І ось 4 крок – це затвердження проєктів землеустрою. Ось цей 4-й крок і дістався нашій громаді (міській раді). Той крок, який і є тим «підводним камнем», а саме: узаконення того, що вже розподілено, і виходить землі передані громаді, але розпорядится ними в повному обсязі громада не може, бо згідно з законом, якщо проєктна документація виготовлена і має позитивний висновок, повинна  бути затверджена, і земельні ділянки передані у власність тим громадянам. І як бачимо, судячи з тих матеріалів, що надходять до міської ради, таких рішень було дуже багато. Таке відчуття, що все це навмисне зроблено, і маємо ось таку соціальну напругу. Я впевнена, що такі проблеми мають і інші територіальні громади, особливо міські, адже приміські землі є дуже привабливими.

Міська рада, враховуючи цю ситуацію, прийняла відповідне Положення щодо розподілу земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, щоби надати можливість людям отримати земельну ділянку «наділ».

Хочу озвучити таку інформацію, що, починаючи з січня 2021 року по теперішню дату, до міської ради звернулось понад 400 громадян щодо виділення земельної ділянки і на затвердження проєктів землеустрою, технічних документацій більше 500.

Земля – це великий внесок у скарбницю міської ради. Скільки плануєте отримати від здачі її в оренду чи від продажу?

Держава делегувала громадам повноваження, але, на превеликий жаль, не підкріпила їх фінансово. Передавання державних земель у комунальну власність громад збільшить надходження в місцеві бюджети. На зараз є важливим – здійснити облік земель, так звану її інвентаризацію, створити ефективний механізм управління цими землями, тому що левову частку бюджету територіальної громади складають надходження з землі. Всього на 2021 рік заплановано 8,5 млн. грн. надходжень в бюджет від оренди земель та земельного податку. Це дійсно немалий внесок.

Гадаю, що володіння земельним наділом накладає на власників й певні зобов’язання. Що необхідно знати, виявляючи бажання стати власником земельної ділянки?

Відповідно до Конституції України (це в першу чергу) та інших законодавчих актів, кожен громадянин України має право на земельні ділянки відповідного цільового призначення (ст. 121 ЗКУ) та використовувати її для власних потреб, не порушуючи при цьому діюче законодавство, а це відповідно сплата обов’язкових платежів до бюджету (це більш стосується юридичних осіб), а ось власників землі громадян – це дотримання добросусідства. Скажу з власного багаторічного досвіду, що звернення стосовно порушення меж земельних ділянок та дотримання правил добросусідства, надходить чимало.

Хто може претендувати на земельний наділ, яка процедура отримання землі у власність чи оренду?

Закон чітко визначає, що кожен громадян України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності у таких розмірах:

– для ведення особистого селянського господарства – до 2 гектарів;

– для ведення садівництва – не більше 12 соток;

– для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруду селах – не більше 25 соток, в селищах – не більше 15 соток, в містах – не більше 10 соток;

– для індивідуального дачного будівництва – не більше 10 соток;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 1 сотки;

– для ведення фермерського господарства – в розмірі земельного паю, визначеного для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян можлива лише один раз за кожним видом використання. Якщо громадянин скористався своїм правом безкоштовної приватизації, то земельну ділянку він може взяти в оренду або отримати її у власність шляхом викупу.

Ваші поради, як уникнути земельних тяжб та суперечок?

Уникнення земельних тяжб та суперечок – це в першу чергу вчасне оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які громадяни мають в користуванні, а також спадкових земель (паї). Окремо слід зауважити на тому, що в Україні існує проблема не лише з відсутністю документів на паї, а й також на присадибні ділянки. Причина у неідеальному законодавстві, яке свого часу мало прогалини та дозволяло будувати будинки, не зобов’язуючи власників реєструватись і приводити в норму усі документи, а на зараз  це є обов’язковим. Відсутність документів на земельну ділянку унеможливлює здійснення цивільно-правових угод щодо нерухомості, яка розміщена на ній, а в першу чергу це дарування, купівля-продаж і в основному це стосується житлових будинків.

Зауважу на тому, що поступово спливає термін, відведений власникам земельних часток (паїв) для врегулювання ситуації з власністю на землю. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», що був прийнятий у 2019 році, передбачає, що до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець повинен оформити право власності на земельну ділянку. Якщо він цього не зробить, то буде вважатись таким, що відмовився від землі, яка, своєю чергою, перейде в комунальну власність територіальної громади.

Дякую за грунтовні роз’яснення.

 

Спілкувалася Людмила РОДІНА.