найприємніше бачити щастя в очах людей

 

Наш дубровичанин Роман Квіка – студент мистецького факультету Тернопільського національного педуніверситету, член спілки молодих художників Рівного, майстер народної творчості Рівненської області у різноманітних видах мистецької діяльності: лозоплетіння, ткацтво, валяння, вишивка, набивання килимів, в’язання, шиття.  Напрацьовану з дитинства звичку вдосконалюватися у всіх творчих напрямках міг би зараз продовжувати і роздаровувати свої творіння дорогим серцю людям, та війна змусила допомагати найнеобхіднішим.  У нашому ж штабі він керує відділом одягу. Саме тут переселенці можуть отримати одяг, взуття, дитячі речі та постіль. Тяжів Роман до волонтерства і до війни – працював з дітками з інвалідністю у Київському інклюзивному волонтерському штабі.

– Найприємніше бачити щастя в очах людей, водночас це дуже зворушливо, адже часто вони тішаться навіть вживаним речам, – ділиться Роман, – важко уявити, що їх привело сюди.

Емпатія у Романа щира. Йому до болю знайомі ці почуття. Батьки живуть на Рівненщині під білоруським кордоном. Через часті тривоги – постійно в бомбосховищах. Душею Роман з ними, а фізично залишається тут. Від пар має звільнення і з повною відповідальністю поринає у волонтерську роботу. Для творчості часу майже не залишається, та й натхнення бракує, хоча дуже хочеться малювати, ділиться Роман. Потреба творити компенсується потребою бути корисним у непрості для країни часи.

Роман небагатослівний, та у короткій розмові відчутний позитив, що випромінює хлопець. Свідченням того є його талісман  – мавпочка на грудях, яка, за словами хлопця, має особливу місію – підіймати усім настрій. 

На фото – Роман Квіка дарує свою картину співзасновниці волонтерського штабу Тернополя, начальниці Управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей ТМР Христині Білінській. Пишаємось!

Взято зі сторінки «Волонтерський штаб Тернополя».