Заспівала у віртуальному хорі

 

Першими квітами і теплими променями сонця буяє весна! Це пора особливих мелодій. Нині, у час карантину, дуже часто ми слухаємо музику в інтернеті. Багато напрямків культури доносить красу надбання українських традицій до глядачів зараз онлайн. У мережі «Фейсбук» ми бачили неодноразово і чудові виступи наших земляків, фахівців та аматорів культури Дубровиччини.

Окремі виконавці, колективи записують відео і подають його на розсуд глядачів. Таке виконання також створює чудову атмосферу свята чи пам’ятної дати, а наша землячка Валентина Королькова зі Сварицевич нещодавно заспівала навіть у віртуальному хорі.

Українці з багатьох куточків світу з’єдналися у пісні, щоб виконати надзвичайно зворушливо «Туман яром». Ось як розповідають про цей творчий проєкт його організатори:

«Ми обрали неймовірно красиву українську народну пісню «Туман яром» в аранжуванні Ольги Токар. Ця мистецька композиція є колаборацією «Віртуального хору в Україні» та артистів Ольги Токар і Андрія Попруги (Театр Пісні «DZHERELA»). Починалося все, як завжди, зі складного вибору пісні. Нам було вкрай важливо вислухати думку учасників проєкту. У кожного співака є улюблена пісня, яку хотілося б почути у виконанні великого хору. Але, можемо впевнено сказати, що наймиліше для українців звучать саме народні мотиви, адже це наша історія, це душа українського народу. Обравши пісню, ми почали роботу над проєктом. Покроковий процес від створення караоке-версій для хористів, які записують відео в себе вдома, у різних куточках світу, до монтування фінального варіанту тривав довгих два місяці. Такий проміжок часу можна оцінити по-різному і хтось скаже, що це багато! Але під час кропіткої праці над проєктом його здавалося критично мало.

Непередбачувані ситуації, а саме, раптове захворювання одного з організаторів, сильно сповільнили роботу. Та ми не здавалися і продовжували напружено працювати задля бажаного результату. За цей час зібрали понад сотню відео від хористів, об’єднали відео в красиву картинку, а звук – у чудове звучання пісні «Туман яром». За приємним збігом обставин до нас приєдналися в ролі солістів чудові артисти, чарівна українка, композиторка, аранжувальниця Ольга Токар та Андрій Попруга (Театр Пісні «DZHERELA»)».

Я попросила пані Валентину, чудового педагога, розповісти, як вона взяла участь у цьому проєкті.

– Зареєструвалася до участі, – ділиться досвідом моя співрозмовниця, – мені прислали партії голосів. Спочатку мала співати альтом, але партія сопрано видалася мені легшою, так я співаю у своїх колективах (народно-аматорському родини Чудіновичів та у своєму вокальному жіночому ансамблі «Кустянка» (де я є керівником). Сопрано (високий жіночий голос) – це вже мій творчий досвід. Щоб гідно продемонструвати свій талант, я багато займалася у вільний час, навіть коли лягала вже спати. Спочатку все прокручувала в голові, тоді тихенько, вже як вивчила, то співала вдома на весь голос. Настав час висилати відео. Син Володимир записав мене, і я його відправила на електронну адресу сайту віртуального хору України. Мені неймовірно цікаво було спробувати себе. Всі, хто хоче і вміє співати, можуть також долучитися. Достатньо мати електронну адресу і бажання. Емоції звісно чудові, неймовірні, адже спробувати себе в чомусь новому, вдосконалити свої здібності – це маленький крок вперед. Я хвилювалася, щоб все вийшло якнайкраще.

Сину довелося знімати разів з десять. То дихання не вистачало, не дотягувала, то нотку не ту взяла… Працювали, доки я не залишилася задоволена результатом.

А результат справді вийшов чудовий. Голоси-джерельця учасників вилилися у справжню річку творчості. Мистецький проєкт «Віртуальний хор в Україні» – це пошук нових форм взаємодії з метою підтримки та розвитку хорового мистецтва в Україні, залучення широкої громадськості та творчої інтелігенції, об’єднання українців з різних куточків світу, налагодження творчих взаємин.

Люба КЛІМЧУК.